Рішення

від 07.06.2022 по справі 509/37/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/37/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/37/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ом - Транссервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої взаємодією джерел підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на відшкодування завданої майнової шкоди 81266,28 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог представник ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» зазначив, що 17.09.2021 року на перехресті проспекту Небесної Сотні та вулиці Академіка Вільямса у місті Одесі, за участю автомобіля Toyota, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Wolksvagen, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням та з вини ОСОБА_1 , сталася ДТП.

Внаслідок зіткнення автомобіль марки автомобіль марки Toyota, д/н НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Власником пошкодженого внаслідок пригоди автомобіля марки «Toyota» є ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС».

За фактом зіткнення працівником патрульної поліції у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками порушення вимог ст. 124 КУпАП, який спрямовано до Київського районного суду м. Одеси для розгляду по суті.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2021 року (справа № 947/29755/21) ОСОБА_1 , за фактом ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 2409/21-01 від 15.10.2021 р., складеного суб`єктом оціночної діяльності Хоменко В.В. , розмір матеріальних збитків, заданих власнику автомобіля «Toyota», д/н НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає 210266,28 грн..

Цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця наземного транспортного засобу була застрахована ПрАТ «Європейський страховий альянс».

17.09.2021 р. керівництво позивача звернулась до Київської дирекції ПрАТ «Європейський страховий альянс» та повідомило про ДТП.

20.09.2021 року керівництво позивача звернулось до страховика з заявою про здійснення на користь ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» страхового відшкодування.

За результатом розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування, страховиком на користь ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» виплачено 129000 грн. При цьому розмір франшизи складає 1000 грн.

Через що представник позивача просив стягнути з відповідача різницю між розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням з урахуванням утриманої страховиком франшизи.

Крім цього, представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі плаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

12.01.2022 року відкрито провадження у справі та в порядку ст.ст. 274, 277 ЦПК України призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Звернувся з заявою, якою просив розгляд справи здійснити за відсутності сторони позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та письмові пояснення суду не надав.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.09.2021 року на перехресті проспекту Небесної Сотні та вулиці Академіка Вільямса у місті Одесі, за участю автомобіля Toyota, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Wolksvagen, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , сталася ДТП.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2021 року (справа № 947/29755/21) ОСОБА_1 , за фактом ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, прізвище особи, що притягнута до адміністративної відповідальності зазначено як « ОСОБА_1 » в той час коли прізвище відповідача « ОСОБА_1 ».

Вищевказане підтверджується фото посвідчення водія, відповідно до якого, відповідачем є ОСОБА_1 .

Крім цього, прийнятою у справі № 947/29755/21додатковою постановою судді від 19.11.2021 року виправлено очевидну описку і по всьому тексту постанови Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2021 постановлено читати прізвище правопорушника - « ОСОБА_1 ».

Таким чином, судом встановлено, що особою з вини якої сталася ДТП та відповідачем у справі є одна і та сама особа, а саме ОСОБА_1 .

Власником пошкодженого внаслідок пригоди автомобіля марки «Toyota», д/н НОМЕР_1 , є ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС». На підтвердження чого представником товариства суду надані посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 5141.

Внаслідок зіткнення автомобіль марки «Toyota», д/н НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 2409/21-01 від 15.10.2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності Хоменко В.В. , розмір матеріальних збитків, заданих власнику автомобіля «Toyota», д/н НОМЕР_1 , внаслідок вищевказаної ДТП складає грошову суму 210266, 28 грн., що підтверджується оригіналом звіту.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як володільця наземного транспортного засобу була застрахована ПрАТ «Європейський страховий альянс».

17.09.2021 р. керівництво позивача звернулась до Київської дирекції ПрАТ «Європейський страховий альянс» та повідомило про ДТП.

20.09.2021 року керівництво позивача звернулось до страховика з заявою про здійснення на користь ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» страхового відшкодування.

За результатом розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування страховиком на користь ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» виплачено 129000 грн. При цьому розмір франшизи складає 1000 грн.

09.12.2021 року представник позивача звернувся до страховика з адвокатським запитом в якому просив надати інформацію про прийняте рішення, а також щодо суми розрахованого страховиком страхового відшкодування, належного до виплати потерпілій особі

У відповідь на що страховиком повідомлено, що прийнято рішення про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування розмір якого складає 129000 грн. Розмір передбаченої при цьому франшизи, встановленої умовами Договору ОСЦПВВНТЗ АР5215384, складає 1000 грн. Загальний розмір страхового відшкодування за завдану майнову шкоду складає 130000 грн.

Станом на день звернення з даним позовом до суду, страхове відшкодування позивачу виплачене повністю у розмірі 129000 грн.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ч. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки .

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування .

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

ч. 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

За загальними правилами, визначеними ст.ст.1166,1167,1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-ІV) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Стаття 22 Закону №1961- ІV визначає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом першим частини другої статті 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до пунктів 69, 73, 74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року, прийнятої у справі № 755/18006/15-ц:

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 казаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Крім цього, розглядаючи справу № 760/15471/15-ц, Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.10.2018 року приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), і відступати від неї не вбачається підстав.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У даному випадку страховик ПрАТ «Європейський страховий альянс» виконав свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування щодо потерпілої особи і сплатив на користь ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» страхове відшкодування у межах ліміту, визначеного договором страхування, з урахуванням суми франшизи.

Відповідно звіту оцінювача, розмір завданої шкоди складає 210266,28 грн. з яких страховиком завдавача шкоди відшкодовано 129000 грн.

Сторона відповідача не спростувала доводи позивача і суд визнає надані позивачем докази щодо розміру майнової шкоди належними і допустимими. Суд визнає розмір збитків, які завдані позивачу у розмірі 210266,28 грн. та зазначає, що різниця (81266,28 грн.) має бути відшкодована особою, з в вини якої їх було завдано.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також і у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17 вказавши, що «системний аналіз п.32.7 ч.1 ст.32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі така майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ «ОМ-ТРАНССЕРВІС» в частині відшкодування майнової шкоди суд вважає доведеними і задовольняє у повному обсязі.

У відповідності до положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді видатків по сплаті судового збору в сумі 2270 грн., що підтверджено оригіналом платіжного доручення № 500 від 14.12.2021 р. та витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 15000 грн., що підтверджено оригіналом платіжного доручення № 501 від 14.12.20221 року та копією рахунку-фактури № 121121/Од від 12.11.2021 р.

Таким чином, загальна сума судових витрат позивача складає 17270 грн.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ом - Транссервіс», код ЄДРПОУ 37417462 грошову суму в розмірі 81 266 (вісімдесят одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ом - Транссервіс», код ЄДРПОУ 37417462 судові витрати, понесені позивачем у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 15 000(п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. та сплаченого судового збору, у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13.06.2022 року

Головуючий: Є. М. Панасенко