КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1565/20
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (25014, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 11, код ЄДРПОУ 37298050)
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (надалі ТОВ "Круп`яний тік") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00000080501, №00000090501, №00000100501, №00000110501, №00000150501 від 13.02.2020 року.
Позов ТОВ "Круп`яний тік" мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом №4/11-28-05-01/37298050 від 14.01.2020 року, якою встановлено зокрема заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість через визнання безтоварними (нереальними) господарських операцій з контрагентом СВК "Три колоси України". Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цим контрагентом щодо придбання сільськогосподарської продукції, які підтверджені належними первинними документами. Також позивач заперечує висновки відповідача щодо реалізації товарів за цінами нижчими, ніж ціни їх придбання, оскільки для оцінки запасів товариство використовує метод середньозваженої ціни, а тому ідентифікувати постачальника товарів при реалізації цих товарів неможливо, тим більше неможливо визначити за якою саме ціною конкретний товар придбавався і за якою ціною здійснена його реалізація. Позивач зазначив, що відповідачем не враховано залишки товарів, тому база нарахування податку на додану вартість при продажу товарів розрахована не вірно. Наполягав, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як такої, що направлена на ухилення від оподаткування. З цих підстав позивач просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Ухвалою судді від 25.05.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначено підготовче засідання.
Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Круп`яний тік" щодо його взаємовідносин з СВК "Три колоси України" на підставі аналізу баз даних ДПС встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з придбання пшениці 2 класу та кукурудзи 3 класу по ланцюгу постачання, зважаючи на відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутність законного (легального) джерела походження придбаного товару, відображеного як реалізованого. Перевіркою встановлена відсутність господарських відносин з придбання позивачем продукції від СВК "Три колоси України" на загальну суму 2314341,86 грн., але фактично встановлено наявність продукції, яка отримана від інших осіб, тож отриману від вказаного контрагента-постачальника продукцію слід класифікувати як безоплатно отриману. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій серед іншого зазначив, що податкове законодавство не встановлює обов`язку покупця перевіряти інформацію щодо декларування контрагентами своїх зобов`язань та встановлювати наявність чи відсутність ознак фіктивності підприємств, які постачали товари контрагентам. Доводячи реальність господарських операцій з СВК "Три колоси України", поставлених під сумнів відповідачем, позивач наполягав на задоволенні позову.
Ухвалою від 01.10.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ТОВ "Круп`яний тік" з 21.03.2011 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. (а.с. 122 - 128, т. 1)
Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у листопаді 2019 року - січні 2020 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Круп`яний тік", про що складено акт №4/11-28-05-01/37298050 від 14.01.2020 року. (а.с. 13 - 36, т.1)
Висновками акту перевірки встановлено зокрема такі порушення:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, п.5.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерством фінансів України №290 від 29.11.1999 року, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерством фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерством фінансів України №318 від 31.12.1999 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 432 664 грн. за ІУ квартал 2018 року та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2018 рік на 634 346 грн., за три квартали 2019 року на 1013314 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 507 784 грн., в т.ч.: за листопад 2017 року - 7290 грн., за квітень 2018 року - 49971 грн., за серпень 2018 року - 8305 грн., за вересень 2018 року - 21226 грн., за жовтень 2018 року - 375547 грн., за грудень 2018 року - 45445 грн. та завищення значення рядка 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за вересень 2019 року на суму 104 991 грн.;
- п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 132 992,72 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" №00000080501 від 13.02.2020 року, яким ТОВ "Круп`яний тік" згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 648 996 грн., із яких 432 664 грн. - за податковим зобов`язанням, 216 332 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 8, т.1);
- форми "П" №00000090501 від 13.02.2020 року, яким ТОВ "Круп`яний тік" згідно з п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1 013 314 грн. (а.с. 9, т.1);
- форми "Р" №00000100501 від 13.02.2020 року, яким ТОВ "Круп`яний тік" згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 761 676 грн., із яких 507 784 грн. - за податковим зобов`язанням, 253 892 грн. - за штрафними санкціями. (а.с. 10, т.1);
- форми "В4" №00000110501 від 13.02.2020 року, яким ТОВ "Круп`яний тік" згідно з п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 10 499 грн. (а.с. 11, т.1);
- форми "Н" №00000150501 від 13.02.2020 року, яким до ТОВ "Круп`яний тік" згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штраф у розмірі 66 497 грн. (а.с. 12, т.1)
Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У ході судового розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00000080501 від 13.02.2020 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 16550 грн., а також щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми "П" №00000090501 від 13.02.2020 року.
Ухвалою від 14.06.2022 року суд закрив провадження у справі щодо цієї частини позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є зокрема висновки контролюючого органу про неправомірність відображення позивачем у податковому обліку взаємовідносин з СВК "Три колоси України" за період вересень жовтень 2018 року. Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані контролюючим органом за п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України і за висновками відповідача полягали в тому, що позивач занизив об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 2 311 741, 86 грн. за рахунок не включення доходу від вартості товарів по взаємовідносинах з цим контрагентом та сформував податковий кредит з ПДВ на суму 385 290 грн. на підставі документів, виписаних цим контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарську діяльність.
За розрахунками відповідача, ці порушенні призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 416 114 грн. та податку на додану вартість на суму 385 290 грн. (а.с. 141, 142, 236 237, т.1)
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як передбачено пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.
Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
У ході судового розгляду справи позивач доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "Круп`яний тік", у яких відображені його взаємовідносини з СВК "Три колоси України", що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.
Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом.
Як видно з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з СВК "Три колоси України" (м. Київ) ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу №365 від 13.09.2018 року, за умовами якого СВК "Три колоси України" (продавець) зобов`язується передати у власність, а ТОВ "Круп`яний тік" (покупець) прийняти та оплатити товар - пшеницю 2 класу. На виконання умов цього договору СВК "Три колоси України" у вересні 2018 року поставило ТОВ "Круп`яний тік" сільськогосподарську продукцію - пшеницю 2 класу на загальну суму 229875 грн., у т.ч. ПДВ 38312,50 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №113 від 18.09.2018 року зі складанням податкової накладної №62 від 18.09.2018 року. Перевезення товару здійснювалося перевізником ФОП ОСОБА_1 , залученим СВК "Три колоси України", що підтверджується товарно-транспортною накладною №211665 від 17.09.2018 року. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 64 - 65, 88, 89, 101, т.1)
Згодом позивач уклав з СВК "Три колоси України" договори купівлі-продажу №452 від 10.10.2018 року, №464 від 16.10.2018 року та №491 від 25.10.2018 року, за умовами яких СВК "Три колоси України" (продавець) зобов`язується передати у власність, а ТОВ "Круп`яний тік" (покупець) прийняти та оплатити товар - кукурудзу 3 класу. На виконання умов цих договорів СВК "Три колоси України" у жовтні 2018 року поставило ТОВ "Круп`яний тік" сільськогосподарську продукцію - кукурудзу 3 класу на загальну суму 2081866,86 грн., у т.ч. ПДВ 346 977,81 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося перевізником ФОП ОСОБА_1 , залученим СВК "Три колоси України", що підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 66, 67, 70 - 72, 73, 76, 77, 84 - 87, 90 - 100, 102 - 120, т.1)
Згідно з поясненнями представника позивача сільськогосподарська продукція, придбана у СВК "Три колоси України", завантажувалася на вантажні автомобілі та зерновози, надані перевізником, на складі, розташованому у м. Гайсин Вінницької області, а приймалася та зберігалася на елеваторі, розташованому по вул. Руслана Слободянюка, 221 у м. Кропивницькому, який позивач орендує у ТОВ "Хлібодар".
Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у СВК "Три колоси України" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами. Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях. Первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.
Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).
Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.
Як вбачається з акту №4/11-28-05-01/37298050 від 14.01.2020 року, у ході перевірки позивача зустрічна звірка з СВК "Три колоси України" з питань підтвердження отриманих від ТОВ "Круп`яний тік" відомостей щодо господарських відносин між ними контролюючим органом не проводилася. Натомість відповідач використав податкову інформацію щодо цього контрагента, наявну в базах даних інформаційних систем ДПС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.
Суд вважає, що оскільки зустрічна звірка з безпосереднім постачальником позивача - СВК "Три колоси України" - фактично не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо проведення безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.
Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, у тому числі, яка надійшла від ГУ ДПС у Львівській області, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16, від 11.05.2022 року у справі №826/6126/18.
Посилання відповідача щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання з третіми особами базуються на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних. Однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. Такий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №818/1504/17, від 17.12.2018 року у справі №810/1753/17.
Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за спірними операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між контрагентом позивача - СВК "Три колоси України" та його попередніми постачальниками - ТОВ ФГ "Суми агро ферма" та ТОВ "ПСП Агро Вибір", також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.
Також слід зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статті 198 ПК у подібних правовідносинах, зокрема в постановах від 24.09.2019 року у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 року у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 року у справі №500/2733/18, від 22.03.2021 року у справі №440/545/19.
Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.
Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.
У ході судового розгляду справи відповідачем не надано достатніх достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачу товарів його контрагентом СВК "Три колоси України", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.
Оскільки відповідач не довів суду фактів порушення ТОВ "Круп`яний тік" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з СВК "Три колоси України", які мали місце у вересні-жовтні 2018 року, тому збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на суму 416114 грн. та з податку на додану вартість на суму 385290 грн. є неправомірним.
Крім того, за висновками відповідача ТОВ "Круп`яний тік" допустило порушення п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201 ПК України, занизивши податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 132 993 грн., в тому числі за вересень 2017 року - 336 грн., за листопад 2017 року 6954 грн., за лютий 2018 року - 1633 грн., за березень 2018 року - 43 872 грн., за квітень 2018 року - 4466 грн., за серпень 2018 року - 8305 грн., за вересень 2018 року - 4167 грн., за жовтень 2018 року - 7316 грн., за грудень 2018 року - 45445 грн., за вересень 2019 року - 10499 грн., в результаті здійснення операцій з продажу товарів за цінами, нижчими за ціни їх придбання.
Ці порушення призвели до збільшення відповідачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 122 494 грн. у податковому повідомленні-рішення форми "Р" №00000100501 від 13.02.2020 року та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 10 499 грн. податковим повідомленням-рішенням форми "В4" №00000110501 від 13.02.2020 року. (а.с. 141, т.1)
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за №137/28267, у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Таким чином за загальним правилом, встановленим пунктом 188.1 статті 188 ПК України, базою для оподаткування постачання товару є договірна вартість без урахування ПДВ. При цьому положення абзацу другого пункту 188.1 статті 188 ПК України містять застереження, що база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою від ціни придбання такого товару. У разі постачання товару за ціною, нижчою ціни придбання, платник повинен скласти і зареєструвати дві податкові накладні на одну господарську операцію: першу - на суму фактичної реалізації, другу - на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, над сумою фактичної реалізації.
Контролюючий орган стверджував, що позивач здійснив продаж товарів за цінами, нижчими за ціни їх придбання, зокрема при реалізації кукурудзи 3 класу на адресу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ТОВ СП "Нібулон", ТОВ "Кернел-Трейд", ТОВ "ГреЙн Пауер", ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", ТОВ "АТ Каргілл", ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", ТОВ "АДМ Юкрейн", а також при реалізації пшениці 3 класу на адресу ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" та ТОВ "Сійечес Україна", проте всупереч п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201 ПК України не визначив податкові зобов`язання з перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання на загальну суму 132 993 грн., що відображено у додатку №14 до акту перевірки (а.с. 37, т.1), та не склав податкові накладні на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання.
У ході розгляду справи позивач доводив, що висновки відповідача щодо реалізації товарів за цінами нижчими їх придбання вказаним контрагентам не відповідають дійсності, оскільки відповідач у додатку 14 до акту перевірки вибірково вказав господарські операції з придбання кукурудзи та пшениці, не здійснив аналіз всієї придбаної сільськогосподарської продукції від інших контрагентів, а також продукції, переданої позивачем у виробництво, не врахував початкові і кінцеві залишки, а також обороти за відповідні періоди.
На підтвердження цих доводів позивач надав суду карту субрахунку 281 "Товари на складі", видаткові та податкові накладні про придбання та реалізацію товарів, накладні на передачу матеріалів у виробництво, які свідчать, що придбані позивачем партії зерна, вказані у додатку №14 до акту перевірки, були передані у переробку як матеріали для виготовлення певної продукції (крупи, комбікорм), а не на реалізацію, натомість ціна реалізації зерна за господарськими операціями, вказаними у додатку №14 до акту перевірки, не була меншою середньозваженої ціни придбання цього зерна. (а.с. 41 182, т.2)
У ході судового розгляду справи відповідач ці доводи позивача не спростував та всупереч вимогам ухвали від 21.07.2020 року не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх висновків про здійснення позивачем операцій з продажу товарів за цінами, нижчими від ціни придбання.
Суд вважає, що позивач не допускав порушення вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України, оскільки визначав базу оподаткування господарських операцій з постачання товарів, описаних у додатку №14 до акту перевірки, виходячи із їх договірної вартості, а висновки відповідача про заниження бази оподаткування та податкових зобов`язань на суму 132993 грн. є помилковими.
Отже донарахування податку на додану вартість на суму 122 494 грн. та зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 10 499 грн. вчинено відповідачем неправомірно.
Суд установив, що податковим повідомленням - рішенням форми "Н №00000150501 від 13.02.2020 року до позивача застосовано штраф на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку податкових накладних за період з липня 2017 року по вересень 2019 року на суму ПДВ 132 993 грн., нараховану на суму перевищення мінімальної бази над договірною ціною.
Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
Оскільки у ході судового розгляду справи не встановлено заниження ТОВ "Круп`яний Тік" бази оподаткування та податкових зобов`язань з ПДВ на суму 132 993 грн. по операціях з постачання товарів нижче ціни придбання та обов`язку позивача скласти та зареєструвати відповідні податкові накладні на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, над фактичною ціною постачання, тому застосування до позивача штрафу на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України є неправомірним.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.
Суд вважає, що податкове повідомлення - рішення форми "Р" №00000080501 від 13.02.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 624 171 грн., з яких: 416 114 грн. податкове зобов`язання, 208 057 грн. штраф, накладений на підставі п.123.1 ст.123 ПК України. Щодо решти грошового зобов`язання, визначеного цим податковим повідомленням-рішенням, то позивач відмовився від позовних вимог про скасування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 16550 грн., а накладення штрафу, передбаченого п.123.1 ст.123 ПК України, у розмірі 50% від цієї суми, що склало 8 275 грн., не оскаржував.
Податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00000100501 від 13.02.2020 року, форми "В4" №00000110501 від 13.02.2020 року, форми "Н" №00000150501 від 13.02.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню повністю.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про скасування рішень контролюючого органу, якими йому визначено податкові зобов`язання на загальну суму 2 500 982 грн., сплатив за ці майнові вимоги судовий збір у розмірі 21 020 грн.
З огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог на загальну суму 1462843 грн., в порядку розподілу судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 12 294, 75 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00000080501 від 13.02.2020 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 624171 грн., з яких 416 114 грн. податкове зобов`язання, 208 057 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00000100501 від 13.02.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "В4" №00000110501 від 13.02.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Н" №00000150501 від 13.02.2020 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" витрати на сплату судового збору у розмірі 12 294, 75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суд у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104754773 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.А. Черниш
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні