Рішення

від 07.06.2022 по справі 365/544/21

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/544/21

Номер провадження: 2/365/36/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2022 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретарів судового засіданняМАТВІЄНКО Н.В., НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчук Олександр Юрійович, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 через свого уповноваженого представника адвоката Гнєзділову Н.В. звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою, посилаючись на те, що у вересня 2021 року позивачці ОСОБА_1 стало відомо, що 27 березня 2018 року між її братом ОСОБА_2 , який є відповідачем у даній справі, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» (надалі ТОВ «Жуківка Агро») укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, площею 2,5778 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір є незаконним та таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства та прав позивачки, з огляду на наступне. Земельна ділянка кадастровий номер 3221982300:02:001:0005 належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯБ № 012460. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельна ділянка була успадкована за заповітом позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 в рівних долях, по Ѕ частці кожному. У відповідності до свідоцтва про право на спадщину № 2038 від 01.10.2016 року ОСОБА_2 набув право власності на Ѕ частку у праві власності на земельну ділянку. У відповідності до свідоцтва про право на спадщину № 2040 від 01.10.2016 року ОСОБА_1 набула право власності на Ѕ частку у праві власності на земельну ділянку. Таким чином, земельна ділянка належить позивачці ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, розмір часток Ѕ у кожного. Своєї згоди на передачу земельної ділянки в оренду позивачка не надавала. Внаслідок укладення договору оренди порушені права позивачки як співвласника земельної ділянки. Представник позивачки просить суд визнати недійсним договір оренди землі, кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, яка знаходиться на території Згурівського району Київської області, від 27.03.2018, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» (код ЄДРПОУ 39524384), скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчука Олександра Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки, індексний номер 40398690 від 30.03.2018.

Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Задоволено клопотання про витребування доказів та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» та ОСОБА_2 надатисуду у підготовче судове засідання для огляду оригінал договору оренди землі, кадастровий номер 3221982300:02:001:005, яка знаходиться на території Згурівського району Київської області, від 27.03.2018, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро».

У визначений судом строк представником відповідача ТОВ «Жуківка Агро» відзив на позовну заяву не поданий.

Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позову.

Третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчук Олександр Юрійович правом на подачу до суду пояснень не скористався.

У визначений судом строк витребувані докази ТОВ «Жуківка Агро» суду не надано, про поважні причини ненадання таких доказів суду не повідомлено.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

07 лютого 2022 року від ОСОБА_4 , яка є дружиною померлого засновника, власника та керівника ТОВ «Жуківка Арго» ОСОБА_5 , надійшла заява про зупинення провадження. У заяві посилалась на те, що в Баришівському районному суді Київської області розглядається цивільна справа № 365/965/21 за позовом ОСОБА_6 до неї та інших спадкоємців про звернення стягнення на спадкове майно. На її неодноразові звернення до Згурівської районної державної нотаріальної контори з приводу призначення управителя спадковим майном, їй було відмовлено. На даний час будь-яка уповноважена особа, яка б змогла представляти інтереси ТОВ «Жуківка Агро» відсутня. Просила зупинити провадження у справі до набранням рішенням Баришівського районного суду Київської області законної сили.

Суд не приймає до уваги вказану заяву ОСОБА_4 , як таку, що подана неповноважною особою.

В судове засідання учасники справи повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представником позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_7 до суду направлено заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивачки. У своїй заяві позовні вимоги підтримала повністю.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Жуківка Агро» повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації товариства та розміщенням оголошень про виклик до суду. Представник відповідача про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не подав.

Відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчук О.Ю. заяв та клопотань до суду не направив.

Суд визнав можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Письмовими доказами встановлено, що позивачці ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, площею 2,5778 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, їх частки у праві власності складають по Ѕ (копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом а.с.20,26, копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с.21, копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку а.с.22-25).

27.03.2018 року між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «Жуківка Агро» укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передав земельну ділянку кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, площею 2,5778 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду ТОВ «Жуківка Агро» строком на 15 років на визначених умовах. Інше речове право право оренди зареєстроване державним реєстратором Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчуком Олександром Юрійовичем, номер запису про інше речове право 25506226, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40398690 від 30.03.2018 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с.32-35, копія матеріалів реєстраційної справи а.с.95-101).

На момент укладення договору оренди згода іншого співвласника ОСОБА_1 отримана не була, тобто відповідач ОСОБА_2 розпорядився частиною земельної ділянки, яка йому не належала (копія листа - а.с.28).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, в тому числі, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (п. «в» ч. 1 ст. 87 ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу положення ч. 2ст. 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В постановці Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 394/301/19 (провадження № 61-19185св19) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Якщо предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході судового розгляду встановлено, що на час вчинення оспорюваного правочину (договору оренди землі) право власності позивачки ОСОБА_1 на Ѕ частку земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, зареєстроване у встановленому законом порядку, і позивачка як власник 1/2 частки цієї земельної ділянки не давала своєї згоди на укладення договору оренди.

Суд вважає за необхідне визнати недійсним договір оренди землі від 27.03.2018 року, кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, яка знаходиться на території Згурівського району Київської області, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» (код ЄДРПОУ 39524384).

Враховуючи те, що вимога про скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі, суд вважає за необхідне скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчука Олександра Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки, індексний номер 40398690 від 30.03.2018.

В частині розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

За подачу позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1816,00 грн (копія квитанції - а.с.15).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У позовній заяві представник позивачки просить стягнути судові витрати з відповідача у відповідності до попереднього розрахунку судових витрат, при цьому просила надати додатковий п`ятиденний строк для подання належних доказів понесення витрат, після ухвалення рішення суду.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

З огляду на визнання відповідачем ОСОБА_8 позову до початку розгляду справи по суті, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Решту судового збору, що підлягала б стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, сплачений згідно квитанції № 0.0.2319876626.1 від 28.10.2021.

Суд не вирішує питання стягнення інших судових витрат на користь позивачки в межах даного рішення суду, надавши позивачці додатковий п`ятиденний строк для подання належних доказів понесення витрат, після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1,6,13,17,19,24,25 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15,203,215,355,356,358,792 ЦК України, ст. 86,87,88 ЗК України, ст.ст. 10,19,82,141,263,265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчук Олександр Юрійович, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, кадастровий номер 3221982300:02:001:0005, яка знаходиться на території Згурівського району Київської області, від 27.03.2018, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» (код ЄДРПОУ 39524384).

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчука Олександра Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельної ділянки, індексний номер 40398690 від 30.03.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, сплачений згідно квитанції № 0.0.2319876626.1 від 28.10.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16 червня 2022 року.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Жуківка Агро», адреса: вул. Каштанова, 68, с. Жуківка Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 39524384.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Ковальчук Олександр Юрійович, місцезнаходження: вулиця Макаренка, будинок 2, село Семенівка Обухівського району Київської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ