ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 червня 2022 року Справа 160/8113/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби,-
ВСТАНОВИВ:
09 червня 2022 року, яка зареєстрована судом 10 червня 2022 року, через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано скаргу на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатова Івана Миколайовича щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №160/11729/21;
вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме:
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 160/11729/21, де боржником визначена Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області;
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) визнати помилковим запис, виконаний рукою на виконавчому листі № 160/11729/21 - "Повернутий без прийняття до виконання п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про ВП" д/в І. Солдатов 27.05.22";
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вжити передбачені законодавством заходи з виконання судового рішення та проінформувати Дніпропетровській окружний адміністративний суд та ОСОБА_1 про результати виконання виконавчого листа № 160/11729/21.
Скаргу позивач мотивує тим, що 09.06.2022 року в поштовому відділенні АТ "Укрпошта" № 51931 отримав поштовий конверт (відправник: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)), в якому знаходились повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171); оригінал виконавчого листа № 160/11729/21; скан-копії поштового конверту, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171) та оригіналу виконавчого листа № 160/11729/21 позивачем долучено до цієї заяви. В повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171), яке складене державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатовим Іваном Миколайовичем позивача повідомлено про те, що виконавчий лист № 160/11729/21 повертається без прийняття до виконання. Крім того, на оригіналі виконавчого листа № 160/11729/21 рукою нанесений запис: "Повернутий без прийняття до виконання п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про ВП" д/в І. Солдатов 27.05.22". Підставою для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання держвиконавець ОСОБА_2 вказав про те, що у зазначеному виконавчому листі від 20.09.2021 року зазначено боржником - Ліквідаційну комісію Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08670987). Установлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 08670987 рахується Дніпродзержинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, яке станом на 27.05.2022 знаходиться у стані припинення, тобто у виконавчому листі вказано неналежного боржника. Оскільки виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 160/11729/21 не відповідає вимогам п. п. 3,4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", тому на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає поверненню." Таким чином, держвиконавець ОСОБА_2 в порушень норм чинного законодавства України, фактично порушив право позивача на судовий захист при реалізації судового рішення, оскільки склав та підписав вовідомлення, яким фактично відмовив в відкритті виконавчого провадження. В виконавчому листі №160/11729/21 зазначено повну назву боржника - Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, а також вказано код ЄДРПОУ боржника - 08670987. Посилання держвиконавця ОСОБА_2 на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 08670987 рахується Дніпродзержинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, а не Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області є безпідставним, оскільки відмову в нарахуванні та виплати позивачу індексації грошового забезпечення підготувала та направила саме Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, яка уповноважена на вчинення подібних дій та яка й оскаржувала рішення судів першої та апеляційної інстанції. Тому, судовим рішенням і зобов`язано саме Ліквідаційну комісію Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до рішення суду. Посилання держвиконавця ОСОБА_2 на п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" є також безпідставним, оскільки ЄДРПОУ 08670987 повністю співпадає. Тому і повернення без виконання виконавчого листа № 160/11729/21 на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконним та таким, що порушує право позивача на отримання частини його заробітку. На думку позивача, держвиконавець ОСОБА_2 має повне право і самостійно звернутися до суду з питань виконання рішення суду, чим він не скористався, вирішивши відмовити в виконанні судового рішення.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2022 року зазначена вище справа розподілена та 13.06.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Так, за результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Позивач в поданій скарзі до суду просить суд визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатова І.М. щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №160/11729/21; вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавстваяк Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо відкритяя виконавчого провадження за виконавчим листом № 160/11729/21, визнати помилковим запис, виконаний рукою на виконавчому листі № 160/11729/21 - "Повернутий без прийняття до виконання п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про ВП" д/в І. Солдатов 27.05.22" та вжити передбачені законодавством заходи з виконання судового рішення та проінформувати Дніпропетровській окружний адміністративний суд та ОСОБА_1 про результати виконання виконавчого листа № 160/11729/21.
Разом з тим, із скаргою ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 09.06.2022 року тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця.
У скарзі позивач зазначає, що 09.06.2022 в поштовому відділенні АТ "Укрпошта" № 51931 отримав поштовий конверт (відправник: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)), в якому знаходились повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171); оригінал виконавчого листа № 160/11729/21; скан-копії поштового конверту, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171) та оригіналу виконавчого листа № 160/11729/21 позивачем долучено до цієї заяви.
Так, дійсно до матеріалів позову ОСОБА_1 долучено копію конверту Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому, як вказує у позові позивач були наявні як повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171); оригінал виконавчого листа № 160/11729/21; скан-копії поштового конверту, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (від 27.05.2022 реєстраційний номер № 02133/10171).
В той же час, на конверті неможливо встановити відтиск із датою штемпелю АТ "Укрпошта" № 51931 (дата направлення позивачу органом ДВС) так і трекінг відправлення за номером на сайті Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), який би підтвердив дату отримання повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.05.2022 року. Так, на конверті наявний номер трекінг відправлення як 491 1 11400530, в яку після цифр 491 неможливо встановити іншу цифру, та за означеним номером як 491 1 11400530 інформація на сайті Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) щодо дати отримання позивачем повідомлення відсутня.
Відтак, на думку суду, з наданих матеріалів не представляється можливим визначити про факт обізнаності позивачем щодо існування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.05.2022 року.
Адже, у даному випадку неможливо встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду, який визначено ст. 287 КАС України.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
В свою чергу, за приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо отримання або ознайомлення із повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.05.2022 року, винесеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатова Іваном Миколайовичем.
Суд звертає увагу позивача на те, що якщо виходити із приписів ст. ст. 447-457 ЦПК України, то діюче законодавство у цивільному судочинстві дійсно передбачає право сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Разом з цим, в адміністративному судочинстві як і ст. 160 та і ст. 287 КАС України визначено форму і структуру подання до суду саме позовної заяви а не скарги, яку подав до суду позивач.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
До того ж, відповідно до статті 287 частина 3 КАС України, передбачає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Зі змісту позову вбачається, що відповідачем у даній справі є як державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатов Іван Миколайович, тоді як в силу приписів ст. 287 КАС України повинно бути визначено відповідачем як Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Тип паче, з огляду на вище викладені норми ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій а не визнання незаконними, як того просить позивач у поданій до суду скарзі.
Відтак, позивачу слід подати до суду позовну заяву із її копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із формою подання позову та з належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, та визначитися із змістом позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5 та ст. 245 КАС України.
При цьому, вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов`язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви необхідно привести у відповідність позовні вимоги, а саме вказати належного відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для юридичних осіб).
Щодо сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Так, приписи п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлюють, що ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Суд зазначає, що зазначені висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування норм права не стосуються спірних правовідносин.
Правові засади справляння судового збору регулюються спеціальним законодавством, а процесуальне законодавство закріплює особливості судових витрат по справі, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Останнім часом серед правничої спільноти було дискусійним питання сплати судового збору за оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців.
Суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України містять розділи VII та VI відповідно, які називаються «Судовий контроль за виконанням судових рішень» і згідно зі статтями 447 ЦПК України та 339 ГПК України передбачають право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України чи ГПК України, порушено їхні права.
Разом з тим, цей позов подано у порядку адміністративного судочинства. Суд зазначає, що КАС України не містить норми, яка б звільняла від сплати судового збору у даному випадку, а позивачем не надано до суду документа, який би надавав передбачені законом підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Тож, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2481,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу немайнового характеру за які необхідно сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте, позивачем не надано суду документ про сплату судового збору на вказану суму.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі розміром 992,40 грн. = (2481,00 грн. х 0,4).
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо отримання або ознайомлення із повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.05.2022 року, винесеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатова Іваном Миколайовичем;
- поданням до суду позовної заяви із її копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із формою подання позову та з належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, та визначитися із змістом позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5 та ст. 245 КАС України;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104770775 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні