ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2022 р. Справа№ 910/12984/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 24.05.2022:
від позивача: Проценко Р.В.
від відповідача: Подоляк Б.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021
у справі № 910/12984/21 (суддя - Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства Фірма "Фундамент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева"
про стягнення 500 000,00 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач - Приватне акціонерне товариство Фірма "Фундамент" (далі - позивач, ПАТ Фірма «Фундамент») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" (далі - відповідач, ТОВ «Корона Лева») з позовом про стягнення 500 000,00 грн. за договором субпідряду № 27/6-18 від 27.06.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору субпідряду № 27/6-18 від 27.06.2018 не було виконано роботи за договором у встановлений строк, у зв`язку з чим позивач заявив про розірвання укладеного договору, а в подальшому звернувся до суду з позовом про стягнення перерахованої суми передоплати у розмірі 500 000,00 грн.
Короткий зміст рішення господарського суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12984/21 позов Приватного акціонерного товариства Фірма "Фундамент" задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на користь Приватного акціонерного товариства Фірма "Фундамент" заборгованість у розмірі 500 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 7 500 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що:
- 18.03.2021 позивач направив відповідачу лист №288 від 16.03.2021, в якому, зокрема, повідомив про розірвання Договору та просив повернути суму невикористаного авансу;
- судом досліджена претензія ТОВ "Корона Лева" №15 від 14.04.2021, до якої було додано акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 23.04.2021, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 23.04.2021 та видаткові накладні №5663 від 03.09.2018, №РН-000207 від 25.09.2018, №27872 від 24.10.2018, №7123 від 26.10.2018, проте суд не може прийняти такі документи в якості доказів виконання робіт за Договором, оскільки акти та довідка не підписані позивачем, а ПрАТ Фірма "Фундамент" у листі №392 від 26.04.2021 мотивовано відмову від їх підписання, крім того вказані видаткові накладні не свідчать про закупівлю матеріалів для виконання робіт саме за Договором;
- матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт на підставі Договору;
- позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самсотійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний день з дати направлення листа №288 від 16.03.2021, тобто з 28.03.2021;
- судом встановлений факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань з виконання робіт за Договором, враховуючи, що договір припинив свою дію, суд приходить до висновку про те, що ТОВ "Корона Лева" зобов`язане повернути ПрАТ Фірма "Фундамент" отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 500 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення та оскаржуваного додаткового рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник наголошував на тому, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено умови укладеного Договору, яким не передбачено строки перерахування авансу, проте, саме позивачем було порушено узгоджений у Додатку № 3 до Договору графік авансування щодо сплати 1 236 431,02 грн. протягом 10 робочих днів з дати підписання договору, тобто до 06.07.2018. В свою чергу, позивачем було лише частково перераховано 500 000,00 грн., на які відповідачем було придбано частину товару та виготовлено частину виробів, що підтверджується видатковою накладною № РН-000207 від 25.09.2018. Таким чином, саме позивачем було допущено порушення умов Договору щодо перерахування авансу у визначеній сумі, не здійснена підписання надісланих відповідачем документів (довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт). При цьому, відповідач наголошував, що документально підтверджується, що відповідачем виконано робіт загалом на суму 760 881,97 грн., тобто на даний час існує заборгованість позивача перед відповідачем за виконані роботи.
Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
01.02.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача у встановлений судом апеляційної інстанції строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач вказував на законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, а також відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.
Позивач наголошував, що надані відповідачем докази в підтвердження закупівлі фурнітури та виконання робіт на загальну суму 760 881,97 грн. - є неналежними, оскільки позивач у відповідності до ст. 853 Цивільного кодексу України та п. п. 4.3, 4.4. та 4.5 Договору відмовився від підписання надісланих відповідачем документів (Актів виконаних будівельних робіт № 1 від 23.04.2021, довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 23.04.2021 та видаткові накладні № 5663 від 03.09.2018, № РН-000207 від 25.09.2018, № 27872 від 24.10.2018, № 7123 від 26.10.2018), а також жодним чином не відреагував на надісланий позивачем дефектний акт № 05-21 від 12.05.2021. Окрім того, позивачем у відповідності до умов Договору було надіслано і повідомлення про розірвання договору внаслідок невиконання відповідачем у визначений строк своїх зобов`язань.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 справу № 910/12984/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 25.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" право на усунення недоліків, надавши суду докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі - Приватному акціонерному товариству Фірма "Фундамент".
20.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" подало на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 належним чином оформлену апеляційну скаргу с додатками.
У період часу з 20.12.2021 по 12.01.2022 включно головуючий суддя Ткаченко Б.О. перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12984/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12984/21, зупинено дію оскаржуваного рішення, розгляд справи призначено на 01.02.2022.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, справу № 910/12984/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді- Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 справу № 910/12984/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд справи № 910/12984/21 відкладено до 10.03.2022.
Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Отже, судове засідання у справі № 910/12984/21 призначене на 10.03.2022 14:20 год. не відбулося. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне визначити іншу дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12984/21 призначено на 25.05.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами суду.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судовому засіданні 24.05.2022 представник скаржника надав пояснення по суті справи, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 24.05.2022 представник позивача заперечував проти вимог, викладених у апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні та безпідставність доводів апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами справи, 27.06.2018 між відповідачем - ТОВ "Корона Лева" (субпідрядник) та позивачем - ПрАТ Фірма "Фундамент" (генпідрядник) укладено договір субпідряду №27/6-18 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник зобов`язується своїми та/або залученими силами і засобами на свій ризик виконати роботи з виготовлення, поставки та монтажу вхідних в квартири металевих дверей, на об`єкті, відповідно до додатку №1 (Договірна ціна) до цього договору, вимог проектної документації, проекту виконання робіт, державних будівельних норм України та умов цього договору, у визначені цим договором строки та передати виконані роботи генпідряднику, а генпідрядник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт, а також прийняти і оплатити якісно виконані роботи у порядку та умовах визначених цим договором.
Згідно з п. 3.1 Договору, початок виконання - через 10 (десять) календарних днів після виконання генпідрядником умов п. 4.1.1 даного договору. Закінчення робіт - до 30 листопада 2018 року, згідно графіка фінансування та виконання робіт (Додаток №3).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата робіт за цим договором здійснюється генпідрядником у національній валюті України - гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника в наступному порядку:
- 4.1.1 після підписання сторонами цього договору, генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 80% від вартості договору, що складає 3 394 298,02 грн., в тому числі ПДВ 20% - 565 716,33 грн. Авансування перераховується частинами, відповідно до погодженого сторонами графіка фінансування та виконання робіт (Додаток №3);
- 4.1.2 остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (форма №КБ-2В). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником та передаються генпідряднику. Генпідрядник на протязі п`яти діб перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів генпідрядник зобов`язаний оплатити виконані роботи на протязі десяти діб.
На виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу аванс загалом у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4008 від 05.07.2018 ан суму 300 000,00 грн. та №4507 від 27.07.2018 на суму 200 000,00 грн.
18.03.2021 ПрАТ Фірма "Фундамент" звернулось до ТОВ "Корона Лева" із листом №288 від 16.03.2021, в якому позивач просив надати на розгляд акти приймання виконаних будівельних робіт і довідку форми КБ-3, що підтверджують обсяги та вартість виконаних на підставі Договору робіт, а у випадку наявності різниці між вартістю виконаних робіт та сумою попередньої оплати повернути суму невикористаного авансу. Також, позивач повідомив про розірвання Договору з огляду на невиконання відповідачем його умов щодо своєчасного виконання робіт.
Вказаний лист було отримано ТОВ "Корона Лева" 24.03.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0200249288976.
ТОВ "Корона Лева" звернулось до ПрАТ Фірма "Фундамент" із претензією №15 від 14.04.2021, в якій вказував на те, що у зв`язку з неотриманням попередньої оплати в повному обсязі субпідрядник припинив виготовлення виробів, проте свої зобов`язання виготовив та поставив генпідряднику товар з огляду на що у останнього виникла заборгованість перед субпідрядником у розмірі 260 881,97 грн.
У відповідь на вказану претензію позивач звернувся до відповідача з листом №392 від 26.04.2021, в якому ПрАТ Фірма "Фундамент" повідомило ТОВ "Корона Лева" про невиконання повного комплексу передбачених Договором робіт, вимагало повернення сплаченого авансу у розмірі 500 000,00 грн. та просило направити представників відповідача для складання дефектного акту.
Листом №407 від 26.05.2021 позивач направив відповідачу дефектний акт №05-21 від 12.05.2021, в якому зафіксовано виконання робіт за Договором не в повному обсязі.
Також, позивач звернувся до відповідача із вимогою №27/07-2021 від 27.07.2021, в якій вимагав провести демонтаж дверних блоків, встановлених ТОВ "Корона Лева" на підставі Договору.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт на підставі Договору, у зв`язку з чим його розірвано позивачем в односторонньому порядку, а відтак у відповідача виникло зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у розмірі 500 000,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладений між сторонами Договір, є договором субпідряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ч. 1 ст 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
В свою чергу, суд першої інстанції, як на підставу задоволення позовних вимог послався на те, що позивач направив відповідачу лист №288 від 16.03.2021, в якому, зокрема, повідомив про розірвання Договору та просив повернути суму невикористаного авансу. При цьому, суд першої інстанції дослідив претензію ТОВ "Корона Лева" №15 від 14.04.2021, до якої було додано акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 23.04.2021, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 23.04.2021 та видаткові накладні №5663 від 03.09.2018, №РН-000207 від 25.09.2018, №27872 від 24.10.2018, №7123 від 26.10.2018, проте, вказані документи були відхилені в якості доказів виконання робіт за Договором, оскільки акти та довідка не підписані позивачем, а ПрАТ Фірма "Фундамент" у листі №392 від 26.04.2021 мотивовано відмову від їх підписання, крім того вказані видаткові накладні не свідчать про закупівлю матеріалів для виконання робіт саме за Договором. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт на підставі Договору.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх такими, що здійснені без урахування усіх обставин справи, з огляду на наступне.
Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі посилався те, що оскільки він не отримав своєчасно копію позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження по справі, він не зміг надати до суду відзив на позовну заяву та належні докази на спростування доводів позивача, тому суд першої інстанції вирішив справу за наявними матеріалами, та без урахування документів, які були вже долучені відповідачем до апеляційної скарги, зокрема.
Так, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 була надіслана відповідачу за адресою його юридичного місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79069 м.Львів, вул..Шевченка, буд. 315, проте, відповідна ухвала повернулась без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В свою чергу, до апеляційної скарги скаржником було долучено видаткову накладну № РН-000207 від 25.09.2018 на суму 98101,10 грн, яка з урахуванням приписів ст. 2, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України приймається судом апеляційної інстанції в якості доказу, який підлягає оцінці. Окрім того, вказаний доказ також було долучено і позивачем до матеріалів позову, тобто між сторонами не існує спору щодо наявності вказаного документа.
Позивач у позовній заяві вказував на невиконання відповідачем умов договору, оскільки останній не виконує свої обов`язки за договором та допустив прострочення строку виконання робіт. Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту прострочення необхідно встановити дату початку виконання робіт, яка узгоджена сторонами у договорі.
Відповідно до п.3.1. договору, сторони узгодили, що початок виконання робіт - через 10 (десять) календарних днів після виконання генпідрядником умов п.п.4.1.1 договору.
В п. 4.1.1. договору визначено, що після підписання сторонами договору, генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 80% від вартості договору, що складає 3 394 298,02 грн.
Додатком №3 до договору визначено графік фінансування, відповідно до якого перший платіж мав бути здійснений позивачем на користь відповідача в розмірі 636 431,02 грн.
Тобто, початок виконання робіт пов`язаний з відкладальною умовою - сплатою позивачем на користь відповідача 636 431,02 грн.
Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в п. З ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 цього Кодексу).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 Цивільного кодексу України та уклали договір підряду, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись, що свідчить як про реалізацію сторонами свободи договору, так і недопущення порушення умов цього договору.
При цьому, сторони повинні розуміти, що виконання однієї умови У договору є наслідком виконання іншої, а отже, що ці умови є взаємопов`язаними. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного С удувід 07.02.2018 по справі № 910/1069/17.
Реалізуючи свою свободу договору, у п. 4.1.1 договору сторони погодили, що після підписання договору генпідрядник сплачує на користь субпідрядника перший авансовий платіж в розмірі 636 431,02 грн.
При цьому, вказана умова договору є спеціальною умовою щодо початку визначення 10-денного строку, протягом якого субпідрядник має почати виконання робіт .
Отже, в договорі строк початку виконання зобов`язання відповідача, яке полягає у початку виконання робіт, визначений вказівкою на подію, яка може настати, а може і ні (сплата авансового платежу генпідрядником), що може свідчити про вчинення правочину під відкладальною умовою (ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не встановив та не врахував на наявність настання відкладальної умови, а саме її виконання позивачем, оскільки останнім було сплачено 500 000 грн замість 636 431,02 грн. Отже, за даних обставин, прострочення виконання зобов`язання з боку субпідрядника (відповідача) - не було допущено, оскільки позивачем. Як генеральним підрядником, чиє зобов`язання по сплаті авансу є первісним за умовами договору, - не було сплачено на користь відповідача визначену додатком №3 до договору суми першого авансового платежу в розмірі 636 431,02 грн. Матеріали справи належних та допустимих доказів протилежного - не містять.
Предметом укладеного між сторонами договору було виготовлення відповідачем дверей на замовлення позивача. Факт їх отримання позивачем та вартість підтверджується видатковою накладною № РН-000207 від 25 вересня 2018 року, яка підписана сторонами без зауважень та заперечень. Загальна вартість дверей становить 98101,10 грн.
Суд першої інстанції не взяв її до уваги, вказавши що дана накладна не стосується виконання саме цього договору. Колегія не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, оскільки надана відповідачем накладна № РН-000207 від 25 вересня 2018 року містить підпис представника позивача та зазначені у ній двері є, зокрема, предметом виконання зобов`язання відповідача за договором.
Передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази в сукупності з усіма обставинами справи, дійшов висновку, що Оскільки позивачем було надано вмотивовану відмову щодо підписання акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 23.04.2021, довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 23.04.2021 та видаткових накладних №5663 від 03.09.2018, №27872 від 24.10.2018, №7123 від 26.10.2018, а інших доказів на підтвердження виконання робіт відповідачем не надано, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції в частині, що вони не є належними доказами у справі, а тому не можуть братися до уваги при визначенні розміру витрачених коштів відповідачем.
Отже, оскільки позивач не виконав належним чином своє зобов`язання щодо сплати авансу на користь відповідача, а потім в односторонньому порядку розірвав договір, колегія вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу відповідача, та стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму авансу з вирахуванням документально підтвердженої суми, що складає 401 898,90 грн., з відмовою у решті задоволених позовних вимог.
Доводи позивача про те, що за видатковою накладною № РН-000207 від 25 вересня 2018 року, яка підписана сторонами без зауважень та заперечень, неможливо встановити, що вона відноситься до умов виконання укладеного Договору - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки на спростування вказаного твердження зазначена видаткова накладна містить посилання про те, що вона складена саме до укладеного між сторонами договору, з зазначенням відповідних реквізитів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження наявними матеріалами справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме в розмірі 401 898,90 грн. В решті позовних вимог у розмірі 98 101, 10 грн. - слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог за позовом та апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/12984/21 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/12984/21 - скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. Позов Приватного акціонерного товариства Фірма "Фундамент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" про стягнення 500 000,00 грн. за договором субпідряду № 27/6-18 від 27.06.2018 - задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Лева" (79069, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка, будинок 315; ідентифікаційний код 38582712) на користь Приватного акціонерного товариства Фірма "Фундамент" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, будинок 4-Б; ідентифікаційний код 01416332) заборгованість у розмірі 401 898 (чотириста одну тисячу вісімсот дев`яносто вісім) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 6 028 (шість тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.
6. В решті позовних вимог у розмірі 98 101, 10 грн. - відмовити.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
8. Матеріали справи № 910/12984/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню , крім випадків, встановлених у ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич
Повний текст постанови підписано 15.06.2022.
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104767379 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні