Рішення

від 06.06.2022 по справі 910/17974/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/17974/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі

1. Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

2. Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

до Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син"

про розірвання договору та стягнення 41 106,96 грн.,

За участю представників учасників справи:

від прокуратури: Артем`єва А.М. (за службовим посвідченням);

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач-1) та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач-2) до Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (далі - відповідач) про розірвання укладеного між позивачами та відповідачем Договору від 15.06.2020 року № 16736-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, а також стягнення заборгованості у розмірі 41 106,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного Договору в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг, у зв`язку з чим за Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі та виникли підстави для розірвання означеного Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2021 року відкрито провадження у справі № 910/17974/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.12.2021 року.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 07.12.2021 року, не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2021 року підготовче засідання у справі № 910/17974/21 призначено на 28.12.2021 року.

У підготовчому засіданні 28.12.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/17974/21 продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 01.02.2022 року.

10.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Прокурора від 05.01.2022 року № 54-128вих-22 про долучення до матеріалів справи копій документів, які підтверджують обґрунтованість та розмір грошових позовних вимог. Вказані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 року представник позивача-2 подав клопотання від 01.02.2022 року про долучення до матеріалів справи копій документів, які підтверджують факт оплати відповідачем суми заявленої до стягнення заборгованості. Означені документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2022 року.

У підготовчому засіданні 15.02.2022 року Прокурору встановлено додатковий строк на подання доказів та письмових пояснень щодо актуальної на час розгляду справи суми основної заборгованості відповідача до 23.02.2022 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/17974/21 до судового розгляду по суті на 15.03.2022 року.

23.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача-2 від 23.02.2022 року про долучення до матеріалів справи довідки про нарахування відповідачу орендної плати, комунальних та інших послуг станом на 23.02.2022 року, а також копії виписки Державної казначейської служби України за 25.01.2022 року. У наведеній заяві Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації також зазначило, що станом на 23.02.2022 року поточна заборгованість Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" перед позивачем-2 по оплаті орендної плати, комунальних та інших послуг за лютий 2022 року складає 9 726,07 грн.

Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 15.03.2022 року, не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року судове засідання у справі № 910/17974/21 призначено на 07.06.2022 року.

У судовому засіданні 07.06.2022 року Прокурор підтримав вимоги про розірвання договору оренди, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні, а також вказав про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості, у зв`язку з її фактичною оплатою після відкриття провадження у справі.

Позивачі про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 07.06.2022 року не забезпечили.

У той же час, 06.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.06.2022 року, в якому позивач-1 просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, зважаючи на зменшення згідно з розпорядженням голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації кількості працівників юридичного відділу позивача-1 та значний обсяг роботи.

Розглянувши в судовому засіданні 07.06.2022 року вищенаведене клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Разом із тим, позивачем-1 у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/17974/21 по суті. Також позивачем-1 не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 07.06.2022 року.

Крім того, за змістом ухвали господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року про призначення судового засідання для розгляду справи № 910/17974/21 по суті сторін було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, а не викликано їх уповноважених представників у судове засідання, що свідчило б про обов`язковість їх явки.

Так, за умовами частин 1, 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Водночас, участь представника позивача-1 у судовому засіданні 07.06.2022 року не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалою від 20.04.2022 року, про що прямо вказано у наведеному судовому рішенні.

У позивача-1 було достатньо часу та можливості для того, щоб в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведені обставини, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки уповноваженого представника позивача-1 в призначене судове засідання та відкладати розгляд справи на іншу дату.

Суд також вказує, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи був завчасно повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 07.06.2022 року також не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.06.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 року між Молодіжною громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (орендар, код ЄДРПОУ 34663588), Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір № 16736 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір № 16736), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 02.06.2015 року № 601/1465 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.07.2015 року № 403 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 9-А, для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Цей Договір, за змістом його пункту 1.2, визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом.

Означена угода підписана уповноваженими представниками її сторін, а також скріплена печатками вказаних юридичних осіб.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 16736 об`єктом оренди є нежитлове приміщення площею 254,0 м2, що знаходиться у півпідвалі нежитлової будівлі (ЗНЗ № 214) згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

За умовами пункту 2.2 Договору № 16736 вартість об`єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.12.2012 року становить 1 181 700,00 грн. без ПДВ.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об`єкта (пункт 2.4 Договору № 16736).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання означених положень Договору № 16736 між сторонами цієї угоди 01.09.2015 року було підписано та скріплено їх печатками відповідний акт приймання-передачі вищенаведеного нерухомого майна в оренду відповідачу.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору № 16736 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280, і становить без ПДВ: 17,53 грн. за 1 годину використання орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку вересень 2015 року - 1 034,27 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.3 Договору № 16736).

Пунктами 3.6, 3.7 Договору № 16736 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Разом із тим, за умовами пункту 3.9 означеної угоди оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою, не входить до складу орендної плати.

Пунктами 4.2.3, 4.2.12 Договору № 16736 на орендаря покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, а також самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальниками таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання. У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та інше), орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників).

Крім того, відповідно до пункту 4.2.13 Договору № 16736 орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктами 9.1, 9.7 Договору № 16736 цей правочин є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.09.2015 року до 30.08.2018 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Судом встановлено, що 01.09.2015 року між Молодіжною громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір № 1179 про відшкодування витрат підприємства-балансоутримувача орендованого нежитлового приміщення (далі - Договір № 1179), за умовами якого підприємство-балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлового приміщення площею 254,0 м2, яке розташоване за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 9-А, в ЗНЗ № 214, що передано у тимчасове користування орендарю на підставі Договору № 16736, а орендар зобов`язується своєчасно відшкодовувати витрати підприємству-балансоутримувачу та здійснювати щомісячно оплату витрат на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 1179 орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача по оплаті останнім: централізованого холодного водопостачання, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення, централізованого водовідведення, постачання електроенергії, відведення каналізаційних стоків та інших витрат, що передбачені даним Договором, якими користується орендар, що відображається у щомісячних розрахунках. Іншими витратами, які включаються до щомісячних розрахунків підприємства-балансоутримувача, є: витрати на вивіз сміття, зовнішнє освітлення, плата за заміри опору контурів заземлення, витрати по виклику аварійних служб та аварійному обслуговуванню сантехніки та електрообладнання (у разі відсутності доказів, що аварія виникла не з вини орендаря), санобробки, утримання прибудинкової території, сплата компенсації податку на землю та інше.

Розмір земельної ділянки, на яку надається право користування орендарю, складає 304,8 м2 (пункт 1.3 Договору № 1179).

За умовами пункту 4.5 Договору № 1179 розмір витрат підприємства-балансоутримувача визначається окремо в розрахунку (акті виконаних робіт), що надається орендарю щомісяця. Розрахунок складається з урахуванням встановлених тарифів та норм (в залежності від фактичних витрат теплопостачання та згідно з тарифами постачальників комунальних послуг).

Пунктом 4.6 Договору № 1179 передбачено, що вартість витрат (комунальних послуг, якими користується орендар) розраховується відповідно до встановлених тарифів плати за комунальні послуги згідно чинного законодавства України. Земельний податок нараховується за площу земельної ділянки, що використовується фактично.

Відповідно до пункту 4.7 Договору № 1179 розрахунковий період оплати витрат підприємства-балансоутримувача - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше, ніж 25 числа поточного місяця (розрахункового місяця), в якому надаються комунальні послуги та за який здійснюється нарахування оплати витрат підприємства-балансоутримувача.

Згідно з пунктом 6.1 Договору № 1179 останній набуває чинності з моменту складання акту приймання-передачі приміщення або в разі його відсутності з моменту підписання сторонами даного Договору і діє протягом строку дії Договору оренди № 16736.

Судом також встановлено, що 15.06.2020 року між Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (орендар), Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір № 16736-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.09.2015 року № 16736) (далі - Договір № 16736-1), за умовами якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 року № 37/172 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.02.2020 року № 134 передає, а орендар приймає в погодинну оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, які знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 9-А, для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Означена угода підписана уповноваженими представниками її сторін, а також скріплена печатками вказаних юридичних осіб.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 16736-1 об`єктом оренди є нежитлові приміщення площею 254,0 м2, що знаходяться у півпідвалі нежитлової будівлі (ЗЗСО № 214), згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

За умовами пункту 2.2 Договору № 16736-1 вартість об`єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 30.04.2020 року становить 2 874 000,00 грн. без ПДВ.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об`єкта (пункт 2.4 Договору № 16736-1).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору № 16736-1 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280, і становить без ПДВ: 14,97 грн. за 1 годину використання орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку червень 2020 року - 2 700,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.3 Договору № 16736-1).

Пунктами 3.6, 3.7 Договору № 16736-1 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

За умовами пункту 3.9 означеної угоди оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою, не входить до складу орендної плати.

Пунктами 4.2.3, 4.2.12 Договору № 16736-1 на орендаря покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, а також самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальниками таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання. У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та інше), орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників).

Крім того, відповідно до пункту 4.2.13 Договору № 16736-1 орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з установою-балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат установи-балансоутримувача за користування земельною ділянкою, за послуги з управління об`єктом нерухомості.

Згідно з пунктом 9.1 Договору № 16736-1 цей правочин є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.06.2020 року до 13.06.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2020 року між Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (установа-балансоутримувач) було укладено договір № 1606 про відшкодування витрат установи-балансоутримувача орендованого нежитлового приміщення (далі - Договір № 1606), за умовами якого підприємство-балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлового приміщення площею 254,0 м2, яке розташоване за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 9-А, в ЗЗСО № 214, що передано у тимчасове користування орендарю на підставі Договору № 16736-1, а орендар зобов`язується своєчасно відшкодовувати витрати установі-балансоутримувачу та здійснювати щомісячно оплату витрат на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 1606 орендар відшкодовує витрати установі-балансоутримувачу по оплаті останнім: централізованого холодного водопостачання, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення, централізованого водовідведення, постачання електроенергії, відведення каналізаційних стоків та інших витрат, що передбачені даним Договором, якими користується орендар, що відображається у щомісячних розрахунках. Іншими витратами, які включаються до щомісячних розрахунків установи-балансоутримувача, є: витрати на вивіз сміття, зовнішнє освітлення, плата за заміри опору контурів заземлення, витрати по виклику аварійних служб та аварійному обслуговуванню сантехніки та електрообладнання (у разі відсутності доказів, що аварія виникла не з вини орендаря), санобробки, утримання прибудинкової території, сплата компенсації податку на землю та інше.

Розмір земельної ділянки, на яку надається право користування орендарю, складає 304,8 м2 (пункт 1.3 Договору № 1606).

За умовами пункту 4.5 Договору № 1606 розмір витрат установи-балансоутримувача визначається окремо в розрахунку (акті виконаних робіт), що надається орендарю щомісяця. Розрахунок складається з урахуванням встановлених тарифів та норм (в залежності від фактичних витрат теплопостачання та згідно з тарифами постачальників комунальних послуг).

Пунктом 4.6 Договору № 1606 передбачено, що вартість витрат (комунальних послуг, якими користується орендар) розраховується відповідно до встановлених тарифів плати за комунальні послуги згідно чинного законодавства України. Земельний податок нараховується за площу земельної ділянки, що використовується фактично.

Відповідно до пункту 4.7 Договору № 1606 розрахунковий період оплати витрат установи-балансоутримувача - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше, ніж 25 числа поточного місяця (розрахункового місяця), в якому надаються комунальні послуги та за який здійснюється нарахування оплати витрат установи-балансоутримувача.

Згідно з пунктом 6.1 Договору № 1606 останній набуває чинності з моменту складання акту приймання-передачі приміщення або в разі його відсутності з моменту підписання сторонами даного Договору і діє протягом строку дії Договору оренди № 16736-1.

Про належне виконання позивачами своїх зобов`язань за Договором оренди № 16736 і Договором № 1179, а також за Договором оренди № 16736-1 та Договором № 1606 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем та балансоутримувачем своїх зобов`язань за цими угодами.

З матеріалів справи вбачається, що у період, зокрема, з січня 2020 року по жовтень 2021 року відповідач користувався об`єктом оренди на підставі Договорів оренди № 16736 та № 16736-1, у зв`язку із чим був зобов`язаний оплатити орендну плату за користування орендованим майном у загальному розмірі 28 236,17 грн., а також відшкодовувати витрати балансоутримувача за відповідними договорами № 1179 та № 1606 (у тому числі: центральне опалення - у загальному розмірі 20 540,11 грн.; централізоване холодне водопостачання - у загальному розмірі 1 795,00 грн.; постачання електроенергії - у загальному розмірі 3 824,98 грн.; плата за землю - у загальному розмірі 17 037,90 грн.; експлуатаційні послуги - у загальному розмірі 3 011,85 грн.) і щомісячно здійснювати оплату витрат на умовах цих угод.

Проте судом встановлено, що орендар - відповідач у справі, протягом вищенаведеного періоду належним чином своїх зобов`язань за означеними Договорами не виконував, обумовлені вказаними правочинами платежі вносив не у повному обсязі та поза межами встановлених цими угод строків, заборгувавши таким чином Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на час звернення Прокурора з даним позовом до суду грошові кошти у загальному розмірі 41 106,96 грн. (11 455,42 грн. орендної плати + 29 651,54 грн. витрат балансоутримувача).

Вищенаведені обставини підтверджуються, зокрема, наявними у матеріалах справи копіями наказу Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.01.2020 року № 22 "Про встановлення тарифів по відшкодуванню експлуатаційних витрат орендарями", довідки до договору "Про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого нежитлового будинку (приміщення)", довідки № Ю-27488/2017 про розмір нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки (78:092:0003); розрахунком орендної плати за орендоване відповідачем нежитлове приміщення, письмовими обґрунтуваннями балансоутримувача розрахунку суми основного боргу за спірний період по компенсації земельного податку (від 05.01.2022 року № 10418-20), по орендній платі (від 05.01.2022 року № 10418-19), по опаленню (від 05.01.2022 року № 10418-21), по холодній воді (від 05.01.2022 року № 10418-22), по електроенергії (від 05.01.2022 року № 10418-23), по експлуатаційним витратам (від 05.01.2022 року № 10418-24), довідками про нарахування відповідачу орендної плати, комунальних та інших послуг, а також в установленому законом порядку спростовані Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" не були.

Зважаючи на викладене, 03.11.2021 року Прокурор звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" заборгованості у розмірі 41 106,96 грн., а також про розірвання Договору № 16736-1, у зв`язку з істотним порушенням орендарем умов цього правочину.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При зверненні із вказаним позовом в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Прокурор посилався на неналежне виконання Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та бездіяльність уповноважених органів - позивача-1 (як орендодавця) та позивача-2 (як балансоутримувача орендованого майна територіальної громади), які, будучи обізнаними про наявність порушень інтересів держави, за наявності відповідних повноважень, упродовж тривалого часу всупереч цих інтересів не вжили належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача значної суми заборгованості перед бюджетом.

При цьому, на переконання Прокурора, останнім встановлено виключний випадок для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави та вжиті усі можливі заходи в межах Закону України "Про прокуратуру" для захисту майнових інтересів держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до змісту частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - другий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року в справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, у наведеній справі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року в справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009 року, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави.

Так, як було зазначено вище та обґрунтовано Прокурором у позові, прокуратурою під час опрацювання інформації щодо належного та раціонального використання комунального майна територіальної громади міста Києва на території Оболонського району міста Києва було виявлено факт неналежного виконання Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 16736-1.

У відповідь на лист Прокурора від 25.06.2021 року № 54-3027 вих-7 позивач-1 листом від 26.07.2021 року № 104-5953 повідомив, що з метою стягнення з орендаря за Договором № 16736-1 заборгованості з орендної плати та комунальних платежів балансоутримувачем - Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації було направлено на адресу відповідача відповідні претензії, які бажаного результату не дали. У той же час, позивач-1 звернув увагу на відсутність у кошторисі доходів та видатків та утримання закладів та установ освіти на поточний (2021 рік) асигнувань для сплати судового збору за пред`явлення позовів про стягнення заборгованості за договорами оренди. Аналогічні за змістом відомості були викладені позивачем-2 в адресованому Прокурору листі від 29.06.2021 року № 10418-1714.

Відтак, невжиття компетентними органами відповідних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про порушення інтересів держави, та своєчасне неподання до суду уповноваженими державою органами позову про примусове стягнення з Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення свідчить про неналежне здійснення ними владних повноважень.

Суд також враховує викладені в адресованих позивачами на адресу Прокурора посилання щодо відсутності бюджетних коштів на оплату судового збору, та звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 року в справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) дійшла висновку, що "незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

З матеріалів справи також вбачається, що листами від 17.08.2021 року № 54-4613вих-21 та від 25.10.2021 року № 54-6626вих-21 Прокурор у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивачів про підготовку ним позовної заяви в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" заборгованості за договором оренди приміщення навчального закладу та надання комунальних послуг, а також про розірвання відповідного договору оренди.

Крім того, листами від 17.08.2021 року № 54-4610вих-21 та від 17.08.2021 року № 54-4613вих-21, а також від 25.10.2021 року № 54-6626вих-21 та від 25.10.2021 року № 54-6625вих-21 Прокурор у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивачів про підготовку ним позовної заяви в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" заборгованості за договором оренди приміщення навчального закладу та надання комунальних послуг, а також про розірвання відповідного договору оренди.

Зважаючи на наведені висновки Верховного Суду та встановлені судом обставини справи, суд зазначає, що за наявними у матеріалах справи документами протягом тривалого часу має місце бездіяльність компетентних органів, які достеменно знали про порушення інтересів держави, а також були повідомлені Прокурором про наявність підстав та обов`язку здійснювати відповідний належний захист цих інтересів. Проте позивачами достатніх ефективних заходів для захисту та відновлення порушеного права вчинено не було, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а тому порушення інтересів держави відповідачем на час звернення Прокурора до суду не усунуто. Надані Прокурором докази в сукупності достеменно свідчать, що позивачі фактично не бажали належним чином здійснювати захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Щодо суті означеного спору, суд звертає увагу на наступне.

Як було встановлено судом вище, у період, зокрема, з січня 2020 року по жовтень 2021 року відповідач користувався об`єктом оренди на підставі Договорів оренди № 16736 та № 16736-1, у зв`язку із чим був зобов`язаний оплатити орендну плату за користування орендованим майном у загальному розмірі 28 236,17 грн., а також відшкодовувати витрати балансоутримувача за відповідними договорами № 1179 та № 1606 (у тому числі: центральне опалення - у загальному розмірі 20 540,11 грн.; централізоване холодне водопостачання - у загальному розмірі 1 795,00 грн.; постачання електроенергії - у загальному розмірі 3 824,98 грн.; плата за землю - у загальному розмірі 17 037,90 грн.; експлуатаційні послуги - у загальному розмірі 3 011,85 грн.) і щомісячно здійснювати оплату витрат на умовах цих угод.

Проте орендар - Громадська організація "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" протягом вищенаведеного періоду належним чином своїх зобов`язань за означеними Договорами не виконувала, обумовлені вказаними правочинами платежі оплачувала не у повному обсязі та поза межами встановлених цими угод строків, заборгувавши таким чином Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на час звернення Прокурора з даним позовом до суду грошові кошти у загальному розмірі 41 106,96 грн. (11 455,42 грн. орендної плати + 29 651,54 грн. витрат балансоутримувача).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем протягом, зокрема, січня 2020 року - жовтня 2021 року взятих на себе зобов`язань з повної та своєчасної оплати орендних платежів та компенсації витрат балансоутримувача, у пред`явленому позові Прокурор просив суд розірвати Договір оренди № 16736-1, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов цього правочину.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні положення щодо можливості розірвання договору за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду також містяться у частині 3 статті 653 Цивільного кодексу України та частині 4 статті 188 Господарського кодексу України.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Умовами пункту 5.1.3 Договору № 16736-1 передбачено право орендодавця відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Відповідно до пункту 9.3 Договору № 16736-1 одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього договору.

Договір припиняється у разі, зокрема, невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору (пункт 9.4 Договору № 16736-1).

Згідно з пунктом 6.7 Договору № 16736-1, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Пунктом 9.6 Договору № 16736-1 передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як було зазначено вище, у порушення вимог спірного Договору оренди № 16736-1 Громадська організація "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" у період з січня 2020 року по жовтень 2021 року належним чином своїх зобов`язань, зокрема, зі сплати орендної плати, не виконувала, обумовлені вказаним правочином платежі оплачувала не у повному обсязі та поза межами встановлених цією угодою строків (у тому числі протягом більше 3 календарних місяців поспіль), заборгувавши таким чином Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на час звернення Прокурора з даним позовом до суду грошові кошти у розмірі 11 455,42 грн. (що становить прострочену орендну плату без урахуванням інших платежів щодо відшкодування витрат балансоутримувача).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що несплата орендної плати у повному обсязі за період дії спірного Договору № 16736-1 є в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України істотним порушенням договору оренди, достатнім для його розірвання, оскільки у даному випадку порушення умов Договору № 16736-1 носило систематичний характер, а заборгованість накопичувалася протягом тривалого періоду та не була погашена відповідачем на момент звернення Прокурора з позовом у даній справі (03.11.2021 року), тобто невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати свідчить про позбавлення, зокрема, Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації того, на що воно розраховувало при укладенні спірного Договору оренди № 16736-1.

Зважаючи на істотність допущених Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" порушень спірного договору оренди, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Прокурора в частині розірвання укладеного 15.06.2020 року між сторонами договору № 16736-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.09.2015 року № 16736).

У зв`язку з наведеним, суд звертає увагу на положення частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо вимог Прокурора про стягнення з відповідача 41 106,96 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, у період, зокрема, з січня 2020 року по жовтень 2021 року Громадська організація "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" належним чином своїх зобов`язань за договорами оренди № 16736 та № 16736-1 та договорами про відшкодування витрат балансоутримувача № 1179 та № 1606 не виконував, обумовлені вказаними правочинами платежі оплачував не у повному обсязі та поза межами встановлених цими угод строків, заборгувавши таким чином Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на час звернення Прокурора з даним позовом до суду (03.11.2021 року) грошові кошти у загальному розмірі 41 106,96 грн. (11 455,42 грн. орендної плати + 29 651,54 грн. витрат балансоутримувача).

Разом із тим, як було зазначено вище, у підготовчому засіданні 01.02.2022 року представник позивача-2 подав клопотання від 01.02.2022 року про долучення до матеріалів справи копій документів, які підтверджують факт оплати відповідачем суми заявленої Прокурором до стягнення заборгованості. Так, зі змісту наявних у матеріалах справи документів, зокрема, виписок з рахунку Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за 06.12.2021 року, за 22.12.2021 року, за 23.12.2021 року та за 24.12.2021 року, а також довідки позивача-2 про нарахування відповідачу орендної плати, комунальних та інших послуг станом на 28.12.2021 року, вбачається, що після звернення Прокурора до суду з даним позовом та відкриття провадження у справі № 910/17974/21 Громадська організація "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" у повному обсязі добровільно сплатила спірну суму заборгованості, нарахованої за період з січня 2020 року по жовтень 2021 року, у загальному розмірі 41 106,96 грн. Відсутність спірної заборгованості у розмірі 41 106,96 грн. на час розгляду та вирішення по суті спору в даній справі додатково підтверджується наданою позивачем-2 довідкою про нарахування відповідачу орендної плати, комунальних та інших послуг станом на 23.02.2022 року із зазначенням нульового сальдо по розрахункам між сторонами за Договором № 16736-1 та Договором № 1606. Факт оплати відповідачем вищевказаної суми боргу, стягнення якої становить предмет спору в справі № 91017974/21, був підтверджений Прокурором у судовому засіданні 07.06.2022 року.

З огляду на викладене, суд зазначає, що статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору в частині стягнення з відповідача суми боргу за Договором № 16736-1 та Договором № 1606, нарахованої протягом січня 2020 року - жовтня 2021 року, у загальному розмірі 41 106,96 грн. існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у зв`язку з погашенням відповідачем цієї суми заборгованості, що підтверджується наданим Прокурором та позивачем-2 документами і поясненнями.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 41 106,96 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом враховано, що у заяві від 23.02.2022 року Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації вказувало на наявність у Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" станом на 23.02.2022 року поточної заборгованості перед позивачем-2 з оплати орендної плати, комунальних та інших послуг за лютий 2022 року за вищенаведеними договорами у розмірі 9 726,07 грн. Проте, вказана сума заборгованості відповідача у розмірі 9 726,07 грн., яка виникла після 2022 року, не була пред`явлена до стягнення у позовній заяві, тоді як ні Прокурором, ні позивачами не було подано будь-яких заяв про збільшення розміру позовних вимог (зокрема, на суму 9 726,07 грн.) або зміну предмета чи підстав позову. Враховуючи наведене, а також зважаючи на положення частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, суд у межах цієї справи не вирішує питання обґрунтованості нарахованої відповідачу після 2022 року суми заборгованості у розмірі 9 726,07 грн., оскільки наведені обставини не входять до предмета доказування у справі.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної сплати спірної суми заборгованості чи належного виконання умов Договору оренди № 16736-1 і Договору про відшкодування витрат № 1606.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведені положення, витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову, а в частині позовних вимог, щодо яких провадження у справі закрито, судовий збір підлягає поверненню його платнику з Державного бюджету України відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір від 15.06.2020 року № 16736-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.09.2015 року № 16736), укладений між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Громадською організацією "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

3. Стягнути з Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" (03191, місто Київ, вулиця Василя Касіяна, будинок 6-А, квартира 8; код ЄДРПОУ 34663588) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Закрити провадження у справі в частині вимог Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Громадської організації "Спортивний клуб східних єдиноборств "У Син" заборгованості у розмірі 41 106 (сорок одна тисяча сто шість) грн. 96 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повернути Київській міській прокуратурі (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 19.08.2021 року № 1542 на загальну суму 4 540,00 грн.

7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.06.2022 року.

Суддя В.С. Ломака