Рішення

від 07.02.2022 по справі 160/13096/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Справа № 160/13096/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняГолубцової А.І., за участі: представника позивача Сущенко Н.В. представника третьої особи-1,

яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору на стороні відповідача: Єрохіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/13096/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Святовасилівська сільська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» (далі ТОВ «ПІГРЕЙН, позивач) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі третя особа, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни в частині прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-1202011062021 від 02.07.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-1202011062021 від 02.07.2021;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукову Віру Георгіївну внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру шляхом зміни виду угідь земельної ділянки кадастровий номер 1225083500:01:002:0018 площею 42,4591 га, місцезнаходження якої: Дніпропетровська область, Солонянський район, Святовасилівська сільська рада, відповідно до затвердженого проекту землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (щодо земель сільськогосподарського призначення).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.06.2021 позивач звернуся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою до Державного земельного кадастру та відповідними додатками до неї, щодо внесення змін до складу угідь в межах одного виду цільового призначення на підставі проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки кадастровий номер 1225083500:01:002:0018 площею 42,4591 га, місцезнаходження якої: Дніпропетровська область, Солонянський район, Святовасилівська сільська рада.

Рішенням № РВ-1202011062021 від 02.07.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу у Солонянському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жуковою Вірою Георгіївною відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав:

- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

- подання заявником документів не в повному обсязі, а саме відсутні такі документи: необхідно надати погодження на зміну угідь власником земельної ділянки, також договором оренди не передбачено внесення змін в контексті угідь.

З вказаним рішенням позивач не погоджується, мотивуючи наступним.

Позивач є належним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1225083500:01:002:0018 площею 42,4591 га, місцезнаходження якої: Дніпропетровська область, Солонянський район, Святовасилівська сільська рада, що підтверджується Договором оренди землі № 105/ДО-18 від 26.10.2018, укладеного між позивачем (Орендар) та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець).

В оренду передана земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 42,4591 га, в тому числі 42,4591 га пасовища. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 11.10.2006, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000678, виданий відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 2 від 03.01.2013) для розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим 08.08.2019 укладено договір № Б-4495.

Відповідно до пункту 9 Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 (далі Порядок № 1134), проект землеустрою не підлягає погодженню і затверджується замовником.

Згідно пункту 12 Порядку № 1134 відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до Державного земельного кадастру.

На підставі пункту 96 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок №1051) для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, крім випадків, зазначених у пункті 69 цього Порядку; 2) документація із землеустрою та оцінки земель, документи, які згідно з пунктом 97 цього Порядку є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) електронний документ.

Згідно пункту 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Пунктом 69 Порядку № 1051 зазначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі заявник).

На підставі пункту 73 Порядку № 1051 Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Відповідно до пункту 98 Порядку № 1051), підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць є: 1) подання документів, передбачених пунктом 96 цього Порядку, не в повному обсязі; 2) невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.

Однак, погодження на зміну угідь власником земельної ділянки не входить до переліку документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Таким чином, посилання відповідача на необхідність надання погодження на зміну угідь позивач вважає безпідставним.

Відмову відповідача у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що договором оренди не передбачено внесення змін в контексті угідь, позивач спростовує відсутністю в договорі оренди землі № 105/ДО-18 від 6.10.2018, укладеному між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» (Орендар), обмежень щодо заборонених видів діяльності, в тому числі і щодо зміни угідь.

Щодо невідповідності електронного документа установленим вимогам, про що зазначено в протоколі проведення перевірки електронного документа, позивач наголошує на тому, що протокол перевірки електронного документа не містить підпису Державного реєстратора та не засвідчений його печаткою. Окрім того, позивач вказує на порушення відповідачем вимог пункту 741 Порядку № 1051, який вимагає зазначити у рішенні про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законодавства з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів, та не зазначення щодо яких саме відомостей наявні зауваження, та в чому саме полягає невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Також позивачем акцентовано увагу на тому, що перед поданням електронного документа Державному кадастровому реєстратору, було здійснено його перевірку на веб-ресурсі «Е-Сервіси». Перевірка здійснювалась з врахуванням вимог змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, встановлених додатком 1 до Порядку № 1051. Результатом такої перевірки є протокол № 195015 від 14.06.2021, сформований за допомогою сервісу, який не містить неточностей та помилок електронного документа.

Отже, враховуючи викладене вище, позивач дії відповідача вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13096/21 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2021 о 14:00. Окрім того, означеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Останнє судове засідання відбулося 08.02.2022.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, третій особі-1 десятиденний строк для подання пояснень на позов.

06.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заяви від відповідача та представника третьої особи-1 про залучення до участі у справі № 160/13096/21 у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Святовасилівської сільської ради.

В обґрунтування означених заяв відповідач та третя особа-1 зазначили, що Святовасилівська сільська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225083500:01:002:0018, яка перебуває у користуванні позивача на праві оренди. При цьому, спір в адміністративній справі № 160/13096/21 виник у зв`язку з прийняттям державним кадастровим реєстратором Відділу у Солонянському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жуковою В.Г. рішення № РВ-1202011062021 від 02.07.2021 щодо відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме: відомостей щодо зміни складу угідь земельної ділянки з кадастровим номером 1225083500:01:002:0018, площею 42,4591 га. Враховуючи викладене, заявники вважають, що рішення суду в означеній справі може вплинути на права та обов`язки Святовасилівської сільської ради.

06.12.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив відповідача на позовну заяву. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та просить в позові відмовити. Свою правову позицію відповідач обґрунтовує наступним чином.

Дії державного кадастрового реєстратора Жукової В.Г. при винесенні рішення № РВ-1202011062021 від 02.07.2021 були правомірними з огляду на пункт 111 Порядку № 1051, згідно якого Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 3) наявність документа, що підтверджує згоду органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи про поділ, об`єднання земельних ділянок, з нотаріально засвідченою справжністю підпису на такому документі у разі, коли відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 3 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

В проекті землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельних ділянках, наданих в оренду (повинно бути на земельній ділянці, наданій в оренду) позивачеві необхідні: документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування; копія агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки; матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичний вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). З вказаного відповідачем узагальнено, що позивачем подано документи не в повному обсязі, а саме не надано погодження на зміну угідь власником земельної ділянки, яким виступає Святовасилівська сільська рада. Оскільки, у разі зміни власника (розпорядника) повинно бути погодження, тому що зміна угідь це зміна грошової оцінки земельної ділянки, а також потреба у внесенні змін до пунктів 2.1, 2.7, 4.2, 4.6 Договору оренди землі.

Відповідач звертає увагу на те, що проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельних ділянках, наданих в оренду позивачу, виготовлений з порушеннями та містить невірні дані, оскільки земельна ділянка розорана, що також підтверджується листом Святовасилівської ради від 03.12.2021 № 1612.

Також відповідач зазначає, що ним не було порушено вимог пункту 741 Порядку №1051, оскільки абзацом 4 цього пункту визначено: якщо підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є подання заявником документів не у повному обсязі, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає назви документів, яких не вистачає.

Окрім того, земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана позивачу для ведення сільськогосподарського виробництва та є пасовищем, передана земельна ділянка не може бути використана для посіву пшениці або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах, визначених договором, законом та кадастровою документацією, а саме, як пасовища.

06.12.2021 Дніпропетровському окружному адміністративному суду представником третьої особи-1 надано письмові пояснення по суті позову, які по обґрунтуванню аналогічні тим, які надано відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 заяви відповідача та представника третьої особи-1 задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи-2 - Святовасилівську сільську раду. Також означеною ухвалою третій особі-2 встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання пояснень на позов, а також надання усіх наявних доказів на підтвердження обставин справи.

14.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній заперечує всі доводи відповідача, наведені у відзиві, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Зокрема у відповіді на відзив позивач зазначає про безпідставний висновок відповідача щодо необхідності надання позивачем погодження власника земельної ділянки про зміну угідь.

Помилковим, на думку позивача, є висновок відповідача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у разі зміни виду угідь. Означене позивач обґрунтовує тим, що зміна виду використання (виду угідь) земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його затвердження тощо).

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві щодо відсутності оновленого агрохімічного паспорта земельної ділянки. Вказане позивач обґрунтовує тим, що з розробленого ФОП ОСОБА_1 проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельних ділянках, наданих позивачу в оренду в межах території Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області вбачається, що зазначений проект містить у додатках документи, передбачені пунктом 6 Порядку № 1134, що підтверджують площу землекористування (копії Договору оренди землі, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку), а також копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.5. Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011, агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні п`ять років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень через кожні 5-10 років і є обов`язковою для всіх землевласників та землекористувачів, а агрохімічний паспорт, що міститься у проекті землеустрою містить показники стану ґрунту на 2018 рік, що на час звернення до відповідача з відповідною заявою щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру становить 2 роки 7 місяців.

Щодо посилання відповідача на необхідність внесення змін до договору оренди землі позивач наголошує на тому, що такі зміни вносяться у договір оренди землі після їх державної реєстрації.

Стосовно інших зауважень відповідача у відзиві позивач у відповіді на відзив наводить свою правову позицію, зазначену у позовній заяві.

27.01.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано додаткові пояснення третьої особи-1, які по обґрунтуванню аналогічні тим, які було надано раніше. Крім того, засобами електронного зв`язку отримано додаткові документи від відповідача, які судом залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 26.10.2018 між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) та ТОВ «ПІГРЕЙН» (Орендар) укладено договір оренди землі № 105/ДО-18.

За умовами договору ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі протоколу проведення земельних торгів від 26.10.2018 № 4/2610/13848 за лотом № 4 надає, а ТОВ «ПІГРЕЙН» приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 42,4591 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1225083500:01:002:0018, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 42,4591 га, у тому числі 42,4591 га пасовища.

Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 05.11.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 144684084.

14.06.2021 позивач звернуся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою до Державного земельного кадастру та відповідними додатками до неї щодо внесення змін до складу угідь в межах одного виду цільового призначення на підставі проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки кадастровий номер 1225083500:01:002:0018 площею 42,4591 га, місцезнаходження якої: Дніпропетровська область, Солонянський район, Святовасилівська сільська рада.

Проте, рішенням № РВ-1202011062021 від 02.07.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу у Солонянському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жуковою В.Г. позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав:

- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

- подання заявником документів не в повному обсязі, а саме відсутні такі документи: необхідно надати погодження на зміну угідь власником земельної ділянки, також договором оренди не передбачено внесення змін в контексті угідь.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються цим Кодексом, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України від 07.07.2011 № 3613 «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно пункту 4 Порядку № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Статтею 15 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, серед іншого, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку, форми та опис яких визначаються Мінагрополітики. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр». Під втручанням у діяльність Державного кадастрового реєстратора розуміється прямо не передбачена законодавством дія будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань, яка стосується здійснення Державним кадастровим реєстратором повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом частини 4 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до повноважень державного кадастрового реєстратора входить: здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевірка на відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання таких книг; внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови у їх внесенні; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; надання відомостей із Державного земельного кадастру та відмови у їх наданні; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передання органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомостей про земельні ділянки.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі), серед інших, належать: здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

Отже, державний кадастровий реєстратор це службова особа, суб`єкт владних повноважень, що здійснює дії з ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 6 та частини 7 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно абзацу 3 частини 4 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру зокрема на підставі проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

На підставі пункту 12 Порядку № 1134 відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1134 з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів розробляється проект землеустрою, який, згідно пункту 3 вказаного Порядку, розробляється на підставі укладеного договору між замовником та розробником проекту землеустрою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку № 1134 до договору замовник додає: документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування; копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки; матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності), а відповідно до пункту 8 вказаного порядку проект землеустрою складається з документів та матеріалів, що визначені статтею 52 Закону України «Про землеустрій».

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.08.2019 між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № Б-4495, за умовами якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з розробки проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, площею 42,4591 га з кадастровим номером 1225083500:01:002:0018.

Дослідивши у матеріалах справи вказаний проект землеустрою, судом встановлено, що він відповідає вимогам пунктів 6, 8 Порядку № 1134 та статті 52 Закону України «Про землеустрій», згідно якої проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, включає: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) документи, що підтверджують площу землеволодіння (землекористування); г) матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань; ґ) матеріали ґрунтових обстежень (за наявності); д) копії агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок (за наявності таких паспортів) у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни; е) матеріали книги історії полів за останні три роки (за наявності); ж) план існуючого стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань, угідь, обмежень та особливих умов використання земель; з) схему розміщення попередників сільськогосподарських культур (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни); и) план агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів; і) план організації землеволодінь (землекористувань), впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд, об`єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель; ї) план організації території сівозміни (проектування полів сівозміни з визначенням їх типів і видів з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, чергування сільськогосподарських культур у сівозміні) (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни); й) матеріали перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни); к) матеріали перенесення в натуру (на місцевість) меж земельних угідь (у разі здійснення за проектом зміни земельних угідь).

Окрім того, на підставі пункту 1.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011, агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень через кожні 5-10 років і є обов`язковою для всіх землевласників та землекористувачів.

З матеріалів справи встановлено, що за даними, наведеними в агрохімічному паспорті поля, земельної ділянки, наявному у проекті землеустрою, агрохімічна паспортизація земельної ділянки здійснена у 2018 році, а отже на момент подачі заяви до Державного земельного кадастру з відповідними додатками до неї, дана документація була чинною, а саме становила 2 роки 7 місяців, тому, суд вважає безпідставними доводи відповідача, наведеними у відзиві до позовної зави, щодо відсутності поновленого агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Відповідно до частини 14 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подаються державному кадастровому реєстратору разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

На підставі частини 16 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку.

Згідно частини 4 статті 23 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Таким чином, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зокрема, законом встановлено обов`язковість надання погодження власника земельної ділянки в особі компетентного органу державної влади або місцевого самоврядування у разі здійснення об`єднання або поділу земельних ділянок. Однак, обов`язковості подання даного погодження у разі внесення змін до угідь законом не встановлено.

Окрім того, Порядком № 1134 у пункті 9 зазначено, що проект землеустрою не підлягає погодженню і затверджується замовником.

Отже, з викладеного вище судом встановлено безпідставність доводів відповідача щодо обов`язковості подання погодження на зміну угідь власником земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. Державний кадастровий реєстратор зазначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Згідно пункту 67 Порядку № 1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр». Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Пунктом 69 Порядку № 1051 зазначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі заявник). Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-129, 135-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а заява в електронній формі надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви (далі Інтернет-сторінка).

На підставі пункту 70 Порядку № 1051, Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Згідно пункту 73 Порядку № 1051 Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

На підставі пункту 74 Порядку № 1051 Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: 1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); 2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; 3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Відповідно до пункту 74-1 Порядку № 1051 у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законодавства з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів. У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність електронного документа установленим вимогам, до рішення про відмову Державний кадастровий реєстратор додає протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбачені пунктом 78 цього Порядку. Якщо підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є подання заявником документів не у повному обсязі, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає назви документів, яких не вистачає.

Згідно пункту 77 Порядку № 1051 у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор: 1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16; 2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки.

Однак, судом встановлено, що у рішенні Державного кадастрового реєстратора Жукової В.Г. № РВ-1202011062021 від 02.07.2021, а також у протоколі проведення перевірки електронного документа № ПП-1201273792021 від 02.07.2021 не зазначено, яким саме вимогам законодавства з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення не відповідають подані позивачем документи. Окрім того, суд вважає, що означений протокол складено з грубим порушенням Державним кадастровим реєстратором вимог чинного законодавства, зокрема Порядку № 1051, оскільки у протоколі відсутній розділ «Назва елемента електронного документа, який містить помилку», що унеможливлює повторному поданню позивачем заяви та відповідних додатків до неї з виправленими недоліками.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог пункту 74-1 Порядку № 1051.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що перед поданням електронного документа Державному кадастровому реєстратору, позивачем було здійснено його перевірку на веб-ресурсі «Е-Сервіси». За результатом такої перевірки позивачем отримано протокол перевірки електронного документа № 195015 від 14.06.2021, сформований за допомогою сервісу, в якому зазначено, що електронний документ відповідає вимогам до структури електронного документа, що також вказує на безпідставність доводів відповідача щодо наявності в електронному документі помилок.

Щодо висновку Державного кадастрового реєстратора про відсутність у договорі оренди землі відомостей щодо внесення змін в контексті угідь як підстави для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, суд зазначає таке.

В Договорі оренди землі № 105/ДО-18 від 26.10.2018 у Розділі 8. Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки зазначено наступне. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: 0,3320 охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (пункт 8.1). Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункт 8.2).

Окрім того, підпунктом 9.4.6 пункту 9.4 договору оренди землі зазначено, серед інших, обов`язок позивача використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов Договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил.

Будь-які інші обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки у договорі оренди землі не зазначені.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 15 Закону України «Про оренду землі» зазначено істотні умови договору оренди землі, якими є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність у договорі оренди умов щодо внесення змін в контексті угідь як підстави для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Окрім того, щодо виду використання земельної ділянки суд звертає увагу відповідача на таке.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

На підставі статті 20 Земельного кодексу України, при зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, за рішенням відповідного органу.

Статтею 22 Земельного кодексу України зазначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, у межах категорії земель сільськогосподарського призначення 01 (земель, наданих для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше) існують такі види цільового призначення земель: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 01.02 Для ведення фермерського господарства, 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, 01.04 Для ведення підсобного сільського господарства, 01.05 Для індивідуального садівництва, 01.06 Для колективного садівництва, 01.07 Для городництва, 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби, 01.09 Для дослідних і навчальних цілей, 01.10 Для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, 01.11 Для надання послуг у сільському господарстві, 01.12 Для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення, 01.14 Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

З матеріалів справи встановлено, що спеціалізацією господарства позивача є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення свиней). Основний вид економічної діяльності позивача розведення свиней. Позивачем на перспективу планується вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечить кормову базу для худоби. Крім того, позивачем планується реалізація сільськогосподарської продукції шляхом її продажу.

Отже, позивач мав намір внести зміни щодо складу угідь земельної ділянки у межах однієї категорії земель за цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, при цьому КВЦПЗ залишається незмінним 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо), що підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.07.2019 по справі №806/5308/15.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а тому оскаржене рішення не відповідає критеріям правомірності, визначених в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-1202011062021 від 02.07.2021.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру шляхом зміни виду угідь земельної ділянки, суд зазначає, що у контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (щодо земель сільськогосподарського призначення). Оцінка ж правомірності відмови стосувалася лише тих мотивів, які наведені у рішенні відповідача № РВ-1202011062021 від 02.07.2021, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві. Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «ПІГРЕЙН» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 14.06.2021, з урахуванням всіх наданих документів, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Святовасилівська сільська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-1202011062021 від 02.07.2021.

Зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукову Віру Георгіївну повторно розглянути заяву ТОВ «ПІГРЕЙН» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 14.06.2021 за реєстраційним номером ЗВ-9200844772021 (дата отримання ЦНАПом 02.07.2021) разом з доданими до неї документами, та прийняти обгрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в означеному рішенні суду.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державного кадастрового реєстратора Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Жукової Віри Георгіївни за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Царікова