Рішення

від 15.06.2022 по справі 340/7787/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/7787/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрейд» (код ЄДРПОУ - 42195751; адреса: вул. Чехова, 17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015)

до:

відповідача 1: Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; адреса: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135);

відповідача - 2: Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; адреса: вул. Генерала Родимцева, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004).

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

ТОВ «Топагротрейд» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №281466 від 22.09.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн., складеної відносно ТОВ «Топагротрейд» (код ЄДРПОУ 42195751).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Центрального Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №281466 від 29 вересня 2021 року до ТОВ Топагротрейд застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Проте, під час винесення постанови відповідачем були порушені норми процесуального права, а саме позивача неналежним чином повідомлено про розгляд справи щодо притягнення до адміністративно-господарської відповідальності. Крім того, позивач наголошує, що перевозив сипучий вантаж (зерно пшениці), а тому Методика, за якою було здійснено вимірювання вантажу, не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Також позивач наголосив, що під час перевезення вантажу загальна маса транспортного засобу з напівпричепом становила 41,02 т, при нормативно допустимій 44,0 т. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач-2 позовних вимог не визнав та у відзиві на позовну заяву повідомив, що 24 липня 2021 року контролюючими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорожній ділянці М-28 км 40+639 м, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено факт перевищення транспортним засобом вагових параметрів, а саме, навантаження на вісь автомобіля на 39,82% перевищило максимально допустимі показники, у зв`язку з чим складено відповідний акт № 0063727 від 24 липня 2021 року. Отже, перевищення вагових норм було належним чином зафіксовано, що і стало підставою для винесення постанови про застосування штрафу. Запрошення на розгляд справи позивачу було надіслано завчасно. За тких умов, ввадає відповідач, Управління при винесені оскаржуваної постанови, діяло в рамках чинного законодавства.

Позивач своїм правом на подання письмової відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2021 року контролюючими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, на підставі направлення на перевірку № 026495 від 20.07.2021 року на а/д М-28 км 40 км+639 м, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів га пасажирів.

За результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_2 , співробітниками Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Одеської області складено довідку про результати здійснення габаритно вагового контролю від 24.07.2021 року №0075628, в якій вказано результати вагового контролю навантаження на осі автомобіля (1) 7,01 т, 2) 15,38 т, 3) 6,17 т, 4) 6.17 т, 5) 6.29 т) та встановлено факт перевищення вагових показників, а саме - навантаження на одиночну вісь становила 15380 кг, при нормативно допустимому 11000 кг згідно п.22.5 Правил дорожнього руху, тобто на 4380 кг більше нормативно допустимого, що на 39,82 % перевищує максимально допустимий показник.

На підставі вищевказаних документів посадовою особою Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Одеської області здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0063727 від 24.07.2021 року, яким позивачу була визначена плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 702.09 євро.

Водій автомобіля від підпису акту та надання пояснень відмовився.

02 вересня 2021 року відповідач-2 направив позивачеві повідомлення про розгляд, яким запросив прибути для надання пояснень 22 вересня 2021 року. Згідно відомостей, що містяться на офіційному сайті оператора поштового зв`язку «УКРПОШТА», 02 вересня 2021 року відповідне поштове відправлення було прийнято на поштовому відділені для відправки, 08 вересня 2021 року - не вручене під час доставки, і лише 07 жовтня 2021 року відправлення було вручене представникові позивача за довіреністю.

На розгляд адміністративної справи позивач не прибув.

За результатами розгляду справи відповідачем-2 винесена постанова № 281466 від 22 вересня 2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів громадян, що склало 34000,00 грн.

Вказані обставини передували зверненню позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцнку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до пункту 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

В силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Постанови № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзацу другого пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-ІV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Також положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Південного Міжрегіонального управління Укртрансбепеки був проведений габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Після проведення зважування була складена довідка №0075628, згідно з якою загальна маса транспортного засобу з вантажем склала 41,02т, навантаження на осі автомобіля - 1) 7,01 т, 2) 15,38 т, 3) 6,17 т, 4) 6.17 т, 5) 6.29 т).

При цьому, будь-яких письмових застережень з приводу неправильного (недостовірного) визначення маси на вісь зважувальним обладнанням, порушення процедури його проведення чи виконання неналежним обладнанням водієм ні у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні у акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів вчинено не було.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0063727 від 24.07.2021.

В акті зафіксоване порушення вимог пункту 22.5 ПДР, зокрема: навантаження на здвоєну вісь вантажного автомобіля становить 15380 кг (за допустимого 11000 кг), що перевищує встановлену норму понад 20%, а саме на 39,82 %. Водночас документи, передбачені частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.

Суд бере до уваги застереження позивача про те, що повна маса автомобіля становила 41,02 т та була меншою за максимально допустиму, однак у контексті вищевказаних положень правовою підставою для висновку про перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу є перевищення будь-якого із зазначених показників: навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі безвідносно до фактичної маси транспортного засобу.

До того ж, суд зауважує, що в контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

В силу вимог абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі порушення до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак суд доходить висновку, що розмір застосованого до позивача штрафу в сумі 34000,00 грн відповідає вимогам абзацу 16 частини першої статті 60 Закону № 2344.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Стосовно посилання представника позивача на те, що застосована Методика під час проведення габаритно-вагового контролю, не застосовується до транспортних засобів із сипучим вантажем (у спірному випадку пшениця), суд враховує наступне.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №385 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 і від 27 червня 2007 р. №879 пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні вимірювання посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Що стосується доводів позивача про те, що первозився сипучий вантаж, , і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24 липня 2019 року.

Необгрунтованими вважає суд і покликання позивача на те, що спірне рішення прийняте без його повідомлення про день розгляду відповідної справи.

Так, Постановою КМУ від 08 листопада 2019 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567).

Пунктом 26 Порядку здійснення державною контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2019 року № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Для того, щоб суб`єкт господарювання міг бути присутнім при розгляді справи відносно нього і мав можливість захистити свої права, другим абзацом пункту 26 Порядку №1567 встановлено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже для того щоб виконати норму пункту 26 Порядку №1567 щодо розгляду справи у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, суб`єкт владних повноважень повинен або:

- вручити запрошення на розгляд справи суб`єкту господарювання під розписку;

- або направити запрошення на розгляд справи рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

- надіслати на офіційну електронну адресу (за наявності).

Як встановлено з матеріалів справи, поштове повідомлення про розгляд адміністративної справи було скероване відповідачем-2 за адресою місцезнаходження Товариства 02 вересня 2021 року. Проте, 08 вересня 2021 року відправлення не було вручене під час доставки, а лише 07 жовтня 2021 року відправлення було вручене за довіреністю.

Отже, позивач завчасно надіслав позивачу повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а відтак належно забезпечив право позивача на участь у розгляді справи. Натомість за умови добросовісної процесуальної поведінки та зацікавленості у своїх правах позивач мав змогу отримати повідомлення про розгляд справи та прибути для надання пояснень.

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрейд» належить відмовити

Судові витрати, які з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 157, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрейд» (код ЄДРПОУ - 42195751; адреса: вул. Чехова, 17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; адреса: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; адреса: вул. Генерала Родимцева, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук