Рішення

від 30.05.2022 по справі п/320/161/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року № П/320/161/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку згідно з статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 із зменшенням пенсійного віку на 1 рік, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 06 березня 2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він досяг віку, що дає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Водночас, в результаті звернення до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області йому було відмовлено в призначенні пенсії за зниженням пенсійного віку з посиланням на те, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 року становить менше 4 років. На думку позивача вказане рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Протокольною ухвалою суду здійснено заміну неналежного відповідача - Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненні ним пенсійного віку в 54 роки, 29 березня 2019 року звернувся до Фастівського об`єднаною управління Пенсійною фонду України Київської області із заявою № 829 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».

Рішенням Відповідача від 27 червня 2019 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, у відповідності до вимог вказаної норми Закону.

У якості підстав для звернення з позовом Позивач посилається на те, що: Згідно Акту про фактичне місце проживання від 07.03.2019року з травня 1981 року по серпень 1991 року включно Позивач проживав в АДРЕСА_1 .

04.04.2000року Київською обласною державною адміністрацією Позивачу було видане посвідчення громадянина, який постійно проживає або працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії.

В 1988 році Позивачу був подарований житловий будинок розташованийза адресою: АДРЕСА_2 , за якою він здійснив паспортну реєстрацію, хоча в цей час продовжував проживати та працювати в м. Фастові.

При цьому Позивач наголошує на туму, що Актом про фактичне місце проживання від 07.03.2019 року, засвідчено, що з травня 1981 року по серпень 1991 року включно останній проживав у АДРЕСА_3 .

В період з липня 1989 року по вересень 2015 року позивач працював в КП «Водрем» в Фастівській дільниці.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4, частини 1, статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії налаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 34 від 27.06.2019 року та не заперечується Позивачем, разом з заявою про призначення пенсії від 23.01.2019 року вхідний № 168 ним було надано наступні документи: паспорт громадянина України на ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 11 червня 1997 року; атестат про середню освіту № 573 від 15.07.1982 року; диплом Київського будівельного технікуму транспортного будівництва серії НОМЕР_2 від 29.04.1988 року; військовий квиток серії НОМЕР_3 , зареєстрований 09.04.1989 року; трудову книжку серії НОМЕР_4 , заповнену 19.04.1983 року; посвідчення особи, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_5 , видане 04.04.2000 року Київською обласною державною адміністрацією; довідка № 06/11474 від 01.04.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідка № 22-11/2287 від 21.12.2018 року про реєстрацію місця проживання.

Також, як вбачається з заяви Позивача до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 29.03.2019 року вхідний № 829, він просив призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років на підставі приписів ст. 26, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та додатково на 1 рік згідно положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з досягненням Позивачем 54-річного віку та за наявності пільг, визначених зазначеними статтями законів.

Відповідач не заперечував про наявність у Позивача права на зменшення пенсійного віку на 5 років на підставі ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особі, яка була зайнята повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та наявності у нього страхового стажу більше 30 років, з якого 18 років 10 місяців 18 днів на зазначених роботах.

Однак стосовно додаткового зниження пенсійного віку Позивача на 1 рік за умови відсутності у нього передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Відповідач послався на абзац 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким встановлено, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

За записами трудової книжки серії НОМЕР_4 , заповненої 19.04.1983 року, ОСОБА_1 на момент аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986 року) проходив навчання в Київському будівельному технікумі транспортного будівництва (Вінницька філія) на денному відділенні.

За даними паспортної реєстрації Позивача, починаючи з 03.08.1988 року він постійно проживає в м. Вінниці( АДРЕСА_4 ), яке не, віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Відтак, за умови відсутності доказів участі Позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належним чином підтверджений період проживання та/або роботи Позивача у зоні посиленого радіологічного контролю для цілей додаткового зниження пенсійного віку, на який Позивач посилається в позовній заяві, має обчислюватись з 20.11.1987 року по 26.07.1988 року та станом на 01.01.1993 року фактично складає 9 місяців та 6 днів.

Водночас, наданий разом з позовною заявою Акт про фактичне місце проживання від 07.03.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в період з травня 1981 року по серпень 1991 року включно проживав у АДРЕСА_1 суд не бере до уваги.

Так, відповідно до записів в трудовій книжці Позивача серії НОМЕР_4 , 19.08.1985 року Позивач був звільнений з роботи в Фастівському заводі ГМУ і ГА у зв`язку з зарахуванням на навчання.

Відповідно до диплому Київського будівельного технікуму транспортного будівництва серії НОМЕР_2 від 29.04.1988 року та записів в трудовій книжці з 01.09.1985 року по 29.04.1988 року Позивач навчався в Київському будівельному технікумі транспортного будівництва за спеціальністю «Будівництво тунелів метрополітенів».

З 09.06.1988 року по 23.06.1989 року Позивач працював в «Київметробуді» (м. Київ), а з 06.07.1989 року в тресті «Південтранстехмонтаж» (м. Вінниця, вул. Складська, 4), та в подальшому в КП «Водрем» (код ЄДРПОУ 01381027).

Жодних відомостей про наявність у вказаних підприємств відокремлених підрозділів (філій), розташованих в зоні підвищеного радіологічного контролю та в яких Позивач працював до 01.01.1993 року ним до уповноваженого територіальному органу Пенсійного фонду України чи до суду надано не було.

Інших належних доказів проживання та/або роботи Позивача у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 року до заяви про призначення пенсії не надано.

Також суд не бере до уваги довідку голови вуличного комітету ОСОБА_2 № 335 від 28.03.2019 року, відповідно до якої Позивач з 2005 року проживає в м. Фастові без реєстрації, оскільки вказана довідка не стосується визначеного ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільгового періоду часу (до 01.01.1993 року).

Таким чином, вказані обставини свідчать про правомірність рішення від 27.06.2019 року № 34 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням додаткової пільги, передбаченої ч.ч. 1, 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при досягненні 54-річного віку за відсутності доказів для застосування додаткового пільгового скорочення пенсійного віку Позивача на 1 рік.

Щодо посилання Позивача на пп. 5 п. 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій в частині документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадянин, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії IV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

Нормами абзацу 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, робота, але не більше 5 років.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. З ст. 65 Закону № 796-ХІІ посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджує лише статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно абз. 9 п.п. 5 п. 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відтак, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначає вичерпний перелік документів, які мають подаватись для призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-ХП.

Проте, як вбачається з посвідчення особи, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_5 , виданого ОСОБА_1 04.04.2000 року Київською обласною державною адміністрацією, в ньому не встановлений а ні період проживання, а ні період роботи в зоні підвищеного радіологічного контролю, що не дає можливості застосувати положення абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, зазначені норми матеріального права не дають підстав для призначення Позивачу пенсії з додатковим скороченням пенсійного віку на 1 рік відповідно до абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за недостатністю поданих позивачем доказів періоду постійного проживання чи постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю понад 3 роки станом на 1 січня 1993 року.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи не підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.