Рішення

від 31.05.2022 по справі 401/845/22

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/845/22 ;

Провадження № 2/401/1157/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Світловодської міської ради Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2022 року представник позивача - адвокат Левченко В.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання права довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , який за своє життя у 1992 році заснував Фермерське господарство " ОСОБА_3 ". На підставі рішення Світловодської районної ради народних депутатів від 08 квітня 1992 року ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 50 га для ведення фермерського господарства на праві довічного успадкованого володіння землею, про що видано державний акт. Дана земельна ділянка зареєстрована за кадастровим № 3525280700:02:000:9035. Зазначає, що позивач є спадкоємцем померлого чоловіка, єдиним засновником, власником та головою ФГ "ОСОБА_3". Фермерське господарство продовжує здійснювати господарську діяльність, обробляти земельну ділянку та сплачувати податки.

Постановою нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку з підстав відсутності правовстановлюючих документів на право власності на спадкове майно, в зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 07 квітня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. У справі призначено підготовче судове засідання на 05 травня 2022 року.

19 квітня 2022 року від представника відповідача - Світловодської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у вирішенні спору покладється на розсуд суду, судові витрати просить віднести за рахунок позивача, оскільки відповідачем не порушено право позивача. (а.с. 39)

Ухвалою суду 05 травня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 01 червня 2022 року.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача надав до суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі та участі позивача. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують. (а.с.39).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином. (а.с.36).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Світловодську Кіровоградської області. (а.с.6)

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що позивач та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 листопада 1993 року.(а.с. 5)

Згідно рішення виконавчого комітету Світловодської районної ради народних депутатів № 128 від 08 квітня 1992 року, ОСОБА_2 надано в постійне успадковуване володіння земельну ділянку із складу земель запасу для ведення селянського (фермерського) господарства в с.В.Скельова всього 50, 2 га, в тому числі рілля - 50, 0 га, полезахисні лісосмуги - 0, 2 га. (а.с. 7)

Із копії державного акту на право постійного користування землею серії Б № 010732, виданного у 1992 році, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 96, встановлено, що ОСОБА_2 надано виконавчим комітетом Світловодської районної ради народних депутатів у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку площею 50,2 гектарів землі для ведення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння землею. (а.с.8-10)

За життя померлий ОСОБА_2 15 квітня 1992 року зареєстрував Фермерське господарство "ОСОБА_3", код ЄДРПОУ:20634899, був його керівником, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, Статутом ФГ " ОСОБА_3 (а.с. 11-13, 14)

Відповідно до копії наказу № 1 від 10 листопада 2020 року, на посаду голови СФГ «ОСОБА_3» призначено ОСОБА_1 згідно протоколу зборів СФГ «ОСОБА_3» від 09 листопада 2020 року.(а.с.20)

Згідно із копії Статуту ФГ "ОСОБА_3" в редакції від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 являється членом та головою даного господарства.(а.с.15-19)

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 50 га за кадастровим № 3525280700:02:000:9035, цільове призначення 01.02 ведення фермерського господарства, категорії - землі сільськогосподарського призначення, розташована на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена управлінням Держземагенства у Світловодському районі на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель 22.10.2013. (а.с. 21-23)

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 жовтня 2021 року спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: частки статутного (складеного) капіталу в СФГ «ОСОБА_3» (33, 34%).

Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Світловодської районної державної нотаріальної контори від 17 грудня 2021 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525280700:02:000:9035, у зв`язку з відсутністю права власності у померлого на вказану земельну ділянку. (а.с.25)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 16 лютого 2022 року встановлено факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 державного акту на право користування землею серії Б№010732, виданного у 1992 році, що рареєстровано в низі записів державних актів за № 96. (а.с. 26)

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Стаття 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

ОСОБА_2 отримав спірну земельну ділянку на праві довічного успадковуваного володіння на підставі Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року (в редакції від 15 березня 1991 року) та на підставі Закону України від 20 грудня 1991 року «Про селянське (фермерське) господарство» (набрав чинності 14 січня 1992 р.), яким і було визначено порядок його успадкування.

Закон України від 19 червня 2003 року «Про фермерське господарство» також не містить такої форми володіння землею, як довічне успадковуване володіння, як і чинний Земельний кодекс України.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою визначалося як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Відповідно до частини 1 статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною 1 статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 407 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини, далі - ЦК України) право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

За правилами частини 2 статті 407 ЦК України та частини 2 статті 102 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

За змістом статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року N 561-XII (у редакції на час його прийняття) у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України N 2201-XII від 13 березня 1992 року, затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

Земельний кодекс України у редакції від 13 березня 1992 року не передбачав такого виду права як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою.

При цьому відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200 «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до ЗК України.

Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини 2 статті 14, частини 2 статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція» та ст. 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид «мирного володіння майном» в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17.

Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить висновку, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1219, 1222, 1223, 1225 ЦК України, ст. 22, 31, 126, 131 ЗК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Світловодської міської ради Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку площею 50, 2 га, для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий № 3525280700:02:000:9035, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого виконавчим комітетом Світловодської районної ради народних депутатів у 1992 році серії Б № 010732.

Сдові витрати віднести за рахунок позивача.

Відомості про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 02 грудня 1997 рок Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач: Світловодська міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 35825788, юридична адреса: Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Героїв України, 14.;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ЄДРПОУ: 39767636, місце знаходження за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова

"01" червня 2022 р.