Ухвала

від 13.06.2022 по справі 280/127/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2022 року

Київ

справа №280/127/21

адміністративне провадження №К/990/4876/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 280/127/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛ СЕРВІС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 01.02.2022.

Верховний Суд ухвалою від 21.02.2022 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання відповідних доказів на підтвердження дати отримання копії судового рішення; надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надання уточненої касаційної скарги з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

23.04.2022 ГУ ДПС надіслало клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги. Скаржник, посилаючись на обставини запровадження воєнного стану в Україні, просив продовжити строк для усунення недоліків до дня закінчення воєнного стану в Україні для можливості здійснення оплати судового збору та формування платіжного доручення. До клопотання додано уточнену касаційну скаргу.

Ухвалою від 11.05.2022 Верховний Суд продовжив Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги. При цьому, звернув увагу, що протягом наданого додаткового строку для усунення недоліків, скаржник також має подати уточнення до касаційної скарги, оскільки, проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не врахував мотивів, викладених в ухвалі суду від 21.02.2022.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 0102935922264), копію ухвали суду від 11.05.2022 скаржник отримав 23.05.2022.

01.06.2022 ГУ ДПС засобами поштового зв`язку направило до суду клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги, у якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до винесення судового рішення. До клопотання додано касаційну скаргу.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

Заявляючи відповідне клопотання, ГУ ДПС посилається на обставини введення воєнного стану, а також висновки Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18. Жодних доказів на підтвердження рівня майнового стану ГУ ДПС не надає, що, відповідно, унеможливлює вирішення клопотання в межах цього провадження (№К/990/4876/22).

Крім того, проаналізувавши зміст касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2022, колегія суддів встановила, що її зміст є ідентичним до уточненої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2022, обґрунтування якої Верховний Суд визнав недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. В ухвалі від 11.05.2022 Верховний Суд звернув увагу скаржника на обов`язкові умови, які мають бути наведені у касаційній скарзі у своєму взаємозв`язку, у випадку її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, враховуючи, що в уточненій касаційній скарзі містилося посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, суд зазначив, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Такі доводи мали бути викладені з одночасним обґрунтуванням помилки при застосуванні норм матеріального права.

Зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що підставами для задоволення позовних вимог стали такі висновки суду:

1) із посиланням на постанови Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, суд дійшов висновку, що первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймав відповідні рішення про відмову в їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оскаржених рішень. Податковий орган не навів жодних доводів та не надав суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у пункті 8 Критеріїв ризиковості, зокрема: не надав доказів віднесення платника податку до ризикових платників: (рішення Комісії, витягу протоколу чи з відповідного Переліку), а також доказів наявності у податкового органу інформації, зазначеної у вказаному пункті Критеріїв ризиковості;

2) Позивач після зупинення реєстрації податкової накладної надав пояснення та копії первинних документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, зокрема: видаткові та товарно-транспортні накладні; інформація щодо господарської діяльності позивача; платіжні доручення; рішення про призначення директора та статут підприємства; договори та додаткові угоди; рахунки-фактури; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); банківські виписки. Натомість, спірним рішенням контролюючого органу відмовлено у реєстрації податкової накладної, з підстав ненадання платником податків копій документів, проте в графі, де зазначений перелік первинних документів, не вказано, які саме документи не надані позивачем, хоча затверджена у Додатку до Порядку № 520 форма рішення імперативно вимагає від податкового органу підкреслити у переліку документів ті, які не надані платником податків. Разом з тим, такі дії податковим органом вчинені не були і конкретні документи, які не були надані, у відповідній графі рішення не підкреслені. Отже, спірне рішення не відповідає формі, визначеній Додатком до Порядку № 520, а також є необґрунтованими у зв`язку із відсутністю у них конкретного переліку документів, які не надані на підтвердження інформації, зазначених в податкових накладних;

3) Контролюючий орган не надав жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

4) Реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21.08.2019 перейшли повноваження ДФС України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

В уточненій касаційній скарзі, аналогічно попередній її редакції, ГУ ДПС посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, не зазначаючи при цьому, чому на його переконання, наявна практика Верховного Суду у спорах щодо зупинення реєстрації податкових накладних, не підлягає врахуванню. Доводи про порушення судами норм процесуального права мають загальний характер та зводяться виключно до незгоди із задоволенням позовних вимог. Такі доводи приведені не у взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій.

Отже, скаржник допустив формальний підхід до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав по суті спору.

Крім того, в ухвалі від 11.05.2022 Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи скаржника із посиланням на підпункти «в» і «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки у касаційній скарзі їх лише процитовано. Приведене ж скаржником обґрунтування касаційної скарги не обумовлюється зв`язком саме із такими винятками.

Таких мотивів ГУ ДПС також не врахувало.

Отже, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд в ухвалі від 21.02.2022 визнав достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України приведене скаржником обґрунтування в частині незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про скасування рішення Комісії №1946148/32875731 від 18.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.09.2020 (ГУ ДПС зазначало про наявність підстав для залишення позовних вимог в цій частині без розгляду та посилалося на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119).

Однак, враховуючи, що скаржник не усунув вимог ухвали суду щодо надання документа про сплату судового збору і не надав доказів, необхідних для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору, а так само не навів належного обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає, що це є перешкодою для відкриття касаційного провадження, в тому числі в межах доводів, визнаних судом достатніми.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до другого речення частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 280/127/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛ СЕРВІС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко