Постанова

від 14.06.2022 по справі 140/16595/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/16595/21 пров. № А/857/7201/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.

суддя Запотічний І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м.Луцьк) у справі №140/16595/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

29.12.2021 ОСОБА_1 (позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Волинської митниці Держмитслужби від 23.11.2021 № 596-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовує тим, що 23.11.2021 Волинська митниця видала Наказ № 596-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого позивач звільнений із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Вважає вказаний наказ протиправним, виданим всупереч вимог чинного законодавства, тому такий підлягає скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці від 23.11.2021 № 596-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці Держмитслужби з 24 листопада 2021 року. Стягнуто з Волинської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 60744,88 (шістдесят тисяч сімсот сорок чотири) гривні 88 копійок. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 23864,07 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 07 копійок підлягає до негайного виконання.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до наказу Волинської митниці від 30.09.2021 №261 «Про порушення дисциплінарного провадження» здійснено дисциплінарне провадження відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено факт неналежного виконання зазначеною посадовою особою своїх посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Вказує, що наказ Волинської митниці від 23.11.2021 № 596-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » є таким, що прийнятий в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством про державну службу.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач працює в митних органах з 1995 року.

25.06.2021 наказом № 38-о «Про призначення», виданим в.о. начальника Волинської митниці Т. Кравченко, призначений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» з одночасним укладенням Контракту № 108 «Про проходження державної служби» від 25.06.2021 з Волинською митницею та встановленням випробування строком на шість місяців.

Наказом Волинської митниці № 596-о від 23.11.2021 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Вказаний наказ № 596-о від 23.11.2021 прийнято на підставі доповідної записки про результати проведених контрольних заходів від 29.10.2021 № 7.3-25/120 щодо ОСОБА_1 .

Згідно доповідної записки № 7.3-25/120 від 29.10.2021 начальника відділу внутрішньої безпеки Волинської митниці В. Мирошнікова на ім`я начальника Волинської митниці А. Гузя, Комісією з контролю за дотриманням посадовими особами Волинської митниці законодавства в сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженої наказом Волинської митниці від 11.10.2021 № 291 було проведено стосовно позивача: перевірку наявної інформації ( про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень тощо); перевірку достовірності відомостей, зазначених в Анкеті доброчесності посадової особи Державної митної служби України; обробку даних про посадову особу Волинської митниці, які можуть свідчити про його моральні, ділові та професійні якості, зобов`язання, що можуть тією чи іншою мірою впливати на виконання ним посадових обов`язків, об`єктивність та неупередженість під час прийняття рішень; аналіз відомостей зазначених в Анкеті та деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подані посадовою особою Волинської митниці відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», шляхом співставлення їх між собою, а також іншими документами.

За результатами перевірки відомостей зазначених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які були подані ОСОБА_1 , як посадовою особою Волинської митниці відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» за 2019-2020, Комісія виявила відсутність у поданих деклараціях інформації в Розділі 3 «Об`єкти нерухомості», щодо користування ним об`єктом нерухомості за зареєстрованим місцем проживання і прийшла до висновку про наявність порушень вимог чинного антикорупційного законодавства України в діях позивача.

Під час моніторингу митних оформлень, здійснених позивачем, як головним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк», до уваги взято доповідну записку т.в.о. начальника митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД І. Нінітчук № 7.3-15-03/49 від 09.09.2021 про те, що за електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №UA205140/2021/0849 від 02.07.2021 ОСОБА_1 , як посадовою особою відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк», здійснено митне оформлення транспортного засобу: легковий автомобіль бувший у використанні, марка FORD, модель - Mondeo, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензин, універсал - загальна кількість місць - 5, об`єм циліндра - 1976 см3, колісна формула 4X2, модельний ряд 2010 рік, Імпортер - ПП «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» (ЕДРПОУ 43221305). Відомості у гр. 31 МД щодо потужності двигуна декларантом (ПП «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» (ЕДРПОУ 43221305) зазначено не було. Митне оформлення товару здійснено за резервним методом. Заявлений рівень митної вартості 1 450 евро за одиницю. При перевірці контролю митної вартості документів зазначених у гр. 44, зокрема згідно відомостей зазначених у техпаспорті №DU918940, потужність двигуна транспортного засобу становила - 149 кВт. Згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, мінімальна вартість транспортного засобу марки - FORD, модель - Mondeo з такими характеристиками, та з врахуванням потужності двигуна становить 1 700 евро за одиницю. Різниця митних платежів становить 2 065,19 грн. (мито -365,88, ПДВ 1 699,31).

За результатами контролю митної вартості товару, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вжито заходи та достягнуто в бюджет відповідну суму яка становить 2 065,19 грн. (мито - 365,88, ПДВ - 1 699,31), в ході проведеної перевірки було зазначено, що позивач, порушив вимоги пункту 4.5.4 «Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінку ризику за МД шляхом аналізу ЕК та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 613, при наявності інформації АСУР не забезпечив достатньої перевірки документів.

30.09.2021 Наказом Волинської митниці №427-о «Про застосування дисциплінарного стягнення», на підставі ч. 1 ст. 64, п. 5 ч. 2 ст. 65, п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», головному інспектору відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ОСОБА_1 , оголошено догану.

Під час аналізу модифікацій електронних митних декларацій, здійснених позивачем, як головним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, взято до уваги доповідну записку начальника відділу митних інформаційних технологій Волинської митниці С. Здробилка №7.3-23/22 від 30.09.2021, в якій зазначено, що згідно бази даних АСМО «Інспектор» головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ОСОБА_1. під час митного оформлення в ЕМД №UA205140/2021/013931 від 26.07.2021, в ЕМД №UA205140/2021/008824 від 16.08.2021 в ЕМД №UA205140/2021/026507 від 09.08.2021 змінено код товару, а також в наступних ЕМД №UA205140/2021/004035 від 01.07.2021, №UA205140/2021/004200 від 04.08.2021, №UA205140/2021/004415 від 09.08.2021, №UA205140/2021/002228 від 05.07.2021, №UA205140/2021/001669 від 01.07.2021 та ряду ЕМД з 16.07.2021 по 11.08.2021 змінено відомості про митну вартість у графах ЕМД, внесення яких не належить до повноважень посадових осіб митних органів, що є порушенням вимоги ст. 269 Митного кодексу України та п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» та п.3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, затвердженої в. о. начальника Волинської митниці Кравченком Т.В. 30.06.2021.

Відповідно до пропозицій доповідної записки, начальником відділу внутрішньої безпеки Волинської митниці В. Мирошніковим, рекомендовано: за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 - головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці, відповідно до пунктів 13.4.2. пункту 13.4. Порядку здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, затвердженого наказом Державної митної служби від 14.07.2021 № 530, вжити управлінські заходи кадрового характеру протягом строку випробування.

21.10.2021 Наказом Волинської митниці № 494-о «Про застосування дисциплінарного стягнення на підставі ч. 1 ст. 64, п .5 ч. 2 ст. 65, п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 оголошено догану.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII (Закон №889), відповідно до статті 8 якого державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Відповідно до статті 31-1 Закону №889-VIII з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб`єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.

Згідно з частиною п`ятою статті 31-1 Закону № 889-VIII до істотних умов контракту належать: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов`язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби. При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.

За приписами частин восьмої - одинадцятої статті 31-1 Закону № 889-VIII контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб`єктом призначення або керівником державної служби і є невід`ємною частиною акта про призначення на посаду. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов`язків. Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом із копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця.

Пунктом 4 частини дванадцятої статті 31-1 Закону № 889-VIII передбачено, що дія контракту про проходження державної служби припиняється: у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов`язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.

Постановою КМУ №494 від 17 червня 2020 затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби (Порядок №494).

Відповідно до 1 Порядок № 494 визначає зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (Контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії «Б» або «В» (особа).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 494 контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов`язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною.

За приписами пункту 14 Порядку № 494 у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 15 Порядку № 494 передбачено, що істотними умовами контракту є: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов`язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 494 за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.

Додатковими умовами контракту, зокрема, можуть бути: встановлення випробування для особи з метою визначення її відповідності займаній посаді із зазначенням його строку; направлення особи у службові відрядження; умови професійного розвитку особи надання службового транспорту та умови його експлуатації; види розумного пристосування для особи з інвалідністю.

Додатком до Порядку № 494 затверджено форму типового контракту про проходження державної служби, а додатком типового контракту про проходження державної служби - графік виконання завдань.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 30.06.2021 року в.о. начальника митниці Т. Кравченко було затверджено завдання на період випробування позивача на посаді головного державного інспектора митного поста «Луцьк» Волинської митниці, частину завдань ОСОБА_1 виконано не було.

Відповідно до частини шостої статті 35 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.

Пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачено статтею 65 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначено статтею 66 Закону України «Про державну службу», згідно з якою до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Проаналізувавши викладені норми законодавства, колегія суддів вказує, що законодавець навів вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до державних службовців, а також підстави припинення державної служби та порядок застосування таких стягнень. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Щодо відсутності у поданих позивачем деклараціях інформації в Розділі 3 «Об`єкти нерухомості», щодо користування ним об`єктом нерухомості за зареєстрованим місцем проживання, що привело до висновку про наявність порушень вимог чинного антикорупційного законодавства України в діях ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких доказів притягнення ОСОБА_1 у встановленому порядку до відповідальності за цей проступок, апелянтом з цього приводу не подано.

Щодо здійснення позивачем митного оформлення електронної митної декларації №UA205140/2021/0849 від 02.07.2021 на транспортний засіб: легковий автомобіль бувший у використанні, марка FORD, модель - Mondeo, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензин, універсал - загальна кількість місць - 5, об`єм циліндра - 1976 см3, колісна формула 4X2, модельний ряд 2010 рік, Імпортер - ПП «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» (ЕДРПОУ 43221305) апеляційний суд зазначає наступне.

Позивач вказує, що відомостей у гр. 31 МД щодо потужності двигуна декларантом (ПП «ОЛ ТРАНС ГЛОБАЛ» (ЕДРПОУ 43221305) зазначено не було, тому митне оформлення товару здійснено за резервним методом. Заявлений рівень митної вартості 1 450 Євро за одиницю.

При перевірці контролю митної вартості документів зазначених у гр. 44, зокрема згідно відомостей зазначених у техпаспорті №DU9) 8940, потужність двигуна транспортного засобу становила - 149 кВ.т.

Згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, мінімальна вартість транспортного засобу марки - FORD, модель - Mondeo з такими характеристиками, та з врахуванням потужності двигуна становить 1 700 Євро за одиницю. Різниця в ході проведеної перевірки митних платежів становила 2 065,19 грн. (мито - 365,88, ПДВ -1699,31).

Позивачем було повідомлено, що оформлення вищевказаної МД здійснювалось на другий день функціонування митного поста «Луцьк» в складі Волинської митниці та на митному посту працювало фактично менше половини особового складу, оскільки решта займалась питаннями переведення з Поліської митниці на Волинську митницю. Керівництвом митного поста поставило завдання здійснювати оформлення МД без затягування часу та створення черг. 02.07.2021 позивачем було оформлено 36 МД і перераховано в бюджет держави 1 415 743 грн.

В поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що при опрацюванні вищевказаної митної декларації, а саме перевірки вартості транспортного засобу «FORD MONDEO 2010 року виготовлення», виникло питання розміру митної вартості транспортного засобу, оскільки по інформації ЦБД ЄАІС вказана митна вартість існувала, але без вказання потужності транспортного засобу. Представник фірми - отримувача повідомила про те, що попереднє повідомлення на даний транспортний засіб надавалось на Поліську митницю. Митну вартість на транспортний засіб їм надали в межах консультації представники управління тарифів і митної вартості Поліської митниці. Дану інформацію позивач перевірив в телефонному режимі, відповідно працівники Поліської митниці підтвердили надання консультації саме на таку вартість.

Після надходження на митний пост «Луцьк» доповідної записки про можливе заниження митної вартості на транспортний засіб «FORD MONDEO 2010 року виготовлення», ОСОБА_1 звернувся до представників фірми-отримувача (що передбачено ст.269 п.1,4 Митного Кодексу України), які погодились на доплату платежів (заява №140 від 16.08.2021 року). Як наслідок, позивачем згідно доручення №5/7.3-1 Д від 06.08.2021 була складена «Картка погодження» №UA205140/2021/000043 від 03.09.2021 на доплату по вищевказаній МД, а декларант сплатив кошти у розмірі 2 127,19 грн. до бюджету.

Зважаючи на зазначені обставини про повну сплату митних платежів та відсутність спричиненої шкоди на час дисциплінарного провадження 30.09.2021 Наказом Волинської митниці №427-о «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі ч. 1 ст. 64. п. 5 ч. 2 ст. 65, п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» головному інспектору відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ОСОБА_1 оголошено догану.

Із зазначеного вбачається, що самим позивачем усунуто виявлені недоліки в роботі ще до здійснення дисциплінарного провадження та накладення стягнення у вигляді догани.

Щодо виявлених фактів модифікації графи 33 та зміни кодів товару в електронних МД, колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи позивачем модифікована в процесі митного оформлення, графа 12 (відомості про вартість) у 42 МД, змінено вартість товару з меншої на більшу та забезпечено надходження більшої кількості грошових коштів до бюджету. Чим порушено вимоги пункту 3.3 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнених митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Щодо виявлених змін модифікації, то в даному випадку виправлення не впливає на вартість транспортного засобу, а відповідно і на платежі, що перераховуються до бюджету держави. Зміни які були внесені в процесі митного оформлення, гр. 33 (код товару згідно УКЗТЗЕД) змінено лише дані про транспортний засіб до 5 років і більше 5 років. Рік виготовлення товару (2016) залишився без змін. Окрім того, в процесі митного оформлення, гр. 12 відомості про вартість товару вносились з метою збільшення наповнення бюджету і уникнення затягування митного оформлення за згодою декларанта та власників транспортних засобів.

З апеляційної скарги вбачається, що позивачем при цьому порушено порядок заповнення митних декларацій на бланку документа, за що 21.10.2021 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. При цьому доказів, що вчиненим діянням позивача заподіяно шкоду будь-чиїм правам та інтересам, відповідачем не додано.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду віл 27.05.2020 у справі № 817/44/17, в період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено. Водночас, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Колегія суддів зазначає, що заниження митної вартості на транспортний засіб «FORD MONDEO 2010 року виготовлення» в подальшому позивачем було усунуто шляхом складання «Картки погодження» №UA205140/2021/000043 від 03.09.2021 на доплату по зазначеній МД, внесення модифікації до граф та зміни кодів товару в електронних МД. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Зокрема, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків і, з урахуванням установлених обставин, суб`єктом призначення має бути з`ясовано необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення - обґрунтовано необхідність застосування конкретного його виду.

Оцінюючи чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення критеріям обґрунтованості та пропорційності, апеляційний суд зазначає про те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинен застосовуватись у виняткових випадках і за вчинення особливих дисциплінарних проступків, а у випадку допущення державним службовцем дисциплінарних проступків повторно протягом року, передбачених ст. 65 Закону, суб`єкт призначення може попередити такого державного службовця про неповну службову невідповідність. Водночас, відповідач, всупереч вказаному, належним чином не обґрунтував необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення з посади державної служби, виду дисциплінарного стягнення, при тому, що останній за час до випробування не притягувався до дисциплінарної відповідальності та за місцем роботи характеризується позитивно. При цьому Волинською митницею перед прийняттям оскаржуваного наказу не надано оцінки тяжкості наслідків (збитків), які настали внаслідок дій позивача.

Суд апеляційної інстанції вказує, що дії, які вчинені позивачем, що у подальшому стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не містять складу злочину та не привели до заподіяння шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, та державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, оскільки будь-яких доказів щодо цього апелянтом не наведено. Таким чином, при застосуванні до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення, фактично не було враховано ні характер її дисциплінарних проступків, ні обставини, за яких вони були вчинені, ні її особу, ні ступінь її вини, ні її попередню поведінку та ставлення до служби, а також жодним чином не мотивовано неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого Законом №889-VIII виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади, з урахуванням того, що позивач позитивно характеризується по службі.

Колегія суддів звертає увагу, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення за дисциплінарний проступок дисциплінарній комісії/суб`єкту призначення слід обов`язково враховувати: 1) характер дисциплінарного проступку; 2) тяжкість дисциплінарного проступку; 3) ступінь вини державного службовця (передусім її форму); 4) факт настання/ненастання тяжких наслідків; 5) факт добровільного відшкодування/не відшкодування заподіяної шкоди (за її наявності); 6) обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність (стаття 67 Закону); 7) інші (стосовно зазначених вище) обставини, за яких був учинений дисциплінарний проступок; 8) результати оцінювання службової діяльності державного службовця (стаття 44 Закону); 9) наявність заохочень чи стягнень (статті 53, 66 Закону); 10) попередню поведінку державного службовця (крім наявності заохочень чи стягнень); 11) ставлення державного службовця до виконання посадових обов`язків (як до, так і після вчинення правопорушення); 12) ставлення державного службовця до служби. Однак, як вбачається зі встановлених обставин справи, зазначені вище положення норм права при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади відповідачем враховані не були.

Аналогічна правова позиція щодо невідповідності прийнятого відповідачем дисциплінарного стягнення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року в справі № 813/2640/18.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

З довідки Волинської митниці Держмитслужби від 10.12.2021 № 22/7.3-22-56 вбачається, що ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували звільненню, тобто за липень та серпень 2021, нараховано заробітну плату у загальному розмірі 47 728,14 грн. Виходячи з цього, середньоденний заробіток позивача становив 1 084,73 грн. (47 728,14 грн. : 44 робочих дні). Час вимушеного прогулу за період з 24.11.2021 (наступний день після звільнення) і по день прийняття даного рішення - 16.02.2021 складає 56 робочих днів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 60 744,88 грн. (1 084,73 грн. х 56 робочих днів), який слід стягнути з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 140/16595/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний