Ухвала

від 12.06.2022 по справі 620/6684/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2022 року

м. Київ

справа № 620/6684/20

адміністративне провадження № К/990/13828/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №620/6684/20 за позовом Приватного підприємства «Укрпродпром» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 03.06.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №620/6684/20, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Приватного підприємства «Укрпродпром» в повному обсязі.

Одночасно, у поданій відповідачем касаційній скарзі наведено доводи та підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 22.11.2021 вперше подану відповідачем касаційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Вдруге подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 24.12.2021 залишив без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху слугувало те, що скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору. Ухвалою від 27.01.2022 Верховний Суд касаційну скаргу повернув з підстав неусунення недоліків касаційної скарги.

У подальшому, втретє подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 07.04.2022 повернув відповідачу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. У своєму рішенні Верховний Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та у черговий раз роз`яснив вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Втім, під час перевірки вчетверте поданої відповідачем касаційної скарги встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду, зокрема від 07.04.2022 та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою. Так, усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги, відповідач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України стверджує про неправильне застосування судами положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, частин першої, восьмої статті 15, частин першої-третьої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та зазначає ту ж саму постанову Великої Палати Верховного Суду (з цитуванням окремих витягів з її тексту), посилання на яку судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд повторно звертає увагу відповідача, що наведена ним постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначеній ним постанові Верховного Суду, є безпідставними.

При цьому, аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі, посилаючись на постанову Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки), скаржник не зазначає взаємозв`язку із посиланням: 1) на норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) який саме висновок у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обґрунтування формального зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі, зводиться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, викладення обставин справи на підставі оцінки доказів, цитування встановлених контролюючим органом порушень та норм податкового законодавства з абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Скаржник, посилаючись на постанову Верховного Суду так і не обґрунтовує у чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яку він вказує, і яка була предметом розгляду касаційним судом.

Більшість доводів касаційної скарги пов`язані виключно з порушенням судами норм процесуального права щодо недослідження наявних у матеріалах справи доказів, які відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Проте такі доводи можуть бути прийнятними виключно за умови висновку про обґрунтованість підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що, скаржником, у свою чергу, не реалізовано.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Суд у черговий раз звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд повторно наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №620/6684/20. Посилання скаржника на приписи статей 242, 246 КАС України не підміняють визначення таких підстав.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №620/6684/20 за позовом Приватного підприємства «Укрпродпром» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер