Рішення

від 05.06.2022 по справі 914/897/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022Справа № 914/897/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Екологія Плюс, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ Фрут Пектин, м. Городок, Львівська область

про стягнення 23 940, 10 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Дзюби М.Р.

Представники сторін: не з`явилися

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Екологія Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ Фрут Пектин про стягнення 23 940, 10 грн.

Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 06.06.2022.

Представник позивача у судове засідання 06.06.2022 не з`явився, причин неявки не повідомив, вимог суду зазначених в ухвалі від 10.05.2022 не виконав.

В судове засідання, яке відбулося 06.06.2022, представник відповідача не з`явився, на адресу суду надіслав клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про сплату заборгованості.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Екологія Плюс (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ Фрут Пектин (надалі відповідач) про стягнення 23 940, 10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17 червня 2020 року між сторонами у справі було укладено договір № 17/06 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов`язується надати відповідачу комплекс послуг з розробки звітів інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та обгрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди (в кількості 40 джерел) відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору (надалі договір).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість усіх послуг, які доручаються позивачу надати згідно договору складає: 60 000, 00 грн без ПДВ (вартість включає проплату за розробку документів, оформлення листів і заяв в державні органи га проведення лабораторних вимірювань на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ).

На виконання умов зазначеного договору позивач належним чином надав комплекс послуг, визначених умовами зазначеного договору, про що сторонами 07 липня 2020 року було підписано акт до договору про надання послуг від 17 червня 2020 року № 17/06. Відповідно, відповідач зобов`язаний був здійснити повну оплату за надані згідно умов договору послуги не пізніше 17 липня 2020 року.

Проте, свій обов`язок зі своєчасної оплати наданих послуг, відповідач не виконав у повному обсязі, зокрема, станом на момент подання цієї заяви сума заборгованості за надані послуги, на думку позивача становить 20 200, 00 грн.

Такі обставини свідчать про порушення прав позивача та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом. Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмір 929, 75 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 810, 35 грн.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у поданому клопотанні про долучення платіжних доручень про сплату заборгованості зазначив, що станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 13 000, 00 грн, яку було сплачено боржником 06.05.2022 під час розгляду цієї справи у суді.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Як встановлено судом, 17 червня 2020 року між сторонами у справі було укладено договір № 17/06 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов`язується надати відповідачу комплекс послуг з розробки звітів інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та обгрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди (в кількості 40 джерел) відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору (надалі договір).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість усіх послуг, які доручаються позивачу надати згідно договору складає: 60 000,00 грн без ПДВ (вартість включає проплату за розробку документів, оформлення листів і заяв в державні органи га проведення лабораторних вимірювань на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ).

Згідно із п. 6.1. договору розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником належної до оплати суми на банківський рахунок виконавця. Замовник сплачує передоплату в розмірі 50 % від суми договору на банківський рахунок виконавця та надає інформацію згідно поданого переліку виконавця. Виконавець приступає до надання послуг не пізніше 3-х робочих днів з дня отримання передоплати в розмірі 50 % від суми договору і необхідної інформації. Окрім цього, відповідно до п. 6.2. договору замовник зобов`язаний оплатити повну вартість (згідно п. 2.1. договору) наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання акту про надання послуг, передбачених п. 5.2. договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов зазначеного договору позивач належним чином надав комплекс послуг, визначених умовами договору, про що сторонами 07 липня 2020 року було підписано акт до договору про надання послуг від 17 червня 2020 року № 17/06. Відповідно, відповідач зобов`язаний був здійснити повну оплату за надані згідно умов договору послуги не пізніше 17 липня 2020 року.

Проте, свій обов`язок зі своєчасної оплати наданих позивачем послуг, відповідач не виконав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вважав, що на момент подання позовної заяви до господарського суду, сума заборгованості відповідача за надані послуги становить 20 200, 00 грн. Однак, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду із позовною заявою заборгованість відповідача становила 13 000, 00 грн, оскільки платіжними дорученням від 10.07.2020 № 296 та від 07.08.2020 останнім було сплачено за надані послуги загальну суму 47 000, 00 грн. Заборгованість відповідача в розмірі 13 000, 00 грн була сплачена відповідачем 06.05.2022, під час розгляду цієї справи у суді (позовні матеріали були подані до канцелярії господарського суду 05.05.2022).

Приписами ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 13 000, 00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 200, 00 грн слід відмовити.

Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за неналежне виконання умов договору було нараховано для стягнення з відповідача 3 % річних в розмір 929, 75 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 810, 35 грн виходячи із суми заборгованості в розмірі 20 200, 00 грн.

З огляду на те, що позивачем було невірно визначено суму основної заборгованості при зверненні з відповідним позовом до суду, відповідно позивачем невірно був здійснений розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних. Суд здійснивши самостійно перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 17.07.2020 по 27.01.2022 (з 17.07.2020 по 07.08.2020 виходячи із суми боргу 20 200, 00 грн, що зазначений в позовній заяві та з 08.08.2020 по 27.01.2022 виходячи із фактичної суми боргу 13 000, 00 грн), дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних в розмірі 610, 85 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 001, 15 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Виходячи із приписів ч. 4 ст. 231 ГПК України, при закритті провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн, згідно платіжного доручення від 05.05.2022 № 702.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, питання про повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору, пропорційного до позовних вимог, провадження щодо яких закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору, в сумі 2 208, 09 грн, може бути вирішено судом за умови надходження до суду відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 000, 00 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ Фрут Пектин (81500, м. Городок Львівської області, вул. Артищівська, 9, корп. 4, код ЄДРПОУ 42891896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Екологія Плюс (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 128, код ЄДРПОУ 43089836) суму в розмірі 2 884, 91 грн, з яких:

- 610, 85 грн 3 % річних;

- 2 001, 15 грн інфляційних втрат;

- 272, 91 грн судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2022 року.

Суддя Манюк П.Т.