Рішення

від 13.06.2022 по справі 910/3046/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/3046/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Техно Орбіта" про стягнення 130 403,52 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2022 року державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Техно Орбіта" (далі - Товариство) про стягнення штрафних санкцій за договором поставки від 27 квітня 2021 року № 14-21-172/10321478/ПТО, які складаються з: 46 656,00 грн штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару, 16 329,60 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання та 67 417,92 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2022 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3046/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

11 травня 2022 року на адресу суду надійшла заява Підприємства від 11 травня 2022 року № 7-08/2541, в якій останнє повідомило, що ціна позову не змінилася.

Крім того, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 13 квітня 2022 року відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 13 квітня 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/3046/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 32А.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду 30 квітня 2022 року без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою місцезнаходження.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Товариство у встановлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року між Підприємством та Товариством був укладений договір на поставку продукції № 14-21-172/10321478/ПТО, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок поставити позивачу продукцію (код за ДК 021:2015 (CPV): 35641000-9), а покупець, у свою чергу, - прийняти та оплатити наведений товар.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пунктів 1.1.-1.3. укладеного договору найменування, кількість та ціна товару визначається специфікацією, яка міститься в додатку № 1 до цієї угоди. Якість товару повинна відповідати нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду товару. Відповідач гарантував якість продукції загалом. Строк придатності товару до використання встановлюється його виробником, але не може становити менше гарантійного строку, передбаченого в специфікації.

Згідно з пунктами 2.1., 2.3. та 2.4. спірного правочину загальна суму (ціна) договору та ціна за одиницю товару зазначається в специфікації та визначена в національній валюті України. Розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після приймання продукції позивачем. Розрахунок здійснюється Підприємством у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Товариства на підставі специфікації, виставленого рахунку, акта приймання-передачі або видаткової накладної на продукцію, а також відповідно до інших умов договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. даної угоди поставка товару здійснюється згідно з правилами "Інкотермс" у редакції 2010 року на умовах поставки DDP ("Зі сплатою мита") у місце поставки та у строк (строки), що визначені у відповідній специфікації, транспортом відповідача. Датою поставки товару та перехід права власності на нього є дата фактичного отримання продукції позивачем від відповідача у відповідності до належно оформлених видаткової накладної або акту приймання-передачі. Первинні документи, крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер і дату цього договору.

Товариство зобов`язалося одночасно з поставкою товару надати Підприємству оригінали або належним чином завірені копії документів, що передбачені чинним законодавством України, які є обов`язковими для такого виду продукції, а також додаткові документи відповідно до умов закупівлі та специфікації, що підтверджують якість товару (пункт 3.4. угоди).

Згідно з пунктом 8.1. спірного правочину він набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі - до повного виконання зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

Судом встановлено, що між сторонами (27 квітня 2021 року - позивачем та 5 травня 2021 року - відповідачем ) підписано специфікацію (додаток № 1 до договору).

Зі змісту вказаної специфікації вбачається, що Товариство зобов`язалося поставити Підприємству два гідроблока ГВК-6 6Д2.562.030 вартістю 233 280,00 грн кожний, на загальну суму 466 560,00 грн (разом з ПДВ). Гарантійний строк придатності товару - двадцять чотири місяці з моменту поставки продукції Підприємству. Оплата товару здійснюється позивачем на умовах 100 % оплати вартості фактично отриманого товару протягом п`ятнадцяти календарних днів після його приймання по кількості та якості. Товариство зобов`язалося поставити продукцію до 20 травня 2021 року за адресою: місто Львів, склад № 1 перевізника "Нова Пошта". Якість, комплектація, пакування та маркування товару повинні відповідати нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (технічній документації) для даного виду товару.

На виконання умов договору 11 травня 2021 року, Товариство поставило позивачу обумовлену продукцію, що підтверджується відповідною видатковою накладною від вказаної дати № 9, копія якої міститься у матеріалах справи.

Повідомленням від 21 травня 2021 року № 04-15/2156 позивач проінформував відповідача про те, що при перевірці одного з поставлених гідроблоків ГВК-6 виявлено недоліки та запропоновано останньому відрядити відповідального працівника для участі в складанні й підписанні рекламаційного акту, а також заміні вищевказаної продукції. Також зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що товар було поставлено без сертифіката якості.

Листом від 21 травня 2021 року № 0087 Товариство прийнято претензію Підприємства щодо вказаного товару, просило оформити рекламаційний акт, направити товар разом з оригіналами документів до відділення ТОВ "Нова Пошта" № 293.

Як вбачається зі змісту рекламаційного акту від 25 травня 2021 року № 232-21, на підставі спірного правочину 18 травня 2021 року на адресу Підприємства надійшов товар за видатковою накладною від 11 травня 2021 року № 9. 20 травня 2021 року при перевірці продукції в складі виробу був виявлений дефект з вини відповідача: сторонній шум та сильна вібрація на корпусі в режимі нормальної роботи. При подальшій перевірці також виявлено невідповідність параметрів "Постійної складової дрейфу гіроскопа АИ-2" (згідно ТУ - (1,787+/-20) мВ, по факту - (1,787+/- 1,5) В. Висновок: поставлений товар у кількості однієї штуки не відповідає технічним умовам та підлягає заміні на кондиційний за рахунок Товариства.

Вказаний акт підписано відповідальними працівниками позивача, затверджено директором Підприємства Матрунчиком Д.М. та скріплений печаткою позивача.

На виконання вимог листа відповідача від 21 травня 2021 року № 0087 спірний товар було направлено Товариству, що підтверджується накладною від 27 травня 2021 року № 59000690800831, та був отриманий останнім, про що свідчить підпис відповідального працівника та відтиск печатки відповідача на накладній від вказаної дати № 30. Копії цих документів знаходяться у матеріалах справи.

Листом від 31 травня 2021 року № 0088 Товариство повідомило позивача про те, що немає змоги замінити повернуту продукцію на кондиційну, у зв`язку з чим просило сплатити кошти за товар у кількості однієї штуки загальною вартістю 233 280,00 грн.

За прийнятий товар позивач сплатив кошти відповідачу, що підтверджується копією платіжного доручення від 1 липня 2021 року № 1411 на вказану суму.

Підприємство звернулося до Товариства з претензію від 13 грудня 2021 року № 7-18/5381, в якій вимагало замінити неякісний товар та сплатити 104 742,72 грн штрафних санкцій.

Листом від 30 грудня 2021 року № 0210 відповідач повідомив позивача про те, що не має змоги поставити відповідний товар, у зв`язку з чим просив розірвати спірний договір.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 4 статті 673 ЦК України.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (частини 5, 6 статті 269 ГК України).

Відповідно до 4.2. спірного правочину, якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки чи невідповідність товару повністю або частково умовам договору, відповідач зобов`язався відповідно до ГОСТ В 15.703-78 за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти та невідповідності шляхом заміни такого товару новим протягом двадцяти календарних днів з моменту направлення позивачем відповідної вимоги Товариству.

За частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки Товариство поставило позивачу одну одиницю неякісного товару, що визнається самим відповідачем, дефекти виявлено протягом гарантійного терміну, і відповідач не здійснив заміни кондиційної продукції та не довів підстав для звільнення його від відповідальності, тому останній порушив зобов`язання, взяті на себе за вказаною угодою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку з поставки якісного товару, позивач просив суд стягнути з Товариства 46 656,00 грн штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару, 16 329,60 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання та 67 417,92 грн пені, нарахованої у період з 15 червня 2021 року по 30 березня 2022 року згідно приписів частини 2 статті 231 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 7 статті 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено пунктом 4.3. договору за порушення строків поставки або умов якості товару Товариство несе відповідальність та зобов`язане сплатити Підприємству штрафні санкції в розмірі, визначеному статтею 231 ГК України.

Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, коли порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Згідно інформації з офіційної сторінки Фонду державного майна України Підприємство внесено до переліку суб`єктів господарювання державного сектора економіки.

Водночас, оскільки рекламаційний акт від 25 травня 2021 року № 232-21 було направлено відповідачу 27 травня 2021 року, що підтверджується копією накладної від вказаної дати № 30, двадцятиденний строк для заміни продукції неналежної якості закінчився 16 червня 2021 року, а тому позивачем невірно визначено початкову дату нарахування пені.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 66 951,36 грн вказаної штрафної санкції, нарахованої на суму неналежно виконаного господарського зобов`язання в розмірі 233 280,00 грн за період з 17 червня 2021 року по 30 березня 2022 року.

У той же час у задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства 466,56 грн пені слід відмовити.

Оскільки заявлені Підприємством до стягнення 46 656,00 грн штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару, 16 329,60 грн штрафу за порушення строку виконання зобов`язання є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача цих сум в загальному розмірі 62 985,60 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позовні вимоги Підприємства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Техно Орбіта" (01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 32А; ідентифікаційний код 43839397) на користь Державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (79040, місто Львів, вулиця Авіаційна, будинок 3; ідентифікаційний код 07684556) 46 656 (сорок шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару, 16 329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) грн 60 коп. штрафу за порушення строку виконання зобов`язання, 66 951 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) грн 36 коп. пені, а також 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн 83 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 червня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко