Рішення

від 12.06.2022 по справі 320/16940/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року справа №320/16940/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава" про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава" за адресою: Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, 4, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.11.2021 №1040.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава", розташованого за адресою: Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, 4, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ним вчиняються дії, спрямовані на усунення деяких порушень, зазначених в акті від 03.11.2021 №1040.

Так, відповідач повідомив про здійснення аудиту протипожежної та техногенної безпеки товариства та про укладення з ФОП ОСОБА_1 договору №04/01 від 04.01.2022 про усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава" про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русава" (ідентифікаційний код 20603673, місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, буд.4) зареєстроване в якості юридичної особи 07.08.1995, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02.11.2021 по 03.11.2021 головним інспектором відділу організації профілактичної роботи Бориспільського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Чорноштаном Юрієм Юрійовичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 28.10.2021 №1221 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 28.10.2021 №8254 (а.с.18-19) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Русава", розташованого за адресою: Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, буд.4, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 03.11.2021 №1040.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Русава" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

- пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - приміщення будівель не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працівників об`єкта не забезпечено засобами індивідуального захисту;

- пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України №1417, пункт 7.2.7 ДБ В.1.1-7-2016 - ширина та висота дверей евакуаційного виходу на стаціонарну зовнішню сходову клітку на другому поверсі менше нормативного значення, а саме: ширина менше 0,8 м., висота менше 2 м.;

- пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України №1417, пункт 7.2.11 ДБ В.1.1-7-2016 - двері холу на першому поверсі та двері на другому поверсі, які ведуть на стаціонарну зовнішню сходову клітку не обладнані пристроями для самозачинення;

- пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України №1417, ДБН В.2.2-9:2018 п.10.2.1 "Громадські будинки та споруди" - забезпечити сходову клітку дверима з ущільненням в притворах та пристроєм для самозачинення;

- пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України №1417 - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";

- пункт 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки України №1417 - приміщення будівель не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме: ящиками з піском, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії;

- пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки України №1417 - пожежний щит не доукомплектований засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., протипожежне покривало - 2 шт., багор - 2 шт. та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- пункт 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки - допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

- підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України №1417 - пожежні кран-комплекти не піддавалися технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом писку води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що необхідно проводити не рідше одного разу на рік;

- підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України №1417 - пожежні кран-комплекти не справні, а саме (відсутня воду у водопроводі ПК);

- пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки України №1417 - адміністративна будівля об`єкту не обладнана захистом від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

- абзац перший пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України №1417 - для будівлі складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом законів про працю України від 02.10.2012 № 5403 (далі КЦЗ України).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 03.11.2021 №1040

03.08.2021 № 373 встановлено чотирнадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 2 та 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до пунктів 2 та 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.23 розділу ІІІ Правил №1417 та пунктів 7.2.7 та 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 та п.10.2.1 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди".

Згідно з пунктом 2.23 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комплектувального господарства України від 31.10.2016 №287 затверджено ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" (далі-ДБН В.1.1-7:2016).

Відповідно до пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому, висота цих виходів повинна бути не менше за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У раз і влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менше ніж 0,8 м., крім випадків, обумовлених у НД.

Пунктом 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 передбачено, що пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах повинні бути обладнанні двері виходів: а) до сходових кліток усіх типів, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1, сходів типу С1, вестибюля (фойє, холу), а також до приміщення, в якому розташовані сходи типу С2; б) з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (фойє, хол), крім випадків, обумовлених у НД; в) з ліфтових холів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комплектувального господарства України від 28.09.2018 №260 затверджено ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".

Відповідно до пункту п.10.2.1 ДБН В.2.2-9:2018 сходові клітки СК1, СК2 у громадських будинках повинні мати двері з ущільненням в притворах та з пристроями для самозачинення.

Стосовно порушення відповідачем пункту 16 розділу ІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Правил №1417 посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Згідно з пунктами 6-7 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 (далі-Порядок №444) навчання працюючого населення здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.

Згідно з пунктами 8-9 Правил №444 програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях поділяються на загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій;спеціальної підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту;додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників об`єктів підвищеної небезпеки;пожежно-технічного мінімуму для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою;прискореної підготовки працівників до дій в особливий період.

Підготовка працівників до дій у надзвичайних ситуаціях передбачає, зокрема, за програмою додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників об`єктів підвищеної небезпеки - поглиблення знань з питань техногенної безпеки, джерел небезпеки, що за певних обставин можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації на об`єкті підвищеної небезпеки, та небезпечних речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Пунктом 10 Порядку №444 визначено, що навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом:курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об`єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації;індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами.

Навчальні групи комплектуються переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інструктажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисельності суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 15 Правил №444 навчання керівного складу підприємств, установ та організацій і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється в установленому законодавством порядку.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв. м. захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Щодо порушення відповідачем пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2018 №879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, допуск до роботи працівників здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Стосовно порушення відповідачем підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417.

Згідно з підпунктом 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Стосовно порушення відповідачем абзацу першого пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.06.2016 №158 прийнято ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".

Відповідно до пункту 3.13 розділу 3 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 категорія пожежної (вибухопожежної) небезпеки - це класифікаційна характеристика пожежної (вибухопожежної) небезпеки будинку (або частини будинку у межах протипожежного відсіку), приміщення, зовнішньої установки що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв.

Згідно з пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають шляхом перевірки належності приміщень до категорій від найбільш вибухопожежонебезпечної категорії А до найменш небезпечної категорії Д, за винятком категорії Г.

Так, для категорії приміщень А (вибухопожежо-небезпечна) характерна наявність у приміщені таких речовин та матеріалів: горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище ніж 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Для категорії приміщень Б (вибухопожежо-небезпечна) характерна наявність у приміщені таких речовин та матеріалів: горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище ніж 28 °С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа.

Для категорії приміщень В (пожежо-небезпечна) характерна наявність у приміщені таких речовин та матеріалів: горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також речовини і/або матеріали, які здатні вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно горючий пил і/або волокна), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж-м-2. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж-м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог пунктів 7.6.1, 7.6.5 та 7.6.8.

Для категорії приміщень Г (помірнопожежо-небезпечна) характерна наявність у приміщені таких речовин та матеріалів: негорючі речовини і/або матеріали у гарячому, розпеченому і/або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, утворенням іскор і/або полум`я; горючі гази, рідини і/або тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.

Для категорії приміщень Д (зниженопожежо-небезпечна) характерна наявність у приміщені таких речовин та матеріалів: речовини і/або матеріали, що зазначені вище для категорії приміщень В (крім горючих газів, горючих пилу і/або волокон), а також негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані (за температури навколишнього середовища), за умов, що приміщення, в яких знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) зазначені вище речовини і/або матеріали, не відносяться до категорій А, Б або В.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 №272 затверджено Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01 (далі-ДНАОП 0.00-1.32-01).

Відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01 клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконуються вибір і розміщення електроустановок, в залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися в нормах технологічного проектування або в галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Згідно з підпунктами 4.5.2-4.5.4 пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01 вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з вимогами даного розділу може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.

Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо- пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Згідно з підпунктами 4.5.5-4.5.7 пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01 вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з`являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Відповідно до підпункту 4.5.8 пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01 при визначенні розмірів вибухонебезпечних зон у приміщеннях слід враховувати: 1) під час проектування вибухонебезпечних установок повинні бути передбачені заходи, які б забезпечували мінімальну кількість та незначні розміри вибухонебезпечних зон; 2) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо- пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що перевищує 5 кПа, вибухонебезпечна зона займає весь об`єм приміщення; 3) вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об`єм приміщення; 4) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо- пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що дорівнює або менше 5 кПа, вибухонебезпечна зона займає частину об`єму приміщення і визначається відповідно до норм технологічного проектування або розраховується технологами згідно з ГОСТ 12.1.004. За відсутності даних допускається приймати вибухонебезпечну зону в межах до 5 м по вертикалі і горизонталі від технологічного апарата, з якого можливий викид горючих газів або парів ЛЗР; 5) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не перевищує 0,5 кПа, вибухонебезпечна зона відсутня; 6) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної суміші, парів ГР, що дорівнює або менше 5 кПа, матиме місце пожежонебезпечна зона, що визначається згідно з вимогами розділу 5; 7) простір за межами вибухонебезпечних зон класу 2 і 22 не вважається вибухобезпечним, якщо немає інших умов, що створюють для нього вибухонебезпеку.

Згідно з підпунктами 5.3.1-5.3.6 пункту 5.3 ДНАОП 0.00-1.32-01 клас пожежонебезпечних зон згідно з класифікацією, наведеною в пунктах 5.3.2 - 5.3.5, та їх межі визначаються технологами разом з електриками проектної або експлуатуючої організації.

Клас пожежонебезпечних зон характерних виробництв повинен відображатися в нормах технологічного проектування або в галузевих переліках виробництв за вибухопожежонебезпекою.

У приміщеннях з виробництвом (і складів) категорії В згідно з ОНТП-24 електрообладнання повинно відповідати вимогам даного розділу і зараховуватися до електрообладнання в пожежонебезпечних зонах відповідного класу.

Пожежонебезпечна зона класу П-I - простір у приміщенні, у якому-знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61 град. С.

Пожежонебезпечна зона класу П-II - простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна.

Пожежонебезпечна зона класу П-IIa - простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежонебезпечна зона класу П-III - простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад +61 град. С або тверді горючі речовини.

Зони в приміщеннях або за їх межами до 5 м по горизонталі та вертикалі від апарата, в якому знаходяться горючі речовини, але технологічний процес ведеться із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон, не відносяться в частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних зон.

Клас середовища за межами вказаної 5-метрової зони слід визначати в залежності від технологічних процесів, які застосовуються в цьому середовищі.

Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних зон.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 у приміщенні пожежного поста повинна бути: 1) світлова і звукова сигналізація про: а) несправність у системі оповіщення; б) несправність електроживлення системи оповіщення; в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення; г) відключення автоматичного режиму; 2) світлова сигналізація: а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення); 3) модулі: а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення); б) запуску системи оповіщення (для всього будинку); в) зупинки системи оповіщення (з вбиранням зон оповіщення); г) зупинки систем оповіщення (для всього будинку).

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача в акті від 03.11.2021 №1040 на порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил № 1417, оскільки вимога зазначеного припису ґрунтується на стандарті В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з Наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 16.10.2019 № 313 скасовано чинність національного стандарту СТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" з 01.11.2019, що взагалі виключає можливість його застосування.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Русава" зазначило, що ним вчиняються дії, направлені на усунення виявлених контролюючим органом порушень вимог чинного законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки.

На підтвердження наданих пояснень відповідачем долучено до матеріалів справи висновок аудиту стану пожежної та техногенної безпеки ТОВ "Русава" за адресою: Київська обл., м.Яготин, вул.Київська, буд.4, підготовлений Консалтинговою агенцією "Нейрон".

Також відповідачем додано до матеріалів справи договір надання послуг №04/01 від 04.01.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Русава" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за умовами якого останній зобов`язався надати, зокрема, наступні консалтингові послуги: проведення заміру опору ізоляції електричної мережі; організація проведення навчання відповідальної особи за стан пожежної безпеки; організація проведення навчання відповідальної особи з питань техногенної безпеки та цивільного захисту; розрахунок категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (виробничі та складські приміщення); поставка протипожежного обладнання (2 пожежних щита в комплекті, кожен з яких включає: 2 відра, 2 кошми, 2 сокири, 2 багра, 2 вогнегасника, 2 лопати та 2 ломи).

На виконання вказаного договору ТОВ "Русава" було сплачено грошові кошти у розмірі 26337,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 12.01.2022 №2285, долучене до матеріалів справи.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявлених порушень.

Суд схвально сприймає вчинення відповідачем дій, які свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Водночас вказані документи суд вважає недопустимими доказами, оскільки відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку усунення відповідачем порушень має підтверджуватися актом позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом відсутності раніше допущених порушень.

Доказів проведення такої позапланової перевірки відповідач суду не надав.

Таким чином, на теперішній час вказані в акті від 03.11.2021 №1040 порушення залишаються неусуненими.

Суд зазначає, що виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Так, відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі.

Відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).

Матеріали справи не містять допустимих доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та дітей, які відвідують навчальний заклад, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава", розташованої за адресою: Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, 4, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.11.2021 №1040.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава", розташованої за адресою: Київська обл., Яготинський р-н., м.Яготин, вул.Київська, 4, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Русава" зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.11.2021 №1040.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.