Рішення

від 12.06.2022 по справі 300/1477/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. справа № 300/1477/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 287791,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень лютий 2022 року в сумі 197652,96 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.38-39).

01.04.2022 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшла заява про збільшення позовних вимог від 30.03.2022 за № 0900-0903-7/9502, згідно якої позивач просить суд стягнути з АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2022 року по березень 2022 року в загальній сумі 287791,94 грн. (а.с.42-60). Фактично позивачем вказаною заявою уточнено позовні вимоги до вирішення питання про відкриття провадження у справі.

08.04.2022 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.61-64).

Судом встановлено, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідає вимогам статті 47 КАС України та є прийнятною, у зв`язку із чим суд вирішив здійснювати розгляд даної справи з урахуванням зазначених у заяві відомостей та ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.65-66).

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення вимог від 30.03.2022 за № 0900-0903-7/9502, мотивовані тим, що відповідачем в порушення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, не відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень-березень 2022 року за списком № 1 в сумі 163854,89 грн., за списком № 2 в сумі 123937,05 грн., а всього разом 287791,94 грн.

06.05.2022 представником відповідача - Остап`юком М.П. подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного цифрового підпису: відзив на позовну заяву від 05.05.2022; клопотання від 05.05.2022 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання від 05.05.2022 про повернення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 30.03.2022 (а.с.70-91).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 відзив на позовну заяву від 05.05.2022; клопотання від 05.05.2022 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; клопотання від 05.05.2022 про повернення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 30.03.2022 - повернуто ОСОБА_1 без розгляду (а.с.92-94).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 16.05.2021, який поданий (надісланий) керівником АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" Терешком Р.В. до суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного цифрового підпису. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.96-103). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що станом на час подання позову Товариство не отримало повідомлення пенсійного органу про необхідність відшкодування витрат в період з січня 2022 року по березень 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу вимоги чи листа, на підставі якого відповідач зобов`язаний був нести оплату по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому звернення до суду є передчасним. Крім того, невірне застосування норм чинного законодавства при призначенні пенсій деяким пенсіонерам призвело до порушення приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема, пенсіонери, яким виплачено пенсію та яких позивач вказує як працівників Товариства, не є такими працівниками, пільговий стаж такими пенсіонерами здобуто також і на інших підприємствах у зв`язку з чим покривання витрат повинне відбуватись пропорційно заробленого пенсіонерами пільгового стажу за рахунок інших суб`єктів господарювання, де здобуто частину пільгового стажу, а також за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Товариства. Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не підтверджено допустимими доказами понесені витрати, які позивач вимагає відшкодувати.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.108-115), 27.04.2001 АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та є платником збору (страхових внесків) на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, колишнім працівникам відповідача, які здобули відповідний стаж роботи у АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і списку № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", витрати на виплату та доставку яких за період з січня 2022 року по березень 2022 року позивачем понесено в розмірі 287791,94 грн. Дана обставина підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (а.с.8, 13, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 49, 50, 51, 52, 53, 54) та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.9, 10, 11, 12, 18, 28-29, 30, 31, 32, 33, 34, 55, 56, 57, 58, 59), що направлені АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" супровідними листами від 17.01.2022 за № 0900-0604-8/1884 (а.с.19) та від 09.02.2022 за № 0900-0604-8/5431 (а.с.5) за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об`єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003.

Згідно підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 вищевказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи" (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (підпункт 6.5. пункту 6 Інструкції).

Підпунктом 6.7 пункту 6 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 зазначеної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що позивачем дотримано процедури формування та направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у зв`язку з чим суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, при тому, що наявні у справі докази (копії квитанцій, списків згрупованих поштових відправлень та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення) підтверджують надсилання на адресу АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню зазначених витрат, а правомірність призначення пенсій та пропорційність відшкодування відповідно до заробленого пільгового стажу на різних підприємствах бувшим працівникам відповідача не є предметом розгляду у цій справі, як і правильність розрахунків сум заборгованості, враховуючи, що відповідач останні не оскаржував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат (а.с.8-18, 21-34, 49-59).

Однак, відповідачем у передбачені законодавством строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат. Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2022 року по березень 2022 року за списком № 1 в розмірі 163854,89 грн. та за списком № 2 в сумі 123937,05 грн., є заборгованістю АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", що в загальному розмірі становить 287791,94 грн.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем не надано доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Щодо покликань представника відповідача на те, що позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підписана в.о. начальника Головного управління Зоряною Панас без надання підтверджуючих документів уповноваженої особи, яка має право підпису, суд зазначає, що позовну заяву, яка за формою та змістом відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та заяву про збільшення позовних вимог від 30.03.2022 за № 0900-0903-7/9502 правомірно підписано в.о. начальника головного управління Панас З.М., оскільки згідно наказу голови Правління Пенсійного фонду України від 26.01.2022 № 18-О "Про покладення виконання обов`язків начальника Головного управління", копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.35, 46), покладено з 26 січня 2022 року тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, виконання обов`язків начальника зазначеного Головного управління на Панас Зоряну Миколаївну, заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що додатки до заяви про збільшення позовних вимог, а також копії розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах засвідчені головним спеціалістом відділу забезпечення наповнення бюджету № 2 ОСОБА_2 , яка не має права засвідчувати такі, суд зазначає таке.

Розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню (а.с.4, 45) подані в оригіналі та підписані в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас З.М., право якої на вчинення таких дій підтверджено у встановленому законом порядку (а.с.35, 46).

Відповідно до Типової інструкції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" у разі підготовки документів для надання органам судової влади установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній.

Разом з тим, долучені до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (а.с.8, 13, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 49, 50, 51, 52, 53, 54) та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.9, 10, 11, 12, 18, 28-29, 30, 31, 32, 33, 34, 55, 56, 57, 58, 59) засвідчені головним спеціалістом відділу забезпечення наповнення бюджету № 2 ОСОБА_2 , що є правомірним, оскільки вказана особа завіряла тільки копії розрахунків, в той час як сам розрахунок підписаний заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Суд звертає увагу, що обставини щодо дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви, а також її відповідність нормам процесуального закону судом перевірено при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження.

Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) до акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (код ЄДРПОУ 13655435, вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018) про стягнення заборгованості в сумі 287791,94 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (код ЄДРПОУ 13655435, вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2022 року по березень 2022 року в сумі 287791 (двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто одну) гривню 94 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.