Постанова

від 08.06.2022 по справі 912/2017/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 року м.Дніпро

Справа № 912/2017/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 (прийняте суддею Кабаковою В.Г., повне судове рішення складено 06.01.2022) у справі №912/2017/18

за позовом Акціонерного товариства "ПРАВЕКС БАНК"

до відповідача Приватного підприємства "Дельта-Сервіс"

про стягнення 4 434 625,59 грн

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ПРАВЕКС БАНК" до Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 9 533 920,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

16.11.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) АТ "ПРАВЕКС БАНК" подало суду клопотання про зменшення позовних вимог, де зазначає про стягнення з відповідача 4434625,59 грн безпідставно набутих коштів.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі №912/2017/18:

- позовні вимоги задоволено частково;

- стягнуто з Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Правекс-Банк" 3 547 700,47 грн безпідставно набутих коштів, а також 53 215,50 грн судового збору та 18840,00 грн витрат на проведення експертизи;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин набуття АТ "Правекс-Банк" 23.05.2016 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 8 706,3 кв.м за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 6/13, що встановлено судовими рішеннями. Проте, ПП "Дельта -Сервіс" у період з 01.06.2016 по 01.10.2017 отримувало орендну плату за договорами оренди зазначених нежитлових приміщень укладеними з юридичними особами, а саме: ТОВ "Мобіжук", Кіровоградське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Прибутковий центр", ТОВ "Прибуток Центр", ТОВ "Господарник (ТОВ "Техменеджмент", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо". За висновками судової експертизи у зазначений період відповідачем було отримано 4 434 625,59 грн орендної плати, яку за вирахуванням 20% ПДВ, було стягнуто судом з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Приватне підприємство "Дельта-Сервіс" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі №912/2017/18, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступні обставини. Описова частина рішення на сторінках 5-8 складається з викладення обставин, які зазначені в судових рішеннях по господарських та цивільних справах, зокрема, по справах № 912/3812/16, № 912/2455/17, 912/1327/19 та 404/1081/17. При цьому, вказані судові рішення не досліджувались безпосередньо в судовому засіданні. З викладених текстів цих рішень вбачається, що вони не стосуються взагалі ні предмета ні підстав позову. Більш того, навіть не становлять згаданої судом приюдиції, оскільки дата оформлення позивачем права власності, якою є 23.05.2016 року, взагалі сторонами не оспорюється у даній справі.

Крім цього, мотивувальна частина оскаржуваного рішення, що викладена на сторінках 11-12, повністю передрукована слово в слово із іншого судового рішення, яким є постанова Вищого Господарського Суду України від 18.07.2017 року по справі № 916/1413/16, роздруківку якого для суду надано позивачем.

Вказане суперечить вимогам ч. 4 ст. 238 ГПК України та підтверджує небажання суду надавати самостійно оцінку обставинам, які є предметом доказування у конкретній справі і викладені у позовній заяві та запереченнях відповідача.

Так, у п. 3.2.2.7 сторони домовились про те, що "Протягом 30 календарних днів від дня набуття права власності Іпотекодержателем на предмет іпотеки Іпотекодавець зобов`язується передати, а Іпотекодержатель - прийняти предмет іпотеки. Передача предмета іпотеки оформляється Актом прийому - передачі переданого в іпотеку нерухомого майна".

В оскаржуванім рішенні суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження складання Акта прийому-передачі переданого в іпотеку майна як в 2016 році так і після 2017 року.

У п. 3.2.2.9 сторони узгодили подальше користування іпотечним майном вже після реєстрації права власності іпотокодержателя на це майно, передбачивши, що "Іпотекодавець та всі мешканці зобов`язані добровільно звільнити нерухоме майно протягом одного місяця від дня отримання вимоги про виселення".

Отже, сторони домовились, що Іпотекодавець буде продовжувати володіти нерухомим майном доти, доки іпотокодержатель не подасть вимоги про виселення.

В оскаржуванім рішенні суд встановив, що відсутні докази направлення позивачем вимоги про виселення, а також докази користування чи наміру позивача користуватися майном до вересня 2017 року.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що позивач після реєстрації права власності не володів та не користувався нерухомим майном.

За доводами відповідача, оскільки відносини, які склалися між сторонами, є договірними, то цілком вбачається, що судом помилково застосовано до них ст. 1212 ЦК України.

Крім цього, оскільки судом встановлено, що відсутні докази користування чи наміру позивача користуватися майном до вересня 2017 року, то ПП "Дельта Сервіс" продовжувало фактичне володіння нерухомим майном.

Згідно ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Право володіння нерухомим майном у ПП "Дельта Сервіс" в розумінні ст. 398 ЦК України виникло з моменту набуття пунктами п. 3.2.2.7 та п. 3.2.2.9 договору іпотеки юридичної сили, тобто з 23.05.2016 року (дати реєстрації права власності позивача) і тривало принаймні до 29.09.2017 року (дати заволодіння майна позивачем т. 2 а.с. 98).

Отже, висновок суду про те, що відсутність акта приймання-передачі приміщення та не повідомлення про виселення з приміщення не стосується умов договору іпотеки в частині правомірності отримання ПП "Дельта Сервіс" орендної плати суперечить самій суті договору іпотеки та вимогам ст.ст. 397, 398 ЦК України.

Тому, така обставина додатково свідчить про те, що ПП "Дельта Сервіс" правомірно, на договірній підставі продовжувало володіти нерухомим майном і правомірно здійснювало свою господарську діяльність, зокрема, правомірно отримувало орендну плату за договорами оренди.

Таким чином, суд неправильно визначив правовідносини сторін, оскільки спір, що виник між сторонами з цього приводу, необхідно вирішувати в рамках зобов`язального права.

Відносно повідомлень № 06/11 від 24.06.2016 року та № 07/11 від 24.06.2016 року відповідач зазначає, що направленням до ПП "Дельта Сервіс" цих повідомлень про виселення, позивач обґрунтовував обставини позову і клопотання про витребування доказів, яке судом помилково було задоволено, оскільки було вирішено на підставі належного але не допустимого доказу (копій вищезазначених повідомлень). Тому, у своєму поясненні (т. 4 а. с. 95 - 98) відповідачем зверталася увага суду про недопустимість доказів, витребуваних судом у відповідача (т. 1 а.с. 87, т. 2), Головного Управління ДФС у Кіровоградській області (т. 2 а.с. 110 - 127) та висновок комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи (т. 3 а.с. 229 - 265), за принципом доктрини "плодів отруйного дерева", а не визнання їх неналежними, як помилково вважав суд на сторінці 14 судового рішення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Позивач не погоджується з доводами відповідача про безпідставність посилання суду у рішенні на результати розгляду справ № 912/3812/16, № 912/2455/17, № 912/1327/19 та 404/1081/17. Безпосередньо сам скаржник неодноразово подавав до суду заяви про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішень судів по вищевказаним справам. Позивач також звертав увагу суду на преюдиційні факти, встановлені у вказаних справах, що свідчить про встановлення судами обставин, які мають безпосереднє відношення до розгляду даної справи.

У свою чергу, посилання судом у рішенні на правову позицію Верховного суду щодо застосування норм права ніяким чином не свідчить про небажання надавати власну оцінку обставинам, а навпаки про дотримання вимог процесуального законодавства. Окрім того, суд області в оскаржуваному рішенні взагалі не посилається на практику Верховного суду у справі №916/14136/16 в частині надання доводом Позивача переваги над позицією Відповідача.

У АТ "Правекс Банк" з моменту державної реєстрації права власності на іпотечне майно, а саме з 23.05.2016 виникло право вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, норми договору іпотеки, які обмежують права АТ "Правекс Банк", як власника майна, не можуть бути пріоритетними над нормами закону. Пункти Іпотечного договору, на які посилається скаржник у апеляційний скарзі (п.п.3.2.2.9., 3.2.2.7.). жодним чином не впливають на виникнення у нового власника іпотечного майна - АТ "Правекс Банк" права на отримання грошових коштів орендної плати, які орендарі продовжували протягом певного періоду сплачувати колишньому власнику - ПП "Дельта-Сервіс", оскільки підписання чи не підписання акту прийому- передачі нерухомого майна, направлення чи не направлення вимоги про виселення не впливає на набуте право власності, зареєстровано в установленому законодавством порядку, та як наслідок на право АТ "Правекс Банк", як нового власника іпотечного майна отримувати грошові кошти за надання в оренду власних приміщень.

Отже висновки Скаржника відносно того, що АТ "Правекс Банк" не володів Іпотечним майном після набуття ним на таке майно права власності суперечать нормам чинного законодавства, оскільки після реєстрації права власності Позивач вже став законним власником майна і мав всі відповідні права власника на таке майно. Безпосереднє користування чи не користування АТ "Правекс Банк" власним майном ніяким чином не впливає на право володіння майном та право отримувати і вимагати грошові кошти за надання в оренду майна.

Договір іпотеки, укладений між сторонами, ніяким чином не стосується підстав та обґрунтування позовних вимог, вказаний договір позивач навіть не додавав до позовної заяви, оскільки він лише є підставою виникнення права власності у АТ "Правекс Банк" на нерухоме майно, за надання в оренду якого стягуються кошти.

Відносно доводів відповідача про недопустимість доказів витребуваних судом у відповідача та висновку комплексної судової експертизи за принципом доктрини "отруєного дерева", позивач зазначає наступне.

Документи Позивач просив витребувати оскільки йому стало відомо, що орендарі сплачували у період з 01.06.2016 р. по 01.10.2017 р. орендну плату колишньому власнику майна та орендодавцю ПП "Дельта Сервіс", проте АТ "Правекс Банк" не володів інформацією щодо сум перерахування та умов договорів оренди, які були укладені між ПП "Дельта Сервіс", в той час коли він був власником іпотечного майна, та орендарями, у зв`язку з чим Позивачем було подано відповідне клопотання. Судом у оскаржуваному рішенні правомірно було зазначено, що клопотання Позивача про витребування доказів відповідало вимогам ст. 81 ГПК України, а тому у суду не було правових підстав для відмовленні у його задоволенні. Окрім того зазначаємо, що суд не повинен під час розгляду клопотання про витребування доказів розглядати спір по суті для з`ясування підстав застосування доктрини "плоди отруйного дерева".

Щодо висновку комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, який було складено за результатами судової експертизи, зазначаємо, що ініціатором проведення вказаної експертизи було ПП "Дельта Сервіс". Саме Відповідач подавав до суду відповідне клопотання та, обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи, жодним чином не згадував про неналежність та недопустимість доказів (договори оренди та виписки з рахунку ПП "Дельта Сервіс"), на підставі яких було проведено експертизу, та які він сам надав до матеріалів справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі №912/2017/18.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.06.2022 о 15:00 год.

У судовому засіданні 02.06.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 09.06.2022 о 15:30 год.

В судовому засіданні 09.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

З 20.11.2007 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно ПП "Дельта-Сервіс" володіло нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням загальною площею 8706,3 кв. м, яке складається з 1 та 2 поверху та знаходиться за адресою: м. Кіровоград (м. Кропивницький), вул. Героїв Сталінграда (вул. Героїв України), буд. 6/13 (а.с. 42, 48-49, т. 1).

11.12.2009 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Правекс - Банк" (Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Дельта-Сервіс" (Іпотекодавець, майновий поручитель дочірнього підприємства "Регіон-Маркет"-Позичальник №1, дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" - Позичальник №2, дочірнього підприємства "Маркет-Плазо"-Позичальник №3) було укладено договір іпотеки № 531-003/09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4422, відповідно до якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 1 перед Іпотекодержателем за Договором про відкриття кредитної лінії № 531-002/09 від 11.12.2009 р. та можливих змін та доповнень до нього (Кредитний договір № 1) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за Кредитом та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору № 1, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі - основне зобов`язання № 1, та для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 2 перед Іпотекодержателем за Договором про відкриття кредитної лінії № 531-003/09 від 11.12.2009 р. та можливих змін та доповнень до нього (Кредитний договір № 2) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за Кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору № 2, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі - основне зобов`язання № 2, та для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника № 3 перед Іпотекодержателем за Договором про відкриття кредитної лінії № 531-004/09 від 11.12.2009 р. та можливих змін та доповнень до нього (Кредитний договір № 3) щодо сплати відсотків, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за Кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору № 3, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі - основне зобов`язання № 3, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 6/13, загальною площею 8712,2 кв.м., що складається з: Iповерху: тамбур 55,7 кв.м.; коридори 39,3 кв.м.; 4,5 кв.м.; 4,1 кв.м.; санвузли 4,8 кв.м.; 4,4 кв.м.; 3,2 кв.м.; серверна 5,4 кв,м.; підсобні 8,3 кв.м.; 3,4 кв.м.; 2,4 кв.м.; 5,2 кв.м.; холодильні камери 11,5 кв.м.; 6,6 кв.м.; 22,3 кв.м.; 20,7 кв.м., 13,1 кв.м.; 7,7 кв.м.; 14,2 кв.м.; 9,5 кв.м.; фасовочна овочів 17,3 кв.м.; підсобне 3,9 кв.м.; коридори -28,8 кв.м.; 19,8кв.м.; комп`ютерна 19,2 кв.м.; кімната кладовщиків 12,1 кв.м.; коридори 14.1 кв.м.; 3,4 кв.м.; кімната охорони 3,7 кв.м.; санвузол 1,1 кв.м.; загрузочна 108,5 кв.м.; коридор 59,4 кв.м.; електрощитові 7,3 кв.м.: склад 102,7 кв.м.; холодильне відділення 22,8 кв.м.; відділення м`ясних полу фабрикатів 31,8 кв.м.; мийка 4,7 кв.м.; підсобне 1,6 кв.м.; м`ясо - рибне відділення 13,1 кв.м.; упаковочні приміщення 5.5 кв.м.; 4,0 кв.м.; горяче відділення 21,2 кв.м.; кладова сировини 6,1 кв.м.; коридор 8,6 кв.м.; овочеве відділення 8,1 кв.м.; холодильне відділення 9,1 кв.м.; кладова сировини 9,5 кв.м.; відділення провіювання муки 8,8 кв.м.; приміщення упаковки хлібних виробів 6,9 кв.м.; відділення виробництва хлібних виробів 59,3 кв.м.; торгівельна зала 3312,9 кв.м.; сходи 48,0 кв.м.; підсобні приміщення 4,1 кв.м.; 5,0 кв.м.; 1,8 кв.м.; 2,4кв.м.; 1,0 кв.м.; 1,0 кв.м.; 1,3 кв.м.; сходи 57,0 кв.м.; тамбур 55,7 кв.м.; II поверх: кабінети 16,9 кв.м.; 17,7 кв.м.; 34,2 кв.м.; 34,3 кв.м.; 34,1 кв.м.; 17,5 кв.м.; 12,1 кв.м.; коридор 5,3 кв.м.; кабінети 17,6 кв.м.; 16,8 кв.м.; 14,9 кв.м.; 16,5 кв.м.; 16,0 кв.м.; приймальна 17,4 кв.м.; роздягальня 21,3 кв.м.; сходи 12,2 кв.м.; підсобні 3,3 кв.м.; 7.8 кв.м.; санвузол 3,3 кв.м.; венткамера 48,6 кв.м.; підсобне 7,7 кв.м.; коридор 32,1 кв.м.; роздягальні 27,4 кв.м.; 11,8 кв.м.; підсобні приміщення 1,6 кв.м.; 1,7 кв.м. санвузли 4,7 кв.м.; 4,8 кв.м.; підсобні приміщення 3,8 кв.м.; роздягальня 35,4 кв.м.; коридор 49,5 кв.м.; склад 87,6 кв.м.; зала 334,9 кв.м.; торгівельний зал 3221,7 кв.м.; сходи 48,0 кв.м.; підсобні приміщення 0,9 кв.м.; 0,9 кв.м.; 4,5 кв.м, 2,1 кв.м.; 2,3 кв.м.; 5,9 кв.м.; сходи 57,0 кв.м.; тамбур 6,5 кв.м.; сходи 22,8 кв.м.; ескалатор 9,9 кв.м.

Відповідно до п. 3.2.27 договору Іпотеки № 531-003/09 від 11.12.2009, протягом 30 календарних днів від дня набуття права власності Іпотекодержателем на предмет іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний передати, а іпотекодержатель прийняти предмет іпотеки. Передача предмета іпотеки оформляється актом прийому-передачі переданого в іпотеку нерухомого майна.

Відповідно до п. 3.2.2.9 договору іпотеки, іпотекодавець та всі мешканці зобов`язані добровільно звільнити нерухоме майно протягом одного місяця від дня отримання вимоги про виселення.

23.05.2016 за Договором іпотеки №531-003/9 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Сазоновою Оленою Миколаївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено запис № 14625155 згідно з яким за Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Правекс-Банк" (код ЄДРПОУ: 14360920) (після зміни організаційно-правової форми АТ "Правекс-Банк") зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 8706,3 кв. м, яке складається з 1 та 2 поверху та знаходиться за адресою м. Кіровоград (м. Кропивницький), вул. Героїв Сталінграда, буд. 6/13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -81286435101.

Обставини набуття 23.05.2016 позивачем за Договором іпотеки №531-003/9 права власності на вказане майно встановлені також судовими рішеннями у справах № 912/3812/16, № 912/2455/17, № 404/1081/17, № 912/1327/19 висновки, яких є преюдиційними для розгляду даної справи на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

В період перебування нерухомого майна у власності ПП "Дельта-Сервіс" укладено Договори оренди щодо нерухомого майна, яке розташовано на 1 та 2 поверхах за адресою м. Кіровоград (м. Кропивницький), вул. Героїв Сталінграда (вул. Героїв України), буд. 6/13.

В укладених договорах оренди з ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Прибуток Центр", ТОВ "Господарник", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", містяться пункти, що у разі переходу права власності на приміщення, ці договори зберігають свою юридичну силу для нового власника, про що орендодавець зобов`язаний повідомити нового власника.

АТ "Правекс-Банк" додано до позову повідомлення №06/11 від 24.06.2016 та № 07/11 від 24.06.2016 адресовані ПП "Дельта-Сервіс" (а.с. 52,54 т. 1), за змістом яких позивач просить про припинення здійснення будь-якої підприємницької діяльності на території приміщення та звільнення приміщення, а також про передачу договорів оренди та іншої документації.

Доказами направлення відповідних повідомлень, АТ "Правекс-Банк" додає фіскальні чеки від 24.06.2021 (а.с. 53,55 т.1). Разом з тим, відповідачем заперечено отримання таких листів.

Також, позивач зазначає, що в Торговому Центрі на 1 та 2 поверхах на інформаційних дошках розміщено з інформацією про зміну власника нерухомого майна (1 та 2 поверху Торгового Центру) у зв`язку з чим змінено Орендодавця, в оголошені зазначені банківські реквізити Нового Орендодавця на які орендарі повинні перераховувати кошти за оренду приміщень та за спожиті комунальні послуги. Також, листи про зміну власника нерухомого майна, та відповідну заміну Первісного Орендодавця на Нового Орендаря, вручено найманим працівникам суб`єктів підприємницької діяльності (Орендарів), які орендують приміщення.

Проте, доказів розміщення такої інформації та вручення листів представникам орендарів матеріали справи не містять.

У період з 01.06.2016 по 01.10.2017 ПП "Дельта -Сервіс" отримувало орендну плату за договорами оренди зазначених нежитлових приміщень укладеними з юридичними особами, а саме: ТОВ "Мобіжук", Кіровоградське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Прибутковий центр", ТОВ "Прибуток Центр", ТОВ "Господарник", ТОВ "Техменеджмент", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо".

Оскільки з 23.05.2016 власником спірного нерухомого майна був позивач, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення сплаченої відповідачу орендної плати у розмірі 4 434 625,59 грн, як безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

У свою чергу, ПП "Дельта-Сервіс" зазначає, що позивачем не виконано пункти 3.2.2.7. та 3.2.2.9. Договору іпотеки №531-003/09 від 11.12.2009 в частині складання акта прийому-передачі майна та надсилання повідомлення про виселення. Тому, набуття однією із сторін майна за рахунок іншої в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як встановлено вище, АТ "Правекс-Банк" 23.05.2016 набуло право власності на нежитлове приміщення загальною площею 8 706,3 кв.м за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 6/13 за Договором іпотеки №531-003/9 від 11.12.2009.

У свою чергу, ПП "Дельта -Сервіс" у період з 01.06.2016 по 01.10.2017, не будучи власником спірного майна безпідставно отримувало орендну плату за договорами оренди зазначених нежитлових приміщень укладеними з юридичними особами.

ПП "Дельта-Сервіс" надано копії первинних бухгалтерських документів по господарським взаємовідносинам щодо оренди 1 та 2 поверхів приміщення Торгового центру за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 6/13, за період з 01.06.2016 по 01.10.2017.

Судом першої інстанції у справі призначалось проведення комплексної економічної та оціночно-будівельної експертизи.

За висновком експертів Кропивницького відділення Київського науково-дослідному інституту судових експертиз №2772-2775/19-27/1192-1198/21-27 за результатами проведення комплексної економічної та оціночно-будівельної експертизи зазначено:

-отримання ПП "Дельта-Сервіс" у період з 01.06.2016 по 01.10.2017 орендної плати за передачу в оренду приміщень 1 та 2 поверхів будівлі за адресою м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 6/13, за договорами оренди, укладеними з ТОВ "Мобіжук", ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Прибуток-Центр", ТОВ "Господарник", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" та ТОВ "Прибутковий Центр", документально підтверджується в загальній сумі 4 434 625,59 грн (інформація про оплату в розрізі орендарів наведена в Додатку №1 до цього висновку);

-Ринкова вартість 1 кв.м орендної площі 1 та 2 поверхів нежитлового приміщення за адресою м. Кропивницький, вул. Героїв України, буд. 6/13, що здана в оренду за договорами оренди з ТОВ "Мобіжук", ПАТ КБ "Приватбанк", ТОВ "Прибуток-Центр", ТОВ "Господарник", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" та ТОВ "Прибутковий Центр" в період з 01.06.2016 по 01.10.2017 складає 5 966,00 грн.

За викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що існують підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 ЦК України та правомірність заявлених АТ "Правекс-Банк" позовних вимог про стягнення з ПП "Дельта-Сервіс" безпідставно отриманих грошових коштів.

При цьому, судом першої інстанції підставно зменшено суму 4 434 625,59 грн на розмір ПДВ 20% - 886 925,12 грн, оскільки відповідач відповідно до законодавства України фактично та юридично не є одержувачем ПДВ, на цю суму майно відповідача не збільшилося і зазначені грошові кошти вже перераховано до Державного бюджету України.

Так, сума податку на додану вартість не може вважатися отриманою відповідачем без достатньої правової підстави та збереженою за рахунок позивача, оскільки набувачем відповідних коштів є Державний бюджет України. Та обставина, що відповідач розпорядився спірною сумою коштів, віднісши їх до складу ПДВ, не змінює характер податкових правовідносин сторін і не припиняє їх, а тому стаття 1212 ЦК України не може застосовуватися як підстава для повернення сум сплачених податків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 10/7 та постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2017 у справі №916/1413/16).

Погоджуючись з судом першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення 3 547 700,47 грн., колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, наведені в апеляційні скарзі.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що наведення у оскаржуваному рішенні судової практики свідчить про небажання суду надавати самостійну оцінку обставинам даної справи. Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні надано мотивовану оцінку усім обставинам справи та аргументам сторін.

Суд відхиляє посилання відповідача на п. 3.2.2.7 та 3.2.2.9 договору іпотеки, як підставу для правомірного отримання орендної плати від третіх осіб за майно позивача. А також не вбачає підстав дійти висновку, що положення п. 3.2.2.7 та 3.2.2.9 свідчать про існування між сторонами договірних відносин з приводу користування нерухомим майном.

Так, відповідно до п. 3.2.27 договору Іпотеки № 531-003/09 від 11.12.2009, протягом 30 календарних днів від дня набуття права власності Іпотекодержателем на предмет іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний передати, а іпотекодержатель прийняти предмет іпотеки. Передача предмета іпотеки оформляється актом прийому-передачі переданого в іпотеку нерухомого майна. Відповідно до п. 3.2.2.9 договору іпотеки, іпотекодавець та всі мешканці зобов`язані добровільно звільнити нерухоме майно протягом одного місяця від дня отримання вимоги про виселення.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що відсутність акта приймання-передачі приміщення та не повідомлення про виселення з приміщення стосуються виконання сторонами умов Договору іпотеки №531-003/9 від 11.12.2009 в частині передачі майна та вимоги про виселення, а не в частині правомірності отримання ПП "Дельта-Сервіс" орендної плати за договорами оренди відповідного приміщення.

Відсутність такого акту, складеного сторонами, не може свідчити про набуття відповідачем права утримувати спірне нерухоме майно та отримувати за нього плату за користування від третіх осіб.

Окрім того, за змістом п. 3.2.2.7, обов`язку позивача прийняти спірну нерухомість кореспондується обов`язок відповідача, як іпотекодавця, передати таке майно, який останнім не було виконано.

Є помилковим висновок відповідача, що враховуючи п. 3.2.2.7 та 3.2.2.9 договору іпотеки сторони домовились, що іпотекодавець буде продовжувати володіти нерухомим майном доти, доки іпотекодержатель не подасть вимоги про виселення. Відповідач невірно тлумачить зміст п. 3.2.2.7 та 3.2.2.9 договору іпотеки, оскільки жодних положень про надання відповідачу права володіння майном та отримання за нього орендної плати після набуття права власності позивачем ці пункти договору не містять, а лише врегульовують порядок передачі нерухомості.

Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Не зважаючи на відсутність належних доказів звернення позивача з вимогою про виселення, у відповідача не було права володіти та користуватися спірним майном після набуття позивачем права власності на спірну нерухомість, оскільки право володіння, користування та розпоряджання майном є складовими права власності та, відповідно, належать власнику майна позивачу. При цьому, між сторонами відсутній договір щодо передачі спірного майна у користування відповідача або жодний інший договір, який надавав би відповідачу підстави утримувати спірне майно та володіти ним. Підписання чи не підписання акту прийому-передачі нерухомого майна, направлення чи не направлення вимоги про виселення не впливає на набуте позивачем право власності, зареєстроване в установленому законодавством порядку, та як наслідок на право АТ "Правекс Банк", як нового власника іпотечного майна отримувати грошові кошти за надання в оренду власних приміщень.

Щодо ненадання позивачем належних доказів направлення повідомлення №06/11 від 24.06.2016 та № 07/11 від 24.06.2016 адресовані ПП "Дельта-Сервіс" (а.с. 52,54 т. 1), за змістом яких позивач просить про припинення здійснення будь-якої підприємницької діяльності на території приміщення та звільнення приміщення, а також про передачу договорів оренди та іншої документації, колегія суддів зазначає наступне.

Доказами направлення відповідних повідомлень, АТ "Правекс-Банк" додає фіскальні чеки від 24.06.2016 (а.с. 53,55 т.1).

Разом з тим, відповідачем заперечено отримання таких листів. З листа Кіровоградської дирекції ПАТ "Укрпошта" від 23.08.2018 № 34-16/4 вбачається, що пересилання відправлень послугою "Укрпошта Експрес" розпочалося з 01.05.2017. Програмне забезпечення виключає можливість застосування одного ШКІ (штриховий кодовий ідентифікатор) на декількох різних відправленнях. Тоді, як на вказаних копіях квитанцій зазначено одне ШКІ - 215600426665, що є неможливим, оскільки суперечить програмному забезпеченню, яке встановлено в об`єктах поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта".

Судом першої інстанції позивача зобов`язано надати для огляду оригінали фіскальних чеків про направлення відповідачу вищевказаних листів.

Оскільки, позивачем не надано оригіналів фіскальних чеків та описів вкладення відправлень, суд дійшов висновку, що з копій фіскальних чеків не має можливості встановити документи, які направлені за такими чеками.

При цьому, судом першої інстанції з урахуванням вказаних обставин було зроблено висновок, що в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу повідомлень про виселення.

Ті обставини, що позивач посилався на наявність таких повідомлень у позовній заяві та у клопотанні про витребування доказів, а судом було витребувано на підставі цього клопотання докази, які в подальшому були покладені у висновок судової експертизи, не можуть свідчити про неприйнятність висновку експертизи чи безпідставність задоволення судом клопотання про витребування доказів.

Суд першої інстанції задовольняючи клопотання позивача про витребування доказів в ухвалі від 08.08.2018 обґрунтував необхідність витребування тим, що є необхідність отримання даних про осіб, які орендують спірне приміщення, суми договорів оренди та строк їх дії, факт отримання відповідачем грошових коштів за передане в оренду майно, так як позов мотивовано безпідставним отриманням відповідачем коштів за оренду нежитлового приміщення, в той час як власником орендованого приміщення є позивач.

Отже, посилання на наявність доказів направлення повідомлень про виселення не була підставою для задоволення клопотання про витребування доказів та призначення у справі експертизи.

Так само, не стали обставини наявності або відсутності доказів направлення повідомлень про виселення визначальною підставою для задоволення позову та не покладені в основу рішення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі №912/2017/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2021 у справі №912/2017/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2022

Головуючий суддяЛ.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко