Рішення
від 12.06.2022 по справі 918/212/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/212/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С. Коваль, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каваком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини"

про стягнення 1 367 901,97 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каваком" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини" (відповідач) про стягнення 1 367 901,97 грн, з яких: 1 245 000,00 грн - основний борг, 88519, 50 грн - інфляційні та 34 382,47 грн - 3% річних за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 17/09/20 від 17.09.2020.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 17.09.2020 між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 17/09/20 (договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 245 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути надані грошові кошти у строк до 31.03.2021. Заразом відповідач не повернув позивачу надані коштів у зв`язку чим станом на день подання позову за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1 245 000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 34 382,47 грн 3 % річних та 88 519,50 грн інфляційних.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України та ст. 193, 222 ГК України.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 28.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.05.2022.

19.05.2022 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 19.05.2022.

Ухвалою суду від 23.05.2022 закрито підготовче провадження у справі № 918/212/22, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.06.2022.

Ухвалою суду від 26.05.2022 внесено виправлення до ухвали суду від 23.05.2022 та змінено дату судового розгляду по суті на 13.06.2022.

13.06.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2022.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

17.09.2020 між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 17/09/20 (договір), за п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Як установлено судом, договір підписаний лише з боку позивача.

Згідно з п. 1.2. договору поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів у національній валюті України, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами.

Умови надання допомоги регулюється розділом 2 договору, а саме: поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в межах суми 1 245 000,00 грн без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти в сумі 1 245 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 02.02.2021 на суму 100 000,00 грн, № 546 від 17.09.2020 на суму 480 000,00 грн, № 582 від 03.12.2020 на суму 665 000,00 грн.

Допомога підлягає поверненню до 31.03.2021. Повернення грошових коштів проводиться зручним способом для позикодавця (розділ 3 договору).

Відповідно до п. 7.1. договору позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу позикодавцю.

За наявними матеріалами справи відповідач свій обов`язок щодо повернення позики не виконав, доказів протилежного останній суду не надав.

Пунктами 5.1.- 5.3. договору передбачено, що спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди зацікавлена сторона передає спір на розгляд компетентного судового органу у порядку, передбаченому чинним законодавством України. При виконанні договору та врегулювання розбіжностей, що виникають із нього, сторони керуються чинним законодавством України.

27.01.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, проте відповідач зобов`язань з повернення грошових коштів у сумі 1 245 000,00 грн не виконав, відтак за ним рахується заборгованість у вказаному розмірі.

Окрім цього, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу, 34 382,47 грн 3% річних та 88 519,50 грн інфляційних.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поверненням грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги та відповідальністю за несвоєчасне повернення позики, які регулюються ЦК України, ГК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що договір підписаний лише з боку позивача. У той же час в матеріалах справи є платіжні доручення про перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, в яких призначенням платежу зазначено: надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 17/09/20 від 17.09.2020, доказів повернення коштів з боку відповідача, як помилково перерахованих, суду не надано.

За таких обставин, зважаючи, що договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, отже, між сторонами виникли правовідносини позики.

У силу вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Щодо строків повернення позики, то позивач в обґрунтування підстав настання строку для повернення позики посилається на п. 3.1. договору, за яким поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.03.2021.

У той же час, як установлено судом, договір не містить підпису відповідача, відтак у суду відсутні підстави вважати, що умови договору стосовно строку повернення позики погоджені останнім.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У свою чергу, за ч. 2 ст. 1049 ЦК України, яка є спеціальною для правовідносин позики, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як установлено судом, 27.01.2022 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення позики, отже, 01.03.2022 (з урахуванням святкових та неробочих днів) відповідач зобов`язаний повернути отримані кошти.

Заразом доказів повернення коштів в матеріалах справи немає.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено надання позивачем відповідачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 245 000,00 грн, яку останній не повернув, а, отже, - наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 1 245 000,00 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних, то за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вказана правова позиція що порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.

У свою чергу, право на нарахування 3% річних та інфляційних виникає з наступного дня після настання строку виконання зобов`язання, якщо воно виконане не було.

Позивачем нарахованого та заявлено до стягнення 34 382,47 грн 3% річних та 88 519,50 грн інфляційних, які розраховані за період з квітня 2021 року по січень 2022 року.

Однак, як установлено судом, початковим моментом, з якого у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних, є 01.03.2022 (з урахуванням приписів ч. 2 ст. 1049 ЦК України), а відтак, зважаючи, що позивачем здійснені нарахування за період, що передував виникненню відповідного права, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 20 518,53 грн та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 18 675,97 грн покладається на відповідача, а решта на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каваком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини" про стягнення 1 367 901,97 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 4А/6А, каб. 309, ідентифікаційний код 40311537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каваком" (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 90, кв. 7, ідентифікаційний код 41785998) 1 245 000,00 грн основного боргу,

У задоволенні позовних вимог про стягнення 88 519,50 грн інфляційних та 34 382, 47 грн 3% річних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 4А/6А, каб. 309, ідентифікаційний код 40311537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каваком" (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 90, кв. 7, ідентифікаційний код 41785998) 18 675,97 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каваком" (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 90, кв. 7, ідентифікаційний код 41785998).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 4А/6А, каб. 309, ідентифікаційний код 40311537).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 15.06.2022.

Суддя О. Андрійчук

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення12.06.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104768410
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори

Судовий реєстр по справі —918/212/22

Судовий наказ від 04.07.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

Рішення від 12.06.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

Ухвала від 25.05.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

Ухвала від 22.05.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

Ухвала від 18.05.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

Ухвала від 27.04.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Андрійчук О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні