ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/2114/22
Провадження № 1-кс/362/405/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,
в с т а н о в и в:
15.06.2022 року до суду звернувся прокурор Васильківського відділуОбухівської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 із клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 05.08.2009 року згідно наказу № 1-к ОСОБА_4 , призначений на посаду директора приватного підприємства «ДжейЕнд ДI Трейд» у зв`язку з чим згідно доповненнями п.10 статуту зазначеного підприємства №13581050003000484 вiд 22.03.2011 року змінами організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку з чим являвся службовою особою.
Так ОСОБА_4 , займаючи зазначену посаду, діючи із корисних спонукань, вирішив заволодіти чужим майном шляхом шахрайства та внесення в офіційні документи завідомо не правдивих відомостей. З цією метою ОСОБА_4 розробив у загальних рисах план вчинення злочину. Згідно якого, він як директор, повинен підшукати юридичну особу та спонукати укласти на підставі завідомо недостовірних документів договір, на обов`язкових умовах передплати, переконавши у вигідності співпраці саме з ним, та отримавши грошові кошти розпорядитись ними на власний розсуд. Уникаючи зустрічей під різноманітними приводами.
24 жовтня 2011 року ОСОБА_4 , будучи директором «ДжейЕнд ДI Трейд», реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, переслідуючи корисливий мотив, шляхом обману, пiд приводом поставки пневмоколісного марки «Liebherr», моделi LTM 1040 заводський №19427, крану вантажопідйомністю 40 тон, 1999р.в., вартістю 1 950 000,00 грн., не маючи можливості і не бажаючи виконувати договiрнi зобов`язання, уклав договір купівлі-продажу №UA/36544481/24102011/ вiд 24.10.2011 р. з приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Техмаш" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 94-к.
При цьому однією з умов укладеного договору купівлі-продажу NUA/36544481/24102011/1 вiд 24.10.2011 р., згідно плану вчинення злочину була обов`язкова передоплата за товар.
З метою отримання грошових коштів у якості передплати та введення в оману посадових осіб ПАТ "Виробниче підприємство "Техмаш" ОСОБА_4 за допомогою електронної пошти (E-mail ІНФОРМАЦІЯ_2 ) переслав на електронну адресу ПАТ "Виробниче підприємство "Техмаш" (E-mail aozt@techmash.dp.ua) скановану копію завідомо підробленої податкової декларації №0283D9829/949683394/700193958 від 02.04.2012 р. та акту проведення митного огляду товарiв № 0002/2012/852188 вiд 02.04.2012 р. до яких внiс недостовірні відомості, що ПП «ДжейЕнд ДI Трейд» є замовником крану «Liebherr» LTM1040 заводський №19427 рік випуску 1999, що не вiдповiдало дійсності, так як згiдно листа Львівської митниці Міндоходiв М 13-70-53/37-6911 вiд 14.07.2014 року зазначений самохідний кран митний кордон України не перетинав.
В період часу з 24.10.2011 року по 22.08.2012 року на виконання умов договору, ПАТ «ВП «ТЕХМАШ» перераховано на банківський рахунок «Джей Енд ДI Трейд», (ЄДРПОУ 36544481) № НОМЕР_1 у АКБ «Укрсоц Банк» грошові кошти в сумі 1 620 000 грн., якими ОСОБА_4 заволодів та розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи засновником та директором ПП «ДЖЕЙ ЕНД ДІ ТРЕЙД», дiючи умисно з корисливої зацікавленості, шляхом обману заволодів майном ПАТ «ВП «ТЕХМАШ», а саме грошовими коштами на загальну суму 1 620 000 грн., що більше ніж в 600 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.
25.04.2013 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040030000196, з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах.
Прокурор в клопотанні вказав, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на даний час переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим є ризик, що перебуваючи на волі він може вплинути на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, схиляючи їх до дачі неправдивих показань та перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування іншим чином.
В клопотанні зазначено, що застосування домашнього арешту чи особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові умисні злочини, з метою збагачення,тому з метою запобіганням ризикам застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.
ОСОБА_4 до суду не доставлено.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження за №12014040030000196 від 25.04.2013 року, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040030000196від 25.04.2013року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах (а.с.6).
27.04.2015 року СВ Дніпропетровського міського управління ГУМВС України Дніпропетровської області складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (а.с.10-12).
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2022 року у задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним єособа,якій упорядку,передбаченому статтями276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 276 ЦПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадкунеможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається із матеріалів клопотання письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 , належним чином вручено не було.
Як вбачається із матеріалів клопотання, докази надсилання повідомлення про підозру ОСОБА_4 в клопотанні відсутні.
Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У пункті 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено таке: «слідчий суддя має сумлінно виконувати обов`язки щодо загального захисту прав людини у порядку статті 206 КПК України».
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний має право на захист, яке полягає у тому числі і в праві особисто подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Ст. 22 КПК України передбачено, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відсутність у судовому засіданні підозрюваного та захисників, унеможливило надати суду докази та відстояти правову позицію підозрюваного щодо розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуздійснюється заучастю прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,його захисника, окрім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка згідно положень ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, гарантовано право на справедливий судовий розгляд, кожний обвинувачений у скоєнні кримінального злочину повинен мати можливість для підготовки свого захисту.
Основоположні права та свободи людини, зокрема й права на свободу та особисту недоторканність, проголошеного як у ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини, так і в ст. 29 Конституції України, та рішеннями Європейського суду. Органи обвинувачення повинні забезпечити дотримання конституційних прав і свобод людини, серед яких особливе місце займає право на свободу та особисту недоторканність, на рівні, якому вони гарантуються Конвенцією і практикою Суду. Звуженням прав людини і громадянина порушує вимоги ст. 22 Конституції, та суперечить вимогам ст. 5 Конвенції
Обов`язкова присутність особи відносно якої розглядається питання про обрання запобіжного заходу закріплена рішеннями Європейського суду, зокрема у справі «Ґраужініс проти Литви» (Grauzinis v Lithuania), 37975/97, 10 жовтня 2000 року, за яким суд дійшов висновку, що з урахуванням того, що стояло на кону з боку заявника а йшлось про його свободу, а також проміжку часу між різними рішеннями та переоцінки підстав для тримання під вартою, присутність заявника на слуханнях в суді 3 і 17 липня 1997 року з питання попереднього ув`язнення було необхідним для того, щоб він мав можливість давати достатню інформацію та вказівки своєму адвокатові, окрім того, якщо їх розглядати в цілому, то це та подальші провадження не забезпечили заявнику можливості ефективно контролювати законність тримання під вартою, якого вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції, тобто заявникові не були надані гарантії, які відповідають застосованому в цьому випадку виду позбавлення волі.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, суд щоразу зобов`язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; - перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Оскільки суд повинен зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).
У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні. Слід мати на увазі, що змінити або доповнити подане до слідчого судді, суду клопотання про застосування запобіжного заходу вправі лише прокурор.
Відповідно до пункту 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідніст ь застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання); у випадку недотримання слідчим, прокурором вимог статті 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність клопотань з боку прокурора про зміну або доповнення поданого клопотання, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 станом на час надходження клопотання до суду, тобто 15 червня 2022 року та на час розгляду клопотання в суді копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу вручено не було, як і на час розгляду клопотання в суді письмове повідомлення про підозру не вручалося ОСОБА_4 , то і ОСОБА_4 у відповідності з нормами ст. 42 КПК України не набув статусу підозрюваного.
Вимогами КПК України закріплено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника.
Так, відповідно до правил ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Також в матеріалах клопотання відсутні докази того, що станом на день звернення прокурора із клопотанням до суду, а саме 15 червня 2022 року ОСОБА_4 , перебуває саме в міжнародному розшуку.
Враховуючи, що участь саме підозрюваного та його захисника в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов`язковою, між тим він до суду не доставлений, матеріали клопотання не містять відомостей, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук; також прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу не доведено наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, слідчий суддя з метою гарантовання права на справедливий судовий розгляд та дотримання прав громадянина України приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», статтями 3, 20, 22, 110, 177, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
На ухвалу протягом п`яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Текст ухвали оголошено 15.06.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_5
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 104793137 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні