Постанова

від 15.06.2022 по справі 916/1865/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1865/18м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Бебик А.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

суб`єкт оскарження: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області

від 18 лютого 2022 року

у справі №916/1865/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро

до відповідача: Приватного підприємства Ранчо

про: стягнення 303487,58 грн., -

орган державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ)

суддя суду першої інстанції: суддя Петров В.С.

час та місце винесення ухвали: 18.02.2022, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 16.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2018 у справі №916/1865/18 частково задоволені позовні вимоги ТОВ Спектр-Агро (позивач, ТОВ «Спект-Агро») до Приватного підприємства Ранчо щодо стягнення з останнього 59580,94 грн. інфляційних втрат, 152082,34 грн. пені, 91824,30 грн. 28% річних. Стягнуто з ПП Ранчо на користь позивача інфляційні втрати в сумі 59580,94 грн., 28% річних в сумі 91824,30 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2409,61 грн. на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області був виданий відповідний наказ.

10.01.2022 ТОВ Спектр-Агро звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку ст. 339Господарського процесуального кодексу України. Заявник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №66689431 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської від 21.12.2018 у справі №916/1865/18 та зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №66689431 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 21.12.2018 у справі № 916/1865/18 з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2022 у справі №916/1865/18 (суддя Петров В.С.) задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ).

10.02.2022 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ Спектр-Агро про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 800,00 грн.

В обґрунтування наведеної заяви ТОВ Спектр-Агро» посилається на укладений між позивачем та Адвокатським Бюро Василя Бонтлаба договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 №01/12/2020 та акту від 03.02.2022 здачі приймання виконаної правової допомоги на суму 10 800,00 грн.

Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2022. у справі №916/1865/18 заяву ТОВ «Спектр-Агро» задоволено частково; стягнуто з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 400,00 грн.

Ухвала суду мотивована там, що витрати в сумі 10 800,00 грн. не є співмірними зі складністю справи (розгляд в межах даної справи скарги на дії державного виконавця), виконаним адвокатом обсягом послуг та витраченим часом на їх надання.

Крім того, місцевий господарський дійшов висновку, що підстави для стягнення додаткової плати, у зв`язку із прийняттям позитивного рішення, у даному випадку відсутні, оскільки подана заявником скарга на бездіяльність органу ДВС не була складною та не потребувала значних зусиль для її підготовки.

Не погоджуючись з додатковою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі №916/1865/18 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «Спектр-Агро» про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 400,00 грн. та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Спектр-Агро" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 800,00 грн.

Зокрема, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ «Спектр-Агро» зазначає, що Господарський суд Одеської області з власної ініціативи зменшив розмір заявленої до стягнення суми витрати на правничу допомогу, оскільки клопотання про зменшення судових витрат від Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) до суду не надходило. Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд, вчинений за власною ініціативою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №19/64/2012/5003.

Поряд із цим, апелянт звертає увагу на те, що оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт (Постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).

Заявник вважає, що ним правомірно та обґрунтовано зазначено та сформульовано зміст наданої правової допомоги згідно акту від 03.02.2022 №3 здачі-приймання виконаної правової допомоги. Тому, Господарський суд Одеської області, залишивши без належного правового дослідження та оцінки подані та існуючі докази у даній справі, дійшов неправильного висновку про те, що відповідні вимоги ТОВ «Спектр-Агро» є необґрунтованими.

Посилаючись на низку судових рішень Верховного Суду (зокрема, постанови від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 04.02.2020 у справі №904/1759/18, від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15 тощо), апелянт наполягає на тому, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі).

Таким чином, на думку заявника, висновки Господарського суду Одеської області щодо розподілу та стягненню розміру судових витрат не відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

Більш детально доводи ТОВ «Спектр-Агро» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі №916/1865/18; запропоновано учасникам справи подати до Південно-західного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу; роз`яснено про право учасників справи подати до суду пояснення, заяви чи клопотання; повідомлено про можливість подати будь-які документи, докази, заяви, а також відзиви в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено до 25 травня 2022 року (Укази Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, №259/2022 від 18.04.2022, затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX).

Тому, вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції учасникам справи було також запропоновано подати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі на підставі наявних документів; роз`яснено учасникам справи, що у випадку відсутності письмової згоди всіх учасників справи на розгляд даної справи без їх участі, про дату, час та місце проведення судового засідання, буде повідомлено додатково, після закінчення строку, на який в Україні введено воєнний стан та/або усунення обставин, що зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.

08.04.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги на додаткову ухвалу від 18.02.2022 у справі №916/1865/18 за відсутності його представника.

Голосіївський відділ ДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України щодо надання суду відзиву на апеляційну скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, від Приватного підприємства Ранчо та Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності їх представників до суду не надходили.

З огляду на відсутність клопотання від Голосіївського відділу ДВС та ПП «Ранчо» про розгляд апеляційної скарги за відсутності їх представників та враховуючи, що у м. Одесі відсутні бойові дії, а судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 було призначено розгляд апеляційної скарги на додаткову ухвалу від 18.02.2022 у справі №916/1865/18 на 16 червня 2022 року о 12:00 год.

В судове засідання, призначене на 16.06.2022 представники учасників судового процесу не з`явились. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи за відсутності представників сторін та відділу державної виконавчої служби.

У судовому засіданні 16.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №810/4749/15 висловлено позицію, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

При цьому, Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п.1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 №904/1878/19, від 17.12.2020 №910/11005/16.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що в підтвердження понесених заявником витрат на правничу допомогу на загальну суму 10 800,00 грн. ТОВ "Спектр-Агро" було надано суду першої інстанції:

- Копію Договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 №01/12/2020;

- Копію Акту від 03.02.2020 №3 здачі-приймання виконаної правової допомоги згідно Договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01.12.2020;

- Копію платіжного доручення від 04.02.2022 №19803 про сплату ТОВ "Спектр-Агро" на користь АБ Василя Бонтлаба 10 800,00 грн., з відміткою банка платника.

Також матеріали справи містять довіреність від 14.07.2021, яка видана ТОВ «Спектр-Агро» адвокату Бонтлаб Василю Васильовичу, щодо здійснення останнім представництва інтересів підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 року між ТОВ «Спектр-Агро» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» (Бюро) укладено договір №01/12/2020 про надання правової допомоги, відповідно до умов п. 1.1 якого Бюро зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За положеннями п. 1.2 Договору Бюро приймає на себе, зокрема, зобов`язання щодо правових консультацій та роз`яснень, складення різних документів правового характеру (звернень, заяв, скарг), складення процесуальних документів (позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заперечень, клопотань та ін.), представництва Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями тощо.

Положеннями п. 2.1 договору визначено, що Клієнт надає Бюро повноваження, зокрема, подавати до виконання виконавчі документи, брати участь у провадженні виконавчих дій, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, наводити свої доводи, міркування та заперечення, у тому числі при проведенні експертизи, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження, оспорювати належність майна і його оцінку, одержувати копії та оригінали постанов та інших документів, користуватися іншими правами сторони у виконавчому провадженні, передбаченими законодавством, зокрема Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами п. 2.2 договору встановлено, що безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому, зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

За приписами п. 3.2 договору Клієнт зобов`язується оплачувати Бюро вартість правової допомоги або вартість її окремих етапів своєчасно, в повному обсязі, відповідно до умов договору, додаткових угод, актів здачі-приймання виконаної правової допомоги.

Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті передачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини (п. 5.1 договору).

Бюро надає Клієнту акт передачі - приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце). Акт передачі - приймання виконаної правової допомоги підписується сторонами в розумні інтервали часу після надання правової допомоги та оплати наданої правової допомоги і фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачені цим договором (п.п. 5.2, 5.3 договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Бюро (п. 5.4 договору).

Як зазначалось вище, ТОВ «Спектр-Агро» видало адвокату Бонтлаб В.В. довіреність №б/н від 14.07.2021, на підставі якої здійснювалось представництво позивача у справі 916/1865/18 в суді першої інстанції.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

З огляду на приписи ст.ст. 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права.

Судова колегія звертає увагу на те, що відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності в тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 та від 18.01.2022 у справі №903/133/21.

Перевіряючи правильність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає, що АТ «Спектр-Агро» визначає розмір понесених ним відповідних витрат на підставі вартості послуг з правничої допомоги, встановленої не у договорі про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2020, а в акті від 03.02.2022 №3 здачі-приймання виконаної правової допомоги до Договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01.12.2020, в якому визначено перелік та розмір наданої правничої допомоги за період з 04.01.2022 по 03.02.2022.

Як вбачається зі вказаного акту здачі-приймання правової допомоги, адвокатом надано, а позивачем прийнято правову допомогу у справі №916/1865/18 у формі:

- зустрічі з клієнтом у режимі відеоконференцзв`язку з метою з`ясування обставин справи по виконавчому провадженні №66689431 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 у справі №916/1865/18, по якій надається професійна правнича допомога у оскарженні бездіяльності державного виконавця - 1 година;

- ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №66689431 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 у справі №916/1865/18 в Автоматизованій системі виконавчого провадження - 1 година;

- аналізу судової практики, в тому числі практики апеляційних судів та практики Касаційного господарського Суду Верховного Суду, щодо розгляду скарг на дії та/або бездіяльність органів державної виконавчої служби та розгляду апеляційних і касаційних скарг органів ВДВС - 1 година;

- підготовки скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №66689431. Направлення поштою копії вказаної скарги із доданими документами: ПП Ранчо, Голосіївському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) та оригіналу до господарського суду Одеської області - 4 години;

- участі адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 20.01.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням програмного забезпечення ЕаsуСоn - 1100,00 грн.;

- участі адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 03.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням програмного забезпечення ЕаsуСоn - 1100,00 грн.;

- додаткова оплата у зв`язку із прийняттям позитивного для клієнта рішення - задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у виконавчому провадженні №66689431 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 21.12.2018 у справі №916/1865/18 - 3000,00 грн.

При цьому, у вказаному акті сторонами узгоджено, що вартість однієї години правової допомоги Бюро складає 800,00 грн., а участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів 1 100,00 грн.; додаткова оплата (гонорар) у випадку прийняття позитивного для Клієнта рішення 3 000,00 грн.

Таким чином, загальна вартість наданої правової допомоги склала 10 800,00 грн.

Вказані кошти були сплачені на рахунок Бюро 04.02.2022 року.

Апеляційна колегія зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до ч.5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5, 6, 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись вищенаведеними приписами Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Таким чином, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 08.04.2021 у справі №922/232/20 тощо.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, апеляційна колегія вказує, що вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, здійснивши аналіз наданих ТОВ "Спектр-Агро" доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що витрати в сумі 10 80000 грн. не є співмірними зі складністю справи (розгляд в межах даної справи скарги на дії державного виконавця), наданим обсягом послуг та витраченим часом на їх надання.

Зокрема:

- аналіз судової практики, в тому числі практики апеляційних господарських судів та практики Касаційного господарського Суду Верховного Суду, щодо розгляду скарг на дії та/або бездіяльність органів державної виконавчої служби та розгляду апеляційних і касаційних скарг органів ВДВС (п.3 акту №3 здачі-приймання виконаної правової допомоги), фактично входить в роботи/послуги з складання скарги на бездіяльність державного виконавця (п.4 вказаного акту);

- направлення поштою копії скарги на бездіяльність державного виконавця на адресу ПП «Ранчо» та Голосіївського відділу ДВС - є лише технічною роботою і не є правовою допомогою, види якої передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (вказане узгоджується позицією Верховного Суду щодо видів правничої допомоги, яка застосована в ухвалі від 04.11.2019 у справі №9901/264/19);

- Стосовно участі адвоката у судових засіданнях судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до наявних у матеріалах справи протоколах судових засідань від 20.01.2022 та 03.02.2022, в яких брав участь адвокат Бонтлаб В.В. (під час розгляду в межах даної справи скарги на бездіяльність державного виконавця), загальний час 2-х проведених судових засідань дорівнює 21 хв. (9 хв. та 13 хв. відповідно). При цьому, адвокат Бонтлаб В.В. фактично брав участь в такому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням програмного забезпечення ЕаsуСоn. Таким чином, з наведеного слідує, що враховуючи час перебування адвоката Бонтлаба В.В. в судовому засіданні та спрощену можливість присутності останнього у судовому засіданні, визначений розмір витрат на участь в судових засіданнях (2 200,00 грн.), є явно завищеним та не може визнаватися таким, що відповідає критеріям розумності.

Щодо зустрічі з Клієнтом з метою з`ясування обставин справи по виконавчому провадженню №66689431 та ознайомлення адвоката із матеріалами виконавчого провадження №66689431 колегія суддів наголошує, що представник позивача - адвокат Бонтлаб В.В. достатньо тривалий час представляє інтереси ТОВ «Спектр-Агро», а тому, обізнаний з обставинами у справі №916/1865/18 та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі. З огляду на матеріали справи №916/1865/18, адвокатом Бонтлаб В.В. раніше вже подавались до суду попередні скарги на бездіяльність державного виконавця. Отже, правовідносини є типовими та не складними (не містять окремих нетипових обставин). Тому, підготовка цієї скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу ДВС не є складною за затратною у часі, оскільки саме адвокатом Бонтлаб В.В. були подані аналогічні скарги в інтересах ТОВ «Спектр-Агро» за попередні періоди (отже, під час складання даної скарги адвокатом були проаналізовані правовідносини та частково ті ж самі докази, що і під час попередніх скарг по цій справі).

Водночас, колегія суддів повністю погоджується з місцевим господарським судом, який зазначив, що текст підготовленої адвокатом скарги в межах даної справи є аналогічним попереднім скаргам позивача, за винятком зміни декількох абзаців. Отже, правова позиція формувалась на стадії підготовки попередніх скарг на бездіяльність виконавця, отже, така правова позиція не змінювалась у даному випадку та не вимагала багато часту та підготовчої роботи. Наявність скарги встановленого раніше зразка свідчить про відсутність складності роботи адвоката.

Апеляційний суд наполягає на тому, що у кожній конкретній справі суд оцінює розмір відповідних витрат сторони у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо.

У призмі наведеного судова колегія зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18).

Крім того, відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97), незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 Євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Варто зазначити, що поняття "гонорар успіху" не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як убачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.

Суд апеляційної інстанції вказує, що підготовка скарги бездіяльність державного виконавця у цієї справі до розгляду в суді першої інстанції для кваліфікованого юриста є незначної складності, оскільки не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, відповідач не заперечував проти скарги, а Голосіївський відділ ДВС обмежився лише поясненнями у справі №916/1865/18. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту виконання судового рішення, судова практика є сталою. Крім того, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню у даній справі, спірні правовідносини не передбачають.

З огляду на вищенаведене, апеляційна колегія вважає, що гонорар адвоката (у зв`язку із прийняттям позитивного для Клієнта рішення - повного задоволення скарги), на підставі акта №3 від 03.02.2022 здачі-приймання виконаної правової допомоги до Договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01.12.2020, в розмірі 3 000,00 грн. є неспівмірним із складністю цієї справи (розгляд в межах даної справи скарги на дії державного виконавця) та обсягом наданих адвокатом послуг. Подана скарга на бездіяльність органу ДВС не була складною та не потребувала значних зусиль для її підготовки.

Колегія суддів зауважує, що оскільки при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд керується не тільки положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а й виходить з критеріїв розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, то оцінивши подані ТОВ «Спектр-Агро» докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про часткове задоволення заяви ТОВ "Спектр-Агро" щодо покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 400,00 грн.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Що ж до доводів позивача про те, що місцевим господарським судом не враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15 щодо застосування положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів зазначає, що зазначені скаржником судові рішення не містять протилежної позиції щодо застосування положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України порівняно з позицією місцевого господарського суду у справі, що переглядається, а лише зазначають про необхідність суду виходити з критерію реальності витрат та розумності їхнього розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної додаткової ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро слід залишити без задоволення, додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі №916/1865/18 - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2022 у справі №916/1865/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 16.06.2022.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.