Ухвала

від 14.06.2022 по справі 500/2785/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 500/2785/21

15 червня 2022 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та повернення судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, та за рахунок готівки податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 729766,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14.07.2021 зупинено провадження у цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №500/2049/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» про стягнення податкового боргу.

27.10.2021 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та повернення судового збору. Така заява обґрунтована тим, що після подання позовної заяви, відповідачем повністю сплачено заявлений до стягнення в судовому порядку податковий борг в сумі 729766,00 грн, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Тернопільській області вбачає за доцільне відмовитись від позову та відповідно до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просить суд закрити провадження у справі. Також позивач просить відповідно до статті 140 КАС України вирішити питання про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви шляхом стягнення його з відповідача.

Ухвалою суду від 30.05.2022 поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.06.2022 о 10.30 год.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду не прибув у судове засідання, причини не прибуття до суду не повідомив.

З огляду на наведені обставини, з урахуванням вимог частин третьої, дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), розгляд заяви Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та повернення судового збору проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Частинами першою, шостою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Суд не приймає відмови позивача від позову <…>, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позову у зв`язку з самостійною сплатою відповідачем податкового боргу в розмірі 729766,00 грн по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а саме платіжними дорученнями: №257856480 від 23.07.2021 на суму 115367,25 грн, №259469049 від 28.07.2021 на суму 477518,00 грн, №1008 від 30.07.2021 на суму 118048,00 грн, №274081459 від 25.08.2021 на суму 18832,75 грн, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника (а.с.80-88), і такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Відтак суд вирішує питання наявності підстав для розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач у заяві про відмову від позову та закриття провадження у справі просив повернути сплачений ним судовий збір при поданні позовної заяви відповідно до статті 140 КАС України. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами першою та другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Варто зауважити, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.

Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (стаття 142 КАС України).

За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас згідно зі статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Таким чином, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України Про судовий збір правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.

У даному випадку суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі за заявою позивача про відмову від позову у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 у справі № 260/1378/18, у якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень статті 142 КАС України у взаємозв`язку зі статтею статті 139 КАС України, та у постанові від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а, у якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 КАС України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат. Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №380/3138/20.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору в порядку статті 140 КАС України підлягає задоволенню.

Так, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 10946,49 грн відповідно до платіжного доручення №524 від 14.05.2021 (а.с.5).

З огляду на положення статті 140 КАС України, у зв`язку із відмовою позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд присуджує Головному управлінню ДПС у Тернопільській області понесені ним витрати зі сплати судового збору шляхом стягнення їх з відповідача.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області від позову до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення податкового боргу.

Провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення податкового боргу закрити.

Стягнути з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" (вулиця Багата, будинок 5А, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00993024) на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637) судовий збір у розмірі 10946,49 грн (десять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 49 коп).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 червня 2022 року.

СуддяЧепенюк О.В.