Рішення

від 13.06.2022 по справі 175/490/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/490/22

провадження № 2/175/152/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Васюченко О.Г.

з участю секретаря Кульпіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на 1/4 частку земельної ділянки за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності. В своєму позові просить визнати за нею право власності на 1/4 частку земельної ділянки за набувальною давністю, а саме: на земельну ділянку що знаходиться на території Чумаківської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області з кадастровим номером 1221488000:01:093:0013.

В своєму позову позивач посилається на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 02 березня 2009 року. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.12.2020 року, спадкова справа № 261/2009 зареєстровано в реєстрі за № 1-1343. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,5200 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю Серія Р1 № 146915, виданого 22.08.2002 року. Кадастровий номер земельної ділянки - 1221488000:01:093:0013. Свідоцтво про право на спадщину на 3/4 частки видано на ім`я ОСОБА_1 .

На 1/4 частку спадщини свідоцтво про право на обов`язкову частку спадщини на той час не було видано.

Мати позивача, ОСОБА_3 , після смерті свого чоловіка захворіла, свідоцтва про право на спадщину так і не отримала, та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 19.10.2009 року. Тобто наразі вказане майно є безтитульним.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2021 року державний нотаріус Л.В. Кобрусєва відмовила позивачу, ОСОБА_1 , оскільки нею пропущений строк на прийняття спадщини після смерті її матері.

Отже, на 1/4 частину земельної ділянки площею 3,5200 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю Серія Р1 № 146915, виданого 22.08.2002 року, кадастровий номер земельної ділянки - 1221488000:01:093:0013, право власності не зареєстровано.

Позивач зазначає, що з дня смерті своєї матері, вона ОСОБА_1 фактично користується своєю часткою 3/4 земельної ділянки, та часткою 1/4 право власності на яку не оформлено, тобто яка є безтитульною. Спору між нею та будь якими іншими особами, щодо користування вказаною ділянкою немає. Земельна ділянка обробляється нею особисто з 2009 року, та позивач сплачую податок на землю. Отже, починаючи з 2009 року по сьогоднішній день, вона вільно і відкрито користується названою земельною ділянкою. Оскільки, правовстановлюючий документ на 1/4 частину відсутній і право власності не зареєстровано, позивач вже понад десяти років відкрито користуюсь вказаним нерухомим майном, у зв`язку з чим, позивач звернулась до суду для визнання за нею права власності на вказану земельну ділянку за набувальною давністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями вищезазначена справа 14 лютого 2022 року передана до провадження судді Васюченко О.Г.

Ухвалою від 21 лютого 2022 року відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням сторін.

12 квітня 2022 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Представник позивача надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі сторони позивача, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Як зазначає позивач у позові, її батько, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати позивача, тобто дружина померлого, ОСОБА_3 , після смерті свого чоловіка захворіла, свідоцтва про право на спадщину так і не отримала, та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сама ОСОБА_1 з дня смерті своєї матері, фактично користується своєю часткою 3/4 земельної ділянки, та часткою 1/4 право власності на яку не оформлено, тобто яка є безтитульною. Спору між нею та будь якими іншими особами, щодо користування вказаною ділянкою немає. Земельна ділянка обробляється нею особисто з 2009 року, та позивач сплачую податок на землю. Та починаючи з 2009 року по сьогоднішній день, вона вільно і відкрито користується названою земельною ділянкою. Оскільки, правовстановлюючий документ на 1/4 частину відсутній і право власності не зареєстровано, позивач вже понад десяти років відкрито користуюсь вказаним нерухомим майном, отже, вважає, що в силу положень статті 344 ЦК України набула права власності на нерухоме майно (частку земельної ділянки) за набувальною давністю.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає десять років.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично користується своєю часткою 3/4 земельної ділянки, та часткою 1/4 право власності на яку не оформлено, тобто яка є без титульною, та яка знаходиться на території: Чумаківської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області з кадастровим номером 1221488000:01:093:0013, тобто на законних підставах, що свідчить про відсутність вказаних у частині першій статті 344 ЦК України умов у сукупності для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 вказаної частки земельної ділянки за набувальною давністю.

Для виникнення підстав щодо визнання права власності за набувальною давністю позивач мав би добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 є власником 3/4 частки земельної розташованої на території: Чумаківської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області з кадастровим номером 1221488000:01:093:0013, обробляє дану земельну ділянку та сплачує земельний податок. Факт володіння 1/4 часткою земельною ділянкою, оплату за неї податку на землю та обробку її, є додатковим свідченням безпідставності вимог щодо визнання права власності за набувальною давністю, оскільки тут вбачається необхідність застосування норм, які регулюють спадкування.

Таким чином, наведене свідчить про необґрунтованість вимог позивача та відсутність усіх вказаних у частині першій статті 344 ЦК України умов у сукупності для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частку земельної ділянки розташованої на території: Чумаківської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області з кадастровим номером 1221488000:01:093:0013, саме за набувальною давністю.

Враховуючи, що позивачем не доведено усіх обставин, передбачених ст 344 ЦПК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги.

Питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд вирішує згідно вимог ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою у задоволенні позову вважає за необхідне покласти такі витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268 ЦПК України, 328, 344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на 1/4 частку земельної ділянки за набувальною давністю - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Васюченко