Рішення

від 14.06.2022 по справі 150/193/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" червня 2022 р.

Справа №150/193/22

Провадження № 2/150/72/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Бабчинецької об`єднаної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Бабчинецької об`єднаної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме - земельна ділянка площею 1,8251 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524980300:10:004:0145, яка знаходиться на території Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. ОСОБА_1 є спадкоємцем, що претендує на спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі заповіту. Позивач зазначає, що про смерть ОСОБА_2 йому стало відомо у квітні 2022 року від місцевих жителів с. Нове-Життя Могилів-Подільського району, оскільки позивач проживає в с.Тростянець Гайсинського району Вінницької області. Звернувшись до нотаріальної контори за місцем смерті спадкодавця з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , постановою від 12.05.2022 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з причини пропуску строків для прийняття спадщини. Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 19.05.2022 року було відкрито провадження у справі і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.06.2022 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Захарченка О.В. (Вх.№963/22-Вх.) про витребування від Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області, матеріали спадкової справи, яка заводилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.06.2022 року Чернівецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області витребувані ухвалою суду докази додані до матеріалів справи.

Позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з`явились, представником позивача подано заяву (Вх.№962/22-Вх. від 01.06.2022) у якій просить справу розглянути у відсутність представника позивача та позивача. Позов просить задоволити в повному обсязі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач участь представника в судові засідання не забезпечив, в поданому відзиві (Вх.№1048/22-Вх. від 14.06.2022) просять слухати справу у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують, позов визнають.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Могилів-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 58 роки (а.с. 4).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАР №867145, наданий Чернівецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області, ОСОБА_2 мав на праві приватної форми власності, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524980300:10:004:0145, яка знаходиться на території Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2190 (а.с.5).

26 вересня 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчено Катруком М.В., приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8251 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524980300:10:004:0145, яка знаходиться на території Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.6).

Представнику позивача при зверненні до державного нотаріуса Ординського Ю.С. Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , постановою від 12.05.2022 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з причини пропуску строків для прийняття спадщини (а.с.7).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що про смерть ОСОБА_2 йому стало відомо у квітні 2022 року від місцевих жителів села Нове-Життя Могилів-Подільського району.

Дана обставина знаходить своє підтвердження у доданих до матеріалів справи доказах, зокрема, з копії паспорту серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач зареєстрований у с. Тростянець Гайсинського району Вінницької області.

Доказів наявності інших спадкоємців за законом чи/та заповітом, які б прийняли спадщину, матеріали справи не містять і судом не здобуті. Зокрема, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69154306 від 08.06.2022 року вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 не заводилася.

Як встановлено судом, у шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки зареєстрований у с. Тростянець, Гайсинського району Вінницької області та не знав про смерть ОСОБА_2 .

Дані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи поважність пропуску шестимісячного строку необізнаністю про смерть спадкодавця.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця та відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказана правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року по справі № 591/1271/18.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , а тому, враховуючи те, що відповідач позов визнав повністю, будь-чиї права чи законні інтереси рішенням суду порушені не будуть, позивачу можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , терміном три місяці з дня вступу рішення в законну силу.

Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 5, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Приймаючи дане рішення, суд керується також принципом «пропорційності», який тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд, при винесенні даного рішення, враховує застосовуваний ним захід та переслідувану мету, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268,272,273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бабчинецької об`єднаної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Бабчинецька сільська рада, Могилів-Подільського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Могилів-Подільський район Вінницька область.

Суддя Кушнір Б.Б.