Рішення

від 10.03.2022 по справі 214/5670/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5670/21

2/214/2555/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 березня 2022 року Саксаганський районий суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ковтун Н.Г.,

за участю

секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частину в порядку визначення частки зі спільної сумісної власності, на ј частину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 5/24 частин після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , за ОСОБА_2 визнати право власності на 5/24 частин - на земельну ділянку з визначеними межами площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_3 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її син ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка та сина залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 0,1 га в тому числі під будівлями для обслуговування житлового будинку і господарських споруд 0,0128 га, за земельними угіддями 0,0872 га, яка розташована на території Криворізької міської ради у Саксаганському районі Дніпропетровської області за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на час оформлення права спільної сумісної власності на земельну ділянку 16.10.2001 року їм на праві спільної сумісної власності належало 3/5 частин будинку та дворових побудов за адресою АДРЕСА_1 . Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка та сина шляхом подання заяви про прийняття спадщини. Спадщину після смерті сина ОСОБА_4 прийняла його дочка, відповідачка по справі ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає. Заповіту не складали. Державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка та сина, оскільки частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначені, тож встановити обсяг спадкового майна є неможливим. Таким чином позивач змушена звернутися до суду за захистом свого права та інтересу.

Ухвалою суду від 09 грудня 2021 року позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

22 вересня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

04 лютого 2022 року до суду найшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/24 частин земельної ділянки з визначеними межами площею 0,1 га, кадастровий номер 1211000000:06:143:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року було прийнято зустрічну позовну заяву.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 5/12 частин земельної ділянки загальною площею 0,1 га, в тому числі під будівлями для обслуговування житлового будинку і господарських споруд 0,0128 га, із земельними угіддями 0,0872 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниками зазначеної земельної ділянки на праві спільної сумісної власності крім її батька ОСОБА_4 також є бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Остання звернулася до державного нотаріуса Сьомої Криворізької міської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 . Зважаючи на те, що в позасудовому порядку отримати спадщину неможливо, вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

11.03.2022 року позивач ОСОБА_1 надала суду уточнену позовну заяву, у якій зазначила, що в первісному позові була допущена арифметична помилка.

Судом прийнято уточнені вимоги позивача ОСОБА_1 до розгляду.

Від позивача за уточненим позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 поза межами судового засідання надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, уточнений позов просила задовольнити з підстав зазначених у ньому, не заперечувала щодо задоволення зустрічного позову.

Від відповідача за уточненим позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 поза межами судового засідання надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення уточненого позову, зустрічний позов просила задовольнити з підстав зазначених у ньому

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог уточненої позовної заяви та часткове задоволення позовних вимог зустрічної позовної заяви за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас, ст.82 ЦПК України визначено підстави для звільнення від доказування. Так, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч.1 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 0,1 га в тому числі під будівлями для обслуговування житлового будинку і господарських споруд 0,0128 га, за земельними угіддями 0,0872 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю за №15675 серії IV-ДП №049474 оформлено на ім`я ОСОБА_1 . Співвласниками вказаної земельної ділянки на праві спільної сумісної власності є померлий чоловік ОСОБА_3 та померлий син ОСОБА_4 (а.с.12).

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки відбулася 16.10.2001 року з присвоєнням кадастрового номеру 121100000:06:143:0010 ( а.с.15-17).

На підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.12.1999 року 3/5 частини будинку та дворових побудов за адресою: АДРЕСА_1 належало на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та померлому ОСОБА_4 (а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 та померлому ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями на праві приватної сумісної власності (а.с.19).

Відповідно до Витягу на нерухоме майно ОСОБА_1 та померлому ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями на праві приватної сумісної власності (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, 10.08.1962 року між позивачем за уточненим позовом ОСОБА_1 і померлим ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.10).

Після смерті сина ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/4 частин на користь позивача та 1/4 частин земельної ділянки має його донька ОСОБА_2 .

Державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори постановою від 24.05.2021 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка та сина, оскільки частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначені, тож встановити обсяг спадкового майна є неможливим (а.с.25).

Державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори постановою від 24.05.2021 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначені, тож встановити обсяг спадкового майна є неможливим (а.с.82).

В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, роз`яснено, що, - У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності .

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, а відповідно до ст. 361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної власності співвласником може здійснюватися самостійно. Таким чином, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена. Аналогічно, щоб оформити перехід права власності до спадкоємця, частка спадкодавця має бути визначена.

Згідно зі ст. 370 ЦК України, частки кожного з співвласників в праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок, будівлю, споруду.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Зі змісту статті 89 Земельного Кодексу України, спільна сумісна власність є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Згідно до ч. 5 ст. 89 Земельного Кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Враховуючи вище визначені приписи, кожна частка із співвласників у праві спільної сумісної власності на ділянку є рівними та становить 1/3 частини за кожним.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 на 1/6 частину від загальної площі ділянки за кожним 1/3 частки спадкодавця.

Що стосується зустрічного позову, то вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за нею право власності на 5/24 частин земельної ділянки з визначеними межами площею 0,1 га, кадастровий номер 1211000000:06:143:0010 визначено не вірно.

З огляду на зазначені норми законодавства, ОСОБА_4 на праві власності належала 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:06:143:0010. Так і після його смерті є два спадкоємці, його донька ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 .

Тобто ОСОБА_2 має право успадкувати 1/4 частину від Ѕ зазначеної земельної ділянки, в порядку спадкування за законом.

Згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналізуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, враховуючи, що між співвласниками не існувало інших домовленостей з приводу поділу спільного майна та виходячи із рівності їх часток, беручи до уваги, що у зв`язку зі смертю одного з співвласників частка у спільній сумісній власності якого не визначена, спадкоємець позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину, суд доходить висновку про необхідність задоволення уточненого позову та часткового задоволення зустрічного позову. За таких обставин, позивачі за уточненим та зустрічним позовом не мають іншої можливості захистити своє право, тому суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України цивільне право останніх підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за ними права власності на відповідні частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, то суд прийшов до наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Беручи до уваги, що вимоги, як за уточненим позовом, так і за зустрічним позовом про визнання права власності на 1/4 частини земельної ділянки були задоволені, суд приходить до висновку, що у даній справі слід звільнити сторони від обов`язку сплачувати одна одній витрати, які обидві сторони понесли при сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 321, 368, 369, 370, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, ЦК України, ст.ст., 4, 13, 15, 16, 81, 82, 263, 264, 265, 268, 273, 392 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визначити частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 1211000000:06:143:0010 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частини за кожним, припинивши право спільної сумісної власності на вищезазначену ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину в порядку визначення частки зі спільної сумісної власності, на 1/6 частину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , 1/4 частину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .

Визначити за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину земельної ділянки з визначеними межами площею 0,1 га, кадастровий номер 1211000000:06:143:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів.

Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач (за зустрічним позовом відповідач) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач (за зустрічним позовом позивач) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Г. Ковтун