Постанова

від 08.06.2022 по справі 522/5797/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6289/22

Справа № 522/5797/21

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/5797/21

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/6289/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про визнання права власності, за апеляційною скаргою адвоката Попової Оксани Вячеславівни, діючої від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Науменка А.В. о 17 годинні 44 хвилині 11 січня 2022 року про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду та її повернення, повний текст ували складений 17 січня 2022 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2021 року адвокат Попова О.В., діюча від імені ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 38 518 грн..

Адвокат Попова О.В., діюча від імені ОСОБА_2 , обґрунтовує вимоги заяви тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачки у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи становлять - 38 518 грн..

Необхідність понесення вищевказаних витрат ОСОБА_2 була зумовлена пред`явленням до неї безпідставного позову, а також діями позивачки щодо подання до суду ряду документів процесуального характеру, для вироблення правової позиції та реагування щодо яких відповідачка зверталась за наданням їй професійної правничої допомоги адвоката до АО «Альтерра» (після перейменування - АО «Сільницький і Партнери») (Т. 3, а. с. 7 - 13, 20 - 23).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2021 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (Т. 3, а. с. 55).

2.2 Позиція позивачки на заяву про ухвалення додаткового рішення

Адвокат Богданова-Пуфф Т.Д., діюча від імені ОСОБА_1 , в запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення просить вказану заяву залишити без розгляду.

Представник позивачки посилається на те, що заявником не доведено: - які саме необґрунтовані дії позивачки були здійсненні в ході розгляду справи та в чому вони полягали; - чи діяла позивачка недобросовісно; - чи пред`явила позивачка необґрунтований позов; - чи протидіяла вона правильному та швидкому вирішенню спору; - чи недобросовісна позивачка мала на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідачки тощо (Т. 3, а. с. 66 - 94).

2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року вищевказану заяву представника відповідачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що у суду наявний обґрунтований сумнів щодо невідповідності ордеру виданого АО «Альтерра» з огляду на відсутність даного адвокатського об`єнання в реєстрі юридичних осіб, а також обґрунтований сумнів щодо достовірності Договору між ОСОБА_2 та АО "Альтерра". Суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень представника відповідачки, суд дійшов висновку, що заява підписана та подана особою, яка не мала на те повноважень, внаслідок чого зазначена заява має бути повернута заявникові(Т. 3, а. с. 169 - 170).

2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Попова Оксана В`ячеславівна, діюча від імені ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що: 1) помилковими є висновки суду першої інстанції, що заява про ухвалення додаткового рішення підписана та подана особою, яка не мала на те повноважень, з огляду на те, що ордер видано АО «Сільницький та Партнери», тоді як ордер було видано АО «Альтерра». АО «Альтерра» було перейменовано в АО «Сільницький та Партнери», а не реорганізовано. Заміни учасника правовідносин з надання правової допомоги не відбулось; 2) помилковими є висновки суду першої інстанції про видачу у справі двох ордерів двома різними юридичними особами з одним кодом ЄДРПОУ (Т. 4, а. с. 1 - 7).

2.5 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Попової Оксани Вячеславівни, діючої від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду (Т. 4, а. с. 66 - 66 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.02.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 4, а. с. 67).

09.06.2022 року від адвоката Сільницького І.В., діючого від імені ОСОБА_2 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.

09.06.2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що під час воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Указом Президента України №64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 27 березня 2022 року.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» внесені зміни до ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Відповідно до цих змін продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

На підставі статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання рішень зборів суддів Одеського апеляційного суду від 02 березня 2022 року та 16 березня 2022 року, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи рішення Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року та рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безперебійного функціонування Одеського апеляційного суду, головою суду видано розпорядження №1 від 02 березня 2022 року, вказане розпорядження опубліковано на сайті «Судова влада України».

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.

До клопотань про відкладення розгляду справи не додано доказів поважності причин неявки представника відповідача, позивачки у судове засідання, які безпосередньо пов`язані із введенням воєнного стану.

Отже, представником відповідачки, позивачкою не надано доказів щодо поважних причин, пов`язаних із введенням воєнного стану, за яких неможливо з`явитися у судове засідання, у зв`язку із введенням воєнного стану, заявити клопотання про проведення його в режимі відеоконференції тощо.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді у суді, неодноразове призначення справи до розгляду апеляційний судом, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність завчасно поданих клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає необхідним відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянути за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Попової Оксани В`ячеславівни, діючої від імені ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду (Т. 2, а .с. 243 - 245).

14.12.2021 року адвокат Попова О.В., діюча від імені ОСОБА_2 , звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (Т. 3, а. с. 7 - 13).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2021 року вищевказану заяву прийнято до розгляду (Т. 3, а. с. 55).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року вищевказану заяву адвоката Попової О.В., діючої від імені ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду (Т. 3, а. с. 169 - 170).

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права та мотиви прийняття/відхилення викладених в апеляційній скарзі доводів

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження повноважень представника відповідачки, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 названого Закону, відповідно до частин 1-3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з частиною третьою статті 26 ЦПК України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

За правилом частини другої статті 26 названого Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, спеціальний закон, який визначає правила здійснення адвокатської діяльності регламентує подання на підтвердження повноважень адвоката не всіх документів, визначених пунктами частини другої статті 26 наведеного Закону, а лише один із запропонованих альтернатив, які підтвердять такі повноваження.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктами 4, 5, 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Національної Асоціації адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Згідно з підпунктом 10 Положення про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Національної Асоціації адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

До матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення надано Витяг з договору про надання професійної правничої допомоги від 12 травня 2021 року № 07/21, укладеного між АО «Альтера» та ОСОБА_2 (Т. 3, а. с. 19).

У матеріалах справи (Т. 2, а. с. 148) наявний ордер серії ОД № 686226, виданий адвокатом Поповою О.В. від адвокатського об`єднання «Альтера» (код юридичної особи - 38573933).

Крім того, матеріали справи містять ордер серії ОД №619882, виданий адвокатом Поповою О.В. від адвокатського об`єднання «Сільницький і Партнери» (код юридичної особи 38573933) (Т. 3, а. с. 14 - 15).

За кодом ЄДРПОУ 38573933 значиться відомості про Адвокатське об`єднання «Сільницький і партнери», місцезнаходження - Україна, 65009, Одеська обл., місто Одеса, пров. Світлий, будинок 3, квартира 38.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.09.2021 року відбулась державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу у зв`язку з перейменуванням АО «Альтерра» на АО «Сільницький і Партнери» (Т. 4, а. с. 55 - 56).

Вказане також підтверджується протоколом №10 Ради Партнерів АО «Альтерра» від 17 вересня 2021 року, відповідно до якого зборами ради партнерів було вирішено питання щодо: - зміни назви об`єднання на нову - АО «Сільницький і Партнери»; - внесення змін до Статуту Об`єднання у зв`язку із зміною назви Об`єднання, виклавши статут у новій редакції, відповідно до вимог чинного законодавства, затвердити та підписати нову редакцію Статуту Об`єднання; - проведення державної реєстрації змін відомостей та змін до установчих документів Об`єднання (Т. 4, а. с. 57 - 58).

Отже, вказане свідчить про те, що АО «Альтерра» було перейменовано в АО «Сільницький і Партнери».

Зміна найменування юридичної особи, в тому числі й скасування запису про її перейменування не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань носять інформаційний характер.

Отже, АО «Альтерра» не зазнало жодних реорганізацій, змінилась виключно його назва, яка на разі відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Крім того, матеріали справи містять додаткову угоду до договору №07/21 від 22 вересня 2021 року, за умовами якої «у зв`язку зі зміною найменування Об`єднання, сторони дійшли згоди змінити в преамбулі договору найменування Об`єднання на нове об`єднання - Адвокатське об`єднання «Сільницький і Партнери»». Жодних змін щодо обсягу повноважень, прав та обов`язків сторін Договір про надання професійної правничої допомоги від 12.05.2021 року № 07/21 не зазнав.

Виходячи з вищевказаного, після зміни найменування АО «Альтерра» на АО «Сільницький і Партнери» останнє мало ті ж права та обов`язки, залишилось тим же учасником правовідносин. Виданні ордери після зміни найменування 22.09.2021 року, на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги №07/20 від 12.05.2021 року, від імені АО «Сільницький і Партнери» є належними документами, що підтверджують повноваження адвоката.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявний в матеріалах справи ордер ОД №619882, виданий адвокатом Поповою О.В., видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та він є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене та помилково вважав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень представника відповідача. Помилковими є також висновки суду про те, що заява підписана та подана особою, яка не мала на те повноважень.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції зробив передчасний висновок щодо подання заяви про ухвалення додаткового рішення особою, яка не має повноважень на ведення справи.

3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Попової Оксани В`ячеславівни, діючої від імені ОСОБА_2 , є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду та повернення заявникові підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Приморського районного суду м. Одеси).

3.5 Підстави, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Попової Оксани В`ячеславівни, діючої від імені ОСОБА_2 , - задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2022 року про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду та її повернення заявникові - скасувати.

Цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про визнання права власності - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 13 червня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе