Рішення

від 14.06.2022 по справі 400/1449/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 р. № 400/1449/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001,

про:визнання відмови від 01.11.2021р. №8057/02.02.01-40/11/14/21 протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання відмови від 01.11.2021 за № 8057/02/02/01-40/11/14/21 у погодженні технічної документації із землеустрою для отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , який належить на праві власності, протиправною, зобов`язання погодити технічну документацію із землеустрою на підставі пакета документів від 26.01.2021 №23040-000428849-007-01 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку суду про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0831га, кадастровий номер 4810136600:05:088:0030 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно відмовив у погодженні технічної документації, оскільки відповідно до витягу з ДЗК призначення земельної ділянки зазначено для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також у витягу ДЗК відсутні будь-які обмеження щодо використання земельної ділянки відповідно до Плану зонування.

Відповідач відзив суду не надав.

Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач 26.01.2021 звернувся до відповідача із заявою про видачу рішення Миколаївської міської ради про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

01.11.2021 заступник міського голови надіслав позивачу лист, в якому зазначив про відмову у погодженні технічної документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_3 на підставі ст.5 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», ст.186 ЗК України, оскільки дана земельна ділянка відповідно до Генплана входить до території реконструкції, яка передбачає подальшу розробку, у встановленому законодавством порядку, детального плану території, що уточнює положення генерального плану та зонінгу. Відповідно до Плану зонування території м. Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради №36/13 від 17.05.2018 територія відноситься до зони перспективної мішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови(Ж-4п), яка призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 5 до 9.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно із статтею 25 цього Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. і).

Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (ст.118 ЗК України).

Згідно ч.7-10 ст186 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Тобто, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав, за яких суб`єкт владних повноважень може відмовити у затвердженні проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, у разі відмови суб`єкта владних повноважень у затвердженні технічної документації останній має вказати таку підставу у своєму рішення, прийнятому за наслідками розгляду питання у сфері регулювання земельних відносин.

Таким чином, рішення про затвердження технічної документації або про відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення міської ради.

Відповідач доказів того, що клопотання позивача розглядалось на сесії міської ради суду не надав.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача з клопотання про затвердження технічної документації, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти управлінське рішення, в той час, як останній допустив протиправну бездіяльність -не розглянув клопотання позивача та не прийняв будь-якого рішення( ні позитивного, ні негативного) .

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про затвердження технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем лист від 01.11.2021 не може сприйматися судом як належна відмова у затвердженні технічної документації.

Таким чином, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним Кодексом України та іншими нормами законодавства, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.

В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника.

Відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.(Аналогічна позиція висловлена у постанові ВП ВС від 14 травня 2020 року по справі №360/536/17-а).

Оскільки в даних спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність та не розглянув клопотання позивача про затвердження технічної документації по суті та не прийняв жодного рішення передбаченого ст.118,186 ЗК України: ні про відмову, ні про затвердження проекту землеустрою, то належним способом захисту в даній справі буде зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України, тому позовні вимоги в частині: зобов`язання погодити технічну документацію із землеустрою на підставі пакета документів від 26.01.2021 №23040-000428849-007-01 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку суду про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0831га, кадастровий номер 4810136600:05:088:0030 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 , задоволенню не підлягають.

Суд не надає оцінку листу від 01.11.2021, як підстава для відмови в затвердженні технічної документації, оскільки цей лист не є рішенням в розумінні ст.2 КАС України, тому позовні вимоги в частині визнання відмови від 01.11.2021 за № 8057/02/02/01-40/11/14/21 у погодженні технічної документації із землеустрою для отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 протиправними задоволенню не підлягають, але для захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не розгляду заяви позивача від 26.01.2021 відповідно до вимоги Земельного Кодексу України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України підлягають поверненню частково відповідно до частини задоволених вимог в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради( м. Миколаїв, вул.Адміральська,20,код ЄДРАОУ 26565573), щодо не неприйняття рішення по розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ,код НОМЕР_1 ) від 26.01.2021 про погодження технічної документації із землеустрою про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 .

3. Зобов`язати Миколаївську міську раду ( м. Миколаїв, вул.Адміральська,20,код ЄДРАОУ 26565573) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ,код НОМЕР_1 ) від 26.01.2021 про погодження технічної документації із землеустрою про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 та прийняти рішення відповідно до вимог Земельного Кодексу України.

4.В решті позову відмовити.

5.Стягнути з Миколаївської міської ради( м. Миколаїв, вул.Адміральська,20,код ЄДРАОУ 26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ,код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 496,20 грн.(чотириста дев`яносто шість грн.20коп.), сплачений квитанцією № 5925-1698-7089-2478 від 24.01.2022.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко