Ухвала

від 13.06.2022 по справі 910/14007/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.06.2022Справа № 910/14007/20за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект»

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ван Проджект»

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Броварський завод залізобетонних конструкцій»

про розірвання договору та стягнення 380 430,60 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» «, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Проджект» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Броварський завод залізобетонних конструкцій» про розірвання договору від 10.10.2019 № 10/10-2019-1 на виконання проектних робіт та стягнення 380 430,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/14007/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про розірвання договору та стягнення 380 430,60 грн. залишено без розгляду; судовий збір покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100».

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/14007/20 (суддя Бойко Р.В.), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, заяву (клопотання) ТОВ «Укр-Проект» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Про100» на користь ТОВ «Укр-Проект» 29 300,60 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи. В іншій частині у задоволенні заяви (клопотання) ТОВ «Укр-Проект» відмовлено.

Постановою Верховного Суду у справі № 910/14007/20 від 08.02.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100» задоволено частково; додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 зі справи № 910/14007/20 скасовано; справу № 910/14007/20 в частині розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

15.02.2022 справа № 910/14007/20 надійшла до Господарського суду міста Києва.

За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/14007/20 в частині розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20, передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 суд ухвалив: прийняти справу № 910/14007/20 в частині вирішення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20, до розгляду; призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 01.03.2022.

Разом з тим, оскільки, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Враховуючи викладене, засідання призначене на 01.03.2022 не відбулось.

З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати судового засідання для вирішення питання про судові витрати у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13.05.2022.

13.05.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення засідання та розгляд справи за відсутності позивача.

У судове засідання 13.05.2022 представники учасників судової справи не прибули.

У судовому засіданні 13.05.2022 судом оголошено перерву до 14.06.2022.

13.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення засідання та розгляд справи за відсутності позивача.

У судове засідання 14.06.2022 прибув представник відповідача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.

У судовому засіданні 14.06.2022 представник відповідача підтримав клопотання про відшкодування судових витрат по справі №910/14007/20.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/14007/20, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, у клопотанні про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20 відповідач просить суд покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 000,00 грн., витрати пов`язані з відправкою позивачу, суду та експерту поштової кореспонденції у розмірі 300,60 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10 000,00 грн. та витрати по Договору про виконання перевірки проектних робіт №17/05-2021 від 17.05.2021, укладеного між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем Костюком Костянтином Анатолійовичем, у розмірі 15 000,00 грн.

При цьому, 28.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем були подані заперечення щодо клопотання про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/14007/20, у яких позивач зазначає, що відповідач не довів, які саме необґрунтовані дії були вчинені позивачем, разом з тим, відповідачем у першій заяві по суті (відзиві на позовну заяву) не зазначено попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно п.8 ч.3 ст.165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20).

Також у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Так, судом встановлено, що всупереч п. 8 ч. 3 ст.165 ГПК України перша заява відповідача по суті спору (відзив на позовну заяву) не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Поряд з цим, як встановлено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/14007/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про100» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про розірвання договору та стягнення 380 430,60 грн було залишено без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

Разом з тим, відповідач не зазначив які саме необґрунтовані дії були здійснені позивачем в ході розгляду справи № 910/14007/20 та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини, а також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження необґрунтованості таких дій позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.

При цьому, суд наголошує, що в силу положень ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки, всупереч нормам процесуального законодавства відповідачем не зазначено та не доведено належними доказами обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду справи № 910/14007/20, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача судових витрат відповідача в порядку ст. 130 ГПК України, а відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20.

Керуючись ст. ст. 130, 221, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Проект» про компенсацію понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/14007/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева