Постанова

від 12.06.2022 по справі 640/25869/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25869/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимогу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимогу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2022 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (код ЄДРПОУ 22911541) про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (код ЄДРПОУ 22911541, 04201, м. Київ, пр-т. Маршала Рокосовського, 8-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" з Головного управління ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн. та прийняти нове рішення, яким присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної податкової служби у м. Києві (за текстом апеляційної скарги).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 жовтня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" та адвокатським бюро «Селіфонов і партнери» укладено договір №29/20 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу щодо судового оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2020 року №Ю-4097-03, а замовник зобов`язується прийняти цю допомогу і оплатити її.

Згідно п. 4.1. договору гонорар виконавця згідно з цим договором розраховується відповідно до кількості годин, витрачених Виконавцем на правову допомогу Замовнику, із розрахунку вартості однієї години роботи виконавця у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок) без ПДВ.

Відповідно до п. 4.2. договору виходячи із погодинної тарифікації та опису справи, що міститься у п.1.1. договору гонорар виконавця за надання замовнику правничої допомоги становить 20 000 (двадцять тисяч гривень, 00 копійок).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано суду копію платіжного доручення №603 від 19.10.2020 року на суму 20000 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначення вартості послуг адвоката є неспівмірними, зокрема, із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав.

Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та визначено, що надані позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об`єм справи, а також суму платежу, визначену в оскаржуваному рішенні.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів враховує ціну позову у справі, затрачений час в ході розгляду справи на підготовку документів, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і доходить висновку, що вказана сума витрат є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність присудження на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм", понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної податкової служби у м. Києві.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 268, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" задовольнити.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (код ЄДРПОУ 22911541) про відшкодування судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (код ЄДРПОУ 22911541, 04201, м. Київ, пр-т. Маршала Рокосовського, 8-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати в розмірі 20 000 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.