Ухвала

від 13.06.2022 по справі 910/4350/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення без руху заяви про відкриття

провадження у справі про банкрутство

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/4350/22Суддя Мандичев Д.В., розглянувши

Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,33/19, код ЄДРПОУ 44116011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергоексперт" (04201, м. Київ, Сім`ї Кульженків,35, код ЄДРПОУ 36276649)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергоексперт" (04201, м. Київ, Сім`ї Кульженків,35, код ЄДРПОУ 36276649) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс).

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За змістом частин першої- третьої статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі із зазначенням обов`язкових реквізитів та викладу обставин, що є підставою для звернення до суду. Заява кредитора, також, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац 6 частини другої статті 34 КУзПБ).

Таким чином законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов`язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов`язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.

Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Наведена позиція викладена у Постанові Верховного Суду №910/410/21 від 30.09.2021 року.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .

Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).

В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.

Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Так, звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутсво, заявник зазначив, що у боржника наявна податкова заборгованість у розмірі 6 658 821,80грн.

Наразі, як зазначає заявник, 28.08.2019 прийнято рішення керівника №13/26-1-17-02-26 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та на підтаві такого рішення оформлено інвкосовані доручення№№2617/26-15-13-03-37, 2639/26-15-13-03-37, 2636/26-15-13-03-37, 2633/26-15-13-03-37, 2651/26-15-13-03-37 від 08.04.2021 року

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до п. 11.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є контролюючі органи.

Пунктом 11.2. Інструкції визначено, що стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 глави 11 цієї Інструкції:

1) з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України);

2) з рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду.

Відтак, вживати заходи щодо стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з суб`єктів господарювання податковий орган може тільки на підставі відповідного рішення суду.

Наразі, матеріали справи не містять рішення суду щодо стягнення податкової заборгованості у заявленому розмірі.

Матеріали заяви не містять доказів вжиття заходів щодо пошуку майна боржника. При цьому, суд зазначає, що долучені до заяви витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна не може бути доказом вжиття заходів щодо пошуку майна боржника. Наразі, суд зазанчає, що підтвердженням наявності/відсутності активів у підприємства є відомості від деравних орагнів та установ, які здійснюють облік тих чи інших видів активів, як то Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв`язку України з відомостями про наявність/відстуність у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України; КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна»; Головного сервісного центру МВС України про наявність транспортних засобів; ДП "Український інститут промислової власності "Філія "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" про наявність об`єктів промислової власності; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відомостями чи є серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств; Київської міської державної адміністрації з проханням повідомити про наявність зареєстрованих за боржником захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони); Державної адміністрації залізничного транспорту України щодо інформації про наявність вагонів та локомотивів у боржника, а також з відомостями чи є боржник в довіднику «Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества»; -Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо наявності захисних споруд цивільного захисту; Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо наявності в інформаційно-пошукові системі «ЕТАП» (база даних по приватизованих регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву об`єктах) інформацї щодо будь-якого державного майна, об`єктів житлового фонду, соціальної сфери, захисних споруд цивільного захисту, що перейшли у власність боржника.

До заяви ініціюючого кредитора долучено копії листів до тих чи інших установ та організацій, без долучення відповідних відповідей.

Щодо дебіторської заборгованості, то заявник зазначає, що 18.02.2022 на адресу боржника було надіслано лист про надання відомостей та документів, як стосуються господарських відносин, що підтверджують наявність дебіторської заборгованості.

Наразі, суду не надано доказів вжиття заходів формування відомостей про дебіторську заборгованість, накшталт, проведення камеральних перевірок, тощо.

Крім того, матеріали заяви також не містять відомостей шодо подання боржником фінансової звітності. Як зазначає заявник, остання фінансова звітність боржника була подана у 2015 році. При цьому, до заяви вказаниїх відомостей не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Як встановлено судом, до заяви про відкриття провадження у справі заявником не долучено доказів сплати судового збору та доказів авансування винагороди арбітражному керуючому.

Згідно з пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2 481 гривень.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень.

До Заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство долучено платіжне доручення №7484 від 17.12.2021 року про сплату судового збору у розмірі 22700,00грн.

Відтак, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2110,00грн.

Враховуючи те, що заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн. та доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі 58 500,00 грн., суд залишає заяву без руху.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Матеріали заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ, про відкриття провадження у справі про банкрутство не містять доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34, 37 Кодексу України з питань банкрутства, ст.ст 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергоексперт" (04201, м. Київ, Сім`ї Кульженків,35, код ЄДРПОУ 36276649) залишити без руху.

2. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

3. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом надання:

- всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів;

- -доказів доплати судового збору у розмірі 2110,00грн.;

- доказів сплати авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 58500,00 грн.

- доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Д.В. Мандичев