Ухвала

від 12.06.2022 по справі 640/24427/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

13 червня 2022 року

справа №640/24427/19

адміністративне провадження № К/990/14433/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року

у справі № 640/24427/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМПРОМ»

до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у місті Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року податковому органу відмовлено у відстроченні сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору.

2 серпня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув касаційну скаргу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 12 липня 2021 року.

11 жовтня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу податкового органу без руху із наданням строку для усунення недоліків скарги, шляхом надання до суду належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також документу про сплату судового збору.

15 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув касаційну скаргу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 11 жовтня 2021 року.

28 січня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу податкового органу без руху із наданням строку для усунення недоліків скарги, шляхом надання до суду належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також документу про сплату судового збору.

21 лютого 2022 року Шостий апеляційний суд продовжив податковому органу строк для усунення недоліків.

26 квітня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив податковому органу у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 26 квітня 2022 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2022 року, не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі №640/24427/19 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 333 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 640/24427/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМПРОМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк