Рішення

від 13.06.2022 по справі 922/365/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/365/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Борохі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд", м. Харків про стягнення 79732,33 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Борохі", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 79732,33 грн за договором поставки № 29/07-21 від 29 липня 2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2022 року . позовну заяву Приватного підприємства "Борохі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд", м. Харків про стягнення 79732,33 грн - залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

11 лютого 2022 року Приватним підприємством "Борохі" усунено недоліки шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/365/22 та вказано, що розгляд справи № 922/365/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи.

Згідно частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого 248 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 липня 2021 року між Приватним підприємством "Борохі" (продавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (покупцем, відповідачем) було укладено договір поставки № 29/07-21.

Згідно пунктів 1.1., 1.3. договору, продавець в порядку та на умовах визначених договором зобов`язується передати у власність покупця будівельні матеріали - цемент в кількості згідно до видаткових накладних і ціна якого вказується у Специфікації/ях та або рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною договору (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Право власності на поставлену партію товару і ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Датою отримання покупцем партії товару та супровідних документів є дата видаткової накладної.

Відповідно до пунктів 2.5.,2.6. договору розрахунки за даним договором проводяться покупцем після отримання ним рахунку на оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі наданого продавцем рахунку в продовж 3-х днів з моменту отримання рахунку.

Згідно пункту 2.7. договору ціна товару вважається фіксованого за умови належного виконання пункту 2.6 договору. У разі зміни відпускних цін заводами-виробниками, за умови неналежного виконання пункту 2.6 договору, ціна на відвантажену продукцію може бути змінена подавцем в односторонньому порядку.

На виконання умов вказаного договору продавець поставив у власність покупця портландцемент ГІЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом згідно видаткових накладних РН-000094 від 30 липня 2021 року, РН-0000101 від 06 серпня 2021 року, РН-0000109 від 17 серпня 2021 року, РН-0000121 від 01 вересня 2021 року, РН-0000127, РН-0000128 від 08 вересня 2021 року, РН-0000130 від 09 вересня 2021 року всього на загальну суму 241 840,50 грн, в тому числі ГІДВ 20%.

Рахунки на оплату, в тому числі рахунки №158 від 17 серпня 2021 року, № 168 від 01 вересня 2021 року, № 172 від 08 вересня 2021 року, №173 від 08 вересня 2021 року, №175 від 09 вересня 2021 року відправлялись на електронну пошту відповідача в день їх складання та передавались Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" разом з товаром. Отримання рахунків відповідачем підтверджується їх оплатою або частковою оплатою.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 28 січня 2022 відповідач оплатив отриманий від Приватного підприємства "Борохі" товар частково, у сумі 181840,50 грн, заборгованість відповідача з оплати за товар становить 60000,00 грн., що підтверджується карткою по рахунку 361 по контрагенту Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" та платіжними дорученнями №232 від 02 серпня 2021 року, №246 від 04 серпня 2021 року, №257 від 10 серпня 2021 року, №264 від 12 серпня 2021 року, №332 від 02 вересня 2021 року, №343 від 08 вересня 2021 року, №358 від 10 вересня 2021 року, №369 від 17 вересня 2021 року, №395 від 17 жовтня 2021 року.

Заборгованість в сумі 60000, 00 грн є заборгованістю за товар, поставлений згідно з видатковою накладною РН-0000130 від 09 вересня 2021 року, який мав бути оплачений в повному обсязі відповідно до рахунку №175 від 09 вересня 2021 року.

Відповідальність за порушення умов договору встановлена розділом 5 Договору і передбачає зокрема, що сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства та умов даного договору, а у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки СБУ від суми простроченого платежу, за кожний день порушення строку (пункти 5.1, 5.2.договору).

На цей час заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" перед позивачем не сплачена.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем допущене прострочення оплати по рахунку №158 від 17 серпня 2021 року (сума 27810,00 грн) - 12 днів, № 168 від 01 вересня 2021 року (сума 26 757,00 грн) - 3 дні, № 172 від 08 вересня 2021 року (сума 33057,60 грн) - 6 днів, №175 від 09 вересня 2021 року (на суму 69066,00 грн) - 35 днів, (на суму 60000,00грн) - 80 днів. Всього пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань становить 3744,83 грн.

В пункті 2.7. договору позивач та відповідач погодили інший компенсаційний механізм (економічна відповідальність покупця за порушення умов договору), який полягає в перегляді в односторонньому порядку ціни за товар, оплата якого прострочена. Враховуючи, що з вересня по грудень 2021 відбулись значні зміни відпускних цін заводів-виробників товару, позивач відповідно до пункту 2.7. договору змінив ціну за товару, поставлений згідно видаткової накладної РН-0000130 від 09 вересня 2021 року.

Нова ціна становить 2875 грн/т. і розрахована шляхом збільшення ціни за товар, зазначеної у згаданій видатковій накладній, на різницю у ціні придбання товару позивачем (продавцем) для продажу відповідачу та актуальною відпускною ціною такого Товару у завода-виробника.

Відповідно до рахунку №35231 від 01 вересня 2021, отриманого позивачем від ПАТ "Івано - Франківськцемент" ціна товару, становить 1887,50 грн/т без врахування ПДВ. А згідно рахунку № 52419 від 30 грудня 2021 року (остання зміна відпускної ціни товару постачальником позивача), отриманого позивачем від ПАТ "Івано - Франківськцемент", ціна товару становить 2512,50 грн/т без врахування ПДВ. Різниця становить 625грн/т.

Враховуючи, що за видатковою накладною № РН-0000130 від 09 вересня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" був поставлений товар у кількості 25,580т, вартість цього товару з врахування зміни його ціни становить 73542,50 грн без врахування ПДВ, з яких 15987,50 грн (73542,50 грн - 57 555,00 грн) компенсацією відповідача за порушення умов договору, яка включає інфляційні втрати та оплату за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" перед позивачем складає 79732,33 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки №29/07-21 від 29 липня 2021 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прайд" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 174, офіс 208, код ЄДРПОУ 33411320) на користь Приватного підприємства "Борохі" (61030, м. Харків, вул. Джерельна, буд. 59, код ЄДРПОУ 23323792) 79732,33 грн заборгованості та 2481,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "14" червня 2022 р.

СуддяП.В. Хотенець