Ухвала

від 13.06.2022 по справі 640/7637/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7637/19

УХВАЛА

14 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Федотова І.В., суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Газ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року зазначену апеляційну скаргу повернуто апелянту через невідповідність її вимогам ст. 296 КАС України.

27 липня 2021 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року зазначену апеляційну скаргу також було повернуто апелянту через невідповідність її вимогам ст. 296 КАС України.

13 січня 2022 року відповідач втретє звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу. Також апелянтом не надано доказів сплати судового збору.

Зазначеною ухвалою апелянту встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.

20 травня 2022 року апелянт звертається до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження.

Обґрунтовуючи вказане клопотання апелянт посилається на те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Також, апелянт вказує на те, що чинним законодавством не визначено строку для повторного звернення з апеляційною скаргою у разі її повернення судом апеляційної інстанції, а тому, зважаючи на норми ч.2 ст. 299 КАС України, на думку апелянта, повторно подана апеляційна скарга в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення має підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зазначені доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що вказані причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ґрунтуються на помилковому трактуванні ч.2 ст.299 КАС України.

Згідно ч.2 ст.299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, апеляційна скарга була подана апелянтом ще до спливу вказаного терміну, проте з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і причини такого пропуску строку були визнані апеляційним судом неповажними.

Відтак, посилання апелянта на строк передбачений положенням ч.2 ст.299 КАС України в даному випадку є помилковим.

Також, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому посилається на відсутність коштів для сплати судового збору у зв`язку з обмеженням фінансування видатків податкового органу для сплати судового збору в умовах воєнного стану.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Наведені апелянтом підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, які передбачені законом, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Щодо посилання апелянта на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Водночас, апелянтом не надано жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість останнього сплатити судовий збір .

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені Головним управлінням ДПС у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Газ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач І.В. Федотов

Судді Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко