Рішення

від 24.05.2022 по справі 132/265/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/265/22

Провадження № 2/132/336/22

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2022р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - ГОРДІЄНКО А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу №132/265/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2022р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 , в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який згідно Технічного паспорту, виготовленого 03.12.2021р. Калинівським відокремленим підрозділом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», складається з житлового будинку (літ.А), прибудови (літ.а), прибудови (літ.а1), загальною площею 73,9кв.м., житловою площею 38,5кв.м., гаражу (літ.В), бані (літ.Г), сараю з літньою кухнею (літ.Д), вбиральні (літ.д), погребу з шиєю (літ.П), колодязю (№1), воріт з хвірткою (№2), огорожі (№3), ринкова вартість якого відповідно до Звіту про визначення вартості будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, складеного 25.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертсервіс.юа», становить 92000грн.00коп. В обґрунтування цієї вимоги зазначив, що він згідно правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , записаний не як власник майна, а як голова колгоспного двору, що позбавляє його можливістю розпорядитись належним йому майном, через що вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, надавши письмові заяви, згідно яких, просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають, не заперечують проти їх задоволення.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В звязку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, яка була чинною до 1991 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно із частиною другою статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться у користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент.

Колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 308/3775/14-ц.

Частиною першою статті 112 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 14.11.1990р. виконкомом Калинівської районної Ради народних депутатів Вінницької області на підставі рішення виконкому від 13.01.1978р., зареєстрованого 14.11.1990р. у Вінницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за № 1-58, житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 .

На підставі рішення 11-ої сесії 22-го скликання Писарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 24.12.1997р. «Про безкоштовну передачу земельних ділянок у приватну власність громадян, які користуються земельними ділянками в межах території Писарівської сільської ради», передано ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,4900га. (для обслуговування житлового будинку і госпбудівель - 0,2500га., для ведення особистого господарства - 0,2400га.).

Відповідно до рішення 17-ої сесії 7-го скликання Писарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 21.12.2018р. «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчують право власності на земельні ділянки орієнтовною загальною площею 0,49га.: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,25га.; для ведення особистого селянського господарства 0,24га., розташованих по АДРЕСА_1 .

Як свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 293168912 від 29.12.2021р., № 293174445 від 29.12.2021р., на підставі рішення 16-ої сесії 8-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 3157 від 02.12.2021р., державним реєстратором Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області Жарук І.В. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексними номерами 62662530 від 29.12.2021р. та 62663226 від 29.12.2021р., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25га., кадастровий номер 0521686500:01:002:0020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2546937605120) та на земельну ділянку площею 0,1343га., кадастровий номер 0521686500:01:002:0021 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2548964105120).

Згідно довідки Писарівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області № 13 від 13.01.2022р., відповідно до погосподарської книги головою домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , рахується ОСОБА_1 , рік забудови будинку - 1961, площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та ведення особистого селянського господарства - 0,3843га.

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорту, виготовленого 03.12.2021р. Калинівським відокремленим підрозділом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», складається з житлового будинку (літ.А), прибудови (літ.а), прибудови (літ.а1), загальною площею 73,9кв.м., житловою площею 38,5кв.м., гаражу (літ.В), бані (літ.Г), сараю з літньою кухнею (літ.Д), вбиральні (літ.д), погребу з шиєю (літ.П), колодязю (№1), воріт з хвірткою (№2), огорожі (№3), ринкова вартість якого відповідно до Звіту про визначення вартості будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, складеного 25.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертсервіс.юа», становить 92000грн.00коп.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів частини 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За положеннями статі 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частини 1, 2 статті 377 ЦК України, частина 1 статті 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідачі позовні вимоги визнають, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який згідно Технічного паспорту, виготовленого 03.12.2021р. Калинівським відокремленим підрозділом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», складається з житлового будинку (літ.А), прибудови (літ.а), прибудови (літ.а1), загальною площею 73,9кв.м., житловою площею 38,5кв.м., гаражу (літ.В), бані (літ.Г), сараю з літньою кухнею (літ.Д), вбиральні (літ.д), погребу з шиєю (літ.П), колодязю (№1), воріт з хвірткою (№2), огорожі (№3), ринкова вартість якого відповідно до Звіту про визначення вартості будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, складеного 25.01.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертсервіс.юа», становить 92000грн.00коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя