Рішення

від 12.06.2022 по справі 593/1497/21

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/593/116/2022

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"13" червня 2022 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

розглянувши в залі суду м. Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицькі аграрні інвестиції" про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

3 червня 2021 року представник позивача адвокат Бачинська Наталія Орестівна в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулася в Бережанський районний суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Галицькі аграрні інвестиції" про розірвання договорів оренди землі. У поданому позові зазначила, що між позивачами та ТзОВ "Галицькі аграрні інвестиції" 13 травня 2017 року було укладено договори оренди землі на підставі яких позивачі передали належні їм на праві власності земельні ділянки, що знаходяться на території Посухівської та Потуторської сільських рад, відповідачу в оренду, а так як останній не виконує умови укладених між сторонами угод та не сплачує їм орендної плати за використання земель і такі порушення з боку відповідача є істотними та носять систематичний характер, внаслідок чого позивачі страждають через недоотримання доходів, на які вони розраховували при укладенні договорів оренди землі з відповідачем, а також те, що недоотримані кошти (орендна плата) складає значну частку в бюджеті позивачів, а тому вважає, що наявність факту систематичного порушення умов договорів оренди землі щодо виконання орендної плати є підставою для розірвання таких договорів, враховуючи вищезазначене, просила їх позовні вимоги задоволити та розірвати вказані договори оренди землі, як такі, що порушують права та інтереси позивачів.

Ухвалою Бережанського районного суду від 8 червня 2021 року відкрито провадження у зазначеній справі та вирішено проводити розгляд заявлених позовних вимог за правилами загального позовного провадження.

19 листопада 2021 року за клопотанням сторони відповідача була винесена ухвала про роз"єднання вищевказаних позовних вимог у самостійні провадження та у зв"язку з постановленням вказаної вище ухвали всі заявлені представником позивачів Бачинською Н.О. позовні вимоги розглядаються окремо.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бачинська Н.О. в судове засідання не з"явились. Представник позивачки подала суду письмову заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги сторона позивача підтримує, просить судовий розгляд справи здійснювати у їх відсутності, з урахуванням наданих ними раніше письмових пояснень щодо отриманих доказів, витребуваних судом із Бережанської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області. Також просила суд врахувати, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, однак він не з`явився до суду без поважних причин або без повідомлення причини, відзив на позов не подав, не надав суду інформації про первинні документи, які б підтверджували сплату орендної плати, а отже не довів відсутності своєї вини у порушенні зобов`зання перед позивачкою за вказаним правочином. Враховуючи зазначене, просила суд взяти до уваги правовові позиції, викладені у Постанові ВС/КЦС від 27 червня 2018 року (справа № 614/805/16-ц) - у яких вказано, що нарахування орендної плати може бути підтверджене лише первинною обліковою бухгалтерською документацією, а відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів не можуть бути достатніми та достовірними доказами своєчасної та систематичної сплати відповідачем на користь позивачки коштів за вказаною у позові угодою. Стосовно ухвалення судом заочного рішення сторона позивача не заперечує.

Попередньо представником позивачки також було подано письмові пояснення з приводу отриманих судом доказів із Бережанської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Тернопільській області щодо сум нарахованих та виплачених позивачці доходів та сплачених податків згідно форми ІДФ за вказаним договором оренди, за період з 2017 по 2021 рік включно орендарем - відповідачем ТзОВ «Галицькі аграрні інвестиції». У поданих суду письмових поясненнях сторона позивача категорично заперечила отримання орендної плати у вказаний період в грошовій чи натуральній формі від орендаря - відповідача по справі й фактично, заперечивши її достовірність, не визнала вказану інформацію достатнім і достовірним доказом вчинення таких дій відповідачем на користь позивачки в розумінні ст. 79 ЦПК України. Сторона позивача вважає, що враховуючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, цивільне законодавство поклало саме на таку особу обов`язок доведення відсутності своєї вини у такому порушенні.

Представник відповідача ТзОВ "Галицькі аграрні інвестиції" в судове засідання повторно не з"явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання стороною відповідача судової повістки та оголошення про виклик до суду, поміщене на сайті Бережанського районного суду Тернопільської області, відзив на позов суду не подав, у зв"язку з чим суд з письмової згоди сторони позивача у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги позицію сторони позивача, викладену, як у позовній заяві, так і у інших заявах, поданих у цій справі, враховуючи відсутність заяв по суті справи сторони відповідача, а також не подання відповідачем визначених ухвалою суду в порядку ч.4 ст. 81 ЦПК України відомостей на підтвердження обставин заперечених стороною позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12 та 13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч.5, ч.7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 6 грудня 2016 року є власником земельної ділянки площею 1.1217 га із кадастровим номером 6120486000:01:001:0093, яка розташована на території Посухівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, яку вона отримала у спадщину після смерті матері ОСОБА_12 , що підтверджується оглянутим в судовому засіданні свідоцтвом про право на спадщину за законом серї НВІ № 930255 .

13 травня 2017 року між сторонами було укладено Договір оренди землі на підставі якого позивачка ОСОБА_1 , як орендодавець, передала відповідачу ТзОВ "Галицькі аграрні інвестиції" у строкове платне користування, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну їй земельну ділянку площею 1.1217 га із кадастровим номером 6120486000:01:001:0093 сільськогосподарського призначення, а відповідач зобов`язався не пізніше 31 грудня кожного року вносити орендну плату, яка становитиме п"ять відсотків від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Вищевказані факти підтверджуються оглянутим в судовому засіданні документами, а саме: Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 259180265 та Договором оренди від 13 травня 2017 року з якого видно, що нормативна грошова оцінка переданої позивачкою в оренду земельної ділянки становить 22 364, 75грн. та одним із обов"язків орендаря, які передбачені п.29 вказаного Договору оренди землі, є своєчасна виплата орендної плати.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що станом на 27 січня 2022 року позивачка ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2021 року отримала від ТОВ «Галицькі аграрні інвестиції» у четвертому кварталі 2018 року виплату у розмірі 1684.76грн. та у четвертому кварталі 2020 року 588.01грн. У вказаних відомостях Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків зазначено, що вказана інформація потребує уточнення у джерел доходів. Інших відомостей про отримання позивачем платежів від орендаря ТзОВ «Галицькі аграрні інвестиції» цей документ не містить.

А поскільки сторона позивача у поданих суду письмових поясненнях заперечила перечислення відповідачем на рахунок позивачки за даний період вказаних у відомостях платежів за укладеним між ними 13 травня 2017 року договором оренди землі, тому суд своєю ухвалою від 13 квітня 2022 року в порядку ч.4 ст. 81 ЦПК України, зобов`язав відповідача надати суду належним чином засвідчені відомості (інформацію) з первинної облікової бухгалтерської документації, яка би свідчила про нарахування та виплату позивачці, як орендодавцю, орендної плати за період з 2017 по 2021 рік (включно) за вказаним вище договором оренди землі. Вказаною ухвалою відповідачу було роз`яснено, що у разі не надання суду таких доказів, суд може визнати встановленою обставину не вчинення ним виплати позивачу орендної плати за цією угодою за вказаний період.

І хоч відповідач вищезазначену ухвалу суду отримав, однак, незважаючи на вказане, не подав суду жодних визначених у ній відомостей та не подав суду жодних заяв щодо заявлених позовних вимог та обставин, якими вони обґрунтовані.

З огляду на такі обставини, керуючись положеннями ч.4 ст. 81 ЦПК України, суд визнає встановленою обставину не вчинення відповідачем, як орендарем систематичних платежів у користь позивача, як орендодавця на виконання взятих на себе зобов`язань за вказаним договором оренди землі.

Згідно частини 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 2 ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України " Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. ст. 13, 15 Закону України " Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статтей 21, 22 зазначеної редакції Закону України " Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини 1 ст. 32 Закону України " Про оренду землі" - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» частини 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з аналізу вказаних норм права, однією із підстав для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Отже, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач, як орендар, на підставі згаданого договору оренди отримав у строкове й платне користування належну позивачці земельну ділянку й взяв на себе зобов`язання своєчасно і систематично здійснювати оплату на користь позивачки, як орендодавця за користування вказаним об`єктом оренди. Однак, таких своїх зобов`язань відповідач, як орендар перед позивачкою належним чином не виконав, орендну плату у відповідності до умов договору у визначені спосіб, строки та у визначеному розмірі систематично (тобто два і більше разів) на її користь не сплачував.

Встановивши такі обставини справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

А так як із матеріалів справи видно, що позивачкою при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується долученою до справи квитанцією № 1018631716 від 2 червня 2021 року, тому у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України вказані кошти слід стягнути із відповідача на користь позивачки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 1, 13, 15, 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.4, 12,19, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284, 354, 355ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Договір оренди землі, укладений 13 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ТзОВ " Галицькі аграрні інвестиції" (код ЄДРПОУ - 40843772), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 жовтня 2017 року за № 22938770 яким передано в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 6120486000:01:001:0093, площею 1,1217 га, яка розташована на території Посухівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, розірвати.

Стягнути з ТзОВ "Галицькі аграрні інвестиції", що знаходиться: (пошт. інд.03148) м. Київ, вул. Тулузи, 11 А, код ЄДРПОУ - 40843772, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Посухів Бережанського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 , жительки села Посухів Тернопільського району Тернопільської області, судовий збір в розмірі 908 ( дев`ятсот вісім ) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 13 червня 2022 року.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.