Постанова

від 14.06.2022 по справі 420/2808/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/2808/20

адміністративне провадження № К/9901/2359/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (головуючий суддя: Глуханчук О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (колегія суддів: Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О) у справі №420/2808/20 за позовом Приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

03 квітня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0006591407 від 12 березня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму у розмірі 3 746 967, 00 грн, з яких 2 497 978, 00 грн за податковим зобов`язанням та 1 248 989, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0006611407 від 12 березня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 3 069 035, 00 грн, з яких 2 046 023, 00 грн за податковим зобов`язанням та 1 023 012, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0006601407 від 12 березня 2020 року про визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 798 067, 00 грн;

№ 0010845004 від 07 лютого 2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 040, 00 грн;

№ 0008445004 від 29 січня 2020 року про застосування штрафу у розмірі 10 153, 09 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість;

№ 0008495004 від 29 січня 2020 року про застосування штрафу у розмірі 77,00 грн за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, залишеним буз змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, адміністративний позов Приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0006591407 від 12 березня 2020 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0006611407 від 12 березня 2020 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0006601407 від 12 березня 2020 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 35695830; (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14) судовий збір у розмірі 21020, 00 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, замовника послуг та виконавця, розкривають зміст наданих послуг, який відповідає умовам договорів, період надання послуг, вартість наданих послуг, а також місця де зазначені послуги були надані. Тобто підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об`ємі. Що стосується доводів відповідача з приводу наявності податкової інформації по контрагентам, яка свідчить про відсутність реально вчиненої господарської операції між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» та цими контрагентами, суд зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Суд зазначив також, що не можна вважати обґрунтованим висновок ГУ ДПС в Одеській області про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Приватне підприємство «СЕАЛ СТРОЙ», код ЄДРПОУ 35695830, зареєстроване у якості юридичної особи 17.08.2008 виконавчим комітетом Одеської міської ради, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.01.2008 № 1 556 102 0000 030661.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: Будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

04 липня 2016 року Приватне підприємство «СЕАЛ СТРОЙ» отримало Ліцензію Державної архітектурно-будівельною інспекції України на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV ті V категорії складності (а.с. 101-102, том 1).

З 01 грудня 2013 року Приватне підприємство «СЕАЛ СТРОЙ» зареєстроване платником податку на додану вартість.

У період з 28.12.2019 по 14.01.2020 (термін проведення перевірки переносився, починаючи з 31.08.2018 та продовжувався) згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 09 серпня 2018 року № 5878, а також направлень від 28 серпня 2018 року, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства СЕАЛ СТРОЙ, код ЄДРПОУ 35695830, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2018.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 21 січня 2020 року №41/15-32-05-01/35695830 про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ», код ЄДРПОУ 35695830, з питань дотримання податкового, законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 (а.с. 32-81, том 1).

Відповідно до акту, перевіркою встановлено наступні порушення, щодо яких виникли спірні правовідносини:

- п.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2 497 978 грн, в т.ч. 2017 - 2 482 934 грн, 2018 - 15 044 грн;

- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 046 023 грн, у тому числі: березень 2017 року у сумі 331 390 грн, квітень 2017 року у сумі 639 280 грн, травень 2017 року у сумі 174 549 грн, липень 2017 року у сумі 25 097 грн, жовтень 2017 року у сумі 2 333 грн, грудень 2017 року у сумі 443 685 грн, лютий 2018 року у сумі 429 689 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження від`ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 798 067 грн, у тому числі: червень 2017 року у сумі 435 626 грн; червень 2018 року у сумі 362 441 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 21 січня 2020 року №41/15-32-05-01/35695830, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 82-85, том 1):

№0006591407 від 12 березня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму у розмірі 3 746 967, 00 грн, з яких 2 497978, 00 грн за податковим зобов`язанням та 1 248 989, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0006611407 від 12 березня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 3 069 035, 00 грн, з яких 2 046 023,00 грн за податковим зобов`язанням та 1 023 012, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0006601407 від 12 березня 2020 року про визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 798 067, 00 грн.

Як убачається з Акту перевірки, посадовими особам ГУ ДПС в Одеській області було поставлено під сумнів реальність господарських операцій ПП «СЕАЛ СТРОЙ» з контрагентами, зокрема під час перевірки за даними аналітичного обліку по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та згідно з первинними документами, наданими до перевірки, контролюючим органом встановлено взаємовідносини Приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ» з підприємствами з ознаками «сумнівності», а саме ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» (41771133), ТОВ «ГЛІНКОР ПЛЮС» (41122991), ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ» (40106444), ТОВ «УКРБУД-ЛТД» (41118093), ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» (36518734), ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» (40772796), ТОВ «МАСМЕД» (41655586).

В Акті перевірки відповідачем зроблено висновки, що вищевказані підприємства - контрагенти ПП «СЕАЛ СТРОЙ», згідно з наявною податковою інформацією здійснюють діяльність, пов`язану з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту.

Як установлено судом, основним видом економічної діяльності Приватного підприємства «СЕАЛ СТРОЙ» є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

04 липня 2016 року Приватне підприємство «СЕАЛ СТРОЙ» отримало Ліцензію Державної архітектурно-будівельною інспекції України на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV ті V категорії складності (а.с. 101-102, том 1).

Так, здійснюючи свою господарську діяльність, Приватне підприємство «СЕАЛ СТРОЙ» виступає Підрядником за договорами про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, а саме:

27 вересня 2016 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір № 102/16-П на виконання робіт: Капітальний ремонт будівлі дитячого саду-ясла № 28, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 14/1 (а.с. 119-126, том 1). Виконання даного договору підряду «СЕАЛ СТРОЙ» підтверджує актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів.

29 листопада 2016 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір № 184/16-П на виконання робіт: Капітальний ремонт будівлі та елементів благоустрою території Одеської ЗОШ №1, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Михайлівська, 10 (а.с. 176-183, том 2). Виконання даного договору підряду ПП «СЕАЛ СТРОЙ» підтверджує актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів.

06 грудня 2016 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір № 189/16-П на виконання робіт: Будівництво загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8 (а.с. 1-9, том 3). Виконання даного договору підряду ПП «СЕАЛ СТРОЙ» підтверджує актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів.

28 серпня 2017 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір № 109/17-П на виконання робіт: Капітальний ремонт будівлі та інженерних мереж за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3 (а.с. 83-95, том 4). Виконання даного договору підряду ПП «СЕАЛ СТРОЙ» підтверджує актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів.

15 травня 2017 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір № 39/17-П на виконання робіт: Ремонтно-реставраційні роботи будівлі-пам`ятки архітектури, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 4, (Будівля Банку об`єднаного торгового дому Ашкіназі) (а.с. 128-134, том 4). Виконання даного договору підряду ПП «СЕАЛ СТРОЙ» підтверджує актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів.

За умовами вказаних договорів з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Підрядник) має право залучати для виконання робіт субпідрядників.

З цією метою, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» вступало в договірні відносини з контрагентами ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» (41771133), ТОВ «ГЛІНКОР ПЛЮС» (41122991), ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ» (40106444), ТОВ «УКРБУД-ЛТД» (41118093), ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» (36518734), ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» (40772796), ТОВ «МАСМЕД» (41655586).

Як убачається з матеріалів справи, 21 лютого 2017 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «ГЛІНКОР ПЛЮС» (Підрядник) укладено Договір підряду, відповідно до умов якого Підрядник приймає на себе виконання будівельних робіт, а саме: «Монтаж сонячних колекторів дитячого саду-ясел №28, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва 14/1». Відповідно до п.4.1 Договору Підряду № ціна договору становить 1 602 042, 36 грн, в тому числі ПДВ 267 007,06 грн (а. с. 139-142, том 1).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме: акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, виписку банку по рахунку ПП «СЕАЛ СТРОЙ», виписану ТОВ «ГЛІНКОР ПЛЮС» податкову накладну від 19.05.2017 №116 (а. с. 143-199, том 1).

25 травня 2018 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» (Продавець) укладено Договір поставки № 25.05.-18, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних.

Згідно з видатковою накладною № 288 від 13.06.2018 на загальну суму 50148,00 грн та видатковою накладною № 427 від 25.05.2018 на загальну суму 50148,00 грн, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» цемент.

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунку на оплату №71 від 25.05.2018, рахунку на оплату №74 від 12.06.2018, а також виписки по рахунку у банку, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» (а.с. 201-209, том 1).

У зв`язку з оплатою товару, ТОВ «МОНЕДА ТРЕЙД» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні від 25.05.2018 №56 та від 13.06.2018 № 9 (а. с. 206, 210, том 1).

25 січня 2017 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ» (Продавець) укладено Договір поставки, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних. Згідно п.2,1, п.2.2 цього договору, ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національнім валюті України, Загальна вартість цього Договору визначається загальною сумою вартості товару, що вказана в накладних (а.с. 1-2, том 2).

Згідно з видатковими накладними № 02076 від 07.02.2017 на загальну суму 10 240,44 грн, №020710 від 07.02.2017 на загальну суму 32 385 грн, №02077 від 07.02.2017 на загальну суму 17 426,40 грн, №02075 від 07.02.2017 на загальну суму 6 048 грн, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ» електрокомплектуючі товари (кабель, лічильник, доза, дюбель, ізолента, колодка, світильник, лампа, тощо).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунку на оплату №2901 від 25.01.2017, рахунку на оплату №2801 від 25.01.2017, рахунку на оплату №3201 від 31.01.2017, згідно з якими ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) здійснило оплату вартості поставленого товару в сумі 66 099,84 грн., а також виписки по рахунку у банку, з яких убачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ».

У зв`язку з оплатою товару, ТОВ «ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні (а.с. 2-14, том 2).

17 березня 2017 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «УКРБУД-ЛТД» (Підрядник) укладено Договір на виконання робіт з влаштування фасаду по технології Марморок/Хострок, за умовами якого (Підрядник) приймає на себе виконання будівельних робіт по влаштуванню фасаду по технології Марморок/Хострок при будівництві загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8. Договірна ціна 251 467, 57 грн (а.с. 39-40, том 3).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме: акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, виписку по рахунку, податкову накладну від 14.04.2017 №242 (а.с. 41-54, том 3).

Також між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «УКРБУД-ЛТД» (Продавець) укладено Договір поставки від 14 квітня 2017 року, за умовами якого Продавець зобов`язується Передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (а.с. 204, том 2).

Згідно з видатковими накладними від 14.04.2017 №117 та від 28.04.2017 №192, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «УКРБУД-ЛТД» будівельні матеріали та послуги.

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунків, а також виписки по рахунку у банку, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «УКРБУД-ЛТД».

У зв`язку з оплатою товару, ТОВ «УКРБУД-ЛТД» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні (а.с. 200-208, том 2).

20 грудня 2017 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» та ТОВ «МАСМЕД» укладено Договір поставки № 20/12, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця будівельні матеріали, а Покупець зобов`язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (а.с. 107-108, том 3).

На підтвердження виконання ТОВ «МАСМЕД» своїх зобов`язань по вказаному договору поставки №20/12 позивачем надано до суду видаткові накладні, рахунки на оплату, виписки по рахунку у банку, з яких убачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «МАСМЕД» (а.с. 109-163, том 3).

22 січня 2018 року між ТОВ «МАСМЕД» (Кредитор), ТОВ СЕРЧ ІНФ» (Новий Кредитор) та ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Боржник) укладено Договір №22/01-18 про переведення боргу, згідно якого Кредитор переводить на користь Нового кредитора частину зобов`язань Боржника, а саме 2 800 000, 00 грн (а.с. 164-165, том 3).

22 листопада 2016 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» (Підрядник) укладено Договір на виконання робіт по монтажу вентиляційної фасадної системи Марморок/Хострок, за умовами якого (Підрядник) приймає на себе виконання будівельних робіт по монтажу вентиляційної фасадної системи Марморок/Хострок на об`єкті: Будівництво загальноосвітньої школи на 1000 учбових місць, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 8 (а.с. 96-99, том 4).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме: акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, виписку по рахунку, податкову накладну від 14.04.2017р. №242 (а.с. 100-127, том 4).

Також між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» (Продавець) укладено Договір поставки від 22 лютого 2017 року, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (а.с. 135, том 4).

Згідно з видатковими накладними від 22.02.2017 №1-00000002, №1-00000003, від 06.03.2017 № 74, від 17.03.2017 № 1232, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» будівельно-монтажні товари та послуги (а.с. 136-141, том 4).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунків та виписки по рахунку у банку, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН».

У зв`язку з оплатою товару, ТОВ «БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні (а.с. 142-164, том 4).

01 липня 2015 року між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» (Постачальник) укладено Договір поставки № 207-ТД, відповідно до умов якого Постачальник на умовах даного Договору зобов`язується поставити і передати у власність Покупця будівельні матеріали, а Покупець зобов`язується приймати що продукцію та своєчасно здійснювати його оплату па умовах цього договору (а.с. 108-111, том 5).

Згідно з видатковими накладними, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» будівельні матеріали (пісок, відсів, цегла, тощо).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунків, а також виписки по рахунку у банку, з яких убачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД».

У зв`язку оплатою товару, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні (а.с. 112-135, том 5).

Також між ПП «СЕАЛ СТРОЙ» (Покупець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» (Постачальник) укладено Договір поставки № 318-ТД від 12 травня 2017 року (а.с. 136-142, том 5).

Згідно з видатковими накладними, ПП «СЕАЛ СТРОЙ» придбавало у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» будівельні матеріали (стекло, дзеркала, тощо).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії рахунків, а також виписки по рахунку у банку, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД».

У зв`язку з оплатою товару, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» виписано на користь ПП «СЕАЛ СТРОЙ» податкові накладні (а.с. 143-168, том 5).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справі не були враховані висновки, викладені у постановах від 22.12.2020 у справі №804/15864/15, від 17.12.2020 у справі №808/2569/18, від 08.12.2020 у справі №1.380.2019.005426, від 03.12.2020 у справі №823/1462/16, від 06.10.2020 у справі №826/13468/18 у подібних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник указує на те, що задекларовані позивачем показники по операціям з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів-постачальників не підтверджуються належним чином; первинні документи не можуть свідчити про фактичне придбання позивачем товарів, робіт (послуг) від контрагентів. Скаржник уважає, що контрагенти позивача зареєстровані з метою створення видимості реалізації товарів/послуг/робіт по ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі для ПП «СЕАЛ СТРОЙ» шляхом незаконного формування податкового кредиту. Також посилається а порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що позиція скаржника є безпідставною і спростовується наявними в матеріалах справи документами. Вказує, що доводи, наведені в касаційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 02.03.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений ст. ст. 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування складу витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.12.2020 у справі №804/15864/15, від 17.12.2020 у справі №808/2569/18, від 08.12.2020 у справі №1.380.2019.005426, від 03.12.2020 у справі №823/1462/16, від 06.10.2020 у справі №826/13468/18 у подібних правовідносинах.

У той же час Суд зазначає, що у вказаних постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, замовника послуг та виконавця, розкривають зміст наданих послуг, який відповідає умовам договорів, період надання послуг, вартість наданих послуг, а також місця де зазначені послуги були надані. Тобто, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку обсязі.

Як вірно встановлено судами, в матеріалах справи наявний Додаток 4 до Акту перевірки Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП «СЕАЛ СТРОЙ», згідно з якого перевіркою охоплено дослідження, зокрема, таких документів: договори з додатковими угодами, контракти, акти виконаних робіт (послуг), акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки, рахунки-фактури, банківські виписки, товарно-транспортні накладні за період 01.01.2017-31.06.2018 (а.с. 78-79, том 1). З огляду на зазначене, судом не встановлено в діях позивача складу порушення, передбаченого п. 44. 1 ст. 44 Податкового кодексу України, як зазначено в Акті перевірки.

Крім того, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Суди правильно взяли до уваги те, що аналіз змісту Акту перевірки свідчить про те, що податковий орган, фактично не дослідивши наявні у позивача первинні документи щодо формування податкового кредиту, вважає його формування неправомірним з посиланням на податкову інформацію щодо контрагентів позивача. Проте колегія суддів вважає, що податкова інформація може бути лише підставою для проведення перевірки підприємства, проте ніяк не для висновків щодо порушення ним податкового законодавства, оскільки саме позивачем дотримано вимог податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій, суб`єкт господарювання не може відповідати за порушення, допущені його контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. ПП «СЕАЛ СТРОЙ» надані всі документи, які свідчать про реальність здійснення господарської діяльності, а в Акті перевірки відсутні будь-які докази про причетність позивача до порушень допущених його контрагентами.

Суди обґрунтовано критично оцінили доводи скаржника щодо ненадання до суду документів, що посвідчують якість та комплектність, оскільки відсутність певних документів у платника податків не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судом у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки та здійснення господарських операцій, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цих фактів.

Суди правильно вказали, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, а висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга скаргу Головного управління ДПС в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко