Рішення

від 17.05.2022 по справі 557/1034/21

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №557/1034/21

Провадження №2/557/41/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року смт.Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання Довгалець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода», ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода», про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Мода» про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності.

В обґрунтування позову, зазначає, що позивач є власником 4/100 частки будівлі будинку побуту площею 42,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 21.07.2006, посвідченого державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Строкалем В.Д. за №1683.

Окрім ОСОБА_1 , співвласниками зазначеного майна є ТОВ «Мода» та ОСОБА_2 , яким належать інші частки.

Зазначає, що не може досягнути угоди з відповідачами про спосіб виділення частки із загального майна. На прохання укладення нотаріально посвідченого договору про виділ часток в натурі із вищевказаних житлового будинку та земельної ділянки під будинком відповідач заперечував категоричною відмовою.

Вказує, що згідно висновку експерта запропоновано варіант виділу частки позивача в окреме ціле приміщення та підготовлено висновок щодо технічного можливості виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна.

Враховуючи викладене, позивач просить: здійснити виділ у натурі 4/100 частки, яка належить ОСОБА_1 будівлю будинку побуту площею 42,9 м2 із спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на виділене майно; припинити право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з наступного: частини нежитлового приміщення з основної будівлі літ."А-2", площею 42,9 кв.м., в натурі, як окреме єдине ціле(1/1).

Відповідач ТОВ «Мода» відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надала.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року, вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2021 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого розгляду відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та ТОВ «Мода» про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності. В обґрунтування зазначає, що є власником 7/100 частини нежитлової будівлі будинку побуту літ. А-2 по АДРЕСА_1 , набутої на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2007, до складу об`єкта нерухомого майна входять наступні приміщення: 18-кабінет (7,8 кв.м.), 19-кабінет (7,8 кв. м) 20- кабінет (6.8 кв. м), 21- фотографія (57.2 кв. 2.) - загальна площа 79,6 кв.м. та 11/100 частини нежитлової будівлі Будинку побуту літ. А-2 по АДРЕСА_1 , набутої на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2007, до складу об`єкта нерухомого майна входять наступні приміщення: 2а- вестибюль (413 кв.м.), 3 - допоміжне (7,0 кв.м.), 4 - допоміжне (5,0 кв.м.), 13 - вбиральня (10.4 кв.м.), 14 - приміщення перукарні (32,3 кв.м.), 10 - кабінет (8,1 кв.м.), 1 - 1/2 тамбура (1,6 кв.м.), 22 коридор (15,3 кв.м.) - загальною площею 121,0 кв.м. Окрім ОСОБА_2 , співвласниками зазначеного майна є ТОВ «Мода» та ОСОБА_1 , яким належать інші частки.

Зазначає, що не може досягнути угоди з відповідачами про спосіб виділення частки із загального майна.

Вказує, що згідно висновку експерта вищенаведені об`єкти можуть бути виділені в натурі. У зв`язку з вищенаведеним, просить виділити в натурі вищенаведені об`єкти, припинивши право спільної часткової власності та визнати на виділені об`єкти право власності за позивачем.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 31 січня 2022 року, вказаний зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач ТОВ «Мода» відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надала.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 31 січня 2022 року, закрито підготовче судове засідання і справу призначено до судового розгляду.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Первісний позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача адвокат Скоковський А.М., подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримують повністю з підстав, викладених у ньому, зустрічний позов визнають повністю.

Первісний відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явились, представник - адвокат Лук`янчук С.М., подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зустрічний позов підтримують повністю з підстав викладених у ньому, первісний позов визнають повністю.

Відповідач, керівник ТОВ «Мода» ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Водночас, 17.05.2022, ОСОБА_3 подала через канцелярію суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18.05.2022 у зв`язку з воєнним станом.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_3 від 01.03.2022 року про відкладення розгляду справи, призначеного на 01.03.2022 у зв`язку з воєнним станом.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач ОСОБА_3 неодноразово не прибувала у судові засідання, а клопотання про відкладення розгляду справи не були підтверджені належними доказами, які б вказували на поважність причин неприбуття її або її представника до суду.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що справа перебуває у провадженні суду з 02.07.2021, представник відповідача ОСОБА_3 була присутня в підготовчому судовому засіданні, жодних доказів на підтвердження своєї позиції не надала, клопотань, крім відкладення судового розгляду, не подала, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача ОСОБА_3 .

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які первісний позивач ОСОБА_1 та первісний відповідач ОСОБА_2 посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 4/100 частки будівлі будинку побуту площею 42,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 21.07.2006, посвідченого державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Строкалем В.Д. за №1683.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім ОСОБА_1 , співвласниками зазначеного майна є ТОВ «Мода» та ОСОБА_2 , яким належать інші частки.

Згідно висновку будівельного експерта ОСОБА_4 про можливість виділу об`єкту нерухомого майна №661/20 від 03.11.2020, об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , можливо вважати відокремленим об`єктом нерухомого майна, так як він має окремий вхід, електропостачання, водопостачання та водовідведення, що відповідає вимогам ДБН.

Первісний позивач, вказуючи, що між сторонами неможливі домовленості щодо способу виділення в натурі частки будинку між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свого права.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом щодо зустрічного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 7/100 частини нежитлової будівлі будинку побуту літ. А-2 по АДРЕСА_1 , набутої на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2007, до складу об`єкта нерухомого майна входять наступні приміщення: 18-кабінет (7,8 кв.м.), 19-кабінет (7,8 кв. м) 20- кабінет (6.8 кв. м), 21- фотографія (57.2 кв. 2.) - загальна площа 79,6 кв.м. та 11/100 частини нежитлової будівлі Будинку побуту літ. А-2 по АДРЕСА_1 , набутої на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2007, до складу об`єкта нерухомого майна входять наступні приміщення: 2а- вестибюль (413 кв.м.), 3 - допоміжне (7,0 кв.м.), 4 - допоміжне (5,0 кв.м.), 13 - вбиральня (10.4 кв.м.), 14 - приміщення перукарні (32,3 кв.м.), 10 - кабінет (8,1 кв.м.), 1 - 1/2 тамбура (1,6 кв.м.), 22 коридор (15,3 кв.м.) - загальною площею 121,0 кв.м.

Окрім ОСОБА_2 , співвласниками зазначеного майна є ТОВ «Мода» та ОСОБА_1 , яким належать інші частки.

Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «БТІ-ЕКСПЕРТ» №175/81 від 15.11.2021 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна за технічними показниками приміщення 11/100 частини Будинку побуту є відокремлені, мають окремий вихід і можуть бути виділені в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 121,0 кв.м.

Відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «БТІ-ЕКСПЕРТ» № 176/82 від 15.11.2021 щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна за технічними показниками приміщення 7/ 100 частини Будинку побуту є відокремлені, мають окремий вихід і можуть бути виділені в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 79,6 кв.м.

В оцінці доводів позовної заяви та зустрічного позову, суд застосовує системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо згоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом кожного з співвласників майно ділиться в натурі.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками, згідно з ч. 1 ст. 367 ЦК України, за домовленістю між ними.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, - поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Частинами 1,2 ст. 355 ЦК України, визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень ст. 356 ЦК України вбачається, що позивач і відповідачі є суб`єктами спільної часткової власності.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13 зазначено, що «частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні».

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20).

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 року в справі № 295/451/16-ц.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов`язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.

При цьому, виділ частки майна, що є об`єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такого права у встановлених законом випадках.

Між тим, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 Цивільного кодексу України та ст. 88 Земельного кодексу України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту. Відповідно до ч.2. ст. 367 Цивільного кодексу України поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної часткової власності та виділення його в натурі. Таким чином, юридичним наслідком поділу майна в натурі завжди є припинення права спільної часткової власності між колишніми співвласниками.

Відповідно до ст.ст. 358, 361 Цивільного кодексу України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування належної йому частини спільного майна в натурі, а також має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної власності.

А тому, суд приходить до висновку, що задоволення первісного та зустрічного позову, відновить їх порушене право.

Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 4,5, 12, 13, 76, 258-265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода», ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності - задовольнити.

Здійснити виділ у натурі 4/100 частки, яка належить ОСОБА_1 будівлю будинку побуту площею 42,9 м2 із спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ. А-2 -нежитлове приміщення, а-вхідна група, І-замощення.

Припинити право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Мода», ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділене майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з наступного: літ. А-2 -нежитлове приміщення, а-вхідна група, І-замощення, площею 42,9 кв.м., в натурі, як окреме єдине ціле(1/1).

Зустрічний позов представника ОСОБА_2 - адвоката Лук`янчука Сергія Миколайовича до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода», про виділ частки із майна, що перебуває в спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити в натурі із спільної часткової власності 7/100 частини, яка належить ОСОБА_2 нежитлової будівлі будинку побуту загальної площею 79,6 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме : 18-кабінет (7,8 кв.м.), 19-кабінет (7,8 кв. м) 20- кабінет (6.8 кв. м), 21- фотографія (57.2 кв. 2.).

Виділити в натурі із спільної часткової власності11/100 частини, яка належить ОСОБА_2 нежитлової будівлі будинку побуту загальної площею 121,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2а- вестибюль (413 кв.м.), 3 - допоміжне (7,0 кв.м.), 4 - допоміжне (5,0 кв.м.), 13 - вбиральня (10.4 кв.м.), 14 - приміщення перукарні (32,3 кв.м.), 10 - кабінет (8,1 кв.м.), 1 - 1/2 тамбура (1,6 кв.м.), 22 коридор (15,3 кв.м.).

Право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода» - припинити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на виділене майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме : 18-кабінет (7,8 кв.м.), 19-кабінет (7,8 кв. м) 20- кабінет (6.8 кв. м), 21- фотографія (57.2 кв. 2.) - загальною площею 79,6 кв.м. як окреме єдине ціле (1/1).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на виділене майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2а- вестибюль (413 кв.м.), 3 - допоміжне (7,0 кв.м.), 4 - допоміжне (5,0 кв.м.), 13 - вбиральня (10.4 кв.м.), 14 - приміщення перукарні (32,3 кв.м.), 10 - кабінет (8,1 кв.м.), 1 - 1/2 тамбура (1,6 кв.м.), 22 коридор (15,3 кв.м.), загальною площею 121,0 кв.м. як окреме єдине ціле (1/1).

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Первісний позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: Товариство з обмеженою діяльністю «Мода», код ЄДРПОУ 21089441, місцезнаходження: 35400, Рівненська область, Рівненський район, смт Гоща, вул. Незалежності, 43.

Первісний відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

С у д д я Д.В. Пацко