Постанова

від 13.06.2022 по справі 461/1901/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1901/22

Провадження №3/461/1474/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), керівника компанії «MIDWEST EQUIPMENT EXPORT LLC» (Gordon Owen Siebring 2107 148th str Albion, Iova 50005, USA, ідентифікаційний номер (EIN) 83-1770883),

за ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

встановив:

30.10.2021 в зону митного контролю пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером ELC25477/ELC920AA, яким у контейнері №САIU762994-9 переміщувались товари: «зерносушарка, сільськогосподарське обладнання, квадро цикли, кабіна трактора», вагою 21736,14 кілограм.

Як підставу для переміщення товарів, водієм фірми перевізника до митного контролю подано наступні документи:

-міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №05/10/21 від 27.10.2021 року;

-рахунок-фактура (ComercialInvoice) №AA11001 від 21.09.2021 року.

Відповідно доподаних документів,на митнутериторію Українитранспортний засібз реєстраційнимномером ELC25477/ELC920AAу контейнері№ САIU762994-9на адресуТОВ «НОРИНЦІВСЬКЕ» (вул.Нова,11,с Норинці,Коростенський район,Житомирська область,)переміщуються товари:«зерносушарка,сільськогосподарське обладнання,квадро цикли,кабіна трактора»,вагою 21736,14кілограм.Відправником тапродавцем товарубула зазначенакомпанія «MIDWESTEQUIPMENTEXPORTLLC» (Gordon Owen Siebring 2107 148th str Albion. Iova 50005, USA).

Оскільки декларантом, відповідно до вимог 259 Митного кодексу України, не було подано попередню митну декларацію з достатніми даними для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, Львівською митницею 19.11.2021 у присутності водія проведено повний митний огляд переміщуваного товару.

Під час здійснення митного огляду контейнеру № САIU762994-9, який було опломбовано пломбою №S0835506, встановлено, що крім товару який заявлений у товаросупровідних документах переміщуються товари, які не зазначені у товаросупровідних документах, а саме:

корм для собак - 12 мішків, плин для посуду - 8 штук, розчинник для фарби - 7 каністр, фарба для сільськогосподарської техніки - 19 банок, та вживаний одяг - вагою 146 кг.

Для з`ясування обставин переміщення через митний кордон України вказаних товарів Львівською митницею листом від 22.11.2021 року скеровувався лист №7.4/20-01/14/12756 до компанії (митної агенції) «CRB-Express Gmbh». 24.11.2021 від вказаної компанії одержано відповідь та копії документів, які є ідентичними до документів, що подавалися до митного контролю.

Також,Львівською митницею07.12.2021листом №7.4/20-01/14/14326скеровувався запитдо ТОВ«НОРИНЦІВСЬКЕ» зметою одержаннякопії контракту,який бувпідставою дляздійснення вказаноїзовнішньоекономічної операції.У підтвердженнявказаної операціїТОВ «НОРИНЦІВСЬКЕ»надано копіюконтракту №20/07/2021від 20.07.2021,укладеного міжними такомпанією «MIDWESTEQUIPMENTEXPORT LLC» в особі директора ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

11.02.2022 громадянином ОСОБА_3 , довіреною особою ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (вул. Бескидська, 33, м. Львів, 79067, код ЄДРПОУ 42301286) до Львівської митниці подана попередня митна декларація типу IМ ЕЕ №UA100180/2022/052670 для здійснення митного контролю та оформлення товарів: «зерносушарка, сільськогосподарське обладнання, квадро цикли, кабіна трактора», вагою 21736,14 кілограм. Вказаний товар перебуває на складі Львівської митниці, відповідно до уніфікованих митних квитанцій серії ЄЄ №009884 та №009885, а ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» відповідно до поданого рахунку-фактури (Invoice) №BG-2004-220110-1 від 10.01.2022, є його новим власником.

23.12.2021, для з`ясування обставин переміщення через митний кордон України товарів у контейнері №САIU762994-9, Львівською митницею викликалися листом №7.4-4/20-01/14/15842 керівник компанії «MIDWEST EQUIPMENT EXPORT LLC» ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Однак у визначений час та станом на 11.02.2022 керівник вказаного підприємства до Львівської митниці не прибув та про причини неявки не повідомив.

Таким чином директор компанії «MIDWEST EQUIPMENT EXPORT LLC» ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості, та вартості, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Згідно ч.9 ст.494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Відповідно до ч.10 ст.494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Отже, особа відносно якої складено протокол про порушення митних правил, повідомлялася за повідомленою нею та наявною в митних органах адресою місця проживання (фактичного перебування) про розгляд справи, шляхом скерування копії протоколу та повідомлень про судове засідання, а тому згідно приписів ст.494 МК України, вважається повідомленою належним чином.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

При цьому, суд також виходить з того, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.

Стаття 10.Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану

1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а такожсудів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану

1. В умовах правового режиму воєнного станусуди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

2. Повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Стаття 26.Правосуддя в умовах воєнного стану

1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лишесудами. На цій території діютьсуди, створені відповідно доКонституції України.

2. Скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства забороняється.

3. У разі неможливості здійснювати правосуддясудами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудністьсудових справ, що розглядаються в цихсудах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходженнясудів.

4. Створення надзвичайних та особливихсудів не допускається.

Наведені положення покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 257 та ст. 266 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 N 4495-VI) обов`язок здійснити декларування товарів, тобто заявити за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, покладено на декларанта.

Відповідно до ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі щодо фактурної та митної вартості товарів та методу її визначення.

Згідно частин 1 та 5 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі.

Частиною 8 ст. 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховування від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості та вартості, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил №0276/20900/22 від 11.02.2022 року;

-копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;

-описом предметів;

-видруком митної декларації № UA100180/2022/052670;

-копією CMR 05/10/21;

-інвойсом АА11001;

-копією MRN 21DE245262416032M6;

-копією інвойсу від 10.01.2022;

-листами митниці від 22.11.2021 та від 07.12.2021 та відповідями на них;

-уніфікованою митною квитанцією МД-1;

-доповідною запискою;

-листами адресованими ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 23.12.2021, 16.02.2022;

-висновком №142000-3301-0162 від 21.03.2022.

Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товарів через кордон, порядок проходження митних процедур, перелік відомостей та документів повідомлених декларантом при проходженні митного контролю, містять дані про особу декларанта, вказують на обставини виявлення факту подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості та вартості, які необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, засвідчують факт виявлення товару та його найменування, кількість та характеристики, тобто доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими.

Згідно ч.1 ст.483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України доведена повністю.

Окрім цього, у відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обставин судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, а товар, що був предметом порушення митних правил слід конфіскувати в дохід держави.

Відповідно до матеріалів справи, вартість предметів порушення митних становить 55 918,06 гривень.

Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу,а такожз іншихпонесених митнимиорганами витратна провадженняабо розглядсправи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

постановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 55 918,06 гривень.

Конфіскувати в дохід держави вилучені, згідно протоколу №0276/20900/22 від 11.02.2022 року товари.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 17450,02 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 496,20 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.