Постанова

від 17.05.2022 по справі 160/17888/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17888/21Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., за участю секретаря судового засідання Солодкової К.А., представника позивача Павленка А.В., представника відповідача Ферафонтов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року в адміністративній справі №160/17888/21 (суддя у 1 інстанції Златін С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКО ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКО ТРЕЙД" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.06.2021 року № 31465 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.06.2021 року № 32353 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 17.06.2021 року № 31465 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Визнано протиправним та скасовано рішення від 25.06.2021 року № 32353 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКО ТРЕЙД» сплачену суму судового збору 6810 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне та неправильне дослідження доказів, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що спірне рішення прийнято на з урахуванням наявної податкової інформації відповідно до якої у позивача відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення господарських операцій. Також позивачем до контролюючого органу не надано в повному обсязі підтверджуючі документи щодо реальності здійснених операцій. Також судом безпідставно стягнуто витрати на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано суду детального опису виконаних робіт.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням від 17.06.2021 року № 31465 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості; п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризикості: ТОВ «Гідравлічні будівельні машини», ТОВ «ПММ Україна», фізичні, технічні можливості до вчинення господарських операцій, недостатній штат працюючих осіб.

В подальшому позивачем подано до відповідача документи стосовно не відповідності позивача критеріям ризиковості.

Рішенням від 25.06.2021 року № 32353 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості; п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; не надано в повному обсязі підтверджуючи документи щодо реальності здійснення ним операцій, в т.ч. оборотно-сальдові відомості по рахунках 361,631, банківські виписки, договори від постачальників та покупців, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

У матеріалах справи міститься копія доповідної записки Соборного відділу камеральних перевірок ГУ ДПС у Дніпропетровській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКО ТРЕЙД" від 17.06.2021 року та від 25.06.2021 року та Протокол № 277 від 17.06.2021 року та Протокол № 288 від 25.06.2021 року засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких міститься наступна інформація: «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризикості: ТОВ «Гідравлічні будівельні машини», ТОВ «ПММ Україна», фізичні, технічні можливості до вчинення господарських операцій, недостатній штат працюючих осіб».

Доводи відповідача про те, що безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача є хибними, оскільки через зміни у чинному законодавстві України, зокрема прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.12 2019 №1165, платник податків отримав право на оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як видно з оскаржуваних рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, у рішенні конкретизовано в якості податкової інформації - аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Водночас, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В якості доказів, на підставі яких винесені оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем надано письмові пояснення, у яких вказано, що позивач податковий кредит за рахунок придбання товарв (послуг) від підприємств, у яких не прослідковується походження товару та/ або які включено до переліку ризикових, а саме: ТОВ «Гідравлічні будівельні машини», ТОВ «ПММ Україна»; відсутні фізичні, технічні можливості до вчинення господарських операцій, недостатній штат працюючих осіб.

Таким чином висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішен, до суду не надано.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 31465 від 17.06.2021 року та № 32353 від 25.06.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що рішенням відповідача № 32353 від 25.06.2021 року скасовано попереднє рішення відповідача № 31465 від 17.06.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи слідує, що 22.09.2021 року між позивачемта Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Легалітас»» бувукладений договірпро надання правничої допомоги № 4/21/9.

У договорі сторони погодили: захист прав на інтересів позивач при скасування рішень від 17.06.2021 року № 31465 та від 25.06.021 року № 32353 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку; а також вартість послуг у розмірі 10000 грн.

У матеріалах справи міститься копія рахунку № 74 від 27.09.2021 року та копія платіжного доручення № 78 від 28.09.2021 року на суму 10000 грн.

Також у матеріалах справи міститься ордер адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Легалітас»», який видано адвокату Павленко Андрію Вікторовичу на представлення інтересів позивача у суді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно зазначив, що приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Посилання відповідача, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто витрати на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано суду детального опису виконаних робіт є безпідставними, оскільки в даному випадку слід врахувати складність справи, фактичне підтвердження надання позивачу правничої допомоги та сплату за це коштів.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року в адміністративній справі №160/17888/21 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року в адміністративній справі №160/17888/21 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18.05.2022 року, в повному обсязі постанова складена 13.06.2022 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко

суддяВ.А. Шальєва