Рішення

від 06.06.2022 по справі 908/585/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/19/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа № 908/585/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі_Ініній І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЖИЛСЕРВІСБУД (69035, місто Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63; адреса представника адвоката: 69067, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 5/88)

до відповідача комунального підприємства ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)

про стягнення грошових коштів.

Представники сторін: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ЖИЛСЕРВІСБУД до відповідача комунального підприємства ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС Запорізької міської ради про стягнення 5.279.250,07 грн., з яких: 4.739.362,29 грн заборгованість за надані послуги за період з жовтня 2020 грудень 2020, 417.962,82 грн інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2021 по лютий 2022 включно та 121.924,96 грн 3% річних за період з 14.04.2021 по 20.02.2022.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з жовтня 2020 по грудень 2020 в рамках договору №310 від 02.03.2020, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

Також позивач у позові навів орієнтовний розрахунок судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 420.649,38 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/19/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зазначено, що дату та час підготовчого засідання суду буде визначено окремою ухвалою після припинення воєнного стану. Повідомлено, що сторони не позбавлені права звернення до суду з відповідними заявами про продовження процесуальних строків чи відсутності заперечень щодо розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.

05.05.2022 на адресу суду від КП Запоріжремсервіс Запорізької міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що відповідач не має заперечень стосовно змісту актів і вартості зазначених у них послуг, що були надані позивачем до позовної заяви, оскільки факт виконання цих послуг та їх об`єм за вказаний період підтверджується поясненнями працівників підприємства відповідача та відсутністю зауважень до їх виконання з боку мешканців житлових будинків, які фактично обслуговувались підприємством позивача. Просив розглянути справу №908/585/22 без участі уповноваженого представника відповідача за наявними у матеріалах справи документами.

12.05.2022 судом отримана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач на виконання вимог суду надав пояснення щодо застування сторонами договору про часткове відступлення права вимоги №1 від 30.11.2020. Також, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, просив суд задовольнити вимоги та розглянути справу без присутності позивача.

Ухвалою суду від 16.05.2022 підготовче засідання призначено на 31.05.2022 об 11-00 год. Явку сторін визнано не обов`язковою.

Ухвалою суду від 31.05.2022 закрито підготовче провадження, справу №908/585/22 призначено до судового розгляду на 07.06.2022.

У зв`язку з неявкою представників сторін фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу в порядку ч. 3 ст. 222 ГПК України, не здійснювалося.

В судовому засіданні 07.06.2022 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (замовник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІСБУД» (виконавець, позивач у справі) 02.03.2020 уклали договір (надалі договір).

Зазначений договір було укладено за переговорною процедурою закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Серед документів тендерної пропозиції на закупівлю відповідачу було надано довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази вих. №18/02 від 18.02.2020, копію договору оренди нерухомого майна по вул. Парковий бульвар, буд 8 №5-11/2019 від 01.11.2019 та акту прийому-передачі до нього від 01.11.2019, копію договору оренди транспортного засобу №16/12 від 16.12.2019 та акту прийому-передачі до нього від 16.12.2019, згода ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» на перевірку та доступ до техніки та обладнання.

Проведена процедура закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» оскаржена не була.

Відповідача під час перемов попереджено, що послуги будуть надаватися із залученням субпідрядників.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, зазначені в договорі, а замовник прийняти та оплатити послуги, а саме: код ДК 021:2015 50710000-5 Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель (Комплексне утримання житлових будинків Дільниці №7) (надалі послуги) на об`єктах, вказаних в додатку №1 до договору.

Умовами п. 2.1. 2.4. Договору сторони визначили, що Виконавець повинен надати Замовнику передбачені цим Договором Послуги, якість яких відповідає вимогам нормативних документів та умовам, вказаним в технічній специфікації (додаток № 2 до Договору), яка є невід`ємною частиною Договору. Замовник здійснює контроль за якістю надання Послуги шляхом проведення перевірки. Послуга може бути визнана неналежною, якщо результати перевірки свідчать, що:

- Виконавець фактично не надає Послугу або надає її не в повному обсязі;

- Послуга надається не у відповідності з затвердженою структурою, періодичністю та

строків її надання, передбаченими пропозицією конкурсних торгів та умовами даного

договору. Послуга визнається належно наданою, якщо не встановлено інше.

Згідно із п. 3.1., 3.4. Договору ціна цього договору становить 22.663.316,02 грн. (Двадцять два мільйони шістсот шістдесят три тисячі триста шістнадцять грн. 02 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 3.777.219,34 грн., і визначається із розрахунку ціни Послуг. Всі умови договору крім предмету договору, ціни договору, строку дії договору не є істотними умовами договору та можуть змінюватись відповідно до норм ГК та ЦК.

Умовами п. 4.1. 4.5. Договору сторони визначили, що здача-приймання результатів надання послуг після їх закінчення оформлюється актом виконаних послуг. Належним чином оформлені оригінали актів виконаних послуг з додатками, передаються Замовнику в трьох примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного примірника Виконавця, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього Договору. Виконавець надає Замовнику акт виконаних послуг з зазначенням їх вартості, в термін до 25 числа поточного місяця. У разі відсутності заперечень Замовник підписує акт виконаних послуг, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає Виконавцю один примірник акту виконаних послуг. В разі, якщо у Замовника є заперечення щодо отриманого від Виконавця акту виконаних послуг, Замовник у 3-денний термін повертає Виконавцю два примірники акту виконаних послуг із мотивованою відмовою у підписанні. Виконавець у 3-х денний (робочі дні) термін зобов`язаний розглянути та надати Замовнику відповідь, або скоригований Акт виконаних послуг. Замовник здійснює оплату за надані послуги на підставі підписаних сторонами актів виконаних послуг з відстрочкою платежу 90 календарних днів з дати підписання актів виконаних послуг. Якщо під час приймання Послуг, будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Виконавця (в т.ч. в частині кількості, якості та періодичності), сторонами оформлюється та підписується Акт перевірки Послуги. Даний Акт складається Замовником, який вказує перелік недоліків у наданих послугах і терміни їх усунення. Виконавець зобов`язаний протягом трьох днів, з моменту отримання Акту підписати його і направити Замовнику, Замовник не підписує акт виконаних послуг, затримує оплату неякісно наданих послуг Виконавцю до усунення недоліків, які зазначені в Акті перевірки надання послуг. Оплата Замовником наданих Виконавцем Послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. У разі необхідності, але не рідше одного разу на квартал, сторони проводять звірку взаємних розрахунків з подальшим оформленням акту.

Підпунктом 6.1.1. п. 6.1. Договору передбачений обов`язок Замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі на підставі підписаних сторонами актів виконаних послуг оплачувати Виконавцю вартість наданих послуг у терміни, встановлені цим Договором.

Підпунктом 6.4.1. п. 6.4. Договору передбачене право Виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату наданих послуг у терміни, встановлені цим Договором.

Відповідно п. 10.1., 10.3. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 та в частині зобов`язань до повного їх виконання. При виконанні договору сторони можуть застосовувати положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору на надання послуг з комплексного утримання будинків Дільниці 37 у м. Запоріжжя №310 від 02.03.2020 суду не надано.

Втім матеріали справи містять додаткову угоду №1 до договору №310 від 02.03.2020, за умовами якої сторони дійшли згоди у відповідності до ст. 188 ГК України, ст. ст. 651, 654 ЦК України розірвати договір №310 від 02.03.2020 з 16 грудня 2020 року.

В пункті 2 зазначеної додаткової угоди встановлено, що замовник зобов`язується оплатити виконавцю вартість послуг, які було надано виконавцем до розірвання договору без відшкодування збитків завданих розірванням договору, після чого сторони вважаються вільними від зобов`язань за договором.

Як свідчать матеріали справи позивач на виконання Договору № 310, ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» надало послуги з комплексного утримання будинків Дільниці № 7 в жовтні, листопаді та грудні 2020 року на загальну суму 4.739.362,29 гривень, а саме:

- в жовтні 2020 року - на суму 1 910 425,85 грн. (Акт № 10/310 від 31.10.2020);

- в листопаді 2020 року - на суму 1 924 804,27 грн. (Акт №11/310 від 30.11.2020);

- в грудні 2020 року-на суму 904 132,17 грн. (Акт № 12/310 від 15.12.2020).

Послуги було надано як безпосередньо Позивачем так і з залученням субпідрядних організацій, відповідно до укладених з ними договорів.

По закінченню кожного відповідного місяця надання послуг за договором, позивач нарочно надавав на підпис відповідачу три екземпляри актів наданих послуг за відповідний місяць з додатками (розшифровками).

В тексті позову позивач посилається на те, що з невідомих причин, вказані акти не підписувались, а уповноважені представники КП «Запоріжремсервіс» ЗМР постійно відтягували підписання зазначених документів зазначаючи, що вони проходять додаткову перевірку і, на момент написання даної позовної заяви, підприємство позивача так їх і не отримало.

Жодних усних та/чи письмових зауважень з даного приводу від керівництва відповідача позивач не отримував.

Враховуючи зміну керівництва КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, 13.01.2021 року ТОВ «ЖИЛСЕРВ1СБУД» повторно направило на адресу КП «Запоріжремсервіс» ЗМР цінним листом підписані та скріплені печаткою оригінали актів наданих послуг за жовтень, листопад, грудень 2020 року на загальну суму 4.739.362,29 грн в 2-х примірниках разом з супровідним листом.

Жодної відповіді від відповідача, ані підписаних ним актів, ані мотивованої відмови від підписання, як це передбачено п. 4.1 договору, ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» не отримав.

05.04.2021 року ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» повторно направило на адресу КП «Запоріжремсервіс» ЗМР цінним листом підписані та скріплені печаткою оригінали актів наданих послуг за жовтень, листопад, грудень 2020 року з додатками в 2-х примірниках разом з вимогою вих. № 5/04 про їх оплату.

У відповіді на вказану вимогу вих. № 993/01-05 від 13.04.2021 року відповідач висловив своє непогодження, стверджуючи, що 16.01.2021 року повернув направлені позивачу акти у зв`язку з відсутністю додатків до них.

З метою з`ясування обставин, за яких ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» не отримав відповіді від відповідача від 16.01.2021 року, про яку той зазначає, ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» направив відповідний запит до Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» вих. № 02-04/019 від 19.04.2021 року та отримав відповідь вих. № 1853-Т-2021041910175-В від 19.04.2021р., в якій, зокрема, зазначено, що направляючи поштове відправлення, відповідач зазначив адресу ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД»: м. Запоріжжя, буд. 63, оф. 63, що не відповідає в повній мірі юридичній адресі позивача, а також зазначив номер телефону одержувача ТОВ «ЖИЛСЕРВІСБУД» такий самий як номер відправника, тобто свій власний номер.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором №310 від 02.03.2020 щодо повної оплати наданих послуг за період з жовтня 2020 по грудень 2020 стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вже зазначалося судом вище, умовами п. 4.1 договору сторонами узгоджений порядок оформлення виконаних позивачем послуг. Умовами п. 4.2 договору сторонами визначений строк та підстави оплати наданих послуг (90 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо надання послуг в рамках вказаного договору за вказаний період. Суду надані докази неодноразового направлення копії актів відповідачу для подальшого їх підписання та оплати.

Також у відзиві на позовну заяву, який підписано директором КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, відповідач не заперечив стосовно змісту актів і вартості зазначених у них послуг, що були надані позивачем до позовної заяви, оскільки факт виконання цих послуг та їх об`єм за вказаний період підтверджуються поясненнями працівників підприємства КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та фактами відсутності зауважень до їх виконання з боку мешканців житлових будинків, які фактично обслуговувалися підприємством позивача.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 4.739.362,29 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 121.924,96 грн за період з 14.04.2021 по 20.02.2022 (313 днів) та інфляційні втрати у розмірі 417.962,82 грн за період з квітня 2021 по лютий 2022 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до умов договору оплата наданих послуг відповідачем здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт.

Матеріали справи не містять доказів ані мотивованої відмови від підписання актів, ані Акту перевірки послуг в установлені договором строки, як то передбачено п. 4.1, 4.3, 6.1.3 договору, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги пояснення відповідача, що викладені у відзиві,суд погоджується з доводами позивача про те, що послуги вважаються наданими.

Також суд погоджується з правовою позицією позивача стосовно того, що оскільки умовами договору не передбачено строків здійснення замовником оплати послуг у разі порушення ним порядку та термінів підписання актів наданих послуг передбачених розділом 4. 6 договору, в даному випадку застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, а саме те, що боржник повинен виконати обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІСБУД» відповідач отримав 06.04.2021, що підтверджується роздруківкою трекінгу «Укрпошти». Таким чином, останнім днем оплати наданих послуг є 13.04.2021, прострочення починається з 14.04.2021.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці розрахунки є правильними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 14.04.2021 по 20.02.2022 (313 днів) та інфляційних втрат у розмірі 417.962,82 грн за період з квітня 2021 по лютий 2022 (включно) судом задовольняються.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача вих. №171 від 04.06.2022, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконанням ним зобов`язання щодо сплати наданих позивачем послуг за період з жовтня 2021 по грудень 2021 в заявленому у позові розмірі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІСБУД» з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №1504 від 13.04.2022, що складає 39.594,37 грн, про що постановити відповідну ухвалу.

Питання про розподіл судових витрат в частині витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката станом на момент ухвалення судового рішення судом не розглядалося у зв`язку з відсутністю доказів понесення позивачем зазначених у позові витрат.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІСБУД» до відповідача комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради про стягнення 5.279.250,07 грн. задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код 22144952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІСБУД» (69035, місто Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, ідентифікаційний код 36576382) 4.739.362,29 грн (чотири мільйони сімсот тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят дві грн 29 коп) заборгованості за надані послуги за період жовтень-грудень 2020 за договором №310 від 02.03.2020, 121.924,96 грн (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот двадцять чотири грн. 96 коп) 3% річних, 417.962,82 грн (чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн. 82 коп) інфляційних втрат, 39.594,38 грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн 38 коп) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІСБУД» (69035, місто Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, ідентифікаційний код 36576382) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №№1504 від 13.04.2022, в сумі 39.594,37 грн, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 червня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова