Вирок

від 13.06.2022 по справі 727/4089/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4089/22

Провадження № 1-кп/727/266/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року

Шевченківський районний суд м.Чернівці

у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження №62022240050000016від26.01.2022року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Чернівецької області, місто Чернівці, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого,утриманців немає, освіта професійна технічна,безробітного, раніше не судимого,

у вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч. 3 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом, перебуваючи на посаді водія 1 інженерно-саперного відділення інженерно саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16,127,131,199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування, о 08 год. 00 хв. 23.12.2021 року не з*явився на військову службу зі щорічної основної відпустки до військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та перебував у місці свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов*язаний із проходженням військової служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину ускоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення. Суду обвинувачений показав, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Після закінчення терміну щорічної основної відпустки, 23.12.2021 року він не з*явився до військової частини, оскільки не мав бажання надалі продовжувати службу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального злочину та визнає повністю свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, з`ясувавши при цьому, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ,ураховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а також, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів проти тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, а також частково дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує зач. 3ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто нез*явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною яка пом*якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які б обтяжували покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, при призначенні виду та міри покарання, суд, керуючись вимогами ст.ст. 50,65 КК України, а також, враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, раніше не судимий та після вчинення даного злочину інших кримінально-караних діянь не вчиняв, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та психіатра, є учасником бойових дій, негативно характеризується, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах мінімальної санкції ч. 3 ст. 408 КК України, у виді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладанням при цьому обов*язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.174,349,368-374, 376-377 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.408КК України,та призначити йому покарання у вигляді 5років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням- іспитовим строком три роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, передбаченіст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно дост. 395 КПК Українивирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеномуст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1