Рішення

від 06.06.2022 по справі 910/20505/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/20505/21

За позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заплазький елеватор";

про стягнення 68 000 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заплазький елеватор" 34 000 грн штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2021 №65/16-р/к та 34 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №65/16-р/к.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2021 №65/16-р/к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 було відкрито провадження у справі № 910/20505/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 було постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/20505/21 до судового розгляду по суті на 01.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 призначено судове засідання на 07.06.2022.

Позивач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, натомість 13.01.2022 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій повністю підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходили.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/20505/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), розглянувши матеріали справи № 31-03/2020 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 22.04.2021 № 65/16-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення № 65/16-р/к). Зазначеним рішенням визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Заплазький елеватор» з неподання інформації Південному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України на вимогу від 31.08.2020 № 65-02/2067 у встановлений головою територіального відділення строк порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеного у пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Заплазький елеватор» штраф у розмірі 34 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що копію Рішення № 65/16-р/к було надіслано відповідачу супровідним листом від 26.04.2021 № 65-02/1646.

Копію Рішення № 65/16-р/к було повернуто на адресу Відділення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

21 травня 2021 року в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 96 (6964) було опубліковано інформацію про прийняте Рішення № 65/16-р/к.

Таким чином, 31.05.2021 рішення вважається вручене Відповідачу. Кінцевий строк для сплати штрафу 31.07.2021.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення позивача № 65/16-р/к у судовому порядку не оскаржувалося.

Отже, Рішення № 65/16-р/к є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви не отримав інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення від № 65/16-р/к.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 34 000,00 грн. за наступним розрахунком.

Сума штрафу, накладеного Рішенням складає 34 000,00 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 510,00 гривень (34 000,00 грн. х 1.5% = 510,00 грн.). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 31.07.2021 по 30.11.2021 включно.

За 122 дня прострочення сплати штрафу сума пені становить: 510,00 х 122 = 62 220, 00 гривень.

У свою чергу, за приписами частини п`ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені становить 34 000,00 гривень.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 34 000,00 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заплазський елеватор» (вул. Чигоріна, буд. 18, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код юридичної особи: 39767526) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції»), штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень та пеню у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заплазський елеватор» (вул. Чигоріна, буд. 18, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код юридичної особи: 39767526) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 20992104, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) судовий збір у розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.06.2022.

Суддя О.В. Мандриченко