Рішення

від 21.02.2022 по справі 357/11844/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11844/20

Провадження №2/367/1655/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,-

в с т а н о в и в :

27 листопада 2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 зареєструвався, як такий, що шукає роботу 25 травня 2020 року, 25 травня 2020 року відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних надано йому статус безробітного та встановлена допомога по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На виконання п.3-2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2 допомога по безробіттю призначалась з першого дня надання статусу безробітного; реєстрація та виплата допомоги по безробіттю здійснювалася без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умовами підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо).

27 травня 2020 року наказом НТ200527 відповідно до прийнятих рішень по особі від 27 травня 2020 року, Білоцерківським МРЦЗ надано статус безробітного ОСОБА_1 (за його особистою заявою).

27 травня 2020 року наказом НТ200424 відповідно до прийнятих рішень по особі Білоцерківським МРЦЗ призначено допомогу по безробіттю безробітному ОСОБА_1 відповідно до пп.1,3,4 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведена перевірка достовірних даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та складено відповідний акт. Актом №152 від 25 вересня 2020 року Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості встановлено, що безробітний ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ «Компанія «СЕЙМ-93», прийнятих на роботу електромонтажником з освітлення з 30 червня 2020 року , наказ від 30 червня 2020 року № 69-к.

На підставі вищезазначеного акту розслідування директором Білоцерківського МРЦЗ 05 жовтня 2020 року винесено наказ про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з 30 червня 2020 року по 18 серпня 2020 року в сумі - 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок, який разом з претензією №894/1052/02/01-24 від 05 жовтня 2020 року направлено відповідачу. Однак, добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було.

Враховуючи викладене, позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок та сплачений при поданні позову судовий збір.

26 січня 2021 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області судом Київської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача за довіреністю у справі - Гавриш Ольга Петрівна, 24 листопада 2021 року до суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі, проти заочного винесення рішення не заперечувала.

Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України та враховуючи думку позивача, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований у Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу та 25 травня 2020 року йому було надано статус безробітного і встановлена допомога по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується матеріалами справи.

Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості відповідачу було виплачено грошові кошти, як допомогу по безробіттю в сумі 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок, що підтверджується довідкою Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (а.с.11).

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджено спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, 25 вересня 2020 року провідним фахівцем відділу ОСОБА_2 було складено Акт №152 (а.с.30), яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Білоцерківському МРЦЗ, з 25 травня 2020 року по 28 серпня 2020 року також перебуває в трудових відносинах з ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕЙМ-93» з 30 червня 2020 року.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття» Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно копії витягу з наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сейм - 93» (а.с.31) ОСОБА_1 прийнято на посаду електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж 3-го розряду електромонтажного відділу 30 червня 2020 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Тобто, судом встановлено, що з 30 червня 2020 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж 3-го розряду електромонтажного відділу і отримує посадовий оклад згідно штатного розпису, а тому з 30 червня 2020 року фактично не мав права на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, саме на осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, в даному випадку ОСОБА_1 , покладено обов`язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема щодо прийняття на посаду електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж 3-го розряду електромонтажного відділу.

Як вбачається з додатку 4 до персональної картки № 105220052500023 (а.с.15-17), ОСОБА_1 , згідно наказу №НТ200527 від 25 травня 2020 року, нараховувалася допомога по безробіттю та платежі з 30 червня 2020 року по 18 серпня 2020 року в сумі - 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок.

05 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості виніс наказ №120/01-8 (а.с.32), яким зобов`язав ОСОБА_1 повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) та в постанові Верховного суду від 17.07.2019 року у справу №280/235/17.

Білоцерківський МРЦЗ надіслав ОСОБА_1 претензію №894/105208/01-24 від 05 жовтня 2020 року з пропозицією добровільно повернути незаконно отримані кошти виплачені Білоцерківським МРЦЗ в сумі 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок (а.с.33), однак відповідач не повернув кошти.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту вказаної норми закону слідує, що законодавець покладає на застраховану особу обов`язок подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг та в разі невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними, з такої особи стягується сума виплаченого забезпечення.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованої суми.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні, що підтверджується платіжним дорученням №1737 від 23 листопада 2020 року (а.с.38).

Керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості(місцезнаходження: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 36, код ЄДРПОУ 2199887) незаконно одержану допомогу по безробіттю у розмірі 10 599 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості(місцезнаходження: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 36, код ЄДРПОУ 2199887) сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук