Постанова

від 12.06.2022 по справі 300/7285/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/7285/21 пров. № А/857/5276/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 300/7285/21 за адміністративним позовом Приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Панікар І.В.,

час ухвалення рішення 07.02.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Приватне агропромислове підприємство "Городенкаплемсервіс" (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України (надалі відповідачі) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 25.08.2021 за № 3014818/38462144 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 27.08.2020 року. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 25.08.2021 за № 3014761/38462144 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2020 року. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 25.08.2021 за № 3014819/38462144 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15.09.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним агропромисловим підприємством "Городенкаплемсервіс" (код ЄДРПОУ 38462144, вул. Шептицького, 38, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) податкову накладну № 3 від 27.08.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним агропромисловим підприємством "Городенкаплемсервіс" (код ЄДРПОУ 38462144, вул. Шептицького, 38, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) податкову накладну № 4 від 04.09.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним агропромисловим підприємством "Городенкаплемсервіс" (код ЄДРПОУ 38462144, вул. Шептицького, 38, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) податкову накладну № 6 від 15.09.2020 року. Cтягнуто на користь Приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" (код ЄДРПОУ 38462144, вул. Шептицького, 38, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень судових витрат по сплаті судового збору. Cтягнуто на користь Приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" (код ЄДРПОУ 38462144, вул. Шептицького, 38, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) - 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Представник приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та просив стягнути з відповідачів на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 300/7285/21 вимоги заяви задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивачем було фактично сплачено адвокатові погоджений у договорі гонорар в розмірі 8000 грн. відповідні докази сплати такого надано суду.

Просить скасувати додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 300/7285/21 та прийняти нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково заяву у справі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., які підлягають компенсації Приватному агропромисловому підприємству "Городенкаплемсервіс" за рахунок Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як передбачено ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Згідно позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 4 лютого 2021 року у справі №280/1765/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України суду було надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 11.10.2021 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.11.2021 року, платіжне доручення №11 від 09.12.2021 року та рахунок №1 від 02.12.2021 року.

Згідно пункту 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.10.2021 року, сторони погодилися встановити гонорар адвоката в суді першої інстанції у розмірі 8000 грн. у разі оскарження 3-х рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У відповідності до рахунку №1 від 02.12.2021 року та платіжного доручення №11 від 09.12.2021 року позивач сплатив адвокату за надання правової допомоги в загальній сумі 8000 грн.

Представник ГУ ДПС у запереченні на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 8000,00 грн заперечує та вказує, що вказані витрати не є спів розмірними із даною справою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, апеляційний суд вважає за доречне врахувати правову позицію, викладену Європейським судом з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (рішення від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, п. 269), де оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01) Європейський суд з прав людини вказував, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Окрім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 4000 грн 00 коп.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Городенкаплемсервіс" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 300/7285/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 13.06.2022 року