Постанова

від 13.06.2022 по справі 712/13019/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/754/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/13019/21 Категорія: 351000000 Троян Т.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

секретар: Попова М.В.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області,

відповідач - Управління Держпраці у Черкаській області,

треті особи - Черкаська обласна профспілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради,

особа, яка подає апеляційну скаргу - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2022 року в справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області до Управління Держпраці у Черкаській області, треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про скасування акта за формою Н-1/П від 11.11.2021 та зобов`язання провести повторне розслідування,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області звернулось до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про скасування акта за формою Н-1/П від 11.11.2021 та зобов`язання провести повторне розслідування.

Позов мотивовано тим, що 29.11.2017 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_1 .

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 20.10.2021 № 128-р, відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.04.2021 та постанови Черкаського апеляційного суду від 23.09.2021 у справі № 712/8182/20 призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 29.11.2017 з ОСОБА_1 .

У ході повторного розслідування спеціальною комісією встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався за таких обставин: 29 листопада 2017 року на підставі договору №1 від 28 листопада 2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на автомобілі, що належить ФОП ОСОБА_2 виїхав до м. Київ для перевезення товару до магазинів. Близько 09 год 20 хв, рухаючись в напрямку міста Київ по автомобільній дорозі Канів-Ржищев-Митниця-Фастів-Обухів на 141 кілометрі у напрямку від м. Канева до с. Потапці, ОСОБА_1 не впорався з керуванням та виїхав за межі проїжджої частини, у зв`язку з чим скоїв наїзд на інший автомобіль, який був припаркований на узбіччі в попутному напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Канівської центральної районної лікарні, де від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

За результатами повторного розслідування складено акт за формою Н-1/П, в якому ОСОБА_1 зазначений як фізична особа-підприємець, який згідно з договором № 1 від 28.11.2017, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , надавав послуги з перевезення вантажу.

Комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку в акті Форми Н-1/П від 08.11.2021 дійшла висновку, що нещасний випадок з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пов`язаний з виробництвом на підставі пп. 1 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві від 30.11.2011 № 1232: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків з режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 під час настання нещасного випадку виконував роботу за цивільно-правовим договором, предметом якого є надання певної послуги, але за цього виду договору не виникають трудові відносини. А враховуючи, що згідно з матеріалами розслідування ОСОБА_1 надавав послуги перевезення як фізична особа-підприємець, то висновки комісії про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, є хибним. Комісією неправильно встановлені обставини та правовідносини між учасниками договору, зокрема, їх суб`єктний склад.

Обставини, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1 не відповідають пп. 1 п. 15 Порядку № 1232, оскільки підставою для того, щоб визнати нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, відповідно до зазначеного підпункту, необхідна сукупність умов, а саме: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків, перебування працівника у відрядженні.

Однак, матеріали розслідування не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 був направлений у відрядження і трудові відносини ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 припинено 27.11.2017, згідно з наказом № 9 від 27.11.2017.

Тобто, комісія знову прийшла до висновку, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні, та що нещасний випадок з ОСОБА_1 є пов`язаним з виробництвом. При цьому ніяких нових обставин при повторному розслідуванні встановлено не було, що вказує на неповне з`ясування обставин, за яких стався нещасний випадок, комісією з розслідування нещасного випадку, а також про неправильне визначення суб`єктного складу відносин між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29.11.2011 о 09 год 20 хв з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за формою Н-1/П від 11.11.2021 та зобов`язати Управління Держпраці у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до Управління Держпраці у Черкаській області, треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про скасування Акту за формою Н-1/П від 11.11.2021 та зобов`язання провести повторне розслідування.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що хоча потерпілий ОСОБА_1 під час виконання договору діяв як фізична особа-підприємець та, відповідно, не був найманим працівником, характер самої послуги (роботи) полягав у тому, що вона проходить у дорозі та має роз`їзний характер, тобто фактично виконував умови договору від 28.11.2017, отже, нещасний випадок стався під час виконання власної господарської компетенції, відповідно до ст.19 Господарського кодексу України та ст. 909 ЦК України (договір перевезення).

Обставини, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, визначені п. 16 Порядку № 1232. Вказаний у пункті 16 Порядку № 1232 перелік є вичерпним. Виконання умов цивільно-правового договору фізичною особою-підприємцем до вказаного вичерпного переліку не віднесено.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку № 1232 дія цього Порядку поширюється, зокрема, на фізичних осіб-підприємців, відповідачем правильно зазначена підстава визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом згідно з пп.1 п. 15 Порядку № 1232, яка, у даному випадку, має бути застосована до правовідносин, що виникають при виконанні фізичними особами-підприємцями власної господарської компетенції на підставі умов цивільно-правових договорів.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2022 року скасувати та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано, що при повторному розслідуванні нещасного випадку, зважаючи на одні й ті ж обставини, комісія дійшла висновку про зв`язок нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 з виробництвом на підстав пп. 1 п. 15 Порядку №1232, який передбачає наявність трудових відносин, хоча аналогічні висновки комісії при первинному розслідуванні даного нещасного випадку стали підставою для скасування судом актів за формою Н-5 від 05.02.2019 та за формою Н-1 від 06.02.2019 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29.11.2017.

Скаржник вказує, що судом фактично прирівняно виконання певної роботи (послуги), визначеної договором цивільно-правового характеру, фізичною особою-підприємцем до трудових (посадових) обов`язків найманого працівника.

При цьому, як зазначає скаржник, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання ОСОБА_1 трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі перебування його у відрядженні. Проте, незважаючи на те, що під час розгляди справи судом першої інстанції було правильно визначено суб`єктний склад відносин між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а саме встановлено, що ОСОБА_1 діяв як фізична особа-підприємець, а не як найманий працівник, все ж судом зроблені неправильні висновки, що спеціальною комісією достатньо досліджено питання визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

17 травня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Управління Держпраці у Черкаській області, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просило рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві зазначило, що хоча положення п. 15 Порядку № 1232 не містять посилань на фізичних осіб-підприємців, однак, враховуючи спрямованість Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку № 1232 на соціальний захист не лише працівників, але й фізичних осіб-підприємців та інших осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, вбачається, що передбачені п. 15 Порядку № 1232 обставини стосуються нещасних випадків, які трапилися й з фізичними особами-підприємцями під час здійснення ними господарської діяльності.

Так, під час настання нещасного випадку, ОСОБА_1 діяв як фізична особа-підприємець, реалізуючи власну господарську компетенцію, виконував умови договору від 28.11.2017 № 1, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_2 , як суб`єктами господарювання, а тому, обставини настання даного нещасного випадку в повній мірі відповідають положенню пп. 1 п. 15 Порядку № 1232, враховуючи, що вказаним підпунктом не передбачено перебування особи у відрядженні як обов`язкова умова для пов`язання нещасного випадку з виробництвом.

Заслухавши учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність оскаржуваної постанови, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.11.2017 між ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 1 (а.с. 31-32).

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, Виконавець зобов`язується надати послуги з перевезення вантажів на автомобілі Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 8.1 договору № 1, термін дії договору з 28 листопада 2017 року до 29 грудня 2017 року.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.12.2017, вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34).

Згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 29 листопада 2017 року о 9 год 30 хв з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Форми Н-5 від 05.02.2019, 29 листопада 2017 року на підставі договору №1 від 28 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на автомобілі Мерседес-Бенс 814-D ДНЗ НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 , виїхав до м. Київ для перевезення товару до магазинів. Близько 09 год 20 хв, рухаючись в напрямку міста Київ, по автомобільній дорозі Канів-Ржищев-Митниця-Фастів-Обухів, на 141 кілометрі у напрямку від м. Канева до с. Потапці, ОСОБА_1 не впорався з керуванням та виїхав за межі проїжджої частини, у зв`язку з чим скоїв наїзд на автомобіль Мерседес-Бенс 817-D, який був припаркований на узбіччі в попутному напрямку руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Канівської центральної районної лікарні, де від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 12-14).

Вказане спеціальне розслідування проведене з 20.07.2018 по 05.02.2019 комісією, утвореною на підставі наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 20.07.2018 №133-р.

За результатами розслідування комісією нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом відповідно до пп. 12 п.15 (прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності) Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі - Порядок № 1232), та складені відповідні акти з формою Н-5 і Н-1.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звернулось до суду з позовом про скасування акта за формою Н-5 від 05.02.2019 та за формою Н-1 від 06.02.2019 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29.11.2017 з ОСОБА_1 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.04.2021 у справі №707/8182/20, позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області задоволено. Скасовано акти за формою Н-5 від 05.02.2019 та за формою Н-1 від 06.02.2019 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29.11.2017 з ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Держпраці у Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 29.11.2017 з ОСОБА_1 (а.с. 18-20).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.09.2021 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси залишено без змін (а.с. 27-30).

Черкаській апеляційний суд в постанові від 23.09.2021 зазначив, що суб`єкт господарювання має змогу здійснювати будь-який вид діяльності, що не заборонений законом і не потребує ліцензування, незалежно від того, чи внесено інформацію про код такої діяльності за КВЕД до ЄДР. Договір між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про надання послуг з перевезення вантажів не є нікчемним в силу закону, вимог про його недійсність не заявлено, а отже такий правочин створює для його сторін права та обов`язки, тому ОСОБА_1 діяв не як найманий працівник, а як фізична особа-підприємець. Однак, у висновку комісії неправильно зазначена підстава визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 20.10.2021 №128-р, відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.04.2021 та постанови Черкаського апеляційного суду від 23.09.2021 у справі № 712/8182/20, призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 29.11.2017 з ОСОБА_1 (а.с. 21).

Внаслідок повторного розслідування комісією складено акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 листопада 2017 року о 09 год 20 хв з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без підпорядкування Форми Н-1/П від 08 листопада 2021 року, відповідно до якого нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом на підставі пп. 1 п. 15 Порядку № 1232 - виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів зазначає таке.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, інших відокремлених підрозділах, на час виникнення спірних правовідносин, була визначена Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232.

Відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку № 1232 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дія цього Порядку поширюється, зокрема, на фізичних осіб-підприємців.

Пунктами 12 та 13 Порядку № 1232 визначено, що у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою (незалежна професійна діяльність) самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному Фонді України за умови сплати всіх внесків від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, розслідування організовує Фонд соціального страхування України за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менше як три особи. Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і незастрахована у Пенсійному фонді України, як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менше як три особи.

Відповідно до пп. 1 п. 15 Порядку № 1232, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, зокрема, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Згідно з п. 36 Порядку № 1232, спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Відповідно до абз. 1 п. 38 Порядку № 1232, спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Згідно з п. 47 Порядку № 1232, за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п`яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід`ємною частиною.

Із матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в акті форми Н-1/П повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 листопада 2017 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 код згідно з ЄДРПОУ 39497534 без підпорядкування від 08.11.2017, комісією зазначено, що нещасний випадок з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки обставини, за яких він стався підпадають під дію пп. 1 п. 15 Порядку № 1232.

Посилання скаржника на те, що договір, підписаний між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 є правочином цивільно-правового характеру, нечинним та нікчемним не визнавався, відтак створює для його сторін права та обов`язки, а тому ОСОБА_1 діяв не як найманий працівник, а як фізична особа-підприємець, отже даний нещасний випадок не може бути пов`язаний з виробництвом за пп. 1 п. 15 Порядку № 1232, апеляційний суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ГК України суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Стаття 43 ГК України закріплює принцип свободи підприємницької діяльності, відповідно до якого підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Принцип свободи підприємницької діяльності закріплений також і в ст. 3 ЦК України.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 19, ст. 43 і 44 ГК України, ст. 3 ЦК України суб`єкт господарювання може здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім заборонених законом. Обмеженню підлягає тільки та діяльність, яка без спеціального дозволу (ліцензії) заборонена законом.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 28.11.2017 ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) уклали договір № 1 про надання послуги з перевезення вантажів Замовника автомобілем, який належить Замовнику. Предметом договору є надання послуг з перевезення вантажів на автомобілі замовника. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Вказане сторонами не заперечувалось.

Крім того, відповідно до умов зазначеного договору, потерпілий ОСОБА_1 діяв як фізична особа-підприємець.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що п. 15 Порядку № 1232 містить 19 підпунктів, якими передбачено обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і жоден з цих підпунктів не містить конкретних формулювань щодо настання нещасного випадку з потерпілим фізичною особою-підприємцем під час здійснення ним господарської діяльності.

Однак, як зазначалось вище, дія Порядку № 1232 поширюється на фізичних осіб-підприємців. Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою-підприємцем врегульовано, зокрема, п.п. 12 та 13 Порядку № 1232.

За таких обставин, дія Порядку № 1232 поширюється на розслідування нещасних випадків, що трапились з фізичними особами-підприємцями, а тому, передбачені п. 15 Порядку № 1232 обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом також поширюється на фізичних осіб-підприємців.

Відтак, допущений скаржником для обґрунтування вимог формальний підхід щодо тлумачення п. 15 Порядку № 1232, як такого, що застосовуються лише до потерпілих, які є найманими працівниками, що залучені до роботи в межах трудового законодавства, унеможливлює визнання будь-якого нещасного випадку, що трапився з фізичною особою-підприємцем таким, що пов`язаний з виробництвом, тим самим нівелюючи мету застосування норм Порядку № 1232 щодо розслідування нещасних випадків, які трапились з фізичними особами-підприємцями.

Щодо правомірності визначення комісією нещасного випадку, що трапився з ФОП ОСОБА_1 , як такого, що пов`язаний з виробництвом, згідно з пп. 1 п. 15 Порядку №1232, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту договору № 1 від 28.11.2017 вбачається досягнення його сторонами усіх істотних умов договору, а отже і факту укладення договору.

Разом з тим, згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що на час проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився з ФОП ОСОБА_1 , договір № 1 був нікчемним чи визнавався судом недійсним.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча потерпілий ОСОБА_1 під час виконання договірних зобов`язань діяв як фізична особа-підприємець та, відповідно, не був найманим працівником, характер самої послуги (роботи) полягав в тому, що вона проходить у дорозі та має роз`їзний характер, тобто потерпілий фактично виконував умови договору від 28.11.2017, отже, нещасний випадок стався під час виконання власної господарської компетенції відповідно до ст.19 Господарського кодексу України та ст. 909 ЦК України (договір перевезення).

Твердження скаржника про те, що комісія дійшла до висновку про пов`язаність нещасного випадку з виробництвом з тих підстав, що ФОП ОСОБА_1 перебував у відрядженні, колегія суддів вважає помилковим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, з яких вбачалося б встановлення комісією факту перебування потерпілого на час настання нещасного випадку у відрядженні.

Крім того, відповідно до пояснювальної записки від 28.12.2021 головного державного інспектора відділу розслідування, аналізу обліку аварій і виробничого травматизму та інспектування Управління Держпраці у Черкаській області І.Корнієнко, у ході проведення повторного спеціального розслідування, комісією не встановлено факту перебування ФОП ОСОБА_1 у відрядженні. Тобто, прийнявши рішення про визнання зазначеного вище нещасного випадку, пов`язаним з виробництвом, відповідно до пп. 1 п. 15 Порядку № 1232, комісія керувалась виключно тим, що нещасний випадок з потерпілим стався під час виконання фізичною особою-підприємцем договірних зобов`язань (а.с. 57).

Слід також зауважити, що пп. 1 п. 15 Порядку № 1232 передбачає обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, а саме виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Тобто, з викладеного вище вбачається, що пп. 1 п. 15 Порядку № 1232 не містить у своїй конструкції сполучників, які б вказували на можливість застосування положень зазначеної норми виключно за умови одночасної наявності обох факторів: виконання потерпілими трудових (посадових) обов`язків і перебування потерпілого у відрядженні.

Натомість, мовна конструкція зазначеного положення вказує на можливість застосування пп. 1 п. 15 Порядку № 1232 за умови наявності самого факту виконання потерпілим обов`язків, як за місцем роботи потерпілого, так і перебуваючи у відрядженні.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, визначені п. 16 Порядку №1232.

Так, відповідно до п. 16 Порядку № 1232, обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, є: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що вказаний у п. 16 Порядку № 1232 перелік є вичерпним, і жодна з визначених у зазначеному пункті обставин не підлягає до застосування до нещасного випадку, який трапився з ФОП ОСОБА_1 . Вказане скаржником не заперечувалось.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2022 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 15 червня 2022 року.

Судді Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова