Рішення

від 31.05.2022 по справі 183/8549/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8549/21

№ 2/183/1965/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року місто Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонниу суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Дубовенко І.Г.

за участі секретаря судового засідання Петрієнко В.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новомосковське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участі:

представника позивача адвоката Дзюби Б.В.,

представника відповідача адвоката Щербини С.В., -

в с т а н о в и в:

ОСББ «Новомосковське» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 49035,8 грн, судовий збір в розмірі 2270 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В обгрунтування позову посилається на те, що ОСББ «Новомосковське» є представником співвласників житлового будинку по вулиці Радянській, 19-а в м.Новомосковськ Дніпропетровської областіта діє у відповідності до ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і статуту ОСББ. ОСББ забезпечує житлово-комунальні послуги, в тому числі, квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу по справі. Оскільки ОСББ «Новомосковське» є балансоутримувачем будинку по вулиці Радянській, 19-а в м.Новомосковськ Дніпропетровської області , забезпечує управління та утримання, то відповідач, який є власником квартири, що розташована у вищевказаному житловому будинку, повинен виконувати покладені на нього зобов`язання, в тому числі, сплачувати загальнообов`язкові внески. Однак, починаючи з січня 2019 року, відповідачсвої зобов`язання не виконує належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за період з січня 2019 року по 01 вересня 2021 року в розмірі 49035,8 грн. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідачем відзиву на позов не подано.

Ухвалою від 16 грудня 2021 року справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 01 лютого 2022 року постановлено ухвалу про проведення судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСББ «Новомосковське» підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави просив суд задовольнити його. Стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 49035,8 грн, судовий збір в розмірі 2270 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Щодо заперечень представника відповідача про формування заборгованості, серед іншого з комісії банку, господарських потреб будинку, зарплати персоналу та фонду будинку- зазначив, що таких доказів немає. Після оголошення перерви із наданням часу представнику відповідача надати суду розрахунок заборгованості, який він вважає обґрунтованим, представником позивача також було подане клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. Однак таке клопотання повернуте без розгляду у зв`язку з тим, що докази подані з порушенням порядку та строків їх подачі, передбаченими ст.ст. 83, 183 ЦПК України. Крім того у клопотанні не зазначено причин неможливості подання доказів у визначений в ухвалі про відкриття провадження строк та/або поважності причин несвоєчасної їх подачі, а причини вказані представником в судовому засіданні - «наявність в країні воєнного стану», з урахуванням звернення до суду з позовом 06 грудня 2021 року, не можуть бути визнані судом поважними.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що відповідачем визнають лише витрати за житлово-комунальні, за які позивачем надані відповідні докази, а саме договори та складаються зі сплати за воду, електроенергію, сміття. За вказаний в позовній заяві період він періодично сплачував платежі за вказані послуги. Інші у заборгованість не визнає, через те, що вона необґрунтована не доказані жодними доказами, більше того в ОСББ немає персоналу, а тому заборгованість, яка складається з: комісії банку, господарських потреб будинку, зарплати персоналу та фонду будинку - він не визнає. Після оголошення перерви із наданням представнику відповідача часу для вирахування суми заборгованості, яку він вважає обґрунтовано та визнає, представником відповідача був наданий розрахунок, за яким за вказаний позивачем період за послуги: оплата води, електроенергії та за сміття ОСОБА_1 необхідно було сплатити 27820,64 грн, а ним за цей період сплачено позивачу 32000 грн. А тому позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі, тому що заборгованості по комунальних платежах відповідач немає.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, 22 грудня 2005 року було затверджено статут ОСББ «Новомосковське». У відповідності до п.1.1 вищевказаного статуту, ОСББ «Новомосковське» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по вул.Радянській, 19-а в м.Новомосковськ Дніпропетровської області , відповідного до ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до п.2.3. статуту - Об`єднання має право, відповідно до законодавства та Статуту, шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; встановлювати розміри платежів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; виключати зі свого складу членів об`єднання, які не виконують своїх обов`язків; брати на баланс майно об`єднання; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 273757052 від 08.09.21 - власником квартири АДРЕСА_2 - є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно з п.п.5, 10 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

На підставі ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

З наданих суду позивачем відомостей на утримання квартир будинку 19-а по вул..Радянській в м.Новомосковську Дніпропетровської області та розрахунку боргу відповідача вбачається, що щомісячні внески складаються з наступних послуг: сплати за воду, сплати за електроенергію, сплати за сміття, комісії банку, господарських потреб будинку, зарплати персоналу та фонду будинку.

На підтвердження рахунків з надання послуг: сплати за воду, сплати за електроенергію, сплати за сміття - позивачем надані договори які ОСББ «Новомосковське» уклало з ТОВ «КОМСІТІ», ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», КП «Новомосковськ водоканал»: за № Ж-7 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01 вересня 2020 року, за № 1004-СВ про спільне використання технологічних електричних мереж від 21 лютого 2014 року та за № 801 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01 липня 2010 року.

Рішень загальних зборів, або інших доказів, на підставі яких позивачем нараховані внески, що складаються з послуг: комісії банку, господарських потреб будинку, зарплати персоналу та фонду будинку - позивачем не надано.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 360 ЦК України, співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію, згідно з законом.

Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (який був чинний, на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з положеннями ст. 19 цього Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно зі ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:

- задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

- визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

- виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності та ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, нарахування щодо оплати послуг: зі сплати за воду, сплати за електроенергію та сплати за сміття - повністю підтверджені матеріалами справи.

Що стосується внесків, які складаються з послуг: комісії банку, господарських потреб будинку, зарплати персоналу та фонду будинку - не підтверджені в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а лише тільки усне посилання про те, що відповідач обізнаний про такі нарахування, що не може слугувати підтвердженням наявності заборгованості.

Так відповідно до відомостей та розрахунку розмір послуг, наданих відповідачу зі сплати за воду, сплати за електроенергію та сплати за сміття за період з січня 2019 року по 01 вересня 2021 року (період заявлений відповідно до позову) - відповідачу нараховано суму в розмірі 25805,81 грн, за цей же період ним сплачено - 32000 грн.

Таким чином наявність заборгованості відповідача перед позивачем не доведено в судовому засіданні жодними доказами.

Враховуючи, що цивільне судочинство, згідно ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як, відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2-5,9-10,12,28,131,223,258-259,263-265,280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новомосковське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 19-а по вулиця Радянській в м.Новомосковську «Новомосковське» (код ЄДРПОУ 34052528, адреса місцезнаходження: вулиця Гетьманська, будинок 19-а, місто Новомосковськ Дніпропетровської області, 51200; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 01 червня 2022 року.

Суддя І.Г.Дубовенко