Постанова

від 13.06.2022 по справі 916/2363/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/2363/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.М. Станкова,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_7

від відповідачів:

1) ОСОБА_1 : С.В. Лисевич

2)Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни: не з`явився

3)Юридичного департаменту Одеської міської ради: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2021 (суддя Рога Н.В., м.Одеса, повний текст складено 13.12.2021)

у справі №916/2363/21

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 ;

2.Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни;

3.Юридичного департаменту Одеської міської ради

про визнання припиненими повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року ОСОБА_2 (надалі також - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ), державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук Ірини Юріївни та Юридичного департаменту Одеської міської ради про:

-визнання припиненими повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОМ» (надалі також - ТОВ «РІКОМ» або Товариство, ідентифікаційний код: 31095019) ОСОБА_1 на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020;

-зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради провести державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «РІКОМ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до заяви «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», щодо ТОВ «РІКОМ» (код 31095019) від 18.12.2020, підписаної ОСОБА_2 , а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як про керівника ТОВ «РІКОМ» (код 31095019), шляхом заміни відомостей про керівника ТОВ «РІКОМ» (код 31095019) на відомості про керівника ТОВ «РІКОМ» (код 31095019) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що засновниками ТОВ «РІКОМ» є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які володіють рівними частками в статутному капіталі Товариства по 50%.

Як зазначив позивач, оскільки відповідач - ОСОБА_1 є директором ТОВ «РІКОМ» та одночасно засновником і директором ТОВ «РІКОМ-М» (код ЄДРПОУ - 42138693), і обидва товариства здійснюють свою господарську діяльність в одній сфері, а про зазначені обставини загальні збори ТОВ «РІКОМ» не повідомлялися, ОСОБА_1 порушено пункт 3 частини п`ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників бути членом виконавчого органу іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

З метою усунення зазначеного порушення, позивачем неодноразово направлялися вимоги про скликання загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» для вирішення питання щодо припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора Товариства та обрання нової особи на цю посаду - ОСОБА_2 .

Враховуючи той факт, що вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» залишились не задоволеними, ОСОБА_2 самостійно скликав загальні збори ТОВ «РІКОМ» на 07.12.2020, на яких було прийнято рішення, зокрема, про припинення повноважень ОСОБА_1 та обрання нового директора ОСОБА_2 .

В подальшому, позивач звернувся до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, але за результатами розгляду цієї заяви рішенням державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021 відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «РІКОМ» з посиланням на те, що рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, однак, згідно поданих до реєстрації документів, а саме, протоколу зборів від 07.12.2020, на зборах був присутній лише один учасник, який володіє 50% голосів, тобто кворуму не було.

Позивач, вважаючи відмову державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021 порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2021 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі з підстав того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту наявного у позивача корпоративного права на управління товариством, адже взяття судом на себе повноважень загальних зборів щодо звільнення та обрання директора ТОВ «РІКОМ» є безпосереднім втручанням в господарську діяльність товариства, а питання щодо зміни директора підлягає вирішенню саме загальними зборами ТОВ «РІКОМ». При цьому суд зазначив, що в даному випадку, враховуючи підстави для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом, з метою забезпечення реалізації корпоративних прав останнього, що полягають в управлінні та керуванні справами ТОВ «РІКОМ», належним способом захисту є звернення до суду з позовом про зобов`язання провести загальні збори учасників товариства із включенням до порядку денного відповідних питань за умови виконання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту Товариства, якими врегульовано питання щодо скликання загальних зборів учасників за ініціативою учасників. Суд також звернув увагу позивача, що додані до матеріалів справи докази не відповідають частині п`ятій статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема, щодо дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства на вимогу учасника.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2021 у даній справі скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

під час надання оцінки обставинам скликання загальних зборів ТОВ «РІКОМ» суд першої інстанції не застосував стандарт «вірогідності доказів»;

висновки суду стосовно того, що позивачем не було дотримано порядку скликання загальних зборів Товариства, є помилковими, оскільки позивач, як учасник, який володіє більше 10% у статутному капіталі Товариства, з огляду на невиконання директором вимог про скликання загальних зборів Товариства, в силу статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частини четвертої статті 98 Цивільного кодексу України мав право сам скликати загальні збори ТОВ «РІКОМ»;

при цьому вимоги про скликання загальних зборів надсилалися ТОВ «РІКОМ» чотири рази рекомендованими листами з описом вкладення, тоді як свідоме небажання посадових осіб ТОВ «РІКОМ» отримувати надіслану на їх адресу кореспонденцію не може свідчити про неналежне виконання позивачем обов`язку з надіслання вимоги про проведення загальних зборів Товариства та порушення вимог статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;

положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачає умови щодо кворуму учасників товариства, а встановлює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників;

при зверненні з даним позовом позивач не просив обрати або припинити повноваження директора ТОВ «РІКОМ», а просив підтвердити законність прийнятого рішення, визнати припиненими повноваження директора ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_1 на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 (головуючий суддя: Л.В. Поліщук, судді: ОСОБА_4, С.В. Таран) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2021 у справі №916/2363/21; встановлено учасникам справи строк до 22.02.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Суддю зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, ОСОБА_4 звільнено з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.02.2022 №136/0/15-22 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та наказу в.о. голови суду С.І. Колоколова від 18.02.2022 №44-к «Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_4».

17.02.2022 до суду апеляційної інстанції від Юридичного департаменту Одеської міської ради (надалі також - Департамент) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги Департамент зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту ТОВ «РІКОМ», рішення загальних зборів учасників приймаються простою більшістю голосів усіх учасників товариства, але згідно протоколу загальних зборів ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020, який був поданий як підстава для внесення змін до відомостей про юридичну особу, на зборах був присутній лише один учасник, який володіє 50% голосів, тобто, не було досягнуто більшості голосів учасників товариства. При цьому Департамент зауважив, що ОСОБА_2 неправильним чином трактує положення частини третьої статті 98 Цивільного кодексу України, згідно із якою учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Питання щодо обрання нового директора ТОВ «РІКОМ» не є тотожним юридичним фактам, про які йдеться у вищезгаданій статті, оскільки обрання нового директора товариства з обмеженою відповідальністю не передбачає ані вчинення правочину з колишнім директором, ані наявності спору між ним і товариством. Обрання нового директора товариства з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією загальних зборів учасників і передбачає присутність ОСОБА_5 .

За наведених обставин, Департамент вважає, що державним реєстратором Татарчук І.Ю. було правомірно відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Також Департамент зазначив про правильність висновків суду, що позовні вимоги ОСОБА_2 не відповідають встановленим законом способам захисту наявного у позивача корпоративного права на управління товариством.

21.02.2022 на електронну пошту суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Лисевича С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції було вірно надано оцінку відсутності у справі доказів щодо отримання виконавчим органом Товариства вимог позивача про скликання загальних зборів, а всі інші доводи апелянта в цій частині ґрунтуються на його власному трактуванні норм матеріального та процесуального права. Крім того, на думку відповідача, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить заборони щодо встановлення кворуму під час проведення загальних зборів товариства, у зв`язку з чим наявність в статуті такої умови не свідчить про її неправомірність. Також відповідач підтримав висновки суду щодо неправильно обраного позивачем способу захисту порушеного права, а заперечення в цій частині апеляційної скарги вважає такими, що не відповідають законодавству та судовій практиці правозастосування.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

На засіданні 15.03.2022 Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку із звільненням судді зі складу колегії суддів ОСОБА_4 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду, 18.03.2022 за розпорядженням керівника апарату суду №335 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2363/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2022 для розгляду справи №916/2363/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 справу №916/2363/21 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді: К.В. Богатир, С.В. Таран.

Водночас, у зв`язку з загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, наказом в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 №6-ОД «Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

З урахуванням викладеного, справа до розгляду в судовому засіданні судом апеляційної інстанції в ухвалі від 21.03.2022 не призначалась.

На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України та продовженням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, статті 29 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами), наказом голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 №10-ОД «Про особливий режим роботи Південно-західного апеляційного господарського суду» скасовано дію наказу від 28.02.2022 №6-ОД та рекомендовано учасникам судових проваджень розгляд скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку при реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», на офіційну електронну адресу суду inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ "Укрпошта", брати участь у розгляді судових справ дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку шляхом подання до суду відповідного клопотання.

Враховуючи викладене вище, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 розгляд справи №916/2363/21 призначено на 14.06.2022 о 10:30 год. Вказаною ухвалою, серед іншого, запропоновано учасникам справи подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду), а також скористатись своїм правом та надати до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулось 14.06.2022, ОСОБА_2 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили оскаржуване рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Інші учасники справи про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, проте не скористались своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.

У зв`язку із введенням в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану через військову агресією Російської Федерації проти України, розгляд справи з об`єктивних причин здійснено у межах розумного строку.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКОМ» (ідентифікаційний код - 31095019) зареєстровано 01.10.2003. Місцезнаходженням Товариства є наступна адреса: Україна, 65104, Одеська область, місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 20.

Згідно із пунктом 1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОМ», затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників), оформленим протоколом від 01.04.2011 №3 (надалі - статут), засновниками (учасниками) Товариства є фізичні особи - громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Пунктами 6.2., 6.3. статуту визначено, що статутний капітал Товариства складає 18 500 гривень. Частки учасників у статутному капіталі Товариства у грошовому та відсотковому виразі складають:

ОСОБА_1 - 9 250 гривень, що складає 50 % статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 9 250 гривень, що складає 50 % статутного капіталу.

У пунктах 7.3., 7.5. статуту зазначено, що вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників, у яких беруть участь усі учасники або їх представники. Кожний учасник має таку кількість голосів у загальних зборах, яка відповідає відсотковому розміру його частки в статутному фонді Товариства.

Загальні збори учасників є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють більш як 60% голосів. При відсутності вказаної кількості голосів, загальні збори учасників є неповноважними і рішення, прийняті такими зборами, є недійсними (пункт 7.11. статуту).

Пунктом 7.4. статуту передбачено, що позачергові загальні збори скликаються, зокрема, на вимогу учасників, які володіють у сукупності більш як 20 % голосів, у будь-який час та з будь-якого питання, що віднесено до компетенції загальних зборів.

Виконавчим органом Товариства є директор. Директор призначається загальними зборами і підзвітний їм (пункт 7.15. статуту).

За приписами пунктів 7.6., 7.7., 7.9. до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься питання щодо обрання (призначення) та відкликання (звільнення) директора, рішення по якому приймається простою більшістю голосів.

У відомостях, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація про те, що керівником ТОВ «РІКОМ» являється ОСОБА_1 .

Видами діяльності ТОВ «РІКОМ» є наступні: 43.29. «Інші будівельно-монтажні роботи» (основний); 28.22. «Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання»; 46.69. «Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням»; 47.99. «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами»; 52.29. «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту»; 41.20. «Будівництво житлових і нежитлових будівель».

Водночас, як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 являється єдиним засновником і керівником іншого товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОМ-М» (ідентифікаційний код 42138693), яке зареєстровано 16.05.2018 і яке має ті ж самі види економічної діяльності, що й ТОВ «РІКОМ».

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що оскільки відповідач - ОСОБА_1 є одночасно директором ТОВ «РІКОМ» та засновником і директором ТОВ «РІКОМ-М» (код ЄДРПОУ - 42138693), про що загальні збори ТОВ «РІКОМ» не повідомлялися, ним порушено пункт 3 частини п`ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

З метою усунення порушення пункту 3 частини п`ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ОСОБА_2 , як учасник, який володіє часткою, що становить 50% у статутному капіталі товариства, надіслав виконавчому органу ТОВ «РІКОМ» - директору ОСОБА_1 вимогу, датовану 13.07.2020, про скликання загальних зборів учасників із запропонованим порядком денним:

1.Обговорення питання щодо розірвання договору з директором Товариства ОСОБА_6 та припинення його повноважень шляхом обрання нової особи на посаду директора Товариства з числа запропонованих учасниками Товариства, а саме, ОСОБА_2 .

2.Уповноваження директора Товариства на здійснення усіх дій, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства.

Вимога позивача від 13.07.2020 про скликання загальних зборів учасників направлялася 14.07.2020 на адресу ТОВ «РІКОМ»: 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд.20, але була проігнорована.

У вересні 2020 року позивачем додатково надіслано виконавчому органу ТОВ «РІКОМ» ще 3 вимоги (2 вимоги - 03.09.2020 та 1 вимогу - 04.09.2020) з ідентичним змістом, датовані 02.09.2020, які також були проігноровані.

При цьому, за твердженням позивача, вимога від 13.07.2020 про скликання загальних зборів була отримана ТОВ «РІКОМ» 04.08.2020.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що позивачем в якості доказів направлення на адресу ТОВ «РІКОМ» відповідних вимог про скликання загальних зборів надано поштові відправлення №6502614461400, №6504801695450, №6502614554476, №6501408486212, однак доказів вручення жодного з них матеріали справи не містять, у тому числі і вимоги від 13.07.2020.

Крім того, у зв`язку з обмеженим терміном зберігання інформації щодо статусу поштових відправлень, відсутня можливість відстежити вказані вище відправлення через офіційний веб-портал поштового оператора.

У зв`язку з невиконанням виконавчим органом Товариства вимоги ОСОБА_2 , останній звернувся до ОСОБА_1 із повідомленням від 11.10.2020 про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» на 07.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши такі питання, які включені до порядку денного загальних зборів учасників Товариства:

1.Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів Товариства.

2.Обговорення питання щодо розірвання договору з директором Товариства ОСОБА_6 та припинення його повноважень шляхом обрання нової особи на посаду директора Товариства або покладання обов`язків директора Товариства на особу з числа запропонованих учасниками Товариства, а саме, ОСОБА_2 .

3.Уповноваження осіб на здійснення усіх дій, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства.

Це повідомлення було отримано 15.10.2020, що підтверджується поштовим повідомленням №6502614644769, яке міститься в матеріалах справи.

07.12.2020 відбулися загальні збори учасників ТОВ «РІКОМ».

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020, на вказаних загальних зборах був присутній ОСОБА_2 , частка якого в статутному капіталі складає 50 %, та запрошений ОСОБА_7 .

На загальні збори учасників Товариства не з`явився учасник ОСОБА_1 , який володіє 50% частки в статутному капіталі Товариства.

У протоколі загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020 зазначено, що ОСОБА_1 на загальні збори не з`явився, права голосу з питань порядку денного не має; право голосу з питань порядку денного загальних зборів має лише ОСОБА_2 . Також у протоколі зазначено, що на загальних зборах учасників присутні учасники, що володіють у сукупності 100 % голосів з питань порядку денного загальних зборів.

На загальних зборах учасників ТОВ «РІКОМ» 07.12.2020 розглядались питання про обрання голови та секретаря зборів; заслуховування ОСОБА_2 про обставини перебування ОСОБА_1 , який є учасником і директором ТОВ «РІКОМ», одночасно на посаді директора іншого товариства - ТОВ «РІКОМ-М»; про ненадання загальними зборами ТОВ «РІКОМ» згоди на зайняття ОСОБА_1 посади директора ТОВ «РІКОМ-М»; про допущення порушення ОСОБА_1 пункту 3 частини п`ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яке є підставою згідно із частиною шостою статті 40 цього Закону для розірвання Товариством договору (контракту) з такою особою; вирішення питання про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора Товариства та призначення нового директора ОСОБА_2 ; визначення осіб, відповідальних за вчинення дій, необхідних для внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі прийнятих рішень.

За результатами питань порядку денного на загальних зборах ТОВ «РІКОМ» 07.12.2020 були прийняті наступні рішення:

1.Обрати головою загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_2 , а секретарем загальних зборів учасників - ОСОБА_7 .

2.Розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 без виплати компенсації через порушення ним обов`язку, передбаченого пунктом 3 частини п`ятої статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та припинити його повноваження шляхом обрання директором Товариства ОСОБА_2 .

Уповноважити ОСОБА_2 на підписання трудового договору з ОСОБА_2 від імені Товариства та встановити йому розмір винагороди в межах посадового окладу, визначеного штатним розкладом Товариства.

Директору Товариства ОСОБА_2 забезпечити внесення відповідних даних до трудової книжки ОСОБА_1 .

Уповноважити голову загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_2 та секретаря загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» - ОСОБА_7 на підписання цього договору.

3.Уповноважити ОСОБА_2 , з правом передоручення, здійснити усі дії, необхідні для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі про зміну керівника Товариства. Для цього ОСОБА_2 надати повноваження, зокрема, але не виключно, складати, підписувати, подавати, отримувати будь-які заяви, клопотання, заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, документи; сплачувати необхідні платежі; отримувати бланки, довідки, документи, належні Товариству, виконувати інші дії в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також інших органах.

Згодом позивач звернувся до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

За результатами розгляду заяви позивача, рішенням державного реєстратора Татарчук І.Ю. від 13.01.2021 відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «РІКОМ» з посиланням на пункт 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», частину четверту статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення статуту ТОВ «РІКОМ», з яких випливає, що рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства. Однак, згідно поданих до реєстрації документів, а саме, протоколу зборів від 07.12.2020, на зборах був присутній лише один учасник, який володіє 50% голосів. На підставі зазначеного, державний реєстратор дійшов висновку про відсутність кворуму на зборах учасників ТОВ «РІКОМ», які відбулися 07.12.2020.

За встановлених обставин Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно із статтею 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно із частинами першою та другою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

За змістом частин 1, 2, 5 - 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1)з ініціативи виконавчого органу товариства;

2)на вимогу наглядової ради товариства;

3)на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 4 статті 98 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як 10 % голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Тобто, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Цивільний кодекс України передбачають спосіб реалізації корпоративних прав учасника, який володіє 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, на управління товариством у разі невиконання його вимоги про скликання загальних зборів шляхом самостійного скликання таких загальних зборів.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/8802/19.

Положення частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначають умови, за яких учасники товариства можуть скликати загальні збори учасників самостійно, а саме, якщо особи, які ініціювали проведення загальних зборів, не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів.

Аналіз частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дає підстави для висновку, що встановлені в ній умови початку перебігу строку для направлення товариством повідомлення про скликання загальних зборів учасників, який пов`язується не лише з моментом отримання вимоги, але і з моментом коли товариство мало отримати таку вимогу, спрямовані на забезпечення добросовісного виконання товариством своїх обов`язків щодо отримання такої вимоги та її задоволення.

Отже, початок перебігу строку направлення товариством його учасникам повідомлення про скликання загальних зборів учасників, пов`язується з датою здійснення учасником направлення вимоги про проведення загальних зборів та строком поштового обігу, який визначає момент коли товариство мало отримати таку вимогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

У спірних правовідносинах учасник, який володіє часткою у розмірі 50 % статутного капіталу, звернувся 14.07.2020 до виконавчого органу відповідача з вимогою від 13.07.2020 скликати загальні збори учасників товариства. Вказана вимога надіслана на адресу ТОВ «РІКОМ» рекомендованим листом з описом вкладення. У вересні 2020 року позивач додатково надіслав рекомендованими листами з описом вкладення виконавчому органу ТОВ «РІКОМ» ще 3 вимоги (2 вимоги - 03.09.2020 та 1 вимогу - 04.09.2020) з ідентичним змістом, які датовані 02.09.2020.

Однак доказів отримання жодного із поштових відправлень матеріали справи не містять.

Неотримання ТОВ «РІКОМ» надісланих на його адресу позивачем вимог від 13.07.2020 та вимог від 02.09.2020 у відділенні поштового зв`язку не залежало від волі відправника, що не може свідчити про неналежне виконання позивачем обов`язку з надіслання вимоги про проведення загальних зборів товариства та порушення ним вимог статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Матеріали справи не містять доказів виконання виконавчим органом ТОВ «РІКОМ» вимоги учасника про скликання загальних зборів учасників та повідомлень виконавчого органу товариства про відмову в скликанні загальних зборів учасників.

Отже, враховуючи приписи статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 мав право сам скликати загальні збори учасників ТОВ «РІКОМ».

Щодо висновків державного реєстратора, викладених у його рішенні від 13.01.2021, про відсутність кворуму для прийняття на загальних зборах рішення щодо зміни керівника, колегія суддів зазначає таке.

17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1).

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України «Про господарські товариства». Якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18.

Оскільки Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту ТОВ «РІКОМ» повинні бути внесені до 17.06.2019.

Оскільки через рік після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТОВ «РІКОМ» не внесло відповідні зміни до статуту, положення статуту Товариства, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники Товариства з 17.06.2019 повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

На відміну від пункту 7.11. статуту ТОВ «РІКОМ», Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яким визначається правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, не передбачає вимог щодо встановлення кворуму зборів учасників товариства - найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників (стаття 34 Закону ).

Положеннями частини 5 статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно.

За приписами пункту 7.9. статуту ТОВ «РІКОМ» рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів учасників Товариства. З питань визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту Товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства.

Оскільки на загальних зборах учасників Товариства 07.12.2020 був присутній учасник ОСОБА_2 , який володіє 50% статутного капіталу, кількість голосів останнього не була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, на яких, зокрема, припинено повноваження ОСОБА_1 та обрано нового директора ОСОБА_2 .

При цьому позивач неправильно трактує положення частини третьої статті 98 Цивільного кодексу України, згідно із якою учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Питання щодо припинення повноважень попереднього та обрання нового директора ТОВ «РІКОМ» не охоплюється диспозицією означеної статті, оскільки зміна керівництва не передбачає ані вчинення правочину з учасником ОСОБА_1 , ані наявності спору між ОСОБА_1 , як учасником, і товариством.

Колегія суддів зауважує, що при створенні товариства з обмеженою відповідальністю його учасники, розуміючи відповідні ризики, погодили, що розмір частки кожного з них становить по 50 % статутного капіталу. Такий розподіл часток (50/50) свідчить про рівноправну участь учасників у безпосередньому управлінні діяльністю товариства та можливість прийняття рішень лише за їх спільною згодою.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді визнання припиненими повноважень директора ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, з огляду на таке.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Предметом даного позову є, зокрема, вимога позивача, як учасника товариства, про визнання припиненими повноважень директора ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_1 на підставі рішення, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РІКОМ» від 07.12.2020.

Відповідно до частини другої 2 статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.

Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Згідно з частиною тринадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Тобто, за змістом наведеної норми, повноваження директора товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Частиною третьою статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Отже, вирішення питання про звільнення директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.

При цьому для прийняття рішення щодо переобрання директора необхідна воля більшості учасників товариства, які мають право голосу з відповідного питання (частина четверта статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Таким чином, оскільки директор є одночасно і учасником товариства, його волевиявлення у даному випадку також має значення для прийняття відповідного рішення.

Переобрання або звільнення директора судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про звільнення або переобрання директора у разі подання учасником позову про визнання такого рішення недійсним.

Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021р. у справі №922/1223/20.

Таким чином, позивачем невірно обрано спосіб захисту, адже, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є учасниками товариства з часткою у статутному капіталі по 50% кожна, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 , як директор, не визнає позовні вимоги, а також враховуючи те, що для прийняття рішення щодо переобрання директора необхідна воля більшості учасників товариства, взяття судом на себе повноважень загальних зборів щодо припинення повноважень директора ТОВ «РІКОМ» є безпосереднім втручанням в господарську діяльність товариства, а питання щодо зміни директора товариства, у даному випадку, підлягає вирішенню саме загальними зборами ТОВ «РІКОМ».

У задоволенні вимоги про зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради провести державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «РІКОМ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як про керівника ТОВ «РІКОМ», шляхом заміни відомостей про керівника ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_2 , також слід відмовити, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про визнання припиненими повноважень директора ТОВ «РІКОМ» ОСОБА_1 , у задоволенні якої відмовлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2021 у справі №916/2363/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.06.2022.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран