Рішення

від 12.06.2022 по справі 910/21817/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/21817/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сервус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінторг Максі»

про стягнення 43 193,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сервус» (надалі - ТОВ «Торговий дім «Сервус») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінторг Максі» (надалі - ТОВ «Фінторг Максі») про стягнення 43 193,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором купівлі-продажу від 11.06.2021, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн., а також пені у розмірі 2 710,13 грн. та 3% річних у розмірі 483,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Фінторг Максі» поштовим відправлення за №0105491812210, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 04.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.06.2021 між ТОВ «Фінторг Максі» (продавець) та ТОВ «Торговий дім «Сервус» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар - пиломатеріали обрізні та зобов`язується оплатити товар в асортименті, кількості та на умовах, що погоджені сторонами згідно умов цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору продавець зобов`язаний зберігати товар на своєму складі за свій рахунок, оформляти всю товаросупроводжувальну документація, необхідну для передачі товару, передати товар, який відповідає вимогам законодавства України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти товар згідно з умовами, обумовленими в п. 4.1 цього договору, оплатити товар згідно з умовами, визначеними в п. 6.1 цього договору.

Поставка товару по договору здійснюється зі складу продавця автомобільним транспортом, наданим продавцем або само вивозом. Товар поставляється у звичайній для нього упаковці, а у разі її відсутності - повинен бути упакований таким способом, що виключає його пошкодження при транспортуванні (п. 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець проводить розрахунки за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі накладних на кожну окрему партію товару, що поставляється, протягом п`яти банківських днів з моменту фактичного отримання товару.

На виконання умов Договору, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №1 від 15.06.2021, який оплачений позивачем на суму 76 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3636 від 15.06.2021.

30.07.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути суму передоплати у розмірі 76 000,00 грн., оскільки товар так і не був переданий відповідачем.

В свою чергу, 30.07.2021 ТОВ «Фінторг Максі» повернуло ТОВ «Торговий дім «Сервус» 36 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з передачі товару за Договором, у зв`язку з чим позивач просить повернути на його користь суму передоплати у розмірі 40 000,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №3636 від 15.06.2021) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати за товар у загальному розмірі 76 000,00 грн. на підставі Договору.

30.07.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути суму передоплати у розмірі 76 000,00 грн., оскільки товар так і не був переданий відповідачем, а відповідач повернув позивачу 36 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу товару на підставі Договору на суму 76 000,00 грн.

Таким чином, із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 76 000,00 грн. в строк не пізніше 06.08.2021, яке 30.07.2021 виконане ТОВ «Фінторг Максі» на суму 36 000,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 40 000,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Сервус» про стягнення з ТОВ «Фінторг Максі» передоплати у розмірі 40 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 710,13 грн. та 3% річних у розмірі 483,29 грн., які розраховані за період з 31.07.2021 до 24.12.2021.

При цьому, позивачем заявлена пеня на підставі п. 5.2.1 Договору, відповідно до якого продавець за затримку передачі (відвантаження) товару сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення передачі (відвантаження).

Суд відзначає, що умовами Договору не визначено строку виконання відповідачем зобов`язання з передачі товару позивачу, а відтак такий строк встановлюється з моменту пред`явлення відповідної вимоги на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із вимогою про поставку оплаченого товару, а надані позивачем листи місять вимогу саме з повернення передоплати за непоставлений товар, тобто, в даному випадку, вже 30.07.2021 позивач реалізував своє право на повернення передоплати за Договором, фактично з 30.07.2021 зобов`язання з поставки товару припинилось та виникло нове грошове зобов`язання з повернення передоплати, що свідчить про те, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача сплати пені на підставі п. 5.2.1 Договору, адже затримки поставки товару не відбулось.

Стосовно заявлених позивачем 3% річних суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по поверненню суми передоплати у розмірі 40 000,00 грн. не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується із розрахунком 3% річних за період з 31.07.2021 по 06.08.2021, оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення 40 000,00 грн. почалось з 07.08.2021, а відтак 3% річних за вказаний період нараховані позивачем безпідставно і це призвело до необґрунтованого збільшення їх розміру, у зв`язку з чим здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 460,27 грн., нарахованих за період з 07.08.2021 по 24.12.2021.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Фінторг Максі» на користь ТОВ «Торговий дім «Сервус» суми попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн. та 3% річних у розмірі 460,27 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 2 710,13 грн. та 3% річних у розмірі 23,02 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сервус» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінторг Максі» (04210, місто Київ, пр. Героїв Сталінграда, будинок 12Ж; ідентифікаційний код 43827973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сервус» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, будинок 26; ідентифікаційний код 32613404) суму попередньої оплати у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 2 126 (дві тисячі сто двадцять шість) грн. 36 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий