Постанова

від 18.05.2022 по справі 523/14949/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3962/22

Справа № 523/14949/20

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 523/14949/20

Провадження номер: 22-ц/813/3962/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - Приватне підприємство «Наше діло»,

- відповідач - ОСОБА_1 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства «Наше діло» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Середи І.В. 25 лютого 2021 року, повний текст рішення складений 25 лютого 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Приватне підприємство «Наше діло» (далі - ПП «Наше діло») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати ПП «Наше діло» новим кредитором у зобов`язанні за договором невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 від 23.11.2007р., укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є - АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 ; 2) стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «Наше діло» заборгованість у розмірі - 1 207 331,57 грн..

ПП «Наше діло» обґрунтовує свої вимоги тим, що 23.11.2007 року між АКБСР «УкрСоцбанк», правонаступником якого є - АТ «Альфа Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 (далі - Кредитний договір). З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 28.11.2007 року було укладено договір іпотеки дев`ятиповерхового корпусу заводоуправління, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Також, 28.11.2007 року було укладено договір поруки №07-15/1589, за умовами якого ПП «Наше діло» зобов`язався нести солідарну відповідальність, як поручитель, за усіма зобов`язаннями ОСОБА_2 по кредитному договору.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року було частково задоволено позов ПАТ «УкрСоцбанк». Звернуто стягнення на предмет іпотеки - дев`ятиповерховий корпус заводоуправління, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «УкрСоцбанк». Відмовлено в частині стягнення заборгованості.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.01.2013 року було скасовано частково рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року в частині відмови у стягненні заборгованості. Стягнуто солідарно з ПП «Наше діло» та ОСОБА_4 (колишнього чоловіка відповідачки) залишок заборгованості, що залишився після звернення стягнення на предмет іпотеки, у розмірі - 3 105 675,18 грн..

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.04.2013 року рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

Наприкінці 2019 року ПАТ «Альфа Банк» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи ПП «Наше діло». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 року було відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Наше діло» та визнані грошові вимоги АТ «Альфа Банк» у сумі - 3 105 675,81 грн.. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 року було визнано додаткові грошові вимоги АТ «Альфа Банк» у сумі - 327 074,38 грн. та відхиллено вимоги на суму - 3 619 325,83 грн..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2020 року, у зв`язку з повним погашенням грошових вимог згідно з реєстром вимог кредиторів, було закрито провадження у справі №916/3764/16 про визнання банкрутом ПП «Наше діло». Окрім того, в резолютивній частині ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений КУзПБ строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеним, а виконавчі документи за відповідними вимогами вважати такими, що не підлягають виконанню.

Посилаючись на ст. ст. 533, 554, 556, 512 ЦК України, оскільки заборгованість за вищевказаним кредитним договором була погашена позивачем як поручителем, то з моменту закриття провадження у справі про банкрутство ПП «Наше Діло» права кредитора за договором від 23.11.2007 р. перейшли до позивача. Тому, він звернувся до суду про стягнення коштів в розмірі 1207331,57 грн. з ОСОБА_2 в порядку регресу. (а. с. 1 - 5).

2.2 Позиція сторін в суді першої інстанції

ОСОБА_2 правом на подачу відзиву не скористалась. Відзив на позовну заяву не надходив.

ОСОБА_2 було подано заяву про визнання позову в повному обсязі та остання не заперечувала проти його задоволення. Зазначила, що наслідки визнання позову їй відомі (а. с. 52).

АТ «Альфа-Банк» не скористалось правом надання відзиву на позовну заяву. Відзиву на апеляційну скаргу не надало.

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року позовні вимоги ПП «Наше діло» задоволено.

Визнано ПП «Наше діло» новим кредитором у зобов`язанні за Договором невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 від 23.11.2007 року, що укладений між АКБСР «УкрСоцбанк», правонаступником якого є - АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Наше діло» заборгованість у розмірі - 1 207 331 грн. 57 коп..

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПП «Наше Діло» здійснило повне погашення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №660/198-302 від 23.11.2007р.: - 41 088 232,00 грн. було погашено в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки; - залишок заборгованості у розмірі - 3 105 675,81 грн. були погашені в рамках справи про банкрутство, з яких - 2 225 417,99 грн. заборгованості по пені вважаються погашеними у відповідності до ст. 41 КУзПБ; - погашена заборгованість за індексом інфляції та 3% річних - 327 074,38 грн.. Тому, з моменту закриття провадження у справі про банкрутство до позивача - ПП «Наше діло» перейшло право кредитора за договором невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 від 23.11.2007 року та право регресної вимоги до ОСОБА_2 . З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов до висновку, що в силу частини першої статті 512 ЦК України є достатні правові підстави для визнання ПП «Наше діло» новим кредитором у зобов`язанні за договором №660/198-302 від 23.11.2007 р., та стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі - 1 207 331,57 грн., саме з часу повного виконання основного зобов`язання за кредитним договором(а. с. 54 - 56).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційні скарзі АТ «Альфа Банк», просить рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Наше діло».

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладений в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що: 1) АТ «Альфа-Банк» не повідомлялось про розгляд справи, судові повістки не отримувало; 2) виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» відбулось не поручителем ПП «Наше діло», а третьою особою, яка не є поручителем ОСОБА_2 , однак набула право на погашення боргу на підставі Закону - Кодексу з процедур банкрутства. Зазначає, що 06.05.2020 року від фізичної особи ОСОБА_5 на рахунок АТ «Альфа-Банк» надійшла сума в розмірі - 1 268 303,20 грн. як погашення кредиторських вимог, затверджених ухвалою суду від 11.03.2020 року. Після чого боржник звернувся із заявою про закриття провадження у справі про банкрутство ПП «Наше діло», оскільки 06.05.2020 року власником корпоративних прав були задоволені усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів. У ПП «Наше діло» відсутнє право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги заявлені неналежним позивачем. Тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню (а. с. 62 - 66).

2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.09.2021 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року залишено без руху (а. с. 74 - 74 зворотна сторона).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року (а. с. 81- 81 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.09.2021 року призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (а с. 82).

18.05.2022 року від представника Мус В.П. , діючого від імені АТ «Альфа Банк», надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі (а. с. 110 - 112).

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили, заяв та клопотань не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, період знаходження справи на розгляді апеляційного суду, неодноразове призначення справи до розгляду, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників справи.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Згідно з договором невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 від 23.11.2007 року, укладеним між АКБСР «УкрСоцбанк», правонаступником якого є - АТ «Альфа Банк», та ОСОБА_2 остання отримувала кредитні кошти (а. с. 7 - 11).

28.11.2007 року було укладено договір поруки №07-15/1589, за умовами якого ПП «Наше діло» зобов`язалося нести солідарну відповідальність, як поручитель, за усіма зобов`язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором (а. с. 12 - 13).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28.11.2007 року було укладено договір іпотеки дев`ятиповерхового корпусу заводоуправління, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Факт укладення договору іпотеки та поруки встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року та рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.01.2013 року по справі №2/1519/20/110 (а. с. 14 - 16, 17 - 19).

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором№660/198-302 від 23.11.2007р. ПАТ «УкрСоцбанк» звернулося до Малиновського районного суду м.Одеси суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року позов ПАТ «УкрСоцбанк» було задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії від 23.11.2007р. в розмірі - 44 193 907,81 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - дев`ятиповерховий корпус заводоуправління, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на зазначене нерухоме майно за ПАТ «УкрСоцбанк». В частині стягнення заборгованості відмовлено (а. с. 14 - 16).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.01.2013 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ПП «Наше діло» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором (різницю між вартістю предмета іпотеки та боргом ОСОБА_2 ) у розмірі - 3 105 675,18 грн.. В решті рішення суду залишено без змін (а. с. 17 - 19).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.04.2013 року рішення попередніх інстанцій залишено без змін (а. с. 20 - 21).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 року, за заявою АТ «Альфа-Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Наше Діло», було відкрито провадження у справі про банкрутство приватного підприємства «Наше Діло». Визнано вимоги акціонерного товариства «Альфа-Банк» до приватного підприємства «Наше Діло» в сумі -3 105 675,81 грн.. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію). Введено процедуру розпорядження майном боржника ПП «Наше Діло». Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Музиченка Віталія Вікторовича (а. с. 22 - 28).

11.03.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області визнано частково додаткові грошові вимоги АТ «Альфа-Банк» до ПП «Наше Діло» в сумі - 327 074, 38 грн. із задоволенням у четверту чергу. Відхилено додаткові грошові вимоги АТ «Альфа-Банк» до ПП «Наше Діло» в сумі - 3 619 325,83 грн. (інфляційне збільшення пені) (а. с. 29 - 31).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 року було затверджено реєстр вимог кредиторів (а. с. 32 - 33).

29.05.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області у зв`язку з повним погашенням грошових вимог згідно з реєстром вимог кредиторів, було закрито провадження у справі №916/3764/16 про визнання банкрутом ПП «Наше діло». Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 13.01.2020р.. Припинено процедуру розпорядження майном ПП «Наше Діло». Припинено повноваження розпорядника майна ПП «Наше Діло» арбітражного керуючого Музиченка В.В.. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню (ч. 4 ст. 90 Кодексу) (а. с. 35 - 38).

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПП «Наше діло».

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апеляційної скарги про те, що АТ «Альфа Банк» не було повідомлено про розгляд справи, колегія суддів відхиляє, оскільки останні спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України.Призначено підготовче судове засідання на 18 лютого 2021 року на 10 год. 30 хв. в залі судових засідань № 9 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса). (а. с. 47 - 47 зворотна сторона)

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Альфа-Банк» належним чином було сповіщене про розгляд справи на 18.02.2021 року, про що свідчитьрекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, де міститься запис про отримання АТ «Альфа-Банк» 22.01.2021 року поштового відправлення (а. с. 49).

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є - день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 18.02.2021 року сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином. Справа розглянута за відсутності її учасників (а. с. 53).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

В частинах 1 та 2 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. ОСОБА_2 , всупереч умов кредитного договору, не здійснювала платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За нормами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 556 ЦК України, після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) (п.3 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу ( регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Аналізуючи вказані положення статті 556 ЦК України, Верховний Суд України дійшов висновку, що наслідки, передбачені зазначеної нормою, наступають лише у випадку повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Цей висновок ВСУ узгоджується з положенням пункту 3 ч. 1 статті 512 ЦКУ, що передбачає подібний спосіб заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем)( постанова у справі № 6-466цс15).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлено судом та не заперечується сторонами справи, що зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором №660/198-302 від 23.11.2007р. в сумі - 41 088 232,00 грн. було погашено в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки. Залишок заборгованості у розмірі - 3 105 675,81 грн. були погашені в рамках справи про банкрутство, з яких: - 2 225 417,99 грн. - заборгованості по пені вважаються погашеними у відповідності до ст. 41 КУзПБ; - погашена заборгованість за індексом інфляції та 3% річних - 327 074,38 грн..

Крім того, АТ «Альфа-Банк» до апеляційної скарги було надано копію меморіального ордеру №38225257 від 06.05.2020 року, згідно якого на рахунок банку було внесено грошові кошти у розмірі - 1 268 303,20 грн. в рахунок погашення кредиторських вимог, окрім пені за ухвалою суду від 11.03.2020 року справа №916/3764/19, основним боржником якого є ОСОБА_7 (а. с. 67).

Посилання апелянта на те, що ПП «Наше діло» не має права зворотної вимоги, оскільки виконання зобов`язань ОСОБА_2 відбулось не поручителем, а третьою особою, яка не є кредитором, та не є поручителем ОСОБА_2 , колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Як зазначає, апелянт погашення кредиторських вимог було здійснено ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме відомостей про ПП «Наше діло», зазначено, що керівником цього підприємства є - ОСОБА_5 , який може вчиняти дії від імені юридично особи.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо виконання зобов`язання третьою особою не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з моменту закриття провадження у справі про банкрутство до ПП «Наше діло» перейшло право кредитора за договором невідновлювальної кредитної лінії №66/198-302 від 23.11.2007 року та право регресної вимоги до ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскарженого рішення суду.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 04 червня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе