Постанова

від 06.06.2022 по справі 914/3627/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. Справа №914/3627/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

за участю представників сторін:

позивача: адвоката Лященко А.,

відповідача: адвоката Безвенюк В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВОРКБУД вих. №18-02/22 від 18.02.2022(вх. суду від 21.02.2022 №01-05/562/22)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2022, суддя Юркевич М.В., м. Львів,

про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову

справі № 914/3627/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТІНГ-ГРУП, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВОРКБУД, м. Львів,

про: стягнення 3 886 990,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви:

У листопаді 2021року ТОВ «Альтінг-Груп» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Воркбуд» про стягнення 3 886 990,52 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони уклали договір підряду №241122018 від 24.12.2018, за умовами якого позивач як підрядник взяв на себе зобов`язання виконати роботи, а саме: встановлення скляних конструкцій, HРL панелей, розроблення та монтаж системи вентильованого та світлопрозорого фасаду, монтаж алюмінієвих світлопрозорих конструкцій фасаду для реалізації проекту «Будівництво торгово-офісного центру на пл. Петрушевича, 5 зі знесенням існуючих торгових рядів», а відповідач як замовник прийти та оплатити виконані роботи. Позивач вказує, що на підставі вказаного договору ним виконані роботи на загальну суму 11 760 107грн, з яких роботи на суму 2 760 107,00грн замовник ухиляється приймати та підписувати акт виконаних робіт (акт форми№кб-2в та довідку форми №Кб-3 від 16.03.2020 на суму 2 760 107,00грн відповідач не підписав без жодних пояснень). Крім того, у зв`язку з простроченням оплати виконаних робіт на підставі ст. 625 ЦК України позивач здійснив нараховування 314 874,16грн3%річних та 812 009,39грн інфляційних збитків.

Ухвалою від 01.12.2021 Господарський суд Львівської області відкрив провадження у справі № 914/3627/21 за вказаним позовом ТОВ «Альтінг-Груп».

В подальшому 08.02.2021 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ВОРКБУД», а саме: 1) машино-місце № 77, загальною площею 12.5 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73в; 2) мото-місце № 76, загальною площею 3.4 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73в; 3) мото-місце № 75, загальною площею 3.4 кв.м за адресою: вул. Героїв УПА, 73в; 4) земельну ділянку, кадастровий № 4610137500:03:003:0035, площею 0,0574 га. за адресою: вул. Гайдамацька,2б, а також накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВОРКБУД», що знаходяться на його рахунках в межах суми 3 886 990,52 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач в терміновому порядку позбувається свого нерухомого майна, оскільки станом на 30.11.2021 у відповідача було набагато більше нерухомого майна, ніж станом на 07.02.2022, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказані обставини, на думку заявника, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 у справі №914/3627/21 заяву ТОВ «Альтінг-Груп» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Воркбуд», а саме: машино-місце №77, загальною площею 12,5 кв.м, що знаходиться у м. Львові, вул. Героїв УПА, буд. 73в., мото-місце №76 загальною площею 3,4 кв.м, що знаходиться у м. Львові, вул. Героїв УПА, буд. 73в., мото-місце №75 загальною площею 3,4 кв.м, що знаходиться у м. Львові, вул. Героїв УПА, буд. 73в. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Воркбуд» в межах суми 3 386 990,52 грн.

При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що значне відчуження відповідачем в ходу розгляду даної справи належного йому нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог, оскільки вартість наявного у відповідача майна не здатна буде покрити присуджену суму (станом на 07.02.20202 у власності відповідача залишилось нерухоме майно орієнтованою вартістю 500 000,00грн). Щодо вимог про накладення арешту на земельну ділянку № 4610137500:03:003:0035, площею 0,0574 га. за адресою: вул. Гайдамацька,2б, суд встановив, що така не належить відповідачу на праві власності, він є її користувачем на підставі договору суперфіцію. Щодо вимоги про накладення арешту на грошові кошти на рахунках на суму 3 886 990,52 грн суд першої інстанції, керуючись принципом співмірності вжиття заходів забезпечення з позовними вимогами, дійшов висновку про часткове її задоволення шляхом накладення арешту на суму 3 386 990,52 грн, врахувавши задоволену вимогу щодо арешту на нерухоме майно орієнтовною вартістю 500 000,00грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТОВ «Воркбуд» не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Так, відповідач вказує, зокрема, що він є самостійною девелоперською компанією, яка здійснює інвестиції в будівництво з метою отримання прибутку від продажу або здачі в оренду конкретного майна, зокрема, є замовником реконструкції об`єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку з паркінгом) на вул. Героїв УПА,73. Апелянт стверджує, що про існування даного судового спору йому стало відомо лише 24.12.2021, оскільки ухвали про відкриття провадження у справі він не отримував, а відтак, усе майно, яке перелічив позивач в заяві про забезпечення позову, було відчужене відповідачем до 24.12.2021, тобто до того моменту, як йому стало відомо про існування даної справи, і таке відчуження є звиклою та закономірною господарською діяльністю відповідача.

Апелянт зазначає, що суд не врахував, що об`єкти нерухомості, які є предметом забезпечення, одночасно є і предметом попередніх договорів, укладених з третіми особами, які заплатили забезпечення як гарантію укладення основних договорів купівлі-продажу і прострочення укладення яких через арешт призведе до застосування до відповідача санкцій та створить перешкоди для набуття у власність об`єктів третіми особами за попередніми договорами. У зв`язку з чим апелянт вважає, що накладення арешту на майно та кошти призвело до порушення справедливого балансу та незаконного втручання у реалізацію відповідачем та інвесторами належним їм майном.

Також, в апеляційній скарзі апелянт виклав попередній розмір витрат на правничу допомогу, надану в апеляційному суді, в сумі 5 000,00грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Так, позивач вказує, що відповідач навмисно не отримує поштової кореспонденції (позовна заява з додатками перебували двічі в точці видачі і відповідач не забирав такі). Підписавши договір та відповідні додатки (кошторис робіт, графік їх виконання), здійснивши часткову оплату виконаних робіт, відповідач повною мірою був обізнаний про існування у нього заборгованості перед позивачем, а тому, навмисно відчужував своє нерухоме майно.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Лященко А.М. просить поновити строк на подання відзиву, оскільки представник позивача проживає та здійснює професійну діяльність у м.Києві, і через запроваджений з 24.02.2022 воєнний стан та проведення у м.Києві бойових дій, вона змушена була екстрено покинути місце роботи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 у справі № 914/3627/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому 21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, до 25 травня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Лященко А.М., яка здійснює професійну діяльність у м.Києві, представляє інтереси позивача на підставі ордеру на надання правової допомоги №12277861 від 18.04.2022, звернулась до суду з клопотанням про направлення їй копії апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу, складений адвокатом Лященко А.М., подано до суду 29.04.2022.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає за можливе прийняття до розгляду поданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Так, у судовому засіданні 31.05.2022 оголошено перерву до 07.06.2022.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечила щодо апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати частково, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні зумовлювати повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником/позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Предметом розгляду даного спору є вимоги позивача про стягнення про стягнення 3 886 990,52 грн, які обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем як замовником будівництва умов договору підряду №241122018 від 24.12.2018 щодо прийняття та оплати виконаних позивачем як підрядником робіт.

Позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: 1) машино-місце № 77, загальною площею 12.5 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73в; 2) мото-місце № 76, загальною площею 3.4 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73в; 3) мото-місце № 75, загальною площею 3.4 кв.м за адресою: вул. Героїв УПА, 73в; 4) земельну ділянку, кадастровий № 4610137500:03:003:0035, площею 0,0574 га. за адресою: вул. Гайдамацька,2б, а також накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВОРКБУД», що знаходяться на його рахунках в межах суми 3 886 990,52 грн.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.09.2020 у справі 921/634/19, накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Отже, пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України визначає два окремі засоби забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та накладення арешту на грошові кошти, які за змістом цієї норми можуть застосовуватись одночасно або незалежно один від одного.

При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення(аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).

Обгрунтовуючи вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом станом на 30.11.2021 у власності відповідача перебувало ряд об`єктів нерухомого майна відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме:

1.машино-місце №120, загальною площею 7,8 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

2.мото-місце №84, загальною площею 5,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

3.мото-місце №61, загальною площею 5,2 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

4.мото-місце №59, загальною площею 5,2 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

5. мото-місце №75, загальною площею 4,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

6.мото-місце №57, загальною площею 4,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

7.мото-місце №57а, загальною площею 4,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

8.мото-місце №54, загальною площею 4,7 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

9.мото-місце №52, загальною площею 4,7 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

10.квартира, загальною площею 53,9 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.232,

11.квартира, загальною площею 75,3 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.320,

12.квартира, загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.268,

13.машино-місце №35, загальною площею 13,9кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

14.машино-місце №29, загальною площею 21,2кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

15.машино-місце №28, загальною площею 16,7кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

16.машино-місце №27, загальною площею 15.1кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

17.машино-місце №12, загальною площею 16.6кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

18.машино-місце №5, загальною площею 17,6кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

19.квартира, загальною площею 47,3 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42, кв.116,

20.квартира, загальною площею 42,8 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42, кв.114,

21.гараж (машино-місце) №22 загальна площа 15,2 кв.м, що знаходиться у м.Львові, вул. Хлібна,буд.4а, гараж 22,

22.гараж (машино-місце) загальна площа 17,1 кв.м, що знаходиться у м.Львові, вул. Хлібна,буд.4а, гараж 20,

23.машино-місце №10, загальною площею 14 кв.м., що знаходиться у м.Львові, вул. Хмельницького, буд.109а,

24.машино-місце №9, загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться у м.Львові, вул. Хмельницького, буд.109а,

25. машино-місце №77, загальною площею 12,5 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

26.мото-місце №76, загальною площею 3,4 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

27.мото-місце №75, загальною площею 3,4 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в.

Однак, в подальшому, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, викладеної у довідці від 07.02.2022, у власності відповідача залишилося лише:

- машино-місце №77, загальною площею 12,5 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

- мото-місце №76, загальною площею 3,4 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

- мото-місце №75, загальною площею 3,4 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в.

Також відповідач володіє правом забудови земельної ділянка, кадастровий номер 4610137500:03:003:0035, площею 0,0574 га, адреса:вул. Гайдамацька,2б, м. Львів, власником якої є ТОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп».

До апеляційної скарги скаржник додав :

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало:

-машино-місце №10, загальною площею 14 кв.м., що знаходиться у м.Львові, вул. Хмельницького, буд.109а,

-машино-місце №9, загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться у м.Львові, вул. Хмельницького, буд.109а,

-мото-місце №57, загальною площею 4,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

- мото-місце №54, загальною площею 4,7 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

-машино-місце №120, загальною площею 7,8 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

-мото-місце №84, загальною площею 5,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

-мото-місце №61, загальною площею 5,2 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

-мото-місце №59, загальною площею 5,2 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в.,

- мото-місце №57а, загальною площею 4,6 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в,

- мото-місце №52, загальною площею 4,7 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в.

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало квартиру, загальною площею 53,9 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.232,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало квартиру, загальною площею 75,3 кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.320,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало квартиру, загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул. Героїв УПА,73в, кв.268,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №35, загальною площею 13,9кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №29, загальною площею 21,2кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №28, загальною площею 16,7кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №12, загальною площею 16.6кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №5, загальною площею 17,6кв.м, що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало квартиру, загальною площею 47,3 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42, кв.116,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало квартиру, загальною площею 42,8 кв.м., що знаходиться у м. Львові на вул.Врубеля,42, кв.114,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №22 загальна площа 15,2 кв.м, що знаходиться у м.Львові, вул. Хлібна,буд.4а, гараж 22,

-копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Воркбуд» продало машино-місце №20 загальна площа 17,1 кв.м, що знаходиться у м.Львові, вул. Хлібна,буд.4а, гараж 20.

Тобто, з вказаних обставин вбачається, що упродовж періоду з 30.11.2021 по 14.12.2021 відповідач, який був власником 27 об`єктів нерухомого майна, відчужив 24 об`єкти.

З огляду на наведене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що таке значне відчуження відповідачем в ході розгляду даної справи належного йому нерухомого майна може ускладнити чи унеможливити виконання рішення у даній справі за умови задоволення позовних вимог.

Поряд з тим, також до апеляційної скарги скаржник додав попередній договір від 15.07.2019 щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу щодо машино-місця №77 на вул. Героїв УПА,73 у м.Львові. Вказане нерухоме майно станом на 07.02.2022 перебувало на праві власності відповідача і на таке оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції наклав арешт.

Крім того, до апеляційної скарги скаржник додав копії сертифікатів від 19.06.2020, виданих Інспекцією ДАБК у м.Львові, згідно з якими ТОВ «Воркбуд» є замовником будівництва на вул. Героїв УПА,73 у м.Львові.

Проте, з урахуванням викладеної у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 правової позиції щодо того, що арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору, апеляційний суд вважає помилковим застосування судом у даному випадку такого заходу забезпечення як арешт на належні відповідачу об`єкти нерухомого майна, оскільки такі не відносяться до предмету даного спору - стягнення боргу за договором підряду. При цьому, колегія суддів враховує доводи апелянта, що з огляду на його господарську діяльність (здійснення інвестицій в будівництво з метою отримання прибутку від продажу або здачі в оренду конкретного майна), об`єкти нерухомості, які є предметом забезпечення, одночасно є і предметом попередніх договорів, укладених з третіми особами, які заплатили забезпечення як гарантію укладення основних договорів купівлі-продажу і прострочення укладення яких через арешт призведе до застосування до відповідача санкцій та створить перешкоди для набуття у власність об`єктів третіми особами за попередніми договорами.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом підстав для задоволення вимоги щодо забезпечення позову, апеляційний суд вважає, що у даному випадку можливим для ефективного захисту оспорюваних прав позивача є застосування заходу забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача в сумі 3 886 990,52 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що про існування даного спору йому стало відомо лише 23.12.2021, апеляційний суд зазначає, що з матеріалів даної справи вбачається, що копію позовної заяви з додатками позивач надіслав відповідачу на його юридичну адресу вул. В.Великого, 18, м. Львів, що підтверджується описом вкладення №0505041729702 від 24.11.2021 та поштовою накладною від 24.11.2021. Відповідно до даних з офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштове відправлення №0505041729702 ТОВ «Воркбуд» вручене не було та повернулось відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Відтак, неотримання відповідачем позовної заяви було наслідком його суб`єктивної поведінки, а не через неналежне виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Воркбуд» належить задоволити частково, ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 у справі №914/3627/21 в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна скасувати, а в частині накладення арешту на грошові кошти змінити, наклавши арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 3 886 990,52 грн.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку скаржником не спростовано наявність підстав для вжиття заходів про забезпечення позову, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВОРКБУД вих. №18-02/22 від 18.02.2022(вх. суду від 21.02.2022 №01-05/562/22) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 у справі №914/3627/21 в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВОРКБУД - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «АЛЬТІНГ-ГРУП» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ВОРКБУД».

В частині вимог заяви ТОВ «АЛЬТІНГ-ГРУП» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 у справі №914/3627/21 змінити, виклавши п. 3 її резолютивної частини в наступній редакції:

« 3.Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» (ідентифікаційний код: 40045335, 79053, м. Львів, вул. В. Великого, 18) в межах суми 3 886 990,52 грн».

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтінг-Груп» (79026, м. Львів, вулиця Сахарова, 43, оф. 508, ідентифікаційний код: 34814749).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Воркбуд» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 18, ідентифікаційний код: 40045335).

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.06.2022

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець